Балансовий звіт і звіт про результати господарської діяльності є основними джерелами інформації для розрахунку фінансових показників, використовуваними компаніями. Деякі аналітики називають балансовий звіт "фотографією фінансового здоров'я компанії" на конкретний момент часу [26, с. 88].
Балансовий звіт - це звіт, що показує майно, яким володіє компанія (активи) і джерела його утворення (власний капітал і позиковий капітал) на певну дату.
Показники, звичайно розглянуті аналітиками, містять у собі звіт про результати господарської діяльності, балансовий звіт, показники змін у фінансовому становищі й показники змін у власному капіталі.
Звіт про результати господарської діяльності компанії, також розглянутий як звіт про прибутки й збитки або звіт про доходи, узагальнює результати опціонної діяльності компанії за певний, звітний період часу. Чистий доход розраховується методом періодичної бухгалтерської звітності, застосовуваний при обчисленні прибутків і витрат. Звичайно він уважається найважливішим фінансовим показником. Звіт показує, скоротилися або зросли відсотки доходів по акціях компанії за звітний період після призначення дивідендів або після висновку інших угод із власниками. Звіт про результати господарської діяльності допомагає власникам оцінити суму, тимчасові параметри й невизначеність майбутніх потоків готівки.
Система фінансових показників і коефіцієнтів. Загальна кількість фінансових коефіцієнтів, які можуть бути застосовані для аналізу діяльності компанії, порядку двохсот. Звичайно використається лише невелике число основних коефіцієнтів і показників й, відповідно, основні висновки, які на їхній основі можна зробити. З метою більш впорядкованого розгляду й аналізу, фінансові показники прийнято підрозділяти на групи, які найчастіше відбивають інтереси певних зацікавлених осіб (стейкхолдерів). До основних груп стейкхолдерів відносяться власники, керівництво підприємства, кредитори. Важливо розуміти, що цей розподіл умовний, показники для кожної групи можуть використатися різними зацікавленими сторонами [15, с. 368].
Як варіант, можливі впорядкування й аналіз фінансових показників за групами, що характеризує основні властивості діяльності компанії: ліквідність і платоспроможність, ефективність менеджменту компанії, прибутковість (рентабельність) діяльності.
Групи фінансових показників.
Показники операційних витрат. Аналіз операційних витрат дозволяє розглянути відносну динаміку часток різних видів витрат у структурі сукупних витрат підприємства і є доповненням операційного аналізу. Ці показники дозволяють з'ясувати причину зміни показників прибутковості компанії.
Показники ефективного керування активами. Ці показники дозволяють визначити, наскільки ефективно менеджмент компанії управляє активами, довіреними йому власниками компанії. За балансом можна судити про характер використовуваних компанією активів. При цьому важливо пам'ятати, що дані показники досить приблизні, тому що в балансах більшості компаній самі різні активи, придбані в різний час, вказуються за первісною вартістю. Отже, балансова вартість таких активів часто не має нічого спільного з їхньою ринковою вартістю. Це умова ще збільшується в умовах інфляції й при підвищенні вартості таких активів.
Ще одне перекручування поточного положення може бути пов'язано з диверсифікованістю видів діяльності компанії, коли конкретні види діяльності вимагають залучення певного обсягу активів для отримання обсягу прибутку. Тому при аналізі бажано прагнути до поділу фінансових показників за певними видами діяльності компанії або за видами продукції.
Показники ліквідності. Ці показники дозволяють оцінити ступінь платоспроможності компанії за короткостроковими боргами. Суть цих показників складається в порівнянні величини поточних заборгованостей компанії та її оборотних коштів, які дозволять забезпечити погашення цих заборгованостей.
Показники прибутковості (рентабельності). Дозволяють оцінити ефективність використання менеджментом компанії його активів. Ефективність роботи визначається співвідношенням чистого прибутку, обумовленої різними способами, із сумою активів, використовуваних для одержання цього прибутку. Дана група показників формується залежно від акценту дослідження ефективності. Додержуючись мети аналізу, формуються компоненти показника: величина прибутку (чистий, операційний, прибуток до виплати податку) і величина активу або капіталу, які утворять цей прибуток.
