Геологічна характеристика Долинського родовища (стр. 7 из 8)
2.3.5 Вибираємо по рекомендаційним таблицям конструкцію насосних штанг і НКТ
Свердловина № 101 Конструкція насосних штанг – двох ступенева
dНШ =22 мм-950 м;
dНШ =19 мм-1844 м;
dНКТ =48 мм;
Свердловина № 103 Конструкція насосних штанг – двох ступенева
dНШ =22 мм-404 м;
dНШ =19 мм-1039 м;
dНКТ =48 мм;
Свердловина № 104 Конструкція насосних штанг – трьох ступенева
dНШ =25 мм-400 м;
dНШ =22 мм-445 м;
dНШ =19 мм-639 м;
dНКТ =73мм;
Свердловина № 105 Конструкція насосних штанг – трьох ступенева
dНШ =25 мм-449 м;
dНШ =22 мм-496 м;
dНШ =19 мм-604 м;
dНКТ =60 мм;
2.3.6 Визначення числа качків
− дебіт свердловини, кг/доб 
− площа поперечного перерізу плунжера, м 
;S − довжина хода штока, м;
− густина пластової рідини, кг/см 
; 
− коефіцієнт корисної дії насоса;Свердловина № 101
Свердловина № 103
Свердловина № 104
Свердловина № 105
Таблиця 3
| № св.. | Q, т/добу | LH, м |  ,м | Тип насоса | N, кач/хв. |
| 101 | 9,2 | 2794 | 28 | НВ1Б-29-30-15 | 4,3 |
| 103 | 13,2 | 1443 | 28 | НВ1Б-29-25-15 | 8,9 |
| 104 | 31,2 | 1484 | 38 | НВ1Б-38-30-15 | 7,3 |
| 105 | 18,0 | 1549 | 32 | НВ1Б-32-30-15 | 7,8 |
Висновок: В курсовому проекті я провів аналіз добувних можливостей свердловин № 101, 102, 103 і 104 Долинського нафтового родовища, визначив максимально допустимі тиски та дебіти свердловин та різницю між максимальним та фактичним дебітами і визначив, що у свердловинах № 101, № 103, № 104 і № 105 необхідно провести заміну обладнання. Провів аналіз технологічних режимів, визначив різницю між оптимальною і фактичною глибиною занурення насосу і зробив висновок, що в свердловинах № 101, № 103 і № 105 потрібно зменшити, а в свердловині № 104 – збільшити глибину занурення насосів. По діаграмам АзНИИ (для вибору глубинного обладнання) та рекомендаційним таблицям вибрав діаметри, типи та конструкцію насосних штанг і НКТ і розрахував число качків верстата качалки всіх свердловин.
Верстат-качалка складається з рами з підставкою під редуктор і поворотні салазки, стійки, балансира з головкою і противагами (при балансирному (або комбінованому зрівноваженні), опори балансира, траверси, опори 6 траверси, двох шатунів, двох кривошипів з противагами (при комбінованому або кривошипному урівноваженні), редуктора 1, гальма, клинопасової передачі (включаючи клинові паси, провідний і відомий шківи), електродвигуна, підвіски гирлового штока з канатом, огородження, кривошипно-шатунного механізму.
3. Охорона надр навколишнього середовища
Завданням законодавства про охорону навколишнього середовища є встановлення відносин в області охорони, використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу господарської діяльності та довкілля.
Кожен громадянин України має право на:
безпечне для його життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
отримання екологічної освіти;
участь у роботі громадських екологічних формувань.
Державний контроль у сфері охорони довкілля здійснюють ради депутатів, міністерства охорони навколишнього природного середовища. Нагляд за дотриманням вимог законодавства здійснює генеральний прокурор України. Закон регулює також використання природних ресурсів. Для фінансування заходів з охорони довкілля створено державний і регіональний фонди охорони навколишнього природного середовища за рахунок :
штрафів за забруднення довкілля;
штрафів за порушення норми і правил охорони навколишнього природного середовища;
добровільних внесків підприємств та громадян у законодавстві зазначено заходи щодо забезпечення екологічної безпеки, а також природні території та об'єкти що підлягають окремій охороні ( природно-заповідний фонд, курортні та лікувально-оздоровчі зони, тощо ).
