Річка як природний об'єкт (стр. 3 из 4)

Спочатку треба зробити два припущення. Перше - сніготанення або інтенсивність дощу однакові по усій площі. Друге - швидкість стоку однакова в часі, а тому положення ізохрон також постійні.

Будову гідрографа розглянемо на конкретному прикладі. Протягом трьох діб під впливом опадів спостерігався стік шаром h₁; h₂ i h₃ (рис.4) з площі водозбору (рис.3), відповідно якої максимальний час добігання до створу 5 діб. Тоді, у першу добу до замикаючого створу стіче води в кількості:

()

Рис.4. Графік водовіддачі Рис.5. Гідрограф стоку

На наступну добу прийде вода з площі f₂ шаром h₁, а з площі f₁ шаром h₂. Тоді V₂ буде дорівнювати:

(30)

На третю добу вода рухається з 3-х площадок з різною водовіддачею, і V₃буде дорівнювати:

На четверту добу опади закінчились і водовіддача з площі f₁ дорівнює нулю:

На п’яту добу -

На шосту добу -

На сьому добу -

Таким чином, стік здійснювався протягом 7 діб. Цей розподіл можна зобразити за допомогою графіка, який називається гідрографом формування стоку (рис.5).

Цей гідрограф слід рахувати як теоретичний. Він не обліковує руслове регулювання, коли при підніманні рівну частина води йде на заповнення русла, а при зниженні - навпаки - йде на додатковий приток води з русла. Тому фактичний гідрограф у фазу піднімання має трохи нижчі ординати, а при зниженні - вищі, ніж при будові гідрографа за ізохронами. Фактична максимальна ордината також менша теоретичної і має зсув управо від теоретичної.

Розрахункова робота

Річка Уж

Завдання 1. Характеристика басейну річки та гідрографічної мережі

За звітний період було обстежено від витоку до гирла 6 основних річок області: Тетерів, Случ, Уж, Норинь, Ірша, Гнилоп’ять, а також гирло річки Гуйва, три річки в прикордонних з Київською областю створах: р. Кам’янка, р. Ірпінь та р. Роставиця (басейн р. Рось), і р. Уборть яка є транскордонною між Україною та республікою Білорусь.

Відбір проб здійснюється згідно "Програми моніторингу поверхневих вод суші", розробленої Держуправлінням екології та природних ресурсів в Житомирській області. "Програма..." нараховує 18 пунктів, 23 створи на 11 річках з щоквартальним відбором проб в кожному створі (94 проби). Відібрано по "Програмі моніторингу" 94 проб.

Під час інспекційних перевірок діяльності об"єктів-забруднювачів було перевірено також 30 малих річок (Добринка, Глибочок, Бистріївка, Пустоха, Лісна, Лемня, Настя, Церем, Іршиця, Кам’янка, Чорна Руда, Мика, Тетерівка, Лозниця, Смолка, Хомора, Повчанка, Крошенка, Ужиця, Кропивнянка, Руда, П’яток, Постол, Мурованка, Конявка, Кремна, Унава, Білка, Рихта, Очеретян-ка), 27 кар’єрів, 61 ставок, 9 меліоративних каналів, 6 струмків, 2 свердловини, 3 болота, 1 канава, 2 водосховища, 12 криниць.

Річка Уж.

Річка протікає по території трьох районів: Ємільчинський, Коростенський, і Народицький. Права притока річки Дніпро, протяжність річки в межах області 162 км.

Від витоку в Ємільчинському районі і до міста Коростеня порівняно з2004 роком показники якості води майже не змінились. Відмічається перевищення норм ГДК по залізу загальному в 10,7 рази, при нормі 0,1 мг/дм³ середні значення становлять 1,07 мг/дм^3, і фосфатах в 1,6 раз, при нормі 0,17 - фактично - 0,27 мг/дм^3.

Нижче міста Коростеня, порівняно з 2004 роком, спостерігається збільшення вмісту нітритів з 0,16 до 0,27 мг/дм³ та заліза загального з 0,68 до 1,16 мг/дм^3. Вміст же сольового амонію значно зменшився - з 2,42 мг/дм³ в 2004 до 0,75 мг/дм³ в 2006році. Перевищення норм ГДК відмічається по нітритах в 3,4 рази - 0,27 мг/дм³ при нормі 0,08 мг/дм^3, фосфатах в 2,5 рази - 0,43 мг/дм³ при нормі 0,17 мг/дм³ і залізу загальному в 11,6 рази - 1,16 мг/дм³ при нормі 0,1 мг/дм^3. Підвищений вміст марганцю спостерігається як у верхньому так і у нижньому створах. Марганець і залізо загальне у річці Уж є природного, а не техногенного походження і не пов’язане з діяльністю людини.

Визначення норми річного стоку при наявності достатньої кількості даних спостережень

Завдання 1. Характеристика басейну річки та гідрографічної мережі

Наводиться гідрографічна характеристика басейну річки.

Довжина l_гол головної річки Уж становить 145 км, довжина р. Норин - 75 км, р. Кам'янка - 39 км. Річки Норин і Кам'янка є притоками першого порядку. Площа водозбірного басейну становить 5930 км². Коефіцієнт звивистості k_зв визначаємо за формулою:

Довжина водозбірного басейну L становить 27 км. За формулою визначаємо середню ширину басейну:

км

Розраховуємо протяжність річкової системи:

145+39+75=259 км

Коефіцієнт щільності рікової мережі d розраховується за формулою:

d = 259/5039=0,05 км/км².

Коефіцієнт нерівномірності розвитку річкової мережі k_нер розраховується за формулою:

Визначити середнє багаторічне значення (норму) річного стоку при наявності даних спостережень.

Дано: середні річні витрати води р. Уж за період 1967-2000 рр. (всього за 34 роки).

Розв’язок: розрахунки статистичних параметрів річного стоку проводимо у вигляді таблиці.

У гр.4 значення річного стоку розташовуємо у порядку зменшення.

Таблиця

№	Роки	Qi, м3/с	Qi, м3/с у ранжованому ряді	ki=Qi/Q0	ki-1	(ki-1) 2	(ki-1) 3	lgki	ki*lgki	P= (m/ (n+1)) *100%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	1967	2,81	6,58	3,0463	2,046	4,1873	8,5686	0,484	1,474	2,857
2	1968	1,92	6,34	2,935185	1,935	3,7449	7,2472	0,468	1,373	5,714
3	1969	2,28	5,79	2,680556	1,681	2,8243	4,7463	0,428	1,148	8,571
4	1970	2,29	4,12	1,907407	0,907	0,8234	0,7471	0,280	0,535	11,429
5	1971	3,25	3,73	1,726852	0,727	0,5283	0,3840	0,237	0,410	14,286
6	1972	1,45	3,51	1,625	0,625	0,3906	0,2441	0,211	0,343	20
7	1973	3,47	3,47	1,606481	0,606	0,3678	0,2231	0, 206	0,331	22,857
8	1974	1,63	3,25	1,50463	0,505	0,2547	0,1285	0,177	0,267	28,571
9	1975	1,65	3,11	1,439815	0,440	0, 1934	0,0851	0,158	0,228	31,429
10	1976	0,41	3,06	1,416667	0,417	0,1736	0,0723	0,151	0,214	37,143
11	1977	3,11	3,02	1,398148	0,398	0,1585	0,0631	0,146	0, 204	40
12	1978	3,73	2,81	1,300926	0,301	0,0906	0,0273	0,114	0,149	45,714
13	1979	6,34	2,44	1,12963	0,130	0,0168	0,0022	0,053	0,060	48,571
14	1980	3,06	2,29	1,060185	0,060	0,0036	0,0002	0,025	0,027	51,429
15	1981	0,7	2,28	1,055556	0,056	0,0031	0,0002	0,023	0,025	54,286
16	1982	0,64	2,22	1,027778	0,028	0,0008	0,0000	0,012	0,012	57,143
17	1983	1,07	2,22	1,027778	0,028	0,0008	0,0000	0,012	0,012	60
18	1984	1,84	2,13	0,986111	-0,014	0,0002	0,0000	-0,006	-0,006	62,857
19	1985	1,53	1,97	0,912037	-0,088	0,0077	-0,0007	-0,040	-0,036	65,714
20	1986	5,79	1,92	0,888889	-0,111	0,0123	-0,0014	-0,051	-0,045	68,571
21	1987	6,58	1,84	0,851852	-0,148	0,0219	-0,0033	-0,070	-0,059	71,429
22	1988	3,51	1,75	0,810185	-0, 190	0,0360	-0,0068	-0,091	-0,074	74,286
23	1989	1,41	1,65	0,763889	-0,236	0,0557	-0,0132	-0,117	-0,089	77,143
24	1990	1,75	1,63	0,75463	-0,245	0,0602	-0,0148	-0,122	-0,092	80
25	1991	1,17	1,53	0,708333	-0,292	0,0851	-0,0248	-0,150	-0,106	82,857
26	1992	1,47	1,47	0,680556	-0,319	0,1020	-0,0326	-0,167	-0,114	85,714
27	1993	1,39	1,45	0,671296	-0,329	0,1080	-0,0355	-0,173	-0,116	88,571
28	1994	2,22	1,41	0,652778	-0,347	0,1206	-0,0419	-0,185	-0,121	91,429
29	1995	2,13	1,39	0,643519	-0,356	0,1271	-0,0453	-0, 191	-0,123	94,286
30	1996	1,97	1,17	0,541667	-0,458	0,2101	-0,0963	-0,266	-0,144	97,143
31	1997	2,44	1,07	0,49537	-0,505	0,2547	-0,1285	-0,305	-0,151	97,43
32	1998	2,22	0,7	0,324074	-0,676	0,4569	-0,3088	-0,489	-0,159	98,3
33	1999	3,02	0,64	0,296296	-0,704	0,4952	-0,3485	-0,528	-0,157	98,9
34	2000	4,12	0,41	0,189815	-0,810	0,6564	-0,5318	-0,722	-0,137	99,3
Сума		84,37	84,37	39,06	0,05	16,572	20,9053	-0,488	5,079

Середню багаторічну величину стоку розраховуємо за формулою: