Ліцензування - порядок видачі комерційним банкам, які з часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України та якщо їх діяльність не загрожує інтересам їх клієнтів.
Банки, що створюються і готові до діяльності, на яку вони бажають отримати ліцензію, разом із документами, які подаються для їх реєстрації, можуть подавати клопотання (з переліком операцій, які банк бажає виконувати відповідно до його бізнес-плану) про отримання ліцензії та передбачені Національним банком України документи.
2. Роль НБУ в регулюванні готівкового обігу. (16)
Грошова система створюється державою в особі уповноважених органів і має нормативно-правовий характер. Клю-чову роль в організації та функціонуванні грошової системи держави відіграють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України.
ЗгіднозчиннимзаконодавствомНаціональнийбанкУкраїниза-безпечуєвиготовленнягрошовихзнаків (банкнотімонет) ірегулюєїхнєфункціонуваннянавсіхетапахруху - відвипускувобігдознищеннявилученихзобігузношених, пошкодженихтафальшивихбанкнотімонет. Національний банк України розробляє дизайн грошових знаків, установлює номінали, визначає систему захисту, платіжні ознаки. Для друкування паперових грошей (банкнот) у м. Києві весною 1994 р. була введена в дію Банкнотна фабрика на базі найсучаснішого імпортного устаткування. Вона стала 68-м у світі підприємст-вом із виготовлення паперових грошей. Восени того самого року на базі Банкнотної фабрики та інших допоміжних виробництв створено Банкнотно-монетний двір Національного банку України. У 1997 р. було завершено будівництво Малинської фабрики банкнотного паперу. Технологічне обладнання фабрики дає змогу виготовляти бан-кнотний і захищений папір із кругло-сітковим локальним багато-тоновим водяним знаком, двома захисними волокнами, планшетами та іншими елементами захисту. З уведенням у дію фабрики банкнотно-го паперу Україна має замкнутий цикл із виробництва грошей.
НаціональнимбанкомУкраїнистворенемонетневиробництво, наякомуіззастосуваннямнайсучаснішихтехнологійтаустаткуван-някарбуються (починаючиз 1997 р.) монетимасовогообігу, пам'ят-нітаювілейні. ПершаювілейнамонетаУкраїниз'явиласявобігув 1995 р. (карбуваласязакордоном). Виготовлена з мельхіору, вона була присвячена 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Першою ювілейною монетою з гривневим номіналом стала мельхіорова монета номінальною вартістю 2 грн., присвячена 200-річчю одного з кращих дендрологічних парків України - «Софіївки». Монета введена в обіг у 1996 р. 1997 р. ознаменувався введенням в обіг перших українських золотих монет - «Т. Г. Шевченко» і «Києво-Печерська лавра».
Національнийбанкякемісійнийцентркраїнимаєповноваженнящодоорганізаціїірегулюванняготівковогогрошовогообігунате-риторіїУкраїни. Він установлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, інкасації та вилучення готівки з обігу, визначає поря-док ведення касових операцій для банків, підприємств і організацій.
НадумкуІ.Б. Заверухи, особливарольвздійсненнігрошовоїполітикидержавипокладаєтьсянаНаціональнийбанкУкраїни, якийвідповіднодост. 33 ЗаконуУкраїни «ПроНаціональнийбанкУкраїни» здійснюєтакіповноваженнящодоорганізаціїготівковогогрошовогообігу: виготовленнятазберіганнябанкнотімонет; створеннярезервнихфондівбанкнотімонет; встановленняноміналів, системзахисту, платіжнихознактадизайнугрошовихзнаків; встановленняпорядкузамінипошкодженихбанкнотімонет; встановленняправилвипускувобіг, зберігання, перевезення, вилученнятаінкасаціїготівки; визначеннявимогстосовнотехнічногостануіорганізаціїохорониприміщеньбанківськихустанов; визначенняпорядкуведеннякасовихопераційдлябанків, іншихфінансово-кредитнихустанов, підприємствіорганізацій.
За Національним банком закріплено монопольне право здійснювати емісію національної валюти та організовувати її обіг. Йому належить не тільки виняткове право введення в обіг (емісію) гривні і розмінної монети, організація їх обігу, але й вилучення з обігу.
Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняється. Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.
Банкнотиімонети, щовипущеніНаціональнимбанком, єбезумовнимизобов'язаннямиНБУізабезпечуютьсявсімайогоактивами.
Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує ніші інструменти регулювання грошової маси в обігу. Умови та порядок обміну гривні на іноземну валюту встановлюється Національним банком. Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійс-нення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.
Відповіднодочинногозаконодавства (ст. 40 ЗаконуУкраїни «ПроНаціональнийбанкУкраїни») НБУвстановлюєправила, формиістандартирозрахунківбанківтаіншихюридичнихіфізичнихосібвекономічномуобігуУкраїниіззастосуваннямякпаперових, такіелектроннихдокументівтаготівки, координуєорганізаціюрозрахунків, даєдозволиназдійсненнякліринговихопераційтарозрахунківзадопомо-гоюелектроннихдокументів. Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та че-рез власні розрахункові системи.
3. Структура золотовалютного резерву.
Серед функцій НБУ Закон називає і забезпечення ним накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами.
Золотовалютний резерв являє собою резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків. З правової точки зору золотовалютний резерв має ту особливість, що він є окремо виділеним фондом серед активів НБУ, де він відображається. Цей фонд не є власністю НБУ – він лише володіє, користується і розпоряджається цим фондом як представник держави. Із приведеного визначення випливає цільове призначення золотовалютних резервів – вони призначені для міжнародних розрахунків. Але подальші положення Закону України "Про Національний банк України" не тільки не розвивають це положення, але і створюють деяку невизначеність призначення золотовалютних резервів.
Ст. 7 цього закону відносить до числа "інших" функцій НБУ забезпечення ним накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами. В цьому положенні вже закладено протиріччя, оскільки "здійснення операцій" виключає "накопичення та зберігання" або ж ставить питання – в яких обсягах вони мають здійснюватися?
Ст. 28 Закону України Про Національний банк України" визначає одним із засобів грошово-кредитної політики управління золотовалютними резервами: ²Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні. Слід звернути увагу, що у визначенні золотовалютних резервів мова йде про їх використання у міжнародних розрахунках, а в даній статті – тільки про операції на внутрішніх ринках, де можна бути забезпечена стабільність попиту і пропозиції грошей в Україні.
Ст. 42 Законувстановлює, щоНБУрозміщуєзолотовалютнірезервисамостійноабочерезбанки, уповноваженінимнаведеннявалютнихоперацій, виконуєопераціїззолотовалютнимирезервамиУкраїнизбанками, рейтингякихзакласифікацієюміжнароднихрейтинговихагентстввідповідаєвимогамдопершокласнихбанківненижчекатегоріїА. Однаквсіпопереднізгаданівищестаттівзагалінепередбачаютьрозміщення, тобтовідчуження) коштівзолотовалютнихрезервівнарахункахіншихбанків. ЦястаттяпередбачаєвступНБУувідносинизіншимибанками (невідомо – українськихчиіноземних), алевизначенняцихбанківнечітке – вонилишеповиннівідповідативимогамдопершокласнихбанківненижчекатегоріїА (аленеобов’язковобутиними) закласифікацієюміжнароднихрейтинговихагентств, щопередбачаєфактичномайженеобмеженіможливостіНБУ.
Таким чином, в результаті цього короткого огляду можна прийти до висновку, що золотовалютний офіційний резерв призначений для здійснення міжнародних розрахунків, а всередині країни – для регулювання валютного ринку і тим самим – підтримання курсу національної валюти, зокрема, шляхом проведення валютних інтервенцій. Значення золотовалютних резервів полягає у забезпеченні платоспроможності країни на світовому ринку. Таким чином, питання золотовалютного резерву співвідносяться із питаннями зовнішньої торгівлі і валютного курсу, а тим самим – з усіма питаннями валютного регулювання. Будь-які інші напрями використання чи операції із золотовалютним резервом мають розглядатися як правопорушення. Оскільки золотовалютний резерв є власністю України, то функції Національного банку України мають обмежуватись статусом представника, що саме по собі вимагає чіткої правового регламентування зі сторони довірителя – держави.