Поліпшення фінансових показників функціонування ВАТ ПБК Славутич в місті Запоріжжя (стр. 21 из 24)

1. розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;

2. розширення ринків збуту, тобто продаж товарів на нових ринках;

3. диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.

Якщо, наприклад, підприємство поставило перед собою завданих дальшого росту, а виготовлена ним продукція добре себе зарекомендувала серед споживачів і користується достатньо гнучким попитом, то таке підприємство може вибрати для себе стратегію - дальше просування на ринок і тактику - зниження ціни. Завдання дальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків. Якщо оточення даного підприємства представлено порівняно невеликими фірмами, які відрізняються за своїм орієнтуванням на ринок і технологічними можливостями, то можна вибрати стратегію диверсифікації, намагаючись придбати або контролювати інші фірми. Треба також мати на увазі ще такі особливості поведінки підприємств. Щоб вижити, вони застосовують різні варіанти стратегії, які передбачають:

¾ розпорошення ризику, тобто здійснення своїх операцій не на одному, а на кількох ринках, а також виробництво цілого ряду товарів широкого асортименту;

¾ адаптацію до умов, що змінюються, тобто інвестування в маркетинг, пошук можливостей випуску нових товарів для того, щоб оперативно реагувати на зміну зовнішнього середовища;

¾ пасивний маркетинг, тобто відмова від наступу на позиції конкурента, а звідси - відсутність ризику зустрічного удару;

¾ цільові відрахування з прибутку, тобто створення відповідних резервів в результаті успішної комерційної діяльності на "чорний день".

Після того, як стратегія подальшого розвитку підприємства остаточно вибрана, вона мас бути перетворена в конкретний оперативний план по маркетингу, виробництву, інвестиціям, прибутку. Якщо фінансово-господарський стан підприємства визнано поганим, розробляються пропозиції стосовно його санації. Санація підприємства може здійснюватись шляхом: погашення боргів підприємства;

¾ злиття збиткового підприємства з фінансове міцним підприємством;

¾ переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;

¾ випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;

¾ продажу майна підприємства-боржника іншому підприємству.

При цьому враховуються соціальні наслідки можливого припинення діяльності підприємства або його окремого виробництва.

Заходи щодо поліпшення фінансового стану ВАТ ПБК «Славутич» .

Так само, як аналіз фінансової підсистеми підприємства припускає комплексну оцінку діяльності всіх аспектів його діяльності, заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін виробничо-господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.

Реорганізація всіх сторін діяльності ВАТ ПБК «Славутич» припускає:

1. Серйозну постановку маркетингової діяльності підприємства по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту по видах продукції, просування зазначених товарів на ринку.

2. Постановку фінансової функції як в операційної, інвестиційної, так і власне фінансової діяльності з використання сучасних методик керування фінансами.

3. Ліквідації всіх технологічних недоліків. ( придбання оптимальної кількості необхідного устаткування).

4. Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення на ВАТ ПБК «Славутич».

5. Пристосованої до потреб ринків.

Керування оборотними активами і поточними зобов'язаннями підприємства. З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однієї із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів - дефіцит власних оборотних коштів, надзвичайно низькі показники ліквідності й оборотності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршується ситуація в сфері взаємних розрахунків фірми й ін. Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового фінансового середовища (дефіцит оборотних коштів у покупців і постачальників, дорожнеча і важкоприступність довгострокових кредитів для інвестування виробничої діяльності підприємства, модернізації його технологій і відновлення застарілих основних фондів і ін.). Однак крім об'єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хитливого фінансового стану. Виходячи з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація керування його оборотними активами. При оптимальному керуванні поточні активи і поточні пасиви можуть змінюватися щодня і вимагають ретельного моніторингу. При дефіциті засобів керування поточними активами погіршується і їхнє використання в іншім місці може виявитися найбільш ефективним (наприклад, зменшення витрат на обслуговування кредитів, проведення довгострокових перспективних фінансових вкладень і ін.). В даний час компанія користається кредитами на поповнення оборотних коштів в основному з місцевих джерел. Цьому сприяє наявність на складі величезних запасів готової продукції і товарів, що не призначені під конкретні замовлення.

Можна намітити основні напрямки реформування організації.

