Смекни!
smekni.com

Природа і функції грошей, грошова система, типи грошових систем (стр. 2 из 3)

Кг = СЦ/О

Кг - кількість грошей, потрібних для процесу обігу;

СЦ - сума цін товарів та послуг, що реалізуються за готівку;

О - число оборотів однойменної грошової одиниці.

З врахуванням функції "гроші як засіб платежу", ця формула стає повнішою:

Кг = (СЦ-К+П-В)/О

К - сума цін товарів, проданих в кредит;

П - сума платежів за товари, куплених в кредит раніше;

В - сума платежів, що взаємно погашаються.

Гроші як засіб нагромадження, або засіб утворення скарбів. Гроші можуть випадати з обігу і перетворюватися на скарб. В якості скарбу можуть бути повноцінні золоті або срібні гроші, котрі випали із сфери обігу і перебувають у нерухомому стані. Грошові скарби — це своєрідні резервуари, які то поглинають гроші, що вивільняються з обігу, то вики­дають їх в обіг, якщо стан обігу цього вимагає. Скарби виступають привідними і відвідними каналами грошей.

Гроші як засіб платежу. Гроші виконують функцію засобу платежу тоді, коли рух їх не супроводжується зустрічним потоком послуг, якщо ці послуги надаються в кредит, а оплата їх здійснюється через певний час після продажу. Ця функція грошей виходить за межі товарообігу, оскільки гроші її виконують в операціях, не пов'язаних з товарообігом. Це відбувається при сплаті податків, ренти, виплаті заробітної плати.

На основі розвитку кредиту виникає новий вид паперових грошей, який зумовлюється функцією грошей, як засобу платежу - кредитні гроші, що стають знаряддям здійснення кредиту.

Світові гроші. На певному історичному етапі розвиток товарного виробництва і товарно-грошових відносин виходить за межі сфери внутрішнього обороту окремої країни, виникає світова торгівля, створю­ється міжнародний ринок. Гроші функціонують не тільки в сфері внутрішнього обігу країни, а й на міжнародних ринках, де вони виступають як світові гроші. Отже, гроші мають подвійну сферу обігу - внутрішній і світовий ринок.

Прихильники інших визначень грошей виділяють три функції грошей:

- гроші як засіб обігу,

- гроші як міра вартості,

- гроші як засіб збереження (див. рис. 3.).

Гроші як засіб обігу можна використати при купівлі і продажу товарів та послуг. "Це зручний соціальний винахід, який дає можливість платити власникам ресурсів і виробникам "товаром" (грішми), котрий може бути використаний для купівлі будь-чого зі всього набору товарів і послуг, що є на ринку ".


Рис. 3. Функції грошей (підхід 2).


Гроші виступають мірою вартості. Суспільство вважає, що зручно використовувати грошову одиницю в якості масштабу для співрозмірності відносних вартостей різноманітних благ і ресурсів. Завдяки грошовій системі не потрібно виражати ціну кожного продукту через всі інші продукти, на які він, можливо, міг би бути обміняний.

Використання грошей в якості спільного знаменника означає, що ціну будь-якого продукту достатньо виразити тільки через грошову одиницю.

Гроші виконують функцію засобу збереження. Оскільки гроші мають високу ступінь ліквідності, тобто їх дуже легко витратити, то вони є дуже зручною формою збереження багатства. Володіння грішми за рідкісним винятком не приносить грошового доходу, який можна отримати при зберіганні багатства. Наприклад, у формі нерухомого майна (власність) чи цінних паперів (акцій, облігацій і т.д.). Але гроші мають ту перевагу, що вони можуть бути безпосередньо використані фірмою, чи домашнім господарством для задоволення будь-якого фінансового зобов'язання.

Грошова система, типи грошових систем

В кожній державі існує національна грошова система.

Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка склалась історично в країні і закріплена законом.