Порушення законодавства України про охорону довкілля тягне за собою дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища складається із зеленого, водного, лісового кодексів, законодавства про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону та використання водних і земельних ресурсів.
3.1 Техніка безпеки при експлуатації свердловин штанговими насосами
При експлуатації свердловин штанговими насосами установками слід забезпечувати достатню міцність обладнання і огородження всіх рухомих частин механізму. Верстати-качалки всіх типів випускаються з огородженнями кривошипно-шатунного механізму і пасової передачі. Необхідно дотримуватись наступних основних вимог безпеки :
- верхній торець гирлового трійника-сальника повинен виступати над рівнем пригирлової не більше ніж на 1 м;
- при набивці ущільнення в корпусі сальника головка його повинна утримуватися на сальниковому штоці спеціальним затискувачем;
- забороняється повертати шків верстата-качалки вручну або гальмувати його шляхом підкладання труби або лома в спині;
- при встановленні пальців кривошипно-шатунного механізму шатун необхідно надійно кріпити до стінки верстата-качалки, повинна бути встановлена площадка з огородженням;
- забороняється надівати і знімати паси, необхідно шляхом пересування електродвигуна;
- під час огляду або зміни окремих частин верстат-качалка повинна бути зупинена;
- канатну і ланцюгову підвіски дозволяється знімати і надівати тільки спеціальними пристроями з підлоги або переносних драбин-площадок, забороняється виконувати ці роботи з балансира верстата-качалки;
- до початку ремонтних робіт електропривід повинен бути відключений, а на пусковому пристрої встановлений плакат : « Не включати - працюють люди ! », на свердловинах з автоматичним і дистанційним управлінням біля пускового пристрою повинен бути закріплений щит з надписом : « Увага ! Пуск автоматичний ! »;
- при обслуговуванні електроприводу персонал повинен працювати в діелектричних рукавицях;
- глибиннонасосна установка перед пуском в експлуатацію повинна бути заземлена. В якості заземлювача електрообладнання повинен бути використаний кондуктор свердловини. При цьому кондуктор повинен бути зв'язаний з рамою верстата двома заземленими провідниками ( переріз кожного 50 мм2 ), які повинні бути в різних точках кондуктора і рами, які доступні для огляду. Заземлюючим провідником може бути кругла, кутова і іншого профілю сталь, крім канату.
Для захисту від поранення електричним струмом при обслуговуванні верстата-качалки застосовують ізолюючі підставки.
3.2 Протипожежні заходи
Нафта і вуглеводневий газ - вибухонебезпечні і легкозаймисті речовини. Вибух або пожежа можуть виникнути при повних відношеннях горючого і повітря, появі джерела загорання. Вибух можливий і при скупченні газу в певних частинах
приміщення. Більшість нафтових газів важчі за повітря, внаслідок чого вони стеляться по землі, заповнюючи заглиблення. Можливими причинами загорання можуть бути : відкритий вогонь, сильне нагрівання, удар, тертя.
До протипожежних заходів відносяться заземлення металічних частин, захист блискавковідводами, своєчасне видалення і охолодження парафінистих речовин. Біля свердловини і інших об'єктів повинен бути протипожежний інвентар для гасіння пожежі, скрині з піском, лопати, лом, сокири, вогнегасники пінні і вуглекислі. Виробнича територія і робочі місця повинні підтримуватися у чистоті. Розлиту нафту і нафтопродукти необхідно збирати, а забруднену площадку - зачищати. Курити дозволяється в спеціально відведених місцях. Газонебезпечні і вогневі роботи можуть виконуватися тільки по наряду ( типу робіт ) спеціально підготовленими робітниками під керівництвом інженерно-технічного працівника, призначеного начальником або головним інженером підприємства.
На кожному підприємстві необхідно мати данні про показники пожежно вибухової небезпеки речовин та матеріалів, котрі застосовуються в технологічних процесів.
Параметри режиму роботи технологічного обладнання, з’єднаного зі застосуванням горючих газів, зріджених горючих газів легкоспалахуючих речовин, а також з наявністю вибухо пожежно небезпечної пили, забезпечує вибухопожежнонебезпечність технологічного процесу.