Таблиця 3.3 - Форми організаційного поводження

Характеристики системи	Поводження
	Прирістне	Підприємницьке
Цілі	Оптимізація прибутку	Оптимізація потенціалу одержання прибутку
Шляхи досягнення цілей	Екстраполяція минулих підходів	Вироблення якісно нової взаємодії із приводу одержання прибутку
Обмеження	Облік факторів зовнішнього середовища Облік факторів внутрішнього середовища	Здатність нейтралізувати вплив зовнішнього середовища Здатність створити необхідне внутрішнє середовище Здатність виробити альтернативи розвитку

У процесі проведення заходів, спрямованих на забезпечення прибутковості організації необхідно створити надійну соціально-економічну систему. Створити такого роду систему можливо тільки на основі поетапних перетворень; на кожному етапі необхідно одержати результати, що забезпечують подальший економічний ріст. Створюючи образ майбутньої організації необхідно визначити, чи буде їй властиве прирістне або підприємницьке поводження. Не у всіх випадках приріст поводження варто вважати консервативним. Підприємство, що випускає споживчі товари, у початковий період свого становлення в нових економічних умовах може ставити завдання збереження робочих місць й орієнтуватися на ріст продажів по тим товарам, які традиційно випускалися. При цьому елементи підприємницького поводження будуть з'являтися поступово з витисненням прирістного поводження. Стосовно до підприємства це не відповідає вимогам ринкових перетворень і будівельні організації можуть вибрати тільки підприємницьке поводження. Обґрунтування неминучості такого роду перетворень опирається на наступне:

¾ обмеженість ресурсів у підприємств, що вимагає більше ефективного їхнього освоєння, і в цьому зв'язку забезпечити собі пріоритети в одержанні замовлень можливо лише за рахунок прогресивних технологій, ефективних проектних рішень;

¾ наявність істотних розривів у часі між окремими возводимими будівельними об'єктами, що вимагає нового підходу до виконання чергового замовлення при зовнішніх умовах, що змінилися;

¾ обмеження можливості росту обсягів робіт без постійної диверсифікованості в результаті падіння рівня життя, несприятливої демографічної ситуації;

¾ наявність кризової ситуації у виробництві і соціальній сфері.

У відповідність із умовами, які висуваються організації при участі в торгах, конкурентні переваги має організація, що володіє двома головними властивостями. По-перше, сама організація повинна бути конкурентноздатна. Це виражається в її майновому комплексі, накопиченому ринковому досвіді, стійкому фінансовому становищі. Організація активно розвивається й здатна забезпечити низькі витрати будівництва. По-друге, організація робить конкурентноздатну продукцію, що виражається в характеристиках майбутніх виробництв, ефективних конструктивних й об'ємно-планувальних рішеннях, оптимальній вартості будівництва.

Рис 3.2 - Основні напрямки перетворень будівельної організації для забезпечення конкурентних переваг

Створення конкурентних переваг у процесі перетворень можливо шляхом реалізації комплексу мер, що перебувають у нерозривній єдності.

Реалізація кожного з названих заходів вимагають зміни системи керування, іншої якості управлінських рішень по кожному із зазначених заходів.

Організаційні зміни в організації вимагають швидких, сконцентрованих, але в той же час зважених мір. У результаті повинна бути створена організаційна структура, що забезпечує ефективне керування господарською діяльністю.

Таблиця 3.4 - Систематизація організаційних заходів

Складового механізму керування	Організаційні заходи
	Поточні	Довгострокові
Базисні організаційні елементи	Скорочення рівнів ієрархії. Створення нових структурних одиниць. Скорочення структурних одиниць, неадекватних ринку. Створення проектних команд. Впровадження нових інформаційних технологій. Система мотивації праці. Система делегування повноважень.	Маркетинг. Оптимізація виробничих процесів. Керування кінцевими результатами. Керування взаємодією з партнерами.
Базисні організаційні елементи	Маркетинг. Оптимізація виробничих процесів. Керування кінцевими результатами. Керування взаємодією з партнерами.	Створення нової організованої культури.

Організаційна структура повинна сприяти створенню такої сукупності управлінських впливів, що здатна забезпечувати надійність організації на тривалий період часу. Ефективної варто вважати структуру, що, не дивлячись на управлінські витрати й число рівнів ієрархії, забезпечує можливість приймати неї в рамках ефективні управлінські рішення. Для успіху проведених заходів необхідно виділити базисні організаційні елементи й інтегровані організаційні змінні й забезпечити ефективні заходи впливу на них. Стосовно до промислової організації це можна представити в такий спосіб.