Управління фінансами акціонерних товариств (стр. 13 из 21)

Метод «Витрати-Обсяг-Прибуток» передбачає групування операційних витрат на фіксовані (постійні) і змінні. Рівень фіксованих витрат, як правило, не змінюється при зростанні чи зменшенні обсягів виробництва і реалізації продукції. До них відносяться амортизаційні відрахування, зарплата управлінського персоналу, утримання адміністративних приміщень, оренда плата, проценти за кредит тощо. Змінні витрати зростають або зменшуються пропорційно обсягам виробництва. Це витрати на закупку сировини, матеріалів, спожиту електроенергію, зарплату виробничого персоналу та інше.

Визначальними поняттями методу «Витрати-Обсяг-Прибуток» є:

1. Поріг рентабельності – це такі обсяги виробництва і реалізації продукції, за яких підприємство вже не має збитки, але ще не має і прибутку.

Поріг рентабельності (точка беззбитковості) визначається за формулою:

де Qp – поріг рентабельності;

F – сум фінансових (постійних) витрат;

Увм – питома вага валової маржі в сумарних операційних доходах.

2. Валова маржа (маржинальний дохід) – це різниця між сумарними операційними доходами і змінними витратами. За своєю структурою валова маржа – це сума постійних витрат і операційного прибутку підприємства.

ВМ = СОД – 3 або ВМ = F+ ОП,

де ВМ – валова маржа підприємства;

СОД – сумарні операційні доходи підприємства;

3 – сума змінних витрат;

ОП – операційний прибуток підприємства.

3. Запас фінансової стійкості – це зона виробничо-комерційної діяльності, в межах якої формується операційний прибуток підприємства. Визначається за формулою:

ЗФС = СОД – Qр.

Відповідно операційний прибуток що формується в зоні запасу фінансової стійкості, визначається наступним чином:

ОП = ЗФС х Увм.

4. Операційний важіль – показник, що характеризує структуру валової маржі. Розраховується за формулою:

.

За величиною операційного важеля визначається рівень підприємницького ризику діяльності підприємства.

Поріг рентабельності діяльності підприємства визначається аналогічним і графічним способом. Для визначення порогу рентабельності підприємства попередньо потрібно провести групування сумарних операційних витрат на фіксовані і змінні. Сумарні операційні доходи та витрати розраховуються у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Операційні доходи та витрати за 2006-2008 роки, (тис. грн.)

Показники	Формула для розрахунку	2006 рік	2007 рік	Зміни	2007 рік	2008 рік	Зміни
Сума операційних доходів	Σ ряд. (040+070+080+090)	373,0	356,9	-16,1	356,9	334,2	-22,7
Сума операційних витрат	ряд. 035+060	342,6	409,4	+66,8	409,4	377,9	-31,5

Розраховуємо елементи операційних витрат товарної та реалізованої продукції у таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Елементи операційних витрат за 2006-2008 роки, (тис. грн.)

Показники	2006 рік		2007 рік		2008 рік
	тис. грн.	питома вага	тис. грн.	питома вага	тис. грн.	питома вага
Товарна продукція
1. Матеріальні витрати	128,10	42,7	183,9	50,0	153,4	44,6
2. Витрати на оплату праці	90,2	30,0	98,4	26,7	113,5	33,0
3. Відрахування на соціальні заходи	38,6	12,9	37,6	10,2	41,3	12,0
4. Амортизація	6,0	2,0	5,8	1,6	4,9	1,4
5. Інші витрати	37,4	12,4	42,3	11,5	31,1	9,0
РАЗОМ	300,3	100	368,0	100	344,2	100,0
Реалізована продукція
1. Матеріальні витрати	146,3	42,7	204,7	50,0	168,5	44,6
2. Витрати на оплату праці	102,8	30,0	109,3	26,7	124,7	33,0
3. Відрахування на соціальні заходи	44,2	12,9	41,8	10,2	45,3	12,0
4. Амортизація	6,8	2,0	6,5	1,6	5,4	1,4
5. Інші витрати	42,5	12,4	47,1	11,5	34,0	9,0
РАЗОМ	342,6	100	409,4	100	377,9	100,0

Ураховуючи структуру елементів таблиці 2.12, склад фіксованих і змінних витрат має такий вигляд.

Таблиця 2.13

Обсяг та структура фіксованих витрат за 2006-2008 роки, (тис. грн.)

Найменування показників	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Амортизація	6,8	6,5	5,4
2. Заробітна плата управлінського персоналу (21%)	21,7	23,0	26,2
3. Відрахування на соціальні заходи управлінського персоналу (21%)	9,2	8,8	9,5
4. Інші фіксовані витрати (72%)	30,7	33,9	24,5
Разом – фіксовані витрати	68,4	72,2	65,6

Таблиця 2.14

Обсяг та структура змінних витрат за 2006-2008 роки, (тис. грн.)

Найменування показників	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Матеріальні витрати	146,3	204,7	168,5
2. Заробітна плата виробничого персоналу (79%)	81,1	86,3	98,5
3. Відрахування на соціальні заходи виробничого персоналу (79%)	34,8	33,0	35,5
4. Інші змінні витрати (28%)	12,0	13,2	9,5
Разом – фіксовані витрати	274,2	337,2	312,3

Після групування витрат на фіксовані і змінні формується базова таблиця показників операційної діяльності підприємства в такому вигляді.

Таблиця 2.15

Базовий рівень показників операційної діяльності за 2006-2008 роки, (тис. грн.)

Найменування показників	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Сума операційних доходів	373,0	356,9	334,2
2. Змінні витрати	274,2	337,2	312,3
3. Валова маржа (маржинальний дохід)	98,8	19,7	21,9
4. Фіксовані витрати	68,4	72,2	65,6
Прибуток від операційної діяльності	+30,4	-52,5	-43,7

Використовуючи дані таблиці 2.15, проведемо розрахунки порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості, операційного важеля у таблиці 2.16.

Таблиця 2.16

Поріг рентабельності, запасу фінансової стійкості, операційного важеля за 2006-2008 роки

Показники	Одиниці виміру	2006 рік	2007 рік	Зміни	2007 рік	2008 рік	Зміни
Питома вага валової моржі в сумарних операційних доходах	-	0,27	0,06	-0,21	0,06	0,06	-
Точка беззбитковості	тис. грн.	258,11	312,7	54,7	312,7	109,3	-203,4
Запас фінансової стійкості	тис. грн.	114,89	44,2	-70,69	44,2	224,9	180,7
Запас фінансової стійкості в відсотках	%	30,80	12,4	-18,4	12,4	67,2	54,8
Операційний важель	-	3,25	1,59	-1,7	1,59	0,39	-1,2

Наприклад:

ЗФС = СОД – Qр = 373,0 – 258,11 = 114,89 тис. грн.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління фінансами акціонерних товариств

3.1 Напрями підвищення ефективності використання капіталу ЗАТ "Співдружність"

Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством.

Шляхи оптимізації структури капіталу були вперше запропоновані професором І.О. Бланком у працях, опублікованих в 1988–2000 рр.

Згідно з ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв’язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Будь-яке підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних ним пасивів. Активи та пасиви підприємства за строками обігу можна поділити на коротко та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов’язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, як уже зазначалося вище, називається вартістю капіталу. В оптимальному варіанті передбачається, що обігові кошти підприємств фінансуються за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залучення коштів.

Мета управління структурою капіталу — мінімізувати витрати по залученню довгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними грошових коштів.

Процес оптимізації структури капіталу здійснюється у наступній послідовності.

1. Аналіз складу капіталу в динаміці за ряд періодів (кварталів, років) та тенденцій зміни його структури, а також вплив, що вони здійснюють на фінансову стійкість та ефективність використання капіталу. В процесі аналізу розглядаються такі показники, як коефіцієнти фінансової незалежності, заборгованості, співвідношення між довгостроковими та короткостроковими зобов’язаннями, коефіцієнт фінансового важеля. Далі вивчаються показники оберненості та рентабельності активів та власного капіталу (всі вище перелічені показники були розглянуті в третьому питанні курсової роботи).