З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про судоустрій України
Цей Закон визначає правові засади організації судової влади
та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної
юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних
суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування,
а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів
та регулює інші питання судоустрою.
Розділ I. ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Судова влада
1. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу
на законодавчу, виконавчу та судову. Органи судової влади
здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та
порядку, передбачених Конституцією України та
законами.
2. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у
формі цивільного, господарського, адміністративного,
кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство
здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної
юрисдикції.
3. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у державі.
Стаття 2. Завдання суду
Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права
забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних
інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Стаття 3. Судова система України
1. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції
та Конституційний Суд України.
2. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів.
Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної
юрисдикції в Україні.
3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для
кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України
та законами.
4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
5. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду
України встановлюється Конституцією України та
законом про Конституційний Суд України.
Стаття 4. Законодавство про судоустрій України
Судоустрій в Україні визначається Конституцією України
та цим Законом.
Глава 2. ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ
Стаття 5. Здійснення правосуддя виключно судами
1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими
органами чи посадовими особами не допускаються.
2. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду,
несуть передбачену законом відповідальність.
3. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя
через народних засідателів і присяжних. Участь народних
засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім
громадянським обов'язком.
Стаття 6. Право на судовий захист
1. Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав,
свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом,
утвореним відповідно до закону.
2. Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного
розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди
першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
3. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його
справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним
законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є
недійсними.
4. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді
своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді
будь-якого рівня.
5. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні
особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з
громадянами та юридичними особами України.
Стаття 7. Рівність перед законом і судом
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх
учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від
статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших
переконань, національного чи соціального походження, майнового
стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших
обставин.
Стаття 8. Правова допомога при вирішенні справ у судах
1. Кожен має право користуватися правовою допомогою при
вирішенні його справи в суді.
2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах
в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом,
правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови
надання правової допомоги визначаються законом. У випадках,
передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.
Стаття 9. Гласність судового процесу
1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді
усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його
судової справи.
2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім
випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового
розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні,
мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового
засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із
застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання
судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку,
встановленому процесуальним законом.
3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається
за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.
4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується
технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним
законом.
Стаття 10. Мова судочинства
1. Судочинство в Україні провадиться державною мовою.
2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у
випадках і порядку, визначених законом.
3. Особи, які не володіють або недостатньо володіють
державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та
послугами перекладача у судовому процесі. У випадках, передбачених
процесуальним законом, це право забезпечується державою.
Стаття 11. Обов'язковість судових рішень
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді,
ухвалюється іменем України.
2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими
до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та
іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій
території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність)
судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства,
дізнання визначається процесуальним законом.
3. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання
на території України за умов, визначених законом України
відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.
4. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом
відповідальність.
Стаття 12. Право на оскарження судового рішення
Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку,
передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та
касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 13. Колегіальний та одноособовий розгляд справ
1. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею
одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями,
а у випадках, визначених процесуальним законом, - також судом
присяжних.
2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
3. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також
в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом
колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно
до закону. Справи в порядку повторної касації розглядаються
складом суддів відповідної судової палати (Військової судової
колегії) Верховного Суду України згідно з вимогами процесуального
закону.
Стаття 14. Самостійність судів і незалежність суддів
1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при
здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не
підзвітні і підкоряються лише закону.
2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів
визначаються Конституцією України, цим та іншими
законами.
3. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а
також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не
посягати на неї.
4. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб,
які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з
приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо
інше не передбачено процесуальним законом.
5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів
у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання,
зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або
в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на
неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом
відповідальність.
6. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення
судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що
грунтується на вимогах закону.
7. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів
забезпечуються:
особливим порядком призначення, обрання, притягнення до
відповідальності та звільнення суддів;
незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;
порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним
законом, таємницею постановлення судового рішення;
забороною втручання у здійснення правосуддя;
відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою
законом;
особливим порядком фінансування та організаційного
забезпечення діяльності судів, встановленим законом;