Таблиця 2.2 Основні гідрографічні характеристики річок
Водозбір | |||||||
Річка | Середня висота над рівнем моря, м абс | Площа, км² | Середній схил, ‰ | Довжина, км | Середня ширина, км | Густота річної мережі, км/км² | Коефіцієнт звивистості річки |
Люта | 700 | 270 | 2,79 | 26 | 10 | 1,72 | 1,80 |
Тур’я | 540 | 467 | 2,57 | 30 | 16 | 1,55 | 1,52 |
Уж | 211 | 2010 | 7,2 | 107 | 30 | 1,40 | 1,62 |
Водозбір | |||||||
Річка | Коефіцієнт | Площа (%), зайнята | |||||
Ассимет-рія | Ширина водоз-бору | Розвиток водороз-дільної лінії | Озера-ми | Болотами, заболоче-ними землями і лісами | Лісами і чагарни-ками | Ріллею | |
Люта | 0,58 | 0,39 | 1,39 | - | <1 | 83 | <5 |
Тур’я | -0,84 | 0,52 | 2,79 | - | - | 61 | 5 |
Уж | 0,77 | 0,47 | 1,44 | - | - | 57 | 15 |
2.2 Гідрологічна вивченість
На головній річці Уж розміщено чотири водомірних поста:
р. Уж – с. Жорнава, смт. Великий Березний, с. Зарічево,
м. Ужгород.
На притоках – три водомірні поста: р. Люта – с. Чорноголова; р. Тур’я – с. Тур’я, р. Тур’я – с. Сімер.
Спостереження за водним режимом проводяться більше 30 років (див. таблиці 2.2, 2.3).
Таблиця 2.2 Список гідрологічних постів в басейні р. Уж.
Назва водного об’єкта | Назва поста | Відстань від гирла, км | Площа водозбору, км² | Відмітка нуля поста, мБС | Період дії |
Уж | Жорнава | 100 | 286 | 328,40 | 1927; 01.01.1946 |
Уж | В. Беерезний | 78 | 653 | 196,26 | 1927; 1946-1988; 1994 |
Уж | Зарічево | 60 | 1280 | 154,56 | 1946 |
Уж | Ужгород | 33 | 1970 | 112,38 | 1989; 1948 |
Люта | Чорноголова | 14 | 169 | 255,09 | 1926; 1946-1988; 1999 |
Тур’я | Тур’я Поляна | 28 | 98,6 | 278,46 | 1965-1988; 1999 |
Тур’я | Сімер | 1.4 | 464 | 151,23 | 1957 |
Таблиця 2.3 Розподіл постів по величині площі водозбору і періоду спостереження
Назва водного об’єкта | Назва поста | Площа водозбору, км² | Періо дії | Період спостережень (роки) |
Тур’я | Тур’я Поляна | 98,6 | 1965-1988; 1999 | 31 |
Люта | Чорноголова | 169 | 1926;1946-1988; 1999 | 50 |
Уж | Жорнава | 286 | 1927; 01.01.1946 | 61 |
Тур’я | Сімер | 464 | 1957; | 50 |
Уж | Великий Березний | 653 | 1927; 1946-1988; 1994 | 55 |
Уж | Зарічево | 1280 | 1946 | 61 |
Уж | Ужгород | 1970 | 1989; 1948 | 59 |
3. Водний режим річки
3.1 Загальна характеристика водного режиму і живлення річки
Закарпатська область відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів України. Дощові і снігово – дощові паводки відрізняються частотою, інтенсивністю і одночасним обхватом великих площ. Паводки різної висоти на річках Закарпаття формуються в середньому 6 – 8 раз на рік в любу пору року, а їх висота та небезпека залежать від інтенсивності і періоду опадів, їх кількості, а взимку від снігових запасів та інтенсивності адвекції тепла.
Для гідрологічного режиму р. Уж характерні різкі коливання рівнів води, змінність стоку, нестійкість льодових утворень. Основна роль (50-60%) у формуванні стоку річки належить дощовим водам, а сніговим лише 10 – 15%.
Рівневий режим р. Уж характеризується чергуванням паводків на протязі всього року. На протязі року формуються в середньому 10 – 14 паводків довжиною 5 – 8 днів. Найменша довжина паводків 2 дня, найбільша 18 днів. На р. Уж часті високі зимні паводки, їх повторюваність приблизно 1 раз на 10 років (грудень 1957р, лютий 1968р, січень 1979р, листопад 1998р). Максимальна амплітуда підйому рівня води під час зимових паводків, по даним спостережень гідрологічного поста в м. Ужгороді, складає 3 – 4 м.
Середня багаторічна річна витрата р. Уж в місті Ужгород складає 29,0 м.куб./с. В окремі роки вона може коливатися в межах 11.6 – 46.0м.куб./с. Максимальна витрата води складає 1680 м.куб./с. (14 грудня 1957 р.), мінімальна 0.50 (24 жовтня 1947 р.).
Характер внутрішньорічного розподілу стоку пов'язаний з фізико – географічними умовами території. Близько 70% річного стоку приходиться на зимній (грудень - лютий) і весняний (березень - травень) сезони і лише 30% приходиться на літній (червень - серпень) і осінній (вересень - листопад) сезони.
Характерною паводковою особливістю низинного району р. Уж є те, що затоплення більш тривалі, ніж в інших районах області, що пов’язані з рівнинною територією.
В перед гірських районах області відмічається недовготривалий розвиток паводків, підйоми рівнів води досягають 1.5 – 2.5 м за 4 – 6 годин. Одночасно відмічається швидкий скид паводкових вод з гірських протоків річки. Зі збільшенням висоти кількість опадів стрімко зростає. Так, під час проходження сильних ливнів 100 – 170 мм., паводок формується дуже швидко і охоплює весь басейн.
Основними фазами водного режиму р. Уж є: весняне водопілля, літні паводки, літньо – осіння межень, зимній період. Тип річки по характеру водного режиму – паводковий.
Таблиця 3.1 Середньомісячні і середньорічні витрати води р. Уж – м. Ужгород за період 1992 – 2006 рр.
Рік | Середні витрати води м.куб./с. | ||||||||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | За рік | |
1992 | 10,1 | 15,0 | 67,3 | 47,6 | 11,5 | 10,8 | 5,59 | 2,34 | 8,03 | 51,0 | 93,8 | 23,2 | 28,9 |
1993 | 13,5 | 5,61 | 52,2 | 43,3 | 10,7 | 9,31 | 12,4 | 5,71 | 19,0 | 10,4 | 17,3 | 56,4 | 21,3 |
1994 | 33,1 | 24,4 | 57,6 | 58,5 | 22,5 | 13,9 | 4,14 | 3,80 | 7,07 | 20,3 | 17,6 | 25,9 | 24,1 |
1995 | 30,7 | 69,5 | 46,1 | 60,1 | 26,0 | 15,8 | 13,3 | 4,95 | 15,8 | 8,48 | 29,1 | 28,1 | 29,0 |
1996 | 18,1 | 5,45 | 16,4 | 37,7 | 33,4 | 9,49 | 11,4 | 18,0 | 25,3 | 23,0 | 23,3 | 22,1 | 20,3 |
1997 | 8,71 | 38,1 | 32,7 | 33,2 | 46,5 | 20,0 | 26,4 | 9,53 | 7,31 | 17,5 | 26,1 | 30,8 | 24,7 |
1998 | 34,4 | 33,4 | 28,6 | 72,6 | 23,3 | 20,0 | 45,9 | 30,8 | 26,9 | 59,6 | 73,6 | 8,82 | 38,2 |
1999 | 31,8 | 10,9 | 116 | 70,0 | 24,4 | 19,1 | 11,1 | 10,2 | 5,17 | 7,87 | 15,0 | 36,5 | 29,8 |
2000 | 12,8 | 43,7 | 103 | 110 | 12,9 | 6,28 | 19,8 | 8,93 | 10,5 | 4,87 | 11,1 | 37,3 | 31,8 |
2001 | 28,8 | 37,4 | 99,6 | 18,7 | 9,16 | 25,9 | 41,0 | 18,6 | 30,4 | 11,0 | 51,2 | 7,10 | 31,6 |
2002 | 26,1 | 77,8 | 48,3 | 20,0 | 12,3 | 13,1 | 5,27 | 6,83 | 6,08 | 31,2 | 32,3 | 12,5 | 24,3 |
2003 | 15,5 | 8,30 | 42,2 | 40,4 | 13,3 | 5,54 | 4,53 | 2,32 | 4,95 | 23,1 | 23,8 | 14,7 | 16,6 |
2004 | 21,5 | 37,7 | 94,9 | 43,4 | 33,6 | 12,4 | 14,6 | 24,8 | 15,8 | 27,3 | 37,4 | 42,0 | 33,8 |
2005 | 23,7 | 16,5 | 65,2 | 76,3 | 79,1 | 21,3 | 12,6 | 16,5 | 7,98 | 9,14 | 7,19 | 31,2 | 30,6 |
2006 | 21,9 | 19,1 | 82,6 | 97,2 | 32,3 | 38,4 | 8,65 | 17,9 | 13,6 | 5,49 | 30,4 | 10,5 | 31,5 |
3.2 Характеристика водного режиму за типовому гідрографом
3.2.1 Весняний паводок
В кінці зими на початку весни танення снігу є значною складовою у формуванні весняного водопілля.
Весняне водопілля в чистому вигляді спостерігається рідко. Сток формується за рахунок танення снігу з одночасним випадінням дощів. Максимальна амплітуда підйому рівня води складає 2.0 – 3.5 м (березень - травень).
В березні місяці 2001 року на р. Уж, як і на всіх річках Закарпатської області пройшов снігово – дощовий паводок. Основними гідрометеорологічними умовами формування цього паводку були: дуже сильні, тривалі, інтенсивні дощі 3 – 5 березня, які в басейні р Уж складали 44 – 95 мм; інтенсивна адвекція тепла, яка разом з опадами, склала дуже інтенсивні умови танення снігу, яке добавило ще 20 – 40 мм води до загальної кількості опадів; водність річки перед паводком досягла середніх багаторічних значень.
Підвищення рівня почалось ввечері 3 – вночі 4 березня. На 08 годину ранку 4 березня добові амплітуди підйомів рівнів води складали на р. Уж 0.4 – 2.44 м над перед паводковим. На протязі дня 4 березня сформувались перші максимуми з загальними підйомами на р. Уж – на 0.5 – 3.01 м. Загальні підйоми на р. Уж складали 1.40 – 3.39 м. З 6 березня почався спад рівнів води. Максимальний рівень на р. Уж біля м. Ужгород був 207 м, трохи нижчий від історичного максимуму.
Підйом рівня води супроводжувався значним затопленням заплав, перевищенням небезпечних рівнів затоплення.
3.2.2 Літньо – осінній сезон.
В літньо – осінній сезон спостерігаються багато чисельні дощові паводки, тривалість яких в нижній течії складає 5 – 17 днів. В нижній течії річки максимальні витрати дощових паводків значно нижчі максимальних витрат від талих вод; відношення максимальної витрати дощових паводків до максимальної витрати весняного водопілля складає всього 0.7. Найбільш часто повторюються паводки амплітудою 2.0 – 2.5 м. З усіх літніх паводків самим високим (3.75 м) в м. Ужгород був серпневий паводок 1980 року. Паводок охопив басейн р. Уж, сформувався значними опадами і проходив двома хвилями. Кількість опадів за паводок 21 – 27 липня складала 49 – 261 мм. Паводок сформувався в умовах достатньої напередодні вологості поверхні водозбору, на фоні високої водності. Літня межень не тривала і спостерігається в основному між паводками. Живлення річок в цей період відбувається за рахунок ґрунтових вод. Найнижчий річний рівень – 189 см на водомірному пості зареєстрований 13 серпня 2003 року.