Таблиця 2.1.3
Ставки податків у країнах світу на 15.02.2009 р.,%
Країна | податок з доходів | ПДВ | |
підприємств | фіз.осіб | ||
Австрія | 25,0 | 21-50 | 21,0 |
Кіпр | 10,0 | 20-30 | 15,0 |
США | 25,0 | 38-59 | 25,0 |
Німеччина | 30-33 | 15-45 | 19,0 |
Греція | 25,0 | 0-40 | 19,0 |
Італія | 31,4 | 23-43 | 20,0 |
Японія | 30,0 | 5-50 | 5,0 |
Латвія | 15,0 | 23,0 | 21,0 |
Польща | 19,0 | 18 та 32 | 22,0 |
Великобританія | 28,0 | 0-40 | 15,0 |
Україна | 25,0 | 15,0 | 20,0 |
Данія | 15-35 | 15-35 | - |
Як бачимо з даних табл. 2.1.3, ставки податків у країнах з розвинутою ринковою економікою дужерізноманітні. Це залежить від специфіки та орієнтації податкової політики у цих країнах. Для України характерне переважання непрямих податків, на відміну від країн із розвинутоюринковою економікою, де головна частина припадає на прямі податки.
Співвідношення прямих і непрямих податків залежить від життєвого рівня переважної частининаселення, досконалості механізму стягнення податків, рівня податкової культури, загальноїспрямованості суспільства на вирішення соціальних проблем тощо.
Зміна співвідношення між прямими і непрямими податками на користь перших є наслідкомзростання орієнтованості західних держав на соціальні інтереси, що зумовило підпорядкуванняподаткових систем принципу соціальної справедливості. У сучасних умовах розвитку України, які характеризуються низьким рівнем доходів ьпідприємств і населення, зростанням кількості збиткових підприємств, низькою податковоюкультурою неможливо забезпечити переважання прямих податків.
В Україні головними прямими податками є податок на прибуток підприємств і прибутковийподаток з громадян. Питома вага другого податку набагато нижча, ніж першого, тоді як у країнах зрозвинутою ринковою економікою навпаки, частка прибуткового податку з громадян є значновищою[3].
Отже, у нашій державі основна частка податкового навантаження лягає на підприємства. Порівняно низька частка прибуткового податку з громадян у дохідній частині бюджету Українизумовлена низьким рівнем заробітної плати і, відповідно, рівнем життя більшості населення.
Серед непрямих податків в Україні найважливішим є ПДВ. Його частка у доходах бюджетузначно вища, ніж у розвинутих країн. Висока питома вага ПДВ обґрунтована тим, що в умовах економічної кризи, інфляції, зниження рівня доходів, зростання масштабів тіньової економіки цей показник найліпше виконуєфіскальну функцію. Отже, податкове навантаження на споживання в нашій країні є значним.
Ще однією проблемою є те, що українці намагаються всілякими законними і незаконнимишляхами уникнути сплати податків. На відміну від нашої країни, у багатьох зарубіжних країнах (наприклад країнах Європейського союзу, США) сплата податків є престижною справою. Сааметому нам необхідно знизити податковий тягар, для того, щоб економічні суб’єкти могли віддаватидо бюджету доцільну частину своїх доходів, та поряд з тим створити такі умови, щоб сплатаподатків була неминуча та загальнообов’язкова.
Сьогодні коли економіка більшості країн потерпає від світової кризи, уряди різних державнамагаються зменшити рівень податкового навантаження. Так на початку 2009 року булозменшено податок на прибуток у Великій Британії, Франції, Німеччині, Росії [5].
Зменшення ставок, а то й мораторій на сплату податків – спроба врятувати економіку, якасерйозно постраждала у світовій кризі.
Нажаль, Україна не слідує світовому досвіду та самостійно намагається вирішити проблемиоподаткування в часи кризи. Замість того, щоб шукати можливості послабити податковенавантаження, уряд шукає нові способи наповнити бюджет. Наприкінці 2008 – на початку 2009року були підвищені деякі акцизи та ставки податків. Таким чином уряд України не лише незбільшить надходження у державний бюджет, але й ускладнить і без того нелегке становищепідприємств і населення. Збільшиться тінізація економіки, рівень безробіття та “зарплата вконвертах”, що в результаті зменшить податкові надходження.
Отже, оптимальний рівень податкового навантаження є важливим чинником для забезпеченняділової активності, розвитку виробництва та економіки в цілому, а також соціально-політичноїстабільності крани.
Для поліпшення свого становища Україні необхідно поступово знижувати податковенавантаження, використовуючи міжнародний досвід, адаптуючи його до специфіки та умоврозвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо буде ухилитися від сплатиподаткових зобов’язань, що призведе до поступового збільшення надходжень до державногобюджету, а також подбати про те, щоб податкові надходження були доцільно розподілені. За умовиефективного реформування податкової системи в частині зниження реального податковогонавантаження, Україна матиме шанси стати серйозним суб’єктом податкової конкуренції насвітовому просторі[9].
2.2. Оцінка податкового навантаження на юридичних та фізичних осіб в Україні
Сьогодні в Україні серед економістів-практиків та вчених-теоретиків поширюється думка про надмірне податкове навантаження на прибутки підприємницьких структур та доходи фізичних осіб. Високе податкове навантаження є однією з головних проблем податкової системи, що, у свою чергу, послаблює конкурентоспроможність підприємств та негативно впливає на ефективність їх господарської діяльності. Але слід зазначити, що проблеми, які притаманні системі оподаткування в Україні, полягають не стільки у високих податкових ставках, скільки у нерівномірності податкового навантаження.
Надвисоке податкове навантаження в Україні пояснюється тим, що при аналізі використовують невірну базу співставлення, порівнюючи податок на прибуток, сплачений прибутковими підприємствами, із фінансовим результатом суб'єктів господарювання по всіх галузях економічної діяльності (як відомо, збитковий результат діяльності декларують понад 50% підприєм). Крім того, в Україні досить вузька податкова база оподаткування доходів фізичних осіб. Навіть якщо врахувати непрямі податки, які сплачують фізичні особи, сукупне податкове навантаження на населення залишається істотно нижчим, ніж на доходи підприємств. Нерівномірність податкового навантаження є наслідком неадекватної структури прямих і непрямих податків в Україні.
Незважаючи на те, що основною проблемою системи оподаткування в Україні є нерівномірність податкового навантаження, загальний рівень оподаткування є досить важливим показником з точки зору впливу податкової системи на діяльність суб'єктів господарювання та на соціальне-економічне зростання в країні. Мова йде про питому вагу податків у доходах суб'єктів господарювання. Тому доцільним буде, на наш погляд, знайти питому вагу податків у прибутках підприємств та доходах населення, тобто оцінити реальний рівень податкового тиску.
Останнім часом питання про надмірне податкове навантаження є поширеним серед політичних діячів, практиків та аналітиків. Значно зросла кількість наукових праць, автори яких досліджують систему оподаткування та порушують наболілі питання щодо податкового навантаження. Плідно працюють над цією проблематикою М. Азаров, О. Василик, Д. Вишнівський, О. Данилов, А. Єлисєєв, І. Горобінська, А. Крисоватий, С. Лондар, і. Луніна, В. Лащак, В. Людкевич, П. Мельник, А. Соколовська [3-7]. Водночас Існують значні проблеми щодо зниження питомої ваги податків у доходах юридичних та фізичних осіб, вирівнювання'податкового навантаження, удосконалення системи стягнення податкових платежів.
Оцінку показників податкового навантаження варто досліджувати в двох аспектах: аналіз податкового тиску на фізичних та юридичних осіб.
Оподаткування доходів фізичних осіб в Україні здійснюється за пропорційною ставкою в розмірі 15% [2] що порушує виконання принципу соціальної справедливості. Крім того, при оподаткуванні доходів населення використовують досить вузьку податкову базу, що не враховує доходи від депозитних вкладів, від продажу нерухомості тощо. Все цепороджує нерівномірність оподаткування доходів багатих верст населення та середнього класу.
Найбільшу питому вагу в структурі податкового навантаження підприємницьких структур становлять нарахування до фонду оплати праці (понад 40%). До того ж податкове навантаження на фонд оплати праці закономірно підвищується в галузях з вищим рівнем заробітної плати. За таких обставин роботодавцям не вигідно збільшувати заробітну плату працюючим. Це спонукає їх шукати різні методи несплати, зрозуміло, що такі умови природно породжували бажання керівників підприємств уникнути прямої сплати податків. Високе податкове навантаження залишається щодо оподаткування прибутку підприємств, оскільки ефективна ставка податку значно перевищує ставку, яка закріплена на законодавчому рівні. Наслідок цього - тінізація економіки. Чинна система оподаткування підприємств, особливо це стосується прямих податків, стримує процеси нагромадження та інвестування, спрямовує ресурси на непродуктивне споживання, вона закладає ризики для розвитку економіки у довгостроковій перспективі [3, с. 26-27].
Розглянемо вплив податку із доходів фізичних осіб на рівень фактичного податкового тиску доходів населення. Питома вага податку з доходів фізичних осіб у структурі доходів населення України та у фонді оплати праці відображено в табл. 2.1.1 [9].