| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -32.5 | -27.5 | -21.1 | -7.1 | -1.1 | 0.9 | 7.2 | 4.6 | -3.1 | -8.7 | -23.0 | -27.1 | -32.5 |
Таблиця 1.3 Абсолютний максимум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 12.9 | 18.4 | 26.1 | 30.0 | 32.2 | 34.1 | 36.5 | 38.3 | 36.1 | 27.0 | 21.8 | 16.3 | 38,3 |
Передгірна область. ( 150 – 350 м. над рівнем моря)
Кліматична характеристика зроблена на основі метеорологічних спостережень В. Березний і гідрологічних постів, розміщених в передгір’ї області ( р.Тур’я - с. Сімер; р.Уж – В.Березний).
До передгір’я області відносяться В. Березнянський, Перечинський райони області.
Температурний режим. Середня температура повітря за рік в передгір’ї області складає 8.4˚С, самого холодного січня - – 4.4˚С, самого теплого липня - +18.7˚С.
Абсолютний мінімум в перед гірській частині області складає 31˚ морозу, абсолютний максимум - +38˚С.
Розрахункова температура самої холодної п’ятиденки - - 18˚С, самих холодних діб - - 27˚С.
Зима. В передгір’ї області зима починається, в середньому в середині декади грудня і закінчується на початку березня, інколи в середині березня, при теплих зимах – в кінці лютого.
Відлиги: взимку відмічаються часто ( температура повітря вище 0˚С). За зиму відмічаєтьсь від 20 до 35 днів з відлигами. Досить велика повторюваність днів пов’язана з відкритою місцевістю передгір’я для південно – західних і південних, теплих і вологих висотних повітряних мас. Температура повітря в дні з відлигами може інколи підвищуватись до 7 - 12˚С., в лютому до 15˚С вище нуля.
Весна. Починається, в середньому, з другої декади березня і закінчується в другій декаді травня.
Літо. Продовжується до середини вересня, довжина літнього періоду, в середньому складає 108 днів.
Осінь. Продовжується в середньому 75 - 80 днів.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -4.4 | -1.2 | 3.5 | 9.7 | 14.5 | 17.3 | 18.7 | 17.8 | 14.1 | 8.7 | 3.6 | -1.4 | 8.4 |
Таблиця 1.2.1 Абсолютний мінімум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -30.7 | -28.2 | -20.9 | -6.8 | -5.0 | -0.9 | 4.7 | 2.6 | -5.0 | -10.3 | -21.3 | -29.0 | -30.7 |
Таблиця 1.3.1 Абсолютний максимум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 12.3 | 17.0 | 25.6 | 29.1 | 30.7 | 33.7 | 34.8 | 37.6 | 31.3 | 26.5 | 21.8 | 15.7 | 37.6 |
Гірський район області
До гірського району відносяться В. Березнянський район, в/п Жорнава.
Температурний режим.
Температурний режим гірської частини області формується під впливом радіаційного режима, атмосферної циркуляції, характеру підстильної поверхні і гірського рельєфу.
Середня температура повітря найбільш холодного місяця січня - - 5.0˚С.
Температура повітря найбільш холодних діб в гірській частині області - - 25˚С., найбільш холодної п’ятиденки - - 19˚.
Без морозний період тримається, в середньому, на протязі 134 – 159 днів, найменший – 115 днів ( 1952, 1959, 1977 рр.), найбільший – 202 ( 1975, 2002рр.).
Зима. Починається в середньому, в першій декаді грудня, на високогір’ї в другій – третій декаді листопада, продовжується до другої декади березня, на високогір’ї - до середини квітня. Довжина зими близько 4 місяців, на високогір’ї – в холодні сніжні зими – до 5 місяців.
Стійкі морози наступають, в середньому, з грудня, закінчуються в кінці лютого. Середній період стійких морозів близько 70 днів.
Весна. Наступає в середині березня і продовжується до третьої декади травня; на високогір’ї – в першій декаді квітня і продовжується до першої декади червня.. Період весняного сезону складає близько 75-80 днів, на високогір’ї – 95 – 100 днів. Температурний режим навесні нестійкий. Ясні, сонячні дні чергуються з холодними, вітряними і дощовими. Заморозки в повітрі і на поверхні ґрунту закінчуються в першій декаді, інколи в другій декаді травня. Можливі заморозки і на початку червня, навіть в середині червня ( 13.06.2000р.).
Літо. Починається в кінці травня і закінчується в першій декаді вересня, літній період складає в середньому 90 днів.
