Вологість повітря є однією з важливих характеристик клімату і погоди. Від неї залежить інтенсивність випаровування з поверхні ґрунту і водоймищ, транспірація вологи рослинам, виникнення заморозків, утворення туманів. Основним фактором, визначаючим режим вологості є атмосферна циркуляція. Найбільш вологе повітря поступає на територію Закарпаття у всі сезони року з Середземного моря і з Атлантики. Сухе повітря приходить із районів Арктики і центральної частини Азіатського материка. Таким чином повітряні маси в даному районі при одній і тій же температурі повітря будуть вміщувати різну кількість водяного пару, в залежності від місця формування повітряної маси.
Напрямок вітру і його швидкість в низинній частині області залежать від сезонного розподілу баричних систем і взаємодії між ними, а в приземному шарі також і від особливостей підстильної поверхні.
Кліматичні характеристики вітру приводяться за багаторічними даними вітрових характеристик авіаметеорологічної станції Ужгород для Ужгородського району.
В холодний період (листопад - березень) року переважають (27-42 %) південно – східний вітер, який пов’язаний з розповсюдженням відрогів сибірського антициклону. Захищеність Закарпатської низини, вчасності міста, визначає м’якість клімату цього району, гірська система Карпат захищає від північних і північно – східних вітрів.
В літній період, при сильних грозах, низинній частині області, при переміщенні через область дуже активних холодних з хвилями, атмосферних розподілів (фронтів), відмічаються інколи дуже сильні шквалисті вітри локального характеру (вітрові вихрі) з невеликою тривалістю (від 5 до 20 хв.) швидкість якого місцями досягає до 28 – 30 м/с., з поривами до 35 м/с., який класифікується як сильний. Такі випадки повторюються, приблизно, один раз на два – три роки.
Сильний вітер (більше 15м/с) спостерігаються в низинній частині області в середньому, 5 днів в році; частіше навесні і влітку, менше – в осінній період.
Таблиця 1.6.1 Середньомісячна і річна швидкість вітру, м/с
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 2.0 | 2.2 | 2.6 | 2.6 | 2.3 | 2.3 | 2.2 | 1.9 | 2.0 | 2.1 | 2.2 | 2.0 | 2.2 |
Таблиця 1.6.2 Імовірність швидкості вітру по градаціям (% від загального числа випадків)
| 0-1 | 2-3 | 4-5 | 6-7 | 8-9 | 10-11 | 12-13 | 14-15 | 16-17 | >18-20 |
| 43.0 | 27.2 | 17.3 | 7.1 | 1.9 | 1.0 | 0.9 | 0.7 | 0.5 | 0.4* |
*0,4 – 4 рази за 10 років.
Таблиця 1.6.3 Середнє число днів з середньою швидкістю вітру
| Швидкість, м/с | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| ≥10 | 2.7 | 3.2 | 4.0 | 6.1 | 4.6 | 4.4 | 3.5 | 2.8 | 2.8 | 2.7 | 2.7 | 2.9 | 42.4 |
| ≥15 | 0.5 | 0.4 | 0.5 | 0.8 | 0.6 | 0.3 | 0.4 | 0.5 | 0.1 | 0.1 | 0.2 | 0.2 | 4.6 |
| ≥25 | 0.01 | 0.01 | 0.01 | 0.02 | 0.03 | 0.08 |
Передгір’я області.
До передгірних районів області відносяться В. Березнянський, Перечинський р-н.
Напротязі року в В. Березнянському районі (долина р.Уж) переважають вітри північного, північно-західного і південного напрямку. Вони віють в основному по довжині річних долин. Вітрові характеристики, по даним метеостанції В. Березний є репрезентативними до Перечинського району.
Середня річна швидкість вітру в передгір’ї 1.3 м/с. Навесні швидкість вітру трохи більша, ніж в літній період (таблиця 1.6.4).
Найбільша швидкість вітру спостерігається вдень.
На штиль, в середньому по В. Березнянському і Перечинському районах за рік припадає 50% від всіх випадків, а також на вітри менше 5 м/с.
Вітер зі швидкістю > 25 м/с відмічається 1-2 рази на 10 років.
Таблиця 1.6.4 Середня місячна і річна швидкість вітру, м/с. (висота флюгера 15 м.).
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 1.1 | 1.3 | 1.6 | 1.9 | 1.6 | 1.5 | 1.4 | 1.2 | 1.1 | 1.1 | 1.2 | 1.1 | 1.3 |
Таблиця 1.6.5 Середнє число днів з різною швидкістю вітру
| Швидкість, м/с | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| ≥10 | 2.7 | 3.2 | 4.0 | 6.1 | 4.6 | 4.4 | 3.5 | 2.8 | 2.8 | 2.7 | 2.7 | 2.9 | 42.4 |
| ≥15 | 0.3 | 0.4 | 0.5 | 0.7 | 0.3 | 0.1 | 0.3 | 0.4 | 0.1 | 0.1 | 0.2 | 0.1 | 3.5 |
| ≥25 | 0.01 | 0.01 | 0.01 | 0.02 | 0.03 | 0.08 |
Таблиця 1.6.6 Повторюваність (%) напрямку вітру та штилів.
| Місяць | Пн | Пн-Сх | Сх | Пд-Сх | Пд | Пд-Зх | Зх | Пн-Зх | Штиль |
І | 1.9 | 7.1 | 11.9 | 38.7 | 10.0 | 3.2 | 4.5 | 12.7 | 33.5 |
| ІІ | 11.8 | 9.0 | 15.5 | 32.5 | 8.9 | 4.3 | 5.8 | 12.2 | 25.9 |
| ІІІ | 11.4 | 11.6 | 14.7 | 26.8 | 11.2 | 5.7 | 5.6 | 12.9 | 17.7 |
| І V | 14.6 | 13.3 | 13.9 | 21.7 | 11.0 | 6.4 | 5.9 | 13.1 | 14.6 |
| V | 12.7 | 17.0 | 14.3 | 19.4 | 11.2 | 6.0 | 7.5 | 11.9 | 16.7 |
| VІ | 14.4 | 17.8 | 14.2 | 15.0 | 9.5 | 6.6 | 7.9 | 14.6 | 20.9 |
| VІІ | 15.3 | 16.3 | 12.4 | 15.3 | 10.9 | 6.7 | 7.7 | 15.4 | 22.6 |
| VІІІ | 15.8 | 16.7 | 14.1 | 15.3 | 11.5 | 7.0 | 7.3 | 12.4 | 26.2 |
ІХ | 12.4 | 13.4 | 14.1 | 24.0 | 13.5 | 5.4 | 5.5 | 11.7 | 27.1 |
| Х | 10.4 | 9.1 | 14.5 | 31.7 | 14.1 | 4.9 | 5.1 | 10.2 | 26.5 |
| ХІ | 7.9 | 7.0 | 13.8 | 42.0 | 14.1 | 3.0 | 3.8 | 8.3 | 23.5 |
| ХІІ | 9.7 | 6.0 | 12.1 | 39.6 | 15.2 | 4.0 | 3.5 | 10.0 | 26.8 |
| РІК | 12.4 | 12.2 | 13.9 | 26.4 | 11.8 | 5.4 | 5.9 | 12.1 | 23.5 |
Вологість повітря характеризується станом насичення повітря вологою в процентах, при даній температурі і є хорошим показником "сухості" клімату. Фізико – географічні умови території Закарпаття, велика кількість опадів зумовлюють високу вологість повітря. Середня річна вологість повітря складає 74%, максимальна в зимні місяці – 81 – 84%, мінімальна навесні – 65 - 68%. Дні, коли відносна вологість понижується до 30% і нижче, називаються "сухими"; в середньому році, в низинній частині області буває 13 – 17 таких днів. Практично "сухих" днів не буває в листопаді, грудні. Найбільша кількість "сухих" днів спостерігається в квітні місяці, в середньому 5-6 днів, в травні і червні.
Таблиця 1.7 Середня місячна і річна відносна вологість повітря, в %
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 83 | 81 | 72 | 65 | 66 | 68 | 68 | 70 | 72 | 75 | 81 | 84 | 74 |
Утворення високої вологості на протязі року в передгір’ї області обумовлює залісеність території, більшу кількість опадів. Середня річна вологість повітря – 77 – 82%, найбільша – 86% (грудень), найменша – 69% (квітень). Сухих днів в році буває, в середньому, 10 – 12. Як і по всій області найбільше таких днів буває в квітні і травні.
1.5 Підземні води
В Закарпатті водоносним є шар гальки і пісків, перекритих з поверхні суглинками і глинами. В передгір’ї – вулканічні і туфогенні утворення. Потужність алювію збільшується в південо – західному напрямку і в центральній частині впадини (Чоп - Мукачевська) досягає 106 м. Крівлею алювіальних водоносних порід в більшості є глини потужністю 2-5 м., інколи досягають 15 м.
В основі водоносної товщі горизонту на рівнинній частині впадини залягають глини і гальки., в передгірях – вулканічні і туфогенні утворення гутинської світи, піщано – глинисті і туфогенні відкладення ільницької світи.
Глибина залягання підземних вод на рівнинній частині впадини коливається від 1.0 до 7.0 м. В передгір’ї на ділянках розвитку другої і третьої терас, глибина залягання водоносного горизонту коливається від 0.0 до 20 м. На ділянках розвитку четвертої і п’ятої терас глибина залягання виростає до 25 м. і більше.
Води безнапірні, або з незначним напором (до 2-3 м.); рідко величина напору досягає 10 – 15 м.
Живлення підземних вод відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і під руслових вод річки Уж і її протоків.
В передгірній зоні Вигорлат – Гутинського хребта джерела прісної води приурочені до верхнього шару піщано – глинистих порід і до тріщинуватих вулканічних порід. Вода, як правило, витікає на поверхні струмками. Запаси води в цій зоні незначні, так як наповнення їх відбувається в основному за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Мінералізація питної води від 0.1 до 1 г/л. Вода відноситься до гідро карбонатного класу. В її складі переважають іони НСО3ˉ і Са². Найбільших значень мінералізація та жорсткість досягають в період межені і рівні 203.6 мг/л., і 2.45 мг-єкв./л. В період паводків мінералізація і жорсткість найменша і складає 132.8 мг/л і 1.62 мг-єкв./л.