· попит на гроші є позитивною функцією від національного доходу і негативною функцією від процентної ставки;
· передбачається абсолютна мобільність капіталу.
Можна зробити висновок, що наслідком збільшення національного випуску є знецінення національної валюти, а при підвищенні вітчизняних процентних ставок спостерігається подорожчання валюти.
Дана інтерпретація кейнсіанської теорії валютного курсу є дуже спрощеною, далекою від реальної дійсності і ставить своєю метою полегшити розуміння сутності первісної кейнсіанської теорії валютного курсу. Подальший її розвиток йде в міру виявлення недоліків, тобто неадекватного поводження валютного курсу при зміні тої чи іншої перемінної, пояснюючої платіжний баланс [11, 17].
Монетаристський підхід до теорії валютного курсу передбачає, що чистий попит на валюту буде дорівнювати нулю при умові „вільного плавання” валютного курсу, що забезпечить автоматичне урівноваження попиту та пропозиції. Якщо ж розглядати чисто технічні аспекти проблеми, то реальним валютним курсом слід визнати таке його значення, яке дозволяє (при інших рівних, таких як митні тарифи, податки процентні ставки за кредитами тощо) досягнути внутрішньої і зовнішньої рівноваги. Під внутрішньою рівновагою розуміється відсутність дефіциту товарів на внутрішньому ринку (при нормальному рівні безробіття). Під зовнішньою рівновагою розуміють ситуацію, при якій будь-який дисбаланс по поточним операціям фінансується за рахунок автоматичного руху капіталів.
Ринкова економіка - внутрішньо стійка система, а всі негативні моменти в економіці розглядаються як результат некомпетентного державного втручання. Ці положення є обґрунтованим варіантом класичної теорії. Найбільший розвиток монетаризм одержав при проведенні економічних перетворень Р. Рейганом і М. Тетчер у середині і кінці 70-х років ХХ ст.. Зараз монетарна політика розглядається як найбільш прийнятний спосіб державного регулювання для цивілізованої країни. Таким чином, монетаризм спробував з’єднати в собі як визнання оптимізуючої функції вільного ринку, так і необхідність державного регулювання економіки [17, c.29].
В контексті аналізу впливу макроекономічних факторів на поведінку валютного курсу розглянемо ситуацію, яка склалася на валютному ринку України в 2005 р.. А саме нас цікавить різка ревальвація гривні стосовно долара США. Дослідимо, чи можна було спрогнозувати цю ревальвацію засобами макроекономічного аналізу.
Передумовами ревальвації стали інфляційні очікування, частково спричинені великими валютними доходами українського експорту та загальною світовою тенденцією до ослаблення долара, до якого тривалий час була прив’язана гривня. Використовуючи підходи фундаментального аналізу можливо було спрогнозувати укріплення гривні. Так, існувало декілька причин щодо можливої її ревальвації. Перша причина для зростання гривні – об'єктивна недооцінка валюти. Виходячи з паритетів купівельної спроможності, гривня на сьогодні є недооціненою щодо світових валют і передусім долара. За даними британського тижневика The Economist, згідно розрахованого ним Біг Мак індексу, який базується на теорії паритету купівельної спроможності, курс гривні до долару США станом на липень 2005 р. повинен складати приблизно 2,37 грн. за 1 долар США. Така значна недооцінка вітчизняної валюти сформувалася через те, що економіка України орієнтована на експорт. За даними Держкомстату України лише у 2004 р. Україна експортувала продукції на $ 3,67 млрд. більше, ніж імпортувала.
Друга причина для подальшого зростання гривні – зростання цін на пальне. Імпортерам найбільш вигідна сильна валюта країни імпорту (купують відносно дешевше, продають відносно дорожче). Згідно інформації Держкомстату України у 2004 році 35,49 % імпорту припадало на енергоносії (передусім, на нафту і газ).
Третя причина ревальвації гривні це менеджмент державного боргу. Урядом було задекларовано про наміри зменшення державного боргу, а чим дешевшим буде долар США, тим реально менше заплатить держава за своїми боргами закордонним кредиторам.
Четверта причина щодо зміцнення гривні – боротьба з інфляцією. За даними Міністерства фінансів України, в українську економіку щодня надходить до 300 млн. дол. США. Доволі велику частину цієї суми викуповує Нацбанк, проте великий щоденний обсяг вкидання гривні може спровокувати інфляцію. Отже, із підвищенням валютного курсу гривні, менше вітчизняної валюти буде вкидатися в економіку, це зменшить ризики інфляції.
Теорія паритету купівельної спроможності робить спробу звести воєдино економічні фактори, що пояснюють формування попиту та пропозиції валют і їх динаміку. Одне з фундаментальних понять, що лежать в основі теорії ПКС - правило однієї ціни: ціна одиниці одного й того самого товару в одній країні має відповідати ціні на цей товар в іншій країні, перерахованій на поточний валютний курс. Інакше кажучи, для кожного товару справедливо наступне вираження: Pі(t) = S(t) x P'і (t), де Pі(t) - ціна товару в національній валюті; S(t) - поточний обмінний курс; P'і(t) - ціна товару в іноземній валюті. Валютний курс по паритету купівельної спроможності є ідеальним курсом обміну валют, розрахованим як середньозважене співвідношення цін для стандартного кошика промислових товарів, споживчих товарів і послуг двох країн. В ідеальній моделі формування курсу, побудованій виключно на основі цін торгівлі двох країн, реальний валютний курс повинен би дорівнювати курсу по паритету купівельної спроможності. У такій постановці правила однієї ціни закладена гіпотеза нульових витрат обігу, відсутність торгових бар'єрів (як тарифних, так і нетарифних) і однорідність товарів. Правило однієї ціни справедливо тільки в тому випадку, якщо всі товари мають однакову вагу в обох країнах. Отже, з цього випливає висновок, що при використанні теорії ПКС слід дуже ретельно підходити до виміру індексу цін адже необхідно, щоб склад і структура споживчого кошику були однакові [11, c.186].
Серед найбільш відомих економічних індексів, які базуються на теорії ПКС можна виділити індекс PennWorldTable (PWT) та індекс BigMac. Розрахунками індексу PWT займається Центр міжнародних порівнянь, який діє при Пенсільванському університеті (США). Його робота відбувається в рамках програми ООН яка має назву UnitedNationsComparisonsProgram. При розрахунку даного показника використовується споживчий кошик який містить приблизно 150 категорій товарів.
Починаючи з 1986 року, британський журнал TheEconomist регулярно знайомить читачів з курсами різних валют, розрахованими за допомогою індексу BigMac. Суть даного індикатора полягає в тому, що для визначення валютного курсу застосовується порівняння ціни гамбургера BigMac від МакДоналдс. Так як цей товар продається в 120 країнах світу і виробляється по одному рецепту, то його вартість у національних валютах повинна відбивати реальне співвідношення цих валют.
Після першого виходу індикатора, у світовій економічній теорії виник цілий напрямок – „гамбургерономіка”. Хоча творці методу ніколи не зараховували індекс до точних економічних індикаторів, він дозволив істотно популяризувати теорію валютних курсів, зробивши її більш доступною для розуміння широких верств населення. У таблиці 2.1 наведено паритет купівельної спроможності національних валют стосовно долара США за допомогою індексу PWT та BigMac. Якщо значення якогось з індексів є меншим за 100, то це означає, що національна валюта недооцінена (згідно даного індексу) по відношенню до долара США і навпаки.
Кореляція між цими двома показниками по більшості країн в середньому становить приблизно 0,85, що дозволяє зробити висновок про можливість використання індексу BigMac (незважаючи на більш спрощений алгоритм розрахунку) на рівні з „більш серйозними” індексами для визначення валютного курсу по паритету купівельної спроможності.
Таблиця 2.1
Індикатори паритету купівельної спроможності
(за даними 1995року)*
| Країна | PennWorldTable | Big Mac |
| Великобританія | 102 | 121 |
| Німеччина | 145 | 150 |
| Росія | 33 | 70 |
| Україна | 15 | відсутні дані |
| Франція | 137 | 166 |
| Швейцарія | 187 | 225 |
| Швеція | 138 | 153 |
| Японія | 192 | 200 |
*Побудовано за даними http://www.economist.com та http://pwt.econ.upenn.edu
Як відзначає TheEconomist, у США BigMac у середньому коштує 2,65 долари. Найнижчі ціни на ці бутерброди зафіксовані в Китаї (1,2 долари), найвищі - у Швейцарії (4,87 долари). Якщо розділити "китайську" ціну BigMac в юанях (приблизно 9,9 юаню) на "американську" ціну в доларах, вийде, що долар коштує близько 3,75 юані. Тим часом офіційний курс у 2003 році складав в середньому 8,28 юаню за долар. Виразивши різницю в процентному відношенні можна зробити висновок, що юань недооцінений на 55 відсотків.
Розглянемо цей приклад з використанням української валюти, якщо курс складає 5,34 гривні за долар, а Bіg Mac коштує 6,84 грн., то ПКС Bіg Mac для України складає 2,58. Це означає, що гривня недооцінена на 52%. І якби Україна зажила „у ритмі Bіg Mac”, то курс гривні замість 5,34 став би 2,58 гривні за долар. Адже саме стільки, відповідно до „гамбургерономіки”, повинний був навесні 2003 року стоїти долар в Україні.
По даним TheEconomist, у 2003 році індекс Bіg Mac показав, що долар значно переоцінений стосовно більшості валют (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Визначення валютного курсу за індексом Bіg Mac (дані за 2003 рік)*
| Країна | Ціна BigMac | Офіційний обмінний курс до долара США | Переоцінка (+) / Недооцінка (-) національної валюти стосовно долара США, % | Курс по ПКС | |
| в національній валюті | в доларах США | ||||
| США | $2,65 | 2,65 | 1,00 | - | 1,00 |
| Австралія | A$3,20 | 2,2029 | 1,45 | -16,72 | 1,21 |
| Аргентина | Песо 3,85 | 1,314 | 2,93 | -50,42 | 1,45 |
| Бразилія | Реал 4,50 | 1,4359 | 3,13 | -45,75 | 1,70 |
| Великобританія | Фунт стерлінгів 1,99 | 3,5072 | 1,76** | 34,37 | 0,75 |
| Єврозона | Євро 2,75 | 3,2498 | 0,85 | 22,09 | 1,04 |
| Канада | C$3,20 | 2,2965 | 1,39 | -13,13 | 1,21 |
| Китай | Юань 9,95 | 1,2006 | 8,29 | -54,71 | 3,75 |
| Малайзія | M$ 5,10 | 1,3418 | 3,80 | -49,35 | 1,92 |
| Мексика | Песо22,0 | 1,8884 | 11,65 | -28,74 | 8,30 |
| Південна Корея | Вон 3,211 | 2,7067 | 1,19 | 1,82 | 1,21 |
| Польща | Злотий 6,30 | 1,563 | 4,03 | -41,01 | 2,38 |
| Росія | Рубль 40,00 | 1,3755 | 29,08 | -48,09 | 15,09 |
| Таїланд | Бат 55,0 | 1,3468 | 40,84 | -49,18 | 20,75 |
| Угорщина | Форинт 492,00 | 2,2678 | 216,95 | -14,42 | 185,66 |
| Україна | Гривня 6,84 | 1,31 | 5,34 | -51,66 | 2,58 |
| Швейцарія | Франк 6,35 | 4,8741 | 1,30 | 84,33 | 2,40 |
| Швеція | Крона 30,00 | 3,8769 | 7,74 | 46,26 | 11,32 |
| Японія | Ієна 263,00 | 2,2969 | 114,50 | -13,32 | 99,25 |
* За даними http://www.economist.com