Осінь. Розпочинається осінь на початку вересня і продовжується до середини листопада. Осінній період складає, в середньому, 75 – 80 днів, на високогір’ї – 50 – 55 днів. З другої половини жовтня температура повітря понижається, кількість днів з опадами і туманами збільшується. Осінні заморозки починаються, в середньому, в третій декаді вересня, ранні – на початку вересня.
В жовтні, в горах, вже може з’явитись перший нестійкий сніговий покров.
Абсолютний максимум відмічений 36.3˚ тепла, в серпні місяці. Абсолютний мінімум – 31,3˚ морозу – в січні.
Середня максимальна температура повітря найбільш жаркого місяця липня складає 29.8˚ тепла, абсолютний максимум - 31.0˚ морозу.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -5.0 | -2.7 | 1.2 | 7.0 | 10.8 | 13.7 | 15.2 | 14.8 | 11.3 | 6.6 | 1.5 | -1.8 | 7.3 |
Таблиця 1.2.2 Абсолютний мінімум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -31.3 | -26.7 | -25.6 | -11.4 | -5.7 | -2.4 | 1.6 | -0.1 | -6.6 | -11.0 | -22.4 | -28.2 | -31.3 |
Таблиця 1.3.2 Абсолютний максимум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 11.2 | 16.5 | 23.6 | 20.3 | 30.1 | 32.4 | 33.9 | 36.3 | 34.5 | 27.2 | 21.3 | 17.4 | 36.3 |
1.4.2 Опади
Атмосферні опади є одною з найбільш важливих характеристик клімату.
Територія Закарпаття по географічному положенню і кліматичним умовам відноситься до зони розвинутої зливової діяльності, де на протязі року неодноразово випадає за короткі терміни 100 мм. Опадів і більше. Опади на цій території на протязі усього року обумовлюються головним чином циклонічною діяльністю. Циклони, які переміщаються з Атлантичного океану і Середземного моря приносять в м. Ужгород до 80% річної кількості опадів. Для м. Ужгород характерний континентальний тип випадання опадів з максимумом в літні місяці ( червень, 95 мм.), мінімумом в лютому ( 51 мм. ) і на початку весни ( березень 50 мм.). Такий річний хід зберігається більшість років, але в окремі роки він суттєво відрізняється. Наприклад, 1979 р. максимум відмічався в грудні, а мінімум – в вересні, жовтні.
В низинній частині області випадає менша кількість опадів порівняно з підгірною і гірською частиною: на 80 – 100 мм, менше підгірної частини і на 400 – 500 мм., менше ніж в гірських районах.
Таблиця 1.4 Середньомісячна і річна сума опадів, в мм.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 55 | 44 | 47 | 45 | 70 | 87 | 83 | 72 | 50 | 48 | 56 | 67 | 724 |
За холодний період (ХІ - ІІІ) випадає 269 мм., за теплий (IV - Х) – 445 мм.
З опадами 1,0 мм, у середньому в році буває 90 – 110 днів.
Найбільша добова кількість опадів спостерігається в теплий період року, під час інтенсивних зливових дощів. В серпні 1998 р. зареєстровано 89 мм., дощу, який випав за 5 годин ( 71 мм. – місячна норма). В серпні 1980 р. по м. Ужгород випало 69 мм. ( 96% місячної норми), 9 серпня 2008 року випало 61.3 мм. ( 86% місячної норми). Опади в передгір’ї випадають в достатній кількості. Середня річна кількість складає 1095.0 мм. В 1922 р. зареєстровано максимальну кількість – 1676 мм., а в найбільш сухому році, 1961 р. – тільки 659 мм. В 1998 р. опадів за рік випало 1340 мм., в 2001р. – 1327 мм. В теплий період року (квітень - жовтень) випадає 641 мм., в холодний (листопад - березень) – 454 мм. Добовий максимум опадів був зареєстрований в травні 1970 р. і складає 131 мм.
Таблиця 1.4.1 Середньомісячна і річна сума опадів, мм.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 91 | 74 | 75 | 67 | 103 | 120 | 103 | 104 | 71 | 73 | 96 | 118 | 1095 |
Гірська частина. Середня річна кількість опадів в гірських районах області складає 1187 мм. За холодний період року (листопад - березень) випадає 445 мм., а за теплий (квітень - жовтень) – 742 мм. Максимального значення кількість опадів досягає в червні – липні: 132 – 141 мм.
Максимальна кількість опадів за рік в багатоводні роки складає 1301 мм., на високогір’ї – 2363 мм. Середня кількість днів з опадами 0,1 мм. І більше – 190 днів в році.
Таблиця 1.4.2 Середньомісячна і річна сума опадів, мм.