найменування грошової одиниці

види державних кредитних і паперових грошових знаків, розмінної монети, що мають законну платіжну силу

регламентація безготівкового обігу

курс національної валюти

установи, які здійснюють регулювання грошового обігу

Розрізняють два типи грошових систем:

системи металевого обігу, коли грошовий товар виконує всі функції грошей, або знаходиться в основі системи;

системи паперово-кредитного грошового обігу, в основі яких знаходяться кредитні гроші.

Виходячи з історичного розвитку, розрізняють два види металевих систем: біметалізм, монометалізм.

Біметалізм - це грошова система, у якій за золотом і сріблом законодавче закріплена роль загального еквіваленту. Валютні метали відіграють рівноправну роль у грошовій системі. В обігу перебувають монети з обох металів. Біметалізм існував тривалий час у країнах Західної Європи. Однак ця система виявилася нестабільною, внутрішньо суперечливою, тому що при використанні двох еквівалентів виникали труднощі при визначенні вартісного відношення між золотом і сріблом. У зв'язку з цим у другій половині 19 ст. у більшості країн утвердилась система золотого монометалізму. Вперше золотий монометалізм встановлено у Англії наприкінці 18 ст. Законодавче закріплено у 181 б році.

Монометалізм - це грошова система, за якої лише один метал служить загальним еквівалентом (золото або срібло). Згідно з рішенням конференції Тимчасового комітету Міжнародного валютного фонду у 1976 р. в Кінгстоні (Ямайка), золото було позбавлене грошових функцій. З тих пір світова грошова система базується на паперовій валюті, яка має кредитну природу.

Валюти поділяються на конвертовані (оборотні), які вільно обміню­ються на будь-яку іншу валюту; частково конвертовані, тобто оборотні не за всіма валютними операціями, чи не для всіх власників; неконвертовані (замкнуті), які функціонують тільки в межах однієї країни.

У XX ст. товарне виробництво переростає у кредитне. Це означає, що вся система оптової торгівлі будується на кредиті. Продаж товарів тривалого користування здійснюється в основному в кредит. Вводять­ся кредитні картки. З введенням кредитних карток кредит став опосе­редковувати зростаючу частку обороту товарів повсякденного попиту. Акти купівлі-продажу все більше заміщуються актами платежу. У дов­голітньому процесі взаємодії грошей (золота) і кредиту (кредитних гро­шей) настав стан, коли золото втратило свої позиції, а їх зайняли кре­дитні гроші.

Особливість кредитних грошей полягає в тому, що реалізація товару не супроводжується зустрічним рухом еквівалента в речовій формі, як було при грошах-золоті. Замість них функціонують платіжні зобов'язан­ня, що стали грошовим еквівалентом, який самостійно обертається саме тому, що в сучасних умовах господарського розвитку існують всебічні, постійно відтворювані відносини боргової залежності між товаровироб­никами.

Отже, за своєю економічною природою сучасні гроші характе­ризуються як кредитні, бо кредит опосередковує всі акти обміну, а відносини перетворилися з товарно-грошових у товарно-кредитні. Тим самим відбувся історичний перехід від грошей-товару до грошей-кредиту.

В останні десятиліття тенденція до розширення кредитних відносин проявилася з великою силою. Кредит охопив не лише великі, але і се­редні та дрібні фірми. Великих масштабів досяг споживчий кредит. В результаті переважна частина всіх розрахунків здійснюється за допо­могою кредиту. Робітники продають в кредит свою робочу силу і купу­ють у кредит предмети споживання. Підприємці користуються банкі­вським і комерційним кредитом як для розширення виробництва, так і для здійснення виробничого процесу. Одночасно вони тримають свої вільні капітали на банківських рахунках і тим самим створюють кре­дитні ресурси банків. Держава теж активно вступає в кредитні відноси­ни, вона є то кредитором, то позичальником. Загальною формою сучас­ного товарного виробництва є не купівля-продаж, що було характерно для товарного виробництва протягом віків, а кредит, купівля-продаж у кредит. Кредитний характер грошей проявляється у докорінній зміні структури грошового обігу шляхом швидкого зростання ролі, значення і питомої ваги безготівкового (кредитного) обороту по відношенню до готівкового (касового). