Процес формування розподілу і використання фінансових ресурсів (стр. 5 из 6)

Зменшення рівня фінансових ризиків можна також досягти, застосовуючи механізм диверсифікації.

Диверсифікація один зі способів мінімізації фінансових ризиків, який полягає в розподілі ризиків шляхом розширення об'єктів капіталовкладень, асортименту товарів і послуг, фінансових інструментів тощо.

Розрізняють диверсифікацію інвестицій, продукції та виробництва.

При вивченні цього питання слід враховувати, що законодавством встановлені вимоги щодо диверсифікації активів та їх ліквідності у разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють свою діяльність у сфері банківської чи страхової справи, фінансового посередництва та в інших випадках.

Диверсифікація активів може здійснюватися шляхом розподілу значної їх частини між найбільш ліквідними, безпечними і прибутковими категоріями, наприклад:

- кошти на поточних рахунках; банківські вклади (депозити); нерухоме майно;

- цінні папери, що передбачають одержання прибутку;

- цінні папери, що імітуються державою;

- готівка в межах лімітів залишків каси:

При розробці політики диверсифікації активів слід враховувати принцип обмеженого обсягу окремих їх категорій та необхідність їх диверсифікації. Так, банківські вклади (депозити) повинні бути розміщені не в одному банку, а в кількох. У нерухоме майно рекомендується інвестувати також обмежену суму коштів. Якщо кошти вкладаються у прибуткові цінні папери, то слід дотримуватися принципу диверсифікації видів цінних паперів (акції, облігації) та їх емітентів. У разі збереження значної суми коштів в іноземній валюті їх також слід диверсифікувати.

У практиці фінансового менеджменту для позначення різних методів нейтралізації ризиків зміни цін на окремі елементи активів (страхування валютного ризику, ризику падіння курсу цінних паперів чи зміни цій на готову продукцію або сировину та матеріали) вживається термін «хеджування».

Хеджування - метод страхування цінового ризику за угодами на біржі (товарній, фондовій). Механізм хеджування ризиків полягає в здійсненні зустрічних операцій з купівлі-продажу активів (фінансових інструментів).

6. Задача №1

Фірма реалізує меблі. Аналізуя дані по витратах, виникла проблема їх диференціації. Особливо важливо визначити суми постійних витрат на енергоносії.

Провести диференціацію витрат:

а) методом максимальної та мінімальної крапок;

б) графічним методом;

в) методом найменших квадратів, використуючі дані по витратам на енергоносії.

Таблиця 1 - Вихідні данні

1	Обсяг виробництва тис. од.	18
	Витрати на енергоносії тис. грн.	1000
2	Обсяг виробництва тис. од.	12
	Витрати на енергоносії тис. грн.	1040
3	Обсяг виробництва тис. од.	20
	Витрати на енергоносії тис. грн.	1030
4	Обсяг виробництва тис. од.	10
	Витрати на енергоносії тис. грн.	2850
5	Обсяг виробництва тис. од.	19
	Витрати на енергоносії тис. грн.	2500
6	Обсяг виробництва тис. од.	8
	Витрати на енергоносії тис. грн.	1000
7	Обсяг виробництва тис. од.	8
	Витрати на енергоносії тис. грн.	1040
8	Обсяг виробництва тис. од.	10
	Витрати на енергоносії тис. грн.	1030
9	Обсяг виробництва тис. од.	18
	Витрати на енергоносії тис. грн.	2850
10	Обсяг виробництва тис. од.	10
	Витрати на енергоносії тис. грн.	2850
11	Обсяг виробництва тис. од.	8
	Витрати на енергоносії тис. грн.	1000
12	Обсяг виробництва тис. од.	10
	Витрати на енергоносії тис. грн.	1030
Середнє підсумкове за місяць		12,583
		1601,667

Рішення.

1. Диференціація витрат методом максимальної та мінімальної крапок.

З усієї сукупності даних вибираються два періоди з найбільшим і найменшим обсягом виробництва (таблиця 2). У нашому випадку це грудень і липень. У 3 місяці сума змінних витрат буде максимальною, а постійних - мінімальною. У 11 місяці - навпаки.

Таблиця 2

Показник	Обєм виробництва		Різниця між max і min
	max	min
1.Рівень виробництва:
- тис.од.	20	8	12
- %	100	40	60
2.Витрати на електроенергію, тис.грн.	2850	1000	1850

Далі визначимо так звану ставку змінних витрат (СЗВ) – це середні змінні витрати в собівартості одиниці продукції:

(1)

де Smax, Smin – відповідно максимальний і мінімальний об’єм витрат на електроенергію;

Кmin – мінімальний об’єм виробництва у % від мінімального;

Kmax – максимальний об’єм виробництва у тис.од.

тис. грн./од.

Визначимо загальну суму постійних витрат (ПВ):

(1.2)

(тис. грн.).

2. Диференціація витрат графічним (статистичним) методом.

Як відомо, лінія загальних витрат визначається рівнянням першого ступеня:

(1.3)

де Y – загальні витрати;

а – рівень постійних витрат;

b – ставка змінних витрат;

X – обсяг виробництва фізичних одиниць.

Статистичний метод засновано на використанні кореляційного аналізу, хоча самі коефіцієнти кореляції не визначаються (рис. 3).

Рисунок 3 – Графік визначення рівня постійних витрат

На графік (рисунок 1.1) наносяться всі дані про сукупні витрати фірми. Приблизно проводиться лінія загальних витрат: точка перетинання з віссю витрат показує рівень постійних витрат (1030 тис. грн.).

Тоді ставка змінних витрат складає:

(1.4)

де S – сукупні витрати;

К – обсяг виробництва.

3. Диференціація витрат методом найменших квадратів є найбільш точною, тому що в ній використовуються всі дані про сукупні витрати і визначаються коефіцієнти а і b.

Алгоритм визначення коефіцієнтів і результати розрахунків приведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Місяць	Обсяг виробництва , тис. грн.	, тис. грн.	Сумарні витрати , тис. грн.	, тис. грн.		, тис. грн.
1	18	5,417	1000	-601,667	29,340	-3259,028
2	12	-0,583	1040	-561,667	0,340	327,639
3	20	7,417	1030	-571,667	55,007	-4239,861
4	10	-2,583	2850	1248,333	6,674	-3224,861
5	19	6,417	2500	898,333	41,174	5764,306
6	8	-4,583	1000	-601,667	21,007	2757,639
7	8	-4,583	1040	-561,667	21,007	2574,306
8	10	-2,583	1030	-571,667	6,674	1476,806
9	18	5,417	2850	1248,333	29,340	6761,806
10	10	-2,583	2850	1248,333	6,674	-3224,861
11	8	-4,583	1000	-601,667	21,007	2757,639
12	10	-2,583	1030	-571,667	6,674	1476,806
Всего	151		19220		244,917	9948,333
Среднее	12,583		1601,667		20,410	829,028

Ставка змінних витрат b дорівнює:

(1.5)

(тис. грн. / од.).

Змінні витрати в розрахунку на середньомісячний обсяг виробництва складають:

12,583 * 40,619 = 511,109 (тис. грн.).

Тоді постійні витрати складають:

1601,667– 511,109 = 1090,558 (тис. грн.).

Висновки: В аналітичній формі загальні витрати на електроенергію можна представити в такий спосіб:

- за методом максимальної і мінімальної точки:

Y = -233,34 + 154,167*X;

- за статистичним методом:

Y = 1090.5 + 40.619*X;

- за методом найменших квадратів: