Ставка ПНП- 25% до об’єкта оподаткування. Платники не пізніше 25 числа місяця подають податкову декларацію за звітній квартал. Платники, що не подали чи несвоєчасно подали до податкового органу декларацію про прибуток та платіжне доручення про перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% від суми нарахованого податку за кожний випадок порушення.
18. НЕПРЯМІ ПОДАТКИ, ЯКІ СПЛАЧУЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА
В Україні використовуються три види непрямих податків: (45% надходжень в бюджет) акцизний збір (специфічний акциз), податок на додану вартість (універсальний акциз), мито.
Непрямі податки включають у ціни товарів, що реалізуються, робіт, що виконуються, послуг, що надаються.
Податок на додану вартість. Сплачується на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг. Об'єктом оподаткування є продаж ТРП на території України. Ставки ПДВ 20% і 0%- при експорті ТРП за межі митного кордону, при реалізації молока с/г п-вами на молокозавод, при реалізації м’яса. Оплата ПДВ може здійснюватись щомісячно чи щоквартально, в залежності від обороту за попередній звітній період. Щомісячно оплата здійснюється не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця.
Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни.Мито встановлюється у твердих ставках з одиниці товарів, що імпортуються, або у відсотках до митної вартості імпортованих товарів. Платники –юр. і фіз. особи, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.
Акцизний збір - це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їхню ціну. Платниками податку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності - виробники або імпортери підакцизних товарів. До підакцизних товарів віднесено: бензини моторні;дизельне пальне;автомобілі;тютюнові вироби;ювелірні вироби;спирт етиловий та алкогольні напої;пиво солодове.Акцизний збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах: у твердих сумах з одиниці реалізованого товару;за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів.Пільги: при реалізації машин для інвалідів, спирту етилового для виробництва ліків. Щомісячно оформлюється розрахунок АЗ, що подається до Державної податкової інспекції не пізніше 15 числа наступного місяця.
19. МЕТОДИКА НАРАХУВАННЯ КОМУНАЛЬНОГО ПОДАТКУ
Комунальний податок. Платниками податку згідно з декретом було визначено юридичних осіб усіх форм власності, що функціонують на території України.
Об'єктом для розрахунку податку прийнято фонд оплати праці, який обчислюється множенням середньоспискової кількості працівників на місячний неоподатковуваний мінімум доходів громадян.Кількість працівників визначається із статистичної звітності за середньоарифметичною зваженою.
Граничний розмір ставки податку визначено у розмірі 10% від об'єкта оподаткування.
Податок сплачується щомісяця, виходячи з суми, яка оподатковувалась у попередньому місяці.
Звільняються від сплати комунального податку бюджетні установи, сільськогосподарські підприємства, метробуд і метрополітен, державні підприємства комунального господарства, які отримують дотації з бюджету, а також підприємства, що у відповідності з чинним законодавством звільнені від сплати податку на прибуток.
20. МЕТОДИКА НАРАХУВАННЯ ПОДАТКУ НА ЗЕМЛЮ
Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати і встановлюється залежно від грошової оцінки землі. Власники землі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, передані в оренду, стягується орендна плата.
Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні. Платниками є власники землі та землекористувачі (в тому числі орендарі).
Стягуючи плату за землю, дотримуються такого розмежування: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів
Ставки земельного податку земель с/г призначення- визначаються у % від грошової оцінки землі. Рілля, сіножаття, пасовища-0,1%, багаторічні насаджання- 0,3%.
Плата за землі населених пунктів. Ставки земельного податку встановлено в розмірі 1% від грошової оцінки землі. Якщо грошової оцінки земельних ділянок не проведено, то використовуються середні ставки земельного податку (за 1 м2). Ці ставки диференційовано залежно від кількості населення в населеному пункті: вони збільшуються зі збільшенням його кількості.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щорічно за станом на 1 січня і до 1 лютого надають відповідні дані податковій адміністрації. Податок нараховується з дня виникнення права власності або права користування землею.За несвоєчасну сплату зем податку стягується пеня в розмірі 0,3% суми заборгованості за кожний день несплати.
Від земельного податку звільняються: заповідники, парки, бот сади, дослідні господарства, п-ва держ форми власності, спеціалізовані санаторії, громадські організації інвалідів, заклади культури, релігійні та благодійні організації, землі радіоактивного забруднення, землі під кладовище, землі дорожнього господарства.
21.МЕТОДИКА НАРАХУВАННЯ ПОДАТКУ З ВЛАСНИКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
Платниками податку є підприємства, організації, установи (юридичні особи) — власники транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Згідно із законодавством об’єктами оподаткування є автомобілі (легкові, вантажні, спеціального призначення); колісні трактори; мотоцикли, яхти та судна парусні, човни моторні і катери. Не оподатковуються: трактори на гусеничному ходу; машини та механізми для сільськогосподарських робіт; автомобілі швидкої допомоги та пожежні; спортивні яхти, судна парусні і човни; транспортні засоби (підйомні й самохідні), що використовуються на заводах, складах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані.
Ставки податку визначено в розрахунку на рік: зі 100 см3 об’єму двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, зі 100 см довжини транспортного засобу. Усі ставки диференційовані залежно від потужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання.Сплачується щоквартально рівними частинами на пізніше 15-го числа місяця за звітнім кварталом.
Податкові пільги. Від сплати податку звільняються підприємства автомобільного транспорту загального користування (зайнятих перевезенням пасажирів), сільськогосподарські підприємства, що сплачують фіксований податок, малі п-ва, що сплачують єдиний податок, п-ва, що мають ТЗ спец призначення.
22. МЕТОДИКА НАРАХУВАННЯ ПОДАТКУ НА РЕКЛАМУ
Податок з реклами. Платниками вказаного податку було визначено суб’єктів підприємницької діяльності, їхні філії, відділення, представництва, постійні представництва нерезидентів: замовників реклами (рекламодавців), виробників і розповсюджувачів реклами.
Податок з реклами має стягуватися з усіх видів комерційних оголошень і повідомлень, що поширюються з допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, преса), афіш, плакатів, рекламних щитів (на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті); друкуються на спортивному одязі чи майні.
Об’єктом оподаткування була визначена вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Ставки податку визначені в таких розмірах: 0,1% від вартості послуг за одноразову рекламу; 0,5% від вартості розміщення стаціонарної реклами на тривалий час; 0,3% за рекламу на майні, товарах, одязі.
Рекламодавці мають сплачувати податок під час оплати послуг. Виробники реклами — щомісяця (до 15 числа місяця, наступного за звітним).
Згідно з указаним вище проектом закону передбачалося підвищення граничних ставок податку на рекламу, а також ширша диференціація ставок залежно від способу подання реклами.
За рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв до відповідної ставки податку пропонувалося застосовувати збільшувальний коефіцієнт . За рекламування вітчизняними виробниками продукції власного виробництва (крім тютюнових виробів та алкогольних напоїв) пропонувалося застосовувати пільговий коефіцієнт .
23. ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Суб’єктів малого підприємництва визнано:
— юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що в них за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень;
— фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім’ї, за рік не перевищує 10 осіб і величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. гривень.
Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків грішми. Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати деяких податків і зборів.
Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, мають право вибирати спосіб оподаткування доходів, одержуючи свідоцтво про сплату єдиного податку.Ставки єдиного податку для фізичних осіб встановлюються місцевими радами за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності з урахуванням виду діяльності та місця її здійснення. Ставка податку не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень за календарний місяць.
24. ГРОШОВІ ФОНДИ ТА ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