Показники структури капіталу. За допомогою цих показників можливо проаналізувати ступінь ризику банкрутства компанії у зв'язку з використання позикових фінансових ресурсів. При збільшенні частки позикового капіталу збільшується ризик банкрутства, тому що зростає обсяг зобов'язань компанії. Керівництво й власники оцінюють компанію як безперервно діючий господарюючий об'єкт, але в кредиторів двоякий підхід. З одного боку, кредитори зацікавлені у фінансуванні діяльності успішно працюючої компанії, розвиток якої буде відповідати очікуванням; з іншого боку, кредитори оцінюють, наскільки вагомою буде вимога про відшкодування боргу, якщо компанія буде зазнавати значних труднощів при поверненні довгострокової позики.
Окрему групу утворюють фінансові показники, що характеризують можливість компанії з обслуговування боргу за рахунок засобів, одержуваних від поточних операцій.
Позитивний або негативний вплив фінансового важеля зростає пропорційно сумі позикового капіталу, використовуваного компанією. Ризик кредитора зростає разом з ростом ризику власників.
Показники обслуговування боргу. Фінансовий аналіз ґрунтується на даних балансу, що відбиває фінансового стану, на певний момент часу. Який би коефіцієнт, що характеризує структуру капіталу, не розглядався, аналіз частки позикового капіталу, по суті, залишається статистичним і не бере до уваги динаміку операційної діяльності компанії й зміни її економічної вартості. Тому показники обслуговування боргу не дають повного уявлення про платоспроможність компанії, а лише показують можливість компанії оплачувати відсотки й суму основного боргу в обговорений термін.
Ринкові показники. Ці показники одні з найцікавіших для власників компаній. В акціонерній компанії власника - власника акцій - цікавить прибутковість компанії. Мається на увазі прибуток, отриманий завдяки зусиллям менеджменту компанії на засоби, інвестовані власниками. Власників цікавить розподіл належного їм прибутку: яка її частка знову інвестується в компанію, а яка частина виплачується їм як дивіденди.
Головна аналітична мета проведення аналізу фінансових коефіцієнтів і показників полягає в придбанні навичок прийняття управлінських рішень і розуміння результативності її роботи.
1.2 Теоретична база й проблеми аналізу фінансових показників промислового підприємства в сучасних умовах господарювання
Проблемам сутності фінансового стану підприємства, прийомам, моделям і методам його аналізу й оцінки присвячено багато робіт закордонних і вітчизняних учених. Ці проблеми знайшли своє багатогранне відбиття в роботах Шеремета А.Д. і Сайфуліна Р.Д. [41], [42], Ковальова В.В.[15], Поддерегіна О.Н. [23], Савицького Г.В. [26], [27], Філімоненкова О.С. [36], Буряки Л.Д., Куліша О.П.[38], інших учених й економістів-практиків. Ці автори визначили сутність фінансового стану підприємства, сформували групи первинних оціночних показників фінансового стану підприємства, розробили підходи до формування комплексної його оцінки.
"Фінансовий стан - це рівень збалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їхнього використання" - так визначає сутність фінансового з підприємства Павловска Е.В., Притуляк Н. Н. і Невмержицька Н.Ю. [21, с. 225]. У цьому ж першоджерелі дається й трохи інше визначення сутності фінансового стану підприємства: "...Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відбивають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів підприємства" [21, с. 28]. Зовсім ідентичне визначення сутності фінансового стану підприємства дається в колективній монографії "Фінанси підприємств" під керівництвом професора Поддерегіна О.Н. [23, с. 329].
Автор навчального посібника "Фінанси підприємств" Філімоненков А.С. дає наступне визначення сутності цієї фінансово-економічної категорії: "Фінансовий стан підприємства - це рівень забезпечення підприємства відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності й своєчасних розрахунків за своїми обов'язками" [36, с. 392]. Тут сутність даної категорії в більшій мері конкретизована, представлений кількісно як певний рівень забезпечення фінансовими ресурсами.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва й зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства й виконання їм зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними державними цільовими фондами, банками й іншими контрагентами.
Основними завданнями аналізу й оцінки фінансового стану підприємства є:
¾ дослідження рентабельності й фінансової стійкості підприємства;
¾ дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
¾ об'єктивна оцінка динаміки й стану ліквідності, платоспроможності;