і активів самого проекту. Відмінною рисою проектного фінансування є можливість залучення капіталу у великих об'ємах і з високим фінансовим важелем (financial leverage) - відношенням позикових коштів компанії до власного капіталу, а звідси і з
підвищеним ризиком. При "звичайному" кредитуванні для менш великих компаній доступ до кредиту великих розмірів і з високим левериджем практично закритий.
При ПФ явною перевагою для ініціаторів проекту є можливість отримання кредиту без відображення заборгованості у своєму балансі, оскільки вона може бути віднесена на баланс проектного суспільства. В результаті ця позика не погіршує фінансового положення засновника (ініціатора проекту). Завдяки ПФ, коли материнській компанії надаються кредити, не відбивані в її балансі, а також передбачається розподіл ризиків, ініціатори проекту дістають можливість реалізувати проекти, які не могли б бути профінансовані на основі традиційних методів.
Перш ніж спробувати дати узагальнювальне, коротке визначення ПФ, звернемо увагу на деякі його особливості в порівнянні з традиційним банківським кредитуванням інвестиційних проектів.
1. Якщо говорити про ПФ з точки зору комерційних банків, то для них кредитні операції у рамках ПФ характеризуються підвищеним ризиком. Річ у тому, що при схемі ПФ банк видає кредит позичальникові без права регресу (обороту) або з обмеженим оборотом банку на позичальника. Джерелом погашення кредиту і виплати відсотків по ньому є тільки доходи, що отримуються від реалізації інвестиційного проекту. У обмін на прийняття ризиків комерційний банк отримує право на підвищений відсоток, премію. Таким чином, банк страхує високі кредитні
2. У схемах ПФ з обмеженим оборотом на позичальника особлива увага приділяється питанням виявлення, оцінки і зниження ризиків при реалізації інвестиційних проектів. Як правило, провідну роль в цьому грає банк, який силами своїх співробітників і притягнених консультантів здійснює оцінку інвестиційного проекту : ефективності інвестицій, динаміки грошових потоків, перспектив реалізації продукції, проектних ризиків і так далі. Проектний аналіз як сукупність методів оцінки (економічною, фінансовою, технічною, екологічною, організаційно-правовою, комерційною) інвестиційних проектів в принципі сьогодні застосовується досить широко на заході -- як у банківському, так і промисловому секторах економіки[6]. Але при використанні схем ПФ роль проектного аналізу особливо висока.
3. При реалізації проектів в них можуть бути задіяними багато учасників:
- ініціатори проекту;
- проектна компанія;
- консультанти;
- підрядники (генеральний підрядник, субпідрядники);
- постачальники устаткування;
- страхові компанії і банки-гаранти;
- покупці товарів і послуг, вироблюваних на об'єкті інвестиційної діяльності;
- кредитор (банк);
Наявність проектної компанії (ПК) можна віднести до числа найважливіших ознак ПФ. ПК створюється спонсорами (ініціаторами) проекту виключно в цілях реалізації проекту (в російських умовах актуальність створення нового підприємства для реалізації проекту підвищується у зв'язку з можливістю використання пільг по податку на прибуток в перші 4
роки). Якщо при звичайних кредитних операціях банк цікавиться фінансовими результатами діяльності позичальника в кредитуючі роки, його репутацією і надійністю, то при реалізації інвестиційного проекту банк сосредотачивает свої зусилля на його оцінці і на питаннях гарантій, що забезпечують діяльність ПК. Отримання проектного кредиту відбивається на балансі ПК, а не на балансі засновників.
Такий метод кредитування носить назву "Поза балансом" ("off - balance sheet").
4. В силу підвищених ризиків при здійсненні ПФ кредитор особлива увага приділяє питанням контролю за реалізацією проекту. В деяких випадках цю функцію виконує сам кредитор, в деяких - спеціальна компанія, що запрошується для здійснення наглядових функцій ("супроводи" проекту). Нерідко з цією метою кредитор або від його імені і за його дорученням спеціальна компанія підписує з позичальником угоду о реалізації проекту, що є невід'ємною частиною кредитного договору. У проектній угоді визначаються права кредитора або спеціальної компанії за запитом усієї необхідної інформації, що відноситься до проекту, по доступу інспекторів на майданчик і об'єкти і так далі. Що стосується обов'язків позичальника, то найважливіші серед них - надання регулярних звітів про хід робіт, підписуваних контрактах про виникнення можливих перешкод для реалізації проекту, про дотримання будівельних, технічних, екологічних і інших норм, а також умов технічної документації. У проектному договорі обмовляється порядок проведення закупівель і вибору постачальників і підрядників (як правило, на конкурентній основі), графіки робіт, кошторис (у тому числі чіткий розподіл витрат між позичальником і кредитором). Зобов'язання позичальника за угодою про реалізацію проекту вважаються частково виконаними після здачі об'єкту інвестиційній діяльності в
експлуатацію (порядок здачі обмовляється в проектній угоді), а повністю виконаними - після погашення усіх платіжних зобов'язань за кредитним договором. В деяких випадках витрати по нагляду (контролю) за реалізацією проекту можуть досягати 5 і більше відсотків від загального об'єму інвестицій в проект.
5. Банки виступають на ринку ПФ в різних якостях:
- як банки-кредитори;
- як гаранти;
- як фінансові консультанти;
- як лізингові інститути і т.д[7].
6. Для позичальника засобів у рамках ПФ окрім очевидних переваг цієї схеми (передусім обмежена відповідальність перед кредитором) є і певні мінуси:
- підвищений відсоток по кредиту, у зв'язку з високими рисками, а також підвищені комісійні (комісія за оцінку проекту, комісія за організацію фінансування, комісія за нагляд і так далі);
- високі витрати по передпроектних роботах (підготовка техніко-економічного обгрунтування, поглиблені маркетингові дослідження), ці витрати несе потенційний позичальник;
- без наявності передпроектної документації, що детально пропрацювала, банк, як правило, заявку на фінансування проекту не розглядає;
- надзвичайно суворий контроль за діяльністю позичальника (фінансовий, виробничий, комерційний) з боку банку;
- в деяких випадках ризик втрати позичальника своєї незалежності (якщо кредитор обумовлює за собою право придбання акцій компанії у разі вдалої реалізації проекту).
Тому у ряді ситуацій для позичальника прийнятніше будуть "традиційні" схеми фінансування інвестиційних проектів (кредити під заставне забезпечення, гарантії і поручительства; емісія акцій і облігацій; лізинг і т.д.
Таким чином, в нашому випадку ПФ - це цільове кредитування позичальника для реалізації інвестиційного проекту без регресу (обороту) або з обмеженим регресом кредитора на позичальника; забезпеченням платіжних зобов'язань позичальника виключно або в основному являються грошові доходи, генеровані об'єктом інвестиційної діяльності (а також активи, що відносяться до інвестиційного проекту).
При кредитуванні проектів підприємств банки частенько стикаються з проблемою недостатності забезпечення, пропонованого позичальником. В той же час угода, залежна тільки від успіху примусового здійснення заставних прав, є невдалою, - при великій питомій вазі подібних кредитів банк може серйозно погіршити показники ліквідності.
І в тому і в іншому випадках добре проведений аналіз проекту (разом з використанням часткового або повного заставного забезпечення) є самою кращою гарантією виконання кредитних зобов'язань позичальника. Приймаючи за хорошим проектом забезпечення лише в частині суми кредиту, банк по суті здійснює проектне фінансування, переймаючи на себе не лише кредитні, але і проектні риски.
Природно, що банк повинен компенсувати їх: вимагаючи підвищений процентної ставки за кредитом, додатковою документацією за проектом, комісії при участі в підготовці (аналізі) проекта.
В схеме ПФ банк может выступать не только как кредитор, но и как консультант, гарант и т.д.
Проектний цикл, або життєвий цикл проекту, - найважливіше поняття дисципліни управління проектами. В цілому це - "проміжок часу між моментом появи проекту і моментом його ліквідації". Проектний цикл є початковим поняттям для вирішення проблеми фінансування робіт за проектом, ухвалення відповідних рішень. Згідно з практикою, що склалася, стани, через які проходить проект, називаються фазами (етапами, стадіями). У найзагальнішому вигляді проектний цикл ділиться на три фази:
передінвестиційна; інвестиційна; експлуатаційна.
Для кредитора проектний цикл по суті справи починається з моменту отримання від майбутнього позичальника заявки на фінансування проекту, а закінчується моментом, коли
виконує усі свої платіжні зобов'язання по кредиту і кредитний договір припиняє свою дію.
Таким чином, проектне фінансування - важливий етап в ухваленні інвестиційного рішення і реалізації проекту.
3. Учасники проектного фінансування
Склад учасників проектного фінансування регламентований. Міжнародна практика проектного фінансування рекомендує оптимальний склад учасників проекту. Можливі учасники проектного фінансування і їх роль (функції) при реалізації проекту представлені в
таблиці 1.
Таблиця 1
Можливі учасники проектного
| Учасники | Роль в проекті | |
| Спонсори проекту | Компанії і фізичні особи, безпосередньо зацікавлені в результатах проекту. Вони просувають проект, погоджують різні питання, отримують відповідні дозволи | |
| Постачальники і підрядники | Компанії, що мають договірні зобов'язання поставляти товари і послуги, пов'язані з цим проектом | |
| Покупці | У багатьох проектах продукція не поступає на відкритий ринок. В цьому випадку проектна компанія заздалегідь укладає довгостроковий контракт з окремим покупцем або групою на купівлю опре-деленного кількості зробленої продукції | |
| Правительство страны, в которой осуществляется проект Уряд країни, в якій здійснюється проект | Видача необхідних дозвільних документів, закупівлі, учас-тие в якості акціонера, спонсора проекту, надання опре-деленных гарантий | |
| Керівники проектом | Команда менеджерів, що відповідають за здійснення проекту. Ключова ланка угоди по проектному фінансуванню | |
| Боргові фінансисти | Структури, які надають проектній компанії ресурси у борг на обумовлений період часу і на заздалегідь погоджених умовах | |
| Консультанты и советники Консультанти і радники | Спеціалізовані компанії і фізичні особи, компетентні в різних аспектах здійснення проекту |
На відміни від традиційного фінансування інвестицій, коли основними сторонами є кредитор (інвестор) і позичальник, при здійсненні проектного фінансування до складу учасників проекту входять:
- спонсори проекту _ компанії, агентства або індивідууми, які просувають цей проект, погоджують різні питання і отримують відповідні дозволи і тому подібне;
- постачальники компанії, що мають договірні зобов'язання поставляти товари і послуги, пов'язані з цим проектом;
- підрядники _ як правило, наймаються безпосередньо проектною компанією для підготовки дизайну, проведення закупівель, будівництва і отримання погоджених комісійних у разі успішного завершення будівництва і здачі його у встановлений срок.