Але, як уже згадувалося, в країнах колишнього СРСР (крім прибалтійських країн) скорочення державних витрат на соціальні трансферти призводить до значної політичної кризи. Тому потрібно оцінювати результати витрат, їх вплив на добробут населення. При формуванні соціальних витрат слід дотримуватися фундаментальних принципів соціального забезпечення: допомога повинна надаватися лише тим, хто її потребує; соціальні програми повинні сприяти бажаним змінам в економіці, а не гальмувати їх. Для скорочення державних витрат також було б доцільно провести структурні реформи в адміністраціях з тим, щоб скоротити видатки на них. Більшу увагу потрібно приділити і державним інвестиціям, оскільки за відсутності міцного приватного сектора в перехідних економіках, держава повинна брати на себе роль головного інвестора. Зокрема, в колишніх соціалістичних державах потрібно вкладати гроші в покращення і заміну технологій виробництва. Звичайно, інвестиції держави повинні бути прибутковими, що збільшить доходи в бюджет в майбутньому.
Існує чимало радикальних ідей збільшення доходів в бюджет. Але ми зупинемось на більш простих. В першу чергу потрібно розраховувати державний доход, виходячи з реалістичних уявлень про стан економіки. Також потрібно поступово зменшувати фіскальний тиск на економіку, що покращить економічну ситуацію і збільшить базу оподаткування (наприклад, різні джерела пропонують Україні зменшити його до 30-35% від ВВП). Потрібно ефективніше проводити приватизацію для того, щоб залучати нові гроші до бюджету, а також щоб зменшити державні витрати (які витрачаються на державні об’єкти). Доцільним також може бути введення нових і ефективних видів податків (розширення податкової бази), наприклад, для України пропонується введення податку на нерухомість1. Потрібно також ввести більш жорсткий контроль над державним боргом та державними цінними паперами, щоб не допустити створення фінансової піраміди, подібної до російської, а також знизити іх процентну ставку, аби вона була меншою, ніж в економіці.
Такими є основні рекомендації, що пропонуються фахівцями для подолання бюджетної кризи в перехідних країнах, хоча, звичайно, до кожної окремої держави існує безліч різних рекомендацій (наприклад, дуже поширена рекомендація для України внести зміни до порядку нарахування ПДВ).
Висновок.
Отже, ми переконалися, що хоч дефіцит бюджету і сприяє економічному зростанню, але в колишніх соціалістичних країнах цей показник все ж занадто високий. Основною метою перехідних країн має бути зменшення в короткостроковій перспективі державних витрат шляхом підвищення ефективності основних програм і проектів, і завдяки цьому, забезпечення підтримання збалансованості бюджету. Незбалансованість бюджету викликає збільшення неплатежів, кризу неплатежів, а також політичну та соціальну кризу. Ще одна дуже важлива проблема, пов’язана з високим рівнем бюджетного дефіциту – загроза виникнення боргової кризи в державі.
Досвід перехідних країн свідчить, що країни, які раніше запровадили жорстку фіскальну політику, знизивши бюджетний дефіцит, швидше відновили економічне зростання порівняно з тими країнами, що утримували високий рівень державних зобов’язань та бюджетного дефіциту (див. таблицю 2). Іншим же країнам (в тому числі і Україні) потрібно поступово лібералізувати бюджетну політику. Цей процес нелегкий, оскільки державні витрати нелегко скоротити через загрозу соціальних невдоволень, що можуть перерости в політичну кризу. Але такий процес необхідний, бо тільки він може в майбутньому збільшити рівень виробництва. Для кращого ефекту потрібно підвищити якість державних витрат. Разом із скороченням державних витрат потрібно зменшити податковий тягар, що підвищить ефективність податкової системи і звільнить економіку від непосильного навантаження та сприятиме її розвитку.
Отже, якщо узгодити величину државних витрат із можливостями економіки, що мало б звести бюджетний дефіцит до мінімуму, або й створити бюджетний надлишок, то це оздоровить економіку перехідної країни і дозволить сподіватися на економічне зростання в найближчому майбутньому.
Також пред усіма європейськими країнами існує загроза зростання бюджетного дефіциту в найближчі 15 років на 5-10% від ВВП, що спрчинене старінням населення. Тому, м’яку ліберальну бюджетну політику потрібно буде проводити постійно, і ця проблема преслідуватиме нас довго.
Список використаної літератури.
1. К.Макконелл, С.Брю. Економікс, розділ 14, 20.
2. П.Самюельсон, В.Нордгауз. Макроекономіка, розділ 16.
3. Г.Мэнкью. Макроэкономика, глва 16.
4. С.Будаговська та інші. Мікроекономіка та макроекономіка. Макроекономіка, розділ 6.
5. Е.Гайдар. Тактика реформ и уровень нагрузки на экономику // Вопросы экономики, №4, 1998, стр. 4-14.
6. А.Илларионов. Как был организован российский финансовый кризис // Вопрсы экономики, №11, 1998, стр. 20-36.
7. С.Синельников и др. Кризис финансовой системы России: основные фактры и экономическая политика // Вопросы экономики, №11, 1998, стр. 37-65.
8. В.Мау. Политическая природа и и уроки финансового кризиса // Вопросы экономики, №11, 1998, стр. 4-19.
9. О.Береславська. Кризові чинники девальвації гривні // Вісник НБУ, №10, 1998, ст. 4,5.
10. І.Радіонова. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні // Економіка України, №9, 1998, ст. 15-23.
11. І.Дьяконова. Удосконалення методів фінансування дефіциту бюджету України // Економіка України, №11, 1998, ст.84-86.
12. В.Ющенко, В.Лисицький. Надмірне державне споживання – головний фактор фінансової нестабільності України // Вісник НБУ, № 8, 1998, ст. 3-10.
13. М.Домбровськи та інші. Причини фінансової кризи в Україні та можливі методи її подолання. // Вісник НБУ, №11. 1998, ст 6-10.
14. Гарвардський інститут міжнародного розвитку. Гарвардський погляд на український бюджет. // Економіст, №11, 1998.
15. О.Петрик, Я.Остапчук. Надмірні державні витрати і реальне економічне зростання (досвід транзитних економік). // Вісник НБУ, №11,1998.
1 див. І.Радіонова. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні //Економіка України, №9, 1998
1 І.Радіонова. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні. // Економіка України, №9, 1998
2 Е.Гайдар. Тактика реформ и уровень нагрузки на экономику // Вопросы экономики, №4, 1998
1 Е. Гайдар: Аномалии экономического роста М.:1997
1 Е. Гайдар: Тактика реформ и уровень нагрузки на экономику // Вопросы экономики, №4, 1998.
1 Е.Гайдар. Тактика реформ и уровень нагрузки на экономику // Вопросы экономики, №4, 1998.
1 Гарвардський інститут міжнарод. розвитку. Гарвардський погляд на український бюджет // Економіст, №11, 1998.