Конуси виносу. Зазвичай супроводжують ділянки активної ерозії та приурочені до гирл глибоких активних ярів. У ширину вони досягають переважно 50 – 100м, рідко до 0,5км. Локалізуються на поверхні заплав, іноді на поверхні надзаплавних терас.
Ерозійні останці. Спостерігаються в межах дуже розчленованих схилів пластово – денудаційної височини та правобережжя річкових долин. Вони утворені внаслідок інтенсивного розвитку тут яружно – балкової мережі і сучасних перехоплень між бічними від вершками балок. Виражаються в рельєфі досить великими пагорбами, з’єднаними з корінними схилами сідловинами. Зрідка останці цілком відокремлюються.
Ерозійними процесами (бічна і глибинна ерозія, площинний змив, яроутворення) охоплені значні простори. Розвиткові ерозії сприяють поширення лесових порід, які легко розмиваються, наявність густої і глибоко врізаної долинно – балкової мережі. Ерозійні природні процеси зумовлені кількістю і характером атмосферних опадів та особливостями грунтово – рослинного покриву.
Крім яружно – балкової мережі, дещо особливим результатом ерозійних процесів є формування «шишкового» рельєфу. Він утворюється в умовах, що сприяють яружно – зсувному розчленуванню берегового уступу. Поширення лесових суглинків і пісків, які легко розмиваються, що підстилаються червоно - бурими і строкатими глинами, обумовлює розвиток зсувів у верхів’ях ярів. Прискорений розвиток «шишкового» рельєфу спостерігається в умовах значної висоти і крутості корінного берега, слабкої залісненості або повного знищення деревно – чагарникового покриву, посиленого випасу худоби, забору пісків або глин на нестійких схилах, що легко розмивається тощо.
Гравітаційні морфоскульптури Зсуви й опливини зустрічаються досить часто, здебільшого на схилах балок, розвинутих на пліоценових терасах. Сповзання порід звичайно відбувається по червоно – бурих і строкатих глинах неогену, зеленуватих глинах нижнього горизонту берекської світи і підморенних алевритах середньоплейстоценового віку. Поверхня зсувних тіл нерівна, горбиста, місцями з дрібними терасовидними ступенями і має загальний нахил у бік схилу.
У межах зандрових рівнин зсуви практично відсутні у зв’язку зі слабко розробленою ярово – балковою системою. У межах слабко розчленованої лесової рівнини на схилах балок, врізаних до 5 – 15м, утворюються невеликі схилові зсуви й опливини, площею до 10 – 15м. Потужність сповзаючої частини досягає 1м.
Геоморфологічні зсуви приурочені до ерозійно-денудаційної лесової рівнини і до пліоценових терас Дніпра і його приток. Коефіцієнт питомого зсувопрояву для цієї території становить до 200 зсувів на 1000км2(середній показник для Сумської області – 17). Простежується зниження коефіцієнта зі зменшенням абсолютних висот поверхні. У тому самому напрямку знижується інтенсивність ерозійного розчленовування терас і змінюється їх геологічна будова, тобто і два чинники, що є визначальними в прояві і розвитку зсувів.
Здебільшого зсувні тіла мають напівциркоподібну форму, діаметр їх варіює від 20 до 100м. Старі зсувні тераси мають значно більші розміри. Вони витягнуті уздовж схилів балок. Довжина зсувних терас складає 200-600м, рідше 1-1,5км. Невеликі молоді зсувні порушення за розміром не перевищують кілька десятків метрів.
Нині значна частина зсувів стабілізована.
За даними ЗАТ «Суминадра» на території області виявлено понад 150 зсувів, з яких занесено до обласного кадастру 117.
Загальна площа території, ураженої зсувними процесами, становить 58, 95га, з яких у зонах:
- житлової забудови-17,8га;
- промислових громадських об’єктів-0,7га;
- розташування пам’ятників архітектури-1,59га;
- сінокосів і пасовищ-33,76га.
З 2001 року ЗАТ «Суминадра» почало виконувати режимні спостереження зсувних процесів на стаціонарних ділянках, облаштованих мережею ґрунтових маяків, що розташовані у межах Путивльської, Роменської і Липоводолинської зсувних зон. В результаті зафіксовано стабілізацію зсувних процесів на більшості стаціонарних ділянок. У 2005 році режимні спостереження на стаціонарних ділянках продовжувались. Незважаючи на стабілізацію зсувних процесів, практично всі ділянки за ступенем зсувного ризику належать до категорії «істотного ризику».
Еолові морфоскульптури Піщані дюни і пагорби не дуже поширені, зустрічаються переважно в межах першої надзаплавної тераси (борової) річок Псел, Сейм, Десна, Ворскла, а також на поверхні зандрової долини на лівобережжі р. Десни.
Серйозну небезпеку вітрова ерозія створює для родючості ґрунтів окремих регіонів області Вона полягає в тому, що під дією вітру починають рухатися не тільки піски, що оголюються, наприклад, на поверхні борової тераси, але й дрібні частки ґрунтового покриву. Вітрова ерозія пов’язана із сезонними літньо-весняними вітрами східного і південно-східного напрямків(суховіями). Висушування ґрунтового покриву призводить до ослаблення структурних зв’язків між йо складовими частками, створюючи передумови для розвіювання і виносу часток вітром.
Карстові і суфозійні морфоскульптури На території області домінує карбонатний карст крейдово-карстових мергельної товщі верхньої крейди, що проявляється у вигляді груп карстових лійок провального типу, западин і тріщинних порожнин. Утворюються вони внаслідок просочування атмосферних опадів і розчинення ними карбонатних порід. Швидкість росту карстових лійок – 15-20см на рік (0,0001% за даними щорічних стаціонарних спостережень 1985-1991рр.)
Блюдцеподібні западини (поди) – розвинуті на плоских рівнинних вододільних і лесових терасах у південній частині області. Утворилися вони внаслідок осідання лесових порід. Особливо поширені поди на межиріччі річок Великий Ромен, Терен і Сула. Вони є округлими або овальними замкнутими зниженнями. Зазвичай це зниження невеликих розмірів (10-30м у діаметрі і 1-2м глибиною), що іноді в центральній частині заболочені або заповнені водою. Рідше – це плоскі широкі лощини витягнутої форми, слабко виражені в рельєфі. Довжина їх складає 1-5км, ширина 0,3-1,2км. Поверхня цих знижень, зазвичай зволожена, у найбільш низьких місцях зустрічаються заболочені ділянки й озерця.
Геохронологічна таблиця
| Еон | Ера | Система(період, млн. років) | Відділ | Індекс | Тектонічна епоха | |||
| Фанерозой | Кайнозойська | Четвертинна Антропогеновий 1,8-2,0 | Голоцен Плейстоцен Верхній Середній нижній | Q4 Q3 Q2 Q1 | Альпійська | |||
| Неогенова Неогеновий 23,8 | Пліоцен міоцен | N2 N1 | ||||||
| Палеогенова Палеогеновий 65 | Олігоцен Еоцен палеоцен | P3 P2 P1 | ||||||
| Мезозойська | Крейдова Крейдовий 135 | Верхній нижній | K2 K1 | Мезозойська | ||||
| Юрська Юрський 205 | Верхній Середній нижній | J3 J2 J1 | ||||||
| Тріасова Тріасовий 245 | Верхній Середній нижній | T3 T2 T1 | ||||||
| Палеозойська | Пермська Пермський 295 | Верхній нижній | P2 P1 | Герцинська | ||||
| Кам’яновугільна Кам’яновугільний | Верхній Середній нижній | C3 C2 C1 | ||||||
| Девонська Девонський | Верхній Середній нижній | D3 D2 D1 | Каледонська | |||||
| Силурійська Силурійський | Верхній нижній | S2 S1 | ||||||
| Ордовицька Ордовицький | Верхній Середній нижній | О3 О2 О1 | ||||||
| Кембрійська Кембрійський | Верхній Середній нижній | Є3 Є2 Є1 | ||||||
| Криптозой | Протерозойська | Верхній протерозой | Венд | Верхній Нижній | V2 V1 | Байкальська | ||
| Рифей | Верхній Середній Нижній | R3 R2 R1 | ||||||
| Середній протерозой | PR2 | |||||||
| Нижній протерозой | PR1 | |||||||
| Архейська | Верхній архей | AR3 | ||||||
| Середній архей | AR2 | |||||||
| Нижній архей | AR1 | |||||||