обов'язків.
Стаття 68. Присяжні
1. Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках,
передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення
правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України
безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
2. Суд присяжних утворюється для розгляду по першій інстанції
судових справ, визначених процесуальним законом.
3. Список присяжних за поданням голови апеляційного суду
формується на підставі списків виборців комісією, склад якої
затверджується відповідно Головою Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та
Севастопольським міськими головами. До складу комісії повинні
входити уповноважені представники суду, органів юстиції та
відповідної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які
постійно проживають на території відповідної області тощо і
відповідають вимогам статті 69 цього Закону. Список присяжних
затверджується рішенням відповідної ради.
4. Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням
голів цих судів формуються з числа військовослужбовців,
рекомендованих зборами військових частин та військових установ
військових гарнізонів, розташованих на території, на яку
поширюється юрисдикція апеляційного військового суду. Від кожного
гарнізону до списку присяжних включаються від п'ятнадцяти до
двадцяти військовослужбовців, які відповідають вимогам статті 69
цього Закону. Список присяжних апеляційного військового суду
затверджується рішенням відповідної ради, на території якої
розташований гарнізон.
5. Списки присяжних затверджуються не пізніше одного місяця з
дня одержання подання голови суду і в той же строк надсилаються до
суду, а також публікуються в друкованих засобах масової інформації
відповідної місцевої ради.
6. Списки присяжних затверджуються строком на чотири роки і
переглядаються кожних два роки.
Стаття 69. Вимоги до присяжних
1. Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного
віку.
2. Не можуть бути присяжними особи, зазначені в частині
другій статті 66 цього Закону.
3. Одна й та сама особа не може бути одночасно включена до
списку народних засідателів і списку присяжних.
4. Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана
повідомити голову апеляційного суду про обставини, що виключають
можливість її участі у здійсненні правосуддя.
Стаття 70. Підстави і порядок звільнення від виконання
обов'язків присяжного
1. Підлягають звільненню від виконання обов'язків присяжного
за розпорядженням голови суду на їх прохання особи, зазначені в
частині першій статті 67 цього Закону.
2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, повинні
подати заяву про звільнення від виконання обов'язків присяжного у
конкретній справі до залучення їх для виконання цих обов'язків.
Стаття 71. Залучення народних засідателів і присяжних до
виконання обов'язків у суді
1. Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в
порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім
випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю
закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участі. Народні
засідателі у здійсненні правосуддя спеціалізованими судами участі
не беруть.
2. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має
бути надіслано судом народному засідателю або присяжному не
пізніше ніж за два тижні до початку судового засідання. У
запрошенні зазначаються права та обов'язки відповідно народного
засідателя та присяжного, перелік вимог щодо народних засідателів
та присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання
вказаних обов'язків.
3. Суд, який запрошує народного засідателя чи присяжного,
повинен письмово повідомити про це керівництво підприємства,
установи, організації за місцем його роботи не пізніш як у
двотижневий строк до початку судового засідання.
4. Керівник підприємства, установи, організації, незалежно
від форми власності, зобов'язаний звільнити народного засідателя
або присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків у суді.
Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду і
тягне передбачену законом відповідальність винних посадових осіб.
5. Народний засідатель або присяжний зобов'язані вчасно
з'явитися за запрошенням суду для участі в судовому засіданні.
Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою
до суду.
6. Порядок відбору присяжних для розгляду справи, порядок
принесення ними присяги та її зміст визначаються процесуальним
законом.
Стаття 72. Права народних засідателів і присяжних та
гарантії їх захисту
1. При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом справи і
постановленням судового рішення, народні засідателі мають такі
самі права, як і професійний суддя.
2. Гарантії незалежності і недоторканності професійних
суддів, передбачені законом, поширюються на народних засідателів і
присяжних на час виконання ними обов'язків по здійсненню
правосуддя.
3. Народним засідателям і присяжним за час виконання ними
обов'язків у суді виплачується винагорода, виходячи з розміру їх
середньомісячного заробітку чи пенсії, але не меншого, ніж
посадовий оклад судді відповідного суду. Їм відшкодовуються
витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.
Зазначені виплати здійснюються судом за рахунок коштів,
передбачених у Державному бюджеті України.
4. Звільнення народного засідателя чи присяжного з роботи або
переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним
обов'язків у суді, а також з мотивів виконання обов'язків
народного засідателя або присяжного визнається грубим порушенням
законодавства про працю і тягне передбачену законом
відповідальність винних осіб.
Розділ IV. КВАЛІФІКАЦІЙНІ КОМІСІЇ СУДДІВ
Глава 11. СИСТЕМА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ КОМІСІЙ СУДДІВ
Стаття 73. Статус кваліфікаційних комісій суддів
1. Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами
в системі судоустрою України, повноваження яких визначаються
Конституцією України та цим Законом.
2. Завданнями кваліфікаційних комісій є забезпечення
формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано,
сумлінно і неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом відбору і
рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді та
визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а
також розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та
щодо надання висновків про звільнення судді з посади.
3. Члени кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої
повноваження на громадських засадах і на час роботи в комісіях
звільняються від виконання службових обов'язків за основним місцем
роботи із збереженням середнього заробітку.
Стаття 74. Види кваліфікаційних комісій суддів
1. У системі судоустрою України діють:
кваліфікаційні комісії суддів загальних судів; кваліфікаційна
комісія суддів військових судів; кваліфікаційні комісії суддів
відповідних спеціалізованих судів;
Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
2. Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів здійснюють
свою діяльність у центрах апеляційних округів, зазначених у
частині третій статті 25 цього Закону. Усі інші кваліфікаційні
комісії здійснюють свою діяльність у місті Києві.
3. Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить
три роки з дня їх утворення.
Стаття 75. Склад кваліфікаційних комісій суддів
1. Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів,
які мають вищу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії
входять:
шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії
відповідно до вимог цього Закону;
дві особи від Міністерства юстиції України;
дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською
міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії
суддів.
одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини.
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13
членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:
сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог цього
Закону;
дві особи, призначені Верховною Радою України;
дві особи, призначені Президентом України;
одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини;
одна особа від Міністерства юстиції України.
Стаття 76. Порядок формування кваліфікаційних комісій суддів
1. Члени кваліфікаційних комісій з числа суддів обираються
таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів
відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України - з'їздом суддів України відкритим або таємним
голосуванням. У разі вибуття судді - члена кваліфікаційної комісії
суддів до закінчення її повноважень замість нього на строк
повноважень комісії, що залишився, Радою суддів України
призначається інша особа з числа суддів.
До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані
Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих
судів, голови Касаційного суду України та апеляційних судів, а
також їх заступники, члени Вищої ради юстиції.
2. Верховна Рада України приймає постанову про призначення
двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа
осіб, які не є народними депутатами України.
3. Президент України призначає своїм указом двох членів Вищої