Географічні інформаційні системи зберігають інформацію про реальний світ у вигляді набору тематичних шарів, котрі об’єднані на основі географічного положення. За допомогою ГІС, необхідна для прийняття рішень інформація може відображатися у лаконічній картографічній формі з додатковими текстовими поясненнями, графіками та діаграмами.
Здатність ГІС проводити пошук у базах даних, приєднувати власні бази, здійснювати просторові запити, безперервно нагромаджувати та коректувати наявні просторові і атрибутивні дані, дозволило багатьом компаніям зекономити значні кошти.
Геоінформаційний аналітичний комплекс дозволяє перенести корпоративну бізнес-логіку на електронну карту. До звичайних операцій з базами даних додається географічний аналіз який полягає у наступному: відображення корпоративної інформації замовника на карті України та конкретного населеного пункту, просторові запити, відбір з об'єктів з карти, запити на карті, відображення інформації графіками, діаграмами, градієнтними заливками, нанесення фотографічних зображень на карту, побудова оптимального шляху, нанесення та редагування точок, ліній полігонів, створення довільної кількості користувацьких шарів даних на корпоративному сервері. Картографічним шаром може бути будь яка інформація: ринки, точки збуту, територія впливу, контрагенти, потенціал, конкуренти. Система функціонує як у мережевій версії з підтримкою багатьох SQL серверів так і в локальній моделі даних. Як правило система поставляється у вигляді бібліотеки (ядра геоінформаційної технології), а користувацькі робочі місця формуються на базі технічного завдання та вимог замовника у відкритих кодах, що дає можливість, проводити модифікацію та доробку продукту власними силами. Ліцензія на продукт видається на організацію без підрахунку робочих місць.
Опис технологічних можливостей системи
1. Система підтримує архітектуру Client-Server
2. Користувацькі картографічні шари зберігаються на рівні таблиць будь яких сучасних SQL серверів: MS SQL, My SQL, Oracle та інших.
3. Кожен структурний підрозділ може створювати свій геонформаційний сервер з власними шарами даних.
4. Система підтримує підключення у одному сеансі до довільної кількості серверів з картографічними шарами, для візуалізації, редагування та побудови просторових запитів у реальному режимі часу.
5. Редагування картографічних шарів у режимі реального часу без проміжних структур.
6. Система може оформлювати результат SQL запита у вигляді картографічного шару при наявності там просторових даних.
7. Система забезпечує підключення та редагування картографічних даних при слабких каналах зв'язку на рівні deal-up під`єднання та My SQL сервера.
8. Система забезпечує режим кешування інформації при відключенні каналів зв'язку з подальшою реплікацією на сервер баз даних.
9. Система має можливість автономної роботи на базі локального формату даних з подальшою реплікацією на сервер баз даних
10. Ядро геоіформаційної системи поставляється у вигляді бібліотеки власного виробництва.
Функціональні можливості
· Зберігання шарів у таблицях SQL серверів.
· Ведення унікальних ідентифікаторів об'єктів шару та механізмів співставлення записів у базі даних з картографічними об'єктами на карті.
· Підтримка двохсторонньої передачі ідентифікаторів картографічних об'єктів з метою як відображення запитів географічних об'єктів з бази даних так і передачу набору даних для її модифікації .
· Можливість побудови оптимального шляху між довільною кількістю елементів та збереження цієї інформації у вигляді картографічного шару.
· Можливість визначити відстань між географічними елементами.
· Обчислення користувачем на карті відстаней за заданою ломаною.
· Обчислення довільної площі.
· Можливість відображення на карті даних різноманітними способами: виділення елементів різними кольорами в залежності від даних, виведення хінтів на картографічному елементі, градієнтні заливки областей, графіки та діаграми на карті, зміна кольору областей, відображення іконок, комбіновані стилі відображення елементів.
· Всі стилі відображення можуть задаватись користувачем та зберігатись або на сервері або як локальний профіль користувача.
· Комбінований стиль відображення та виділення картографічних об'єктів.
· Задання видимості картографічних шарів в залежності від масштабу.
· Редагування точок, ліній, полігонів.
· Нанесення геометричних фігур на карту: прямокутник, круг.
· Можливість топологічної зв'язки картографічних шарів та елементів.
· Вибір картографічних елементів з карти: окружністю, прямокутником, полігоном.
· Підтримка GPS приладів на базі стандартного протоколу.
ВИСНОВКИ
Отже, повівши дослідження обраної проблеми можна зробити ряд висновків та узагальнень.
Картографія – це наука про виготовлення всіх видів карт і планів, включаючи зйомку і друк; мистецтво створення карт, оформлення та навчання їх використання. Картографія виникла ще за прадавніх часів, коли існували примітивні уявлення про форму Землі, і згодом трансформувалася в цілу науку. Значний вклад у розвиток науки картографії зробили давні греки.
Картографія як наука пов’язана з рядом дисциплін. Серед них можна назвати й історію, й філологію (оскільки існують історичні карти, карти мовних діалектів, карти розповсюдження певного мовного явища), й психологією (коли ми говоримо про сприйняття спеціальних позначень, які використовуються у створенні карт).
Дослідження особливостей карт як виду документу показали, що існують різні типи карт на основі класифікацій за способом картографічного зображення, за охопленням території, за особливостями картографованих явищ тощо.
На сьогоднішній день активно розвивається система електронних карт, яка має цілий рід переваг, зручна у використанні й дає безліч можливостей у роботі з картографованим матеріалом. Цифрове картографування – перспективна галузь картографування, яка потребує подальшого вивчення й удосконалення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Берлянт А.М. Образ пространства: Карта и информация. – М.: Мысль,1986.2. Вахрамеева Л.А. Картография. – М. 1981.3. Географические информационные системы. – М.: ООО Дата+ // http://www.dataplus.ru/
4. Географические информационные системы в науках о Земле Берлянт А.М. // СОЖ. – 1999. –№5 –С. 66–73.
5. Геоинформатика.Толковый словарь основных терминов/ Под редакцией А.М. Берлянта и А.В. Кошкарева. – Москва: ГИС-Ассоциация, 1992. – 204 с.6. ГОСТ Р50828-95 Геоинформационное картографирование. Пространственные данные, цифровые и электронные карты. Общие требования.
7. ГОСТ Р-51353-99 Геоинформационное картографирование. Метаданные электронных карт. Состав и содержание.
8. Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. – Донецьк: Донбас, 2004.
9. Орфали Р., Харки Д. Java и CORBA в приложениях клиент-сервер. – Лори, 2000.
10. Рехтзамер Г.Р. Основы картографии. – Л., 1974.11. Салищев К.А. Картография. – М., 1982.12. Семихатов С. Технологии WWW, Corba и Java в построении распределенных объектных систем // http://www.javable.com/docs/jav_dist/
13. Сосса Р.І. 2000. Історія картографування території України: Від найдавніших часів до 1920 р. – К., 2000. – 248 с.14. Трешников А.Ф. Географический энциклопедический словарь. – М.,1989.15. Open Gis Consortium. Open GIS Abstract Specification - 99-AS-RFP009 24 June 1999 // http://www.opengis.org/