належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;
функціонуванням органів суддівського самоврядування;
визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки
суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового
захисту.
8. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних
законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених
законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової
захищеності суддів.
Стаття 15. Недоторканність суддів
1. Недоторканність суддів гарантується Конституцією України
, законом про статус суддів та іншими законами.
2. На народних засідателів і присяжних на час виконання ними
у суді обов'язків, пов'язаних із здійсненням правосуддя,
поширюються гарантії недоторканності суддів.
Стаття 16. Незмінюваність суддів
1. Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають
посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді
вперше.
2. Судді, обрані безстроково, перебувають на посаді судді до
досягнення ними шістдесяти п'яти років. До закінчення цього строку
вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у
пунктах 3-9 частини п'ятої статті 126 Конституції України
Стаття 17. Суддівське самоврядування
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє
суддівське самоврядування відповідно до цього Закону.
Розділ II. СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
Глава 3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ
ЮРИСДИКЦІЇ
Стаття 18. Види судів загальної юрисдикції
1. Система судів загальної юрисдикції відповідно до
Конституції України будується за принципами
територіальності і спеціалізації.
2. Систему судів загальної юрисдикції складають:
1) місцеві суди;
2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;
3) Касаційний суд України;
4) вищі спеціалізовані суди;
5) Верховний Суд України.
3. Найвищим судовим органом у системі судів загальної
юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами
спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
4. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:
єдиними засадами організації та діяльності судів;
єдиним статусом суддів;
обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених
законом;
забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування
законів судами загальної юрисдикції;
обов'язковістю виконання на території України судових рішень;
єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності
судів;
фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами
суддівського самоврядування.
Стаття 19. Спеціалізація судів загальної юрисдикції
1. Відповідно до Конституції України в системі
судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані
суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до
загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України
та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
2. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та
інші суди, визначені як спеціалізовані суди.
3. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися
спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної
юрисдикції.
Стаття 20. Порядок утворення судів
1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються
Президентом України відповідно до цього Закону за поданням
Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду
України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
2. Місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуванням
принципів територіальності (адміністративно-територіального
устрою) та спеціалізації.
3. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна
адміністративно-територіального устрою, передислокація військ або
реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної цим Законом
системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.
4. Кількість суддів у судах визначається Президентом України
за поданням Голови Державної судової адміністрації України,
погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою
відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу
роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державному
бюджеті України на утримання судів.
5. Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду
строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади
Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а
щодо спеціалізованих судів - голови відповідного вищого
спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів
України (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідної
ради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах,
а також призначення (обрання) на адміністративні посади у
Верховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюється в
порядку, встановленому цим Законом. Суддя може бути звільнений з
адміністративної посади (крім адміністративних посад у Верховному
Суді України) в порядку, визначеному цією статтею, також за
ініціативою Вищої ради юстиції.
Призначення судді на адміністративну посаду без додержання
вимог цієї статті не допускається.
6. Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє
його від здійснення повноважень судді відповідного суду,
передбачених цим Законом.
7. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє
його повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє
здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.
Глава 4. МІСЦЕВІ СУДИ
Стаття 21. Види і склад місцевих судів
1. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах,
міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.
2. Місцевими господарськими судами є господарські суди
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а
місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються
в округах відповідно до указу Президента України.
3. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови
та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість
суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного
заступника голови суду.
Стаття 22. Повноваження місцевого суду
1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи,
віднесені процесуальним законом до його підсудності.
2. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні
справи, а також справи про адміністративні правопорушення.
3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають
з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені
процесуальним законом до їх підсудності.
4. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні
справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління
та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції),
крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового
управління, розгляд яких здійснюють військові суди.
5. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а
також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.
Стаття 23. Суддя місцевого суду
Суддя місцевого суду здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою
забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до
виконання судових рішень, постановлених під його головуванням;
4) інші передбачені законом повноваження.
Стаття 24. Голова місцевого суду та його заступник
(заступники)
1. Голова місцевого суду:
1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
2) визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови
суду;
3) на підставі акта про призначення на посаду судді чи
обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає
відповідний наказ;
4) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду,
присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом
порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
стягнення;
5) здійснює заходи щодо забезпечення формування складу
народних засідателів;
6) організовує ведення судової статистики;
7) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації
працівників апарату суду;
8) представляє суд у зносинах з іншими органами державної
влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та
організаціями;
9) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його
повноважень, видає накази і розпорядження.
2. Голова місцевого суду має заступника (заступників).
Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головою
суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У разі
відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється
відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо
організації діяльності суду.
3. Голова місцевого суду та його заступники призначаються на
посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20
цього Закону.
4. Голова і заступники голови місцевого суду можуть бути
призначені на адміністративні посади повторно.
Глава 5. АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ
Стаття 25. Види і склад апеляційних судів
1. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють
загальні та спеціалізовані апеляційні суди.
2. Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди