У плині трьох років за рішенням збор власників у компанії залишався нерозподілений прибуток. Тому що нерозподілений прибуток являє собою ту капіталізовану її частину, що буде використана в майбутньому періоді, то ціною сформованого нерозподіленого прибутку виступають плановані на її суму виплати власникам, яким вона належить. З урахуванням такого підходу вартість нерозподіленого прибутку СНП прирівнюється до вартості функціонуючого власного капіталу підприємства Скфп у плановому періоді і розраховується по формулі 22:
СНП = Скфп=Скфо·Пвт (22),
де Пвт – планований темп росту виплат прибутку власникам на одиницю вкладеного капіталу, виражений десятковим дробом.
Пвт у 2004 році 0.35 (647:1852), у 2005- 0.65 (426:647), виходячи з дивідендних виплат за три роки. Нехай Пвт у 2004 році буде 1.05. Тоді можна розрахувати вартість нерозподіленого прибутку за період з 2003 по 2005 рік. Розрахунки приведені в таблиці 20.
Таблиця20 Розрахунки вартості нерозподіленого прибутку підприємства «Дельта-Лоцман»у 2003 – 2005 роках
| Показники | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік |
| Вартість функціонуючого власного капіталу, % | 6.57 | 1.92 | 1.18 |
| Темп росту виплатприбутку,частки | 0.35 | 0.65 | 1.05 |
| Вартість нерозподіленого прибутку,% | 2.30 | 1.25 | 1.24 |
Виходячи з вище приведеного, можна розрахувати середньозважену вартість власного капіталу компанії в період з 2003 по 2005рік по формулі 23:
Сскс=Скф*Уф+СНП*Унп (23),
де Скф – вартість функціонуючого власного капіталу;
Уф – питома вага функціонуючого власного капіталу;
СНП – вартість нерозподіленого прибутку;
Унп – питома вага нерозподіленого прибутку.
Розрахунки приведені в таблиці 21.
Таким чином, середньозважена вартість власного капіталу компанії Підприємство «Дельта-Лоцман»зменшилася з 5.51% у 2003 році до 1.18% у 2005 році, тобто знизилася на 79%. Зменшення даного показника відбулося головним чином через зменшення дивідендних виплат власникам компанії, що у свою чергу знизилися через зменшення чистого прибутку компанії. Так темп зниження виплат прибутку власникам на одиницю вкладеного капіталу в 2004 році склав значення 0.35, а в 2005 – 0.65, що в цілому за два цих роки стосовно дивідендних виплат 2003 року склало значення 0.23.
Таблиця 21 Розрахунки середньозваженої вартості власного капіталу підприємства «Дельта-Лоцман» у 2003 – 2005 роках
| Показники | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік |
| Вартість функціонуючого власного капіталу, % | 6.57 | 1.92 | 1.18 |
| Вартість нерозподіленого прибутку,% | 2.30 | 1.25 | 1.24 |
| Питомавага функціонуючого власногокапіталу | 0.75 | 0.91 | 0.95 |
| Питома вага нерозподіленого прибутку | 0.25 | 0.09 | 0.05 |
| Средневзвеш. вартістьвласногокапіталу,% | 5.51 | 1.86 | 1.18 |
Ефективність розробленої політики формування власних фінансових ресурсів оцінюється за допомогою коефіцієнта самофінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді. Його рівень повинний відповідати поставленій мети.
Коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства (Ксф) розраховується по наступній формулі 24:
Ксф=СФР/?А (24),
де СФР – планований обсяг формування власних фінансових ресурсів;
?А – планований приріст активів компанії.
У 2006 році компанія планує збільшити обсяг своїх активів до 194909.5 тис. грн., тобто приріст активів 5000 тис. грн. Планований обсяг формування власних фінансових ресурсів був розрахований раніше і його значення дорівнює 2819 тис. грн. (за мінусом планованого споживання в 1000 тис.грн. у 2006 році). Виходячи з формули 24, я можу розрахувати коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства «Дельта-Лоцман»у 2006 році:
Коефіцієнт показав, що в 2006 році компанія планує профінансувати дану інвестицію в розмірі 36 коп. із власних фінансових ресурсів, при 20%-ой частки власного капіталу в структурі господарських засобів.
Далі я пропоную проаналізувати майбутню вартість власного капіталу, тобто його вартість у 2006 році, виходячи з раніше запланованих даних для збільшення активів компанії на 5000 тис.грн. і збереження співвідношення структури капіталу власні/позикові як 1:4. Т.к. власний капітал підприємства «Дельта-Лоцман»збільшується тільки за рахунок нерозподіленого прибутку (1819 тис.грн.), те функціонуючий власний капітал на кінець2006 року буде мати значення 37162.3+1819=38981.3 тис.грн. Звідси середнє значення функціонуючого власного капіталу буде дорівнює (37162.3+ 38981.3)/2=38071.8 тис.грн. Планована сума дивідендів у 2006 році 500 тис грн. Звідси вартість функціонуючого капіталу дорівнює (500:38071.8)*100=1.31%. Вартість же самого нерозподіленого прибутку в 1819 тис.грн., при планованому в 2005 році темпі росту виплат прибутку власникам на одиницю вкладеного капіталу в 1.05, буде дорівнювати 1.31*1.05=1.38%. При цьому частка нерозподіленого прибутку у власному капіталі буде дорівнювати 1819:38071.8=0.048, а частка функціонуючого власного капіталу складе 1-0.048=0.952. Виходячи з отриманих даних середньозважена вартість власного капіталу в 2006 році по формулі 23 дорівнює:
Сскс=Скф*Уф+СНП*Унп =1.31*0.952+1.38*0.048 =1.32%.
Успішна реалізація розробленої політики формування власних фінансових ресурсів зв'язана з рішенням наступних основних задач:
проведенням об'єктивної оцінки вартості окремих елементів власного капіталу;
забезпеченням максимізації формування прибутку підприємства з урахуванням припустимого рівня фінансового ризику;
формуванням ефективної політики розподілу прибутку (дивідендної політики) компанії;
формуванням і ефективним здійсненням політики додаткової залучення додаткового пайового капіталу.
2.3 Напрямки вдосконалення структури власного капіталу підприємства
Як зазначалося, капітал підприємства будь-якої форми власності і виду діяльності по джерелах формування розділяється на власний і позиковий.
Під величинами власного і позикового капіталу найчастіше розуміють значення сальдо відповідних рахунків правої частини балансу. Такий "бухгалтерський" підхід до структури капіталу є традиційним серед більшості вітчизняних економістів. Дані з пасиву балансу використовуються в методиках теорії фінансового аналізу для визначення показників платоспроможності підприємства. Цей напрямок дослідження капіталу фірми досить глибоко теоретично пророблено у вітчизняній економічній науці і знайшов широке практичне використання в методах економічного аналізу.
Однак поряд зі згаданим вище підходом існує інший напрямок аналізу капіталу, що є складною і найважливішою частиною сучасної теорії фінансів. Даний напрямок пов'язаний з теоретичним дослідженням структури капіталу ВАТ і пошуком оптимального співвідношення власного і позикового капіталу.
Практично рішення будь-якої задачі керування капіталом фірми пов'язано з методологією аналізу структури капіталу.[42] Головними поняттями сучасної теорії фінансів є ціна і вартість капіталу. Необхідно відзначити, що наведені нижче визначення і теоретичні положення можуть застосуватися до підприємств, організованим у формі відкритих акціонерних товариств.
Ціною власного капіталу ВАТ називають добуток ринкової ціни акції на кількість акцій, що знаходяться в обігу:
E = S * Ns , ( 25 )
де E - ціна власного капіталу ВАТ;
S - ринкова ціна однієї акції ВАТ;
Ns - кількість акцій ВАТ в обігу.
D = B * Nb , (26)
де D - ціна боргу ВАТ ;
B - ціна 1-ої облігації, емітованої ВАТ;
Nb - кількість облігацій у обігу.
Якщо визначення ціни боргу застосовувати до сучасної української дійсності, то виникають труднощі, пов'язані з тим, що практика запозичення капіталу шляхом продажу облігацій на фінансовому ринку поки дуже слабко поширена в українській економіці. Основну частину боргових зобов'язань відкритих акціонерних товариств складають банківські кредити. Тому ціною боргу можна вважати балансову вартість зобов'язань перед банком по отриманих позиках.
Загальною ціною фірми називають суму цін власного і позикового капіталу:
T = E + D , ( 27 )
де T - загальна ринкова ціна фірми.
Коефіцієнтом структури капіталу називається відношення:
x = D / T (28)
де x - коефіцієнт структури капіталу.
Крім ціни характеристикою кожного виду капіталу є вартість. Вартістю боргу називається процентна ставка, по якій нараховуються відсотки, що підлягають сплаті банку за користування кредитом. У випадку облігацій вартість боргу являє собою ставку прибутковості облігації (відмінну від купонної ставки). У загальному випадку ставка прибутковості облігації знаходиться шляхом рішення відповідного трансцендентного рівняння [42]. Припустимо, що борг корпорації складається з безстрокових облігацій і банківських позичок, тоді вартість боргу дорівнює:
kd = l / D , (29)
де kd - вартість боргу ВАТ ;
І - величина щорічних відсотків по обслуговуванню боргу.
Вартість власного капіталу являє собою аналог процентної ставки, по якій нараховується доход чи дивіденди власникам акцій фірми. Вартість власного капіталу фірми, по визначенню, дорівнює:
ke = DІ / E , (30)
де ke - вартість власного капіталу ВАТ;
DІ- величина виплачених акціонерам дивідендів.
Вартість власного капіталу можна також визначити як величину очікуваного доходу (дивідендів) на 1грн. ринкової ціни акції. Щоб визначити середній доход на 1грн. ринкової ціни капіталу, що включає ціну акціонерного і позикового капіталів, необхідно знайти середньозважену із вартостей кожного виду капіталу, тобто:
ka = kd * D/T + ke * E/T, (31)
Показник ka називають середньою вартістю капіталу фірми. Поняття середньої вартості капіталу є одним з найголовніших у сучасній теорії фінансів.