• Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес цієї оптимізації заснований на попередній оцінці вартості власного і позикового капіталу при різних умовах його залучення і здійсненні різноманітних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.
• Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків.
Управління формуванням структури капіталу представляє собою систему принципів та методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з встановленням оптимальних параметрів його обсягу та структури, а також його залученням з різних джерел та в різноманітних формах для здійснення господарської діяльності підприємства.
Ціллю, яку ставить перед собою підприємство при визначенні шляхів управління капіталом є забезпечення добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах.
Визначення оптимальної структури капіталу вимагає вибору компромісу між ризиком та дохідністю, що ґрунтується на положенні того, що:
· зростання долі позикового капіталу підвищує мінливість значень чистого грошового потоку, тобто підвищує фінансовий ризик;
· більш високе значення долі позикового капіталу забезпечує більше значення доходності на власний капітал, підвищує рентабельність власного капіталу підприємства, і підвищує величину прибутку, що отримується. Але підвищення долі позичкового капіталу має наслідком зростання фінансового ризику (тобто недостатності у підприємства коштів для сплати відсотків по кредитах).
Оцінка ефективності структури капіталу з позиції фінансового левериджу.
Формування оптимальної структури капіталу вимагає забезпечення найбільш ефективної пропорції між рентабельністю та фінансовою стійкістю підприємства, тобто максимізацію його ринкової вартості.
Показником, який характеризує використання підприємством позикових засобів, яке впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу, і дозволяє оцінити на скільки відсотків зміниться величина чистого прибутку підприємства при зміні доходу до сплати відсотків і податків на один відсоток є показник фінансового левериджу.
Оцінка вартості окремих елементів та середньозваженої вартості складає основу формування управлінських рішень, пов'язаних із залученням капіталу з альтернативних джерел.
При визначенні вартості капіталу окремо обчислюються вартості елементів власного та позичкового капіталу розраховуються такі складові:
– Вартість складових власного капіталу: вартість власного капіталу, що функціонує; вартість нерозподіленого прибутку; вартість акціонерного капіталу, що додатково залучаєтьсяпередбачала розрахунок цієї величини тільки за рахунок емісії простих акцій.
– Вартість складових позичкового капіталу: вартість банківського кредиту визначається на підставі ставки відсотку за кредит, яка формує основні витрати по його обслуговуванню, яка зменшується на ставку податку на прибуток з метою відображення реальних витрат підприємства; вартість внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства
З метою визначення сучасного стану структура капіталу за показником середньозваженої вартості треба розрахувати значення показника середньозваженої вартості капіталу за кожний рік періоду, що досліджується.
Алгоритм оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості представляв собою:
– перебір варіантів структури капіталу (співвідношення власного і позикового капіталу), рівня передбачуваних дивідендних виплат, рівня ставки відсотку за кредит з урахуванням премії за ризик, ставки податку на прибуток у десятковому дробу і розрахунок на основі даних показників податкового коректору, рівня ставки відсотку з урахуванням податкового коректору, вартості власної частини капіталу і позикової частини капіталу;
– розрахунок нової середньозваженої вартості капіталу.
Але майже усі моделі оптимізації капіталу мають такі яскраво виражені недоліки:
— здебільшого береться до уваги лише одна група витрат – плата безпосередньо за використання позикових коштів. Інші витрати, пов'язані із залученням і використанням коштів, при аналізі не враховуються, незважаючи на те, що їхній розмір також може бути досить вагомим;
— при виборі способу фінансування не враховуються часові графіки залучення коштів, платежів за їхнє використання й повернення боргу;
— у самій процедурі вибору раціонального варіанта не використовуються методи оптимізації вартості фінансування.
Перераховані недоліки дають підстави припускати, що традиційні підходи до оптимізації фінансування не досить коректні, а результати, отримані при їх застосуванні, можуть виявитися помилковими.
2. Аналіз капіталу ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса»
2.1 Характеристика ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса»
Городоцький молочний завод заснований ще у 1890 році, коли було споруджено його основний виробничий корпус. В тодішній час завод забезпечував незначні потреби місцевого населення та населення м. Львова у цільномолочній продукції.
У 1995 році внаслідок проведення процесу приватизації підприємство набуло статусу відкритого акціонерного товариства, випустивши пакет акцій, власниками яких стали працівники заводу.
На початку 1999 року підприємство було обране для впровадження голандського демонстраційного проекту з розвитку молочної галузі на Львівщині. З цією метою було підписано ряд угод на різних рівнях проекту. Проект фінансувався Міністерством метрології і стандартизації.
З 17 липня 1995 року підприємство є відкритим акціонерним товариством. До 17 листопада 2000 року носило назву ВАТ «Городоцький молочний завод». З 17 листопада перейменоване на ВАТ Городоцька Молочна Компанія «Біла роса».
Основні види продукції підприємства: молоко в цистернах (вміст жиру 3.2%), молоко фляжне (вміст жиру 3.2%), казеїн технііний, масло селянське (вміст жиру 72,5%).
На підприємтві існує ціла низка проблем, які впливають на його діяльність. Триває спад обсягів виробництва молока молочними господарствами, а індивідуальні господарства слабо розвинуті, робота з індивідуальним сектором ще не доведена до бажаного рівня. В силу наведених обставин, основна увага зосереджена на розвитку індивідуального сектору та роботі з ним.
2.2 Аналіз структури та динаміки капіталу ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса»
Аналіз балансу починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць, послідовний перегляд яких дає повну інформацію про фінансовий стан підприємства.
Експрес-аналіз передбачає читання балансу, тобто попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом, а також за рахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Здебільшого дослідження структури і динаміки фінансового стану підприємства здійснюється за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Такий баланс можна одержати з вихідного балансу шляхом ущільнення окремих статей. Спосіб групування статей у порівняльному аналітичному балансі вибирається індивідуально, в залежності від значущості тієї або іншої статті для конкретного підприємства.
Таблиця 2.1 – Аналітичний баланс підприємства, тис. грн.
| № | Актив | На 31.12.2006 | На 31.12.2007 | На 31.12.2008 |
| 1 | Необоротні активи | 1374,9 | 1470 | 1238,6 |
| 2 | Оборотні активи | 327,6 | 747,6 | 409,1 |
| 2.1 | Запаси | 93,1 | 299,9 | 41 |
| 2.2 | Дебіторська заборгованість | 230,2 | 444,3 | 365 |
| 2.3 | Грошові кошти | 4,3 | 3,4 | 3,1 |
| 3 | Витрати майбутніх періодів | 0 | 0 | 0 |
| 4 | Всього | 1702,5 | 2217,6 | 1647,7 |
| Пасив | ||||
| 5 | Власний капітал | 941,1 | 179,8 | -309,4 |
| 5.1 | Статутний капітал | 190,5 | 190,5 | 190,5 |
| 5.2 | Інший додатковий капітал | 1000,3 | 1691,3 | 1691,3 |
| 5.3 | Непокритий збиток | -249,7 | -1702 | -2191,2 |
| 6 | Довгострокові зобов'язання та забезпечення наступних витрат та платежів | 122,7 | 0 | 0 |
| 7 | Короткострокові кредити | 140 | 369,1 | 0 |
| 8 | Кредиторська заборгованість | 498,7 | 1668,7 | 1957,1 |
| 9 | Доходи майбутніх періодів | 0 | 0 | 0 |
| 10 | Всього | 1702,5 | 2217,6 | 1647,7 |
Структура капіталу – це співвідношення різних джерел, власних і позикових коштів у пасиві підприємства (табл. 2.2). Так при використанні підприємством власного капіталу, воно не зобов’язане регулярно і в попередньо визначених сумах робити виплати. При використанні позикового капіталу, як короткотермінова так і довготермінова заборгованості повинні бути виплачені незалежно від фінансового стану підприємства і в попередньо обумовлених сумах (проценти та борг) і у визначений час.
З таблиці 2.2 зрозуміло, що статутний капітал, інший додатковий капітал, непокритий збиток входять до складу власного капіталу, а довгострокові зобов'язання та забезпечення наступних витрат та платежів, короткострокові кредити, кредиторська заборгованість – це позиковий капітал. Дивлячись на показники власного капіталу, яку в абсолютному, так і в відносному виразі, можна зробити висновок, що розмір власного капіталу зменшується, і це не є сприятливим для підприємства. Це відбувається за рахунок непокритого збитку на протязі усього аналізованого періоду. У 2007 році відбулося збільшення валюти балансу, але не за рахунок збільшення власного капіталу, а навпаки при збільшенні боргових зобов’язань, що не є сприятливим показником для роботи підприємства. Структура власного капіталу більш детально буде розглянута у таблиці 2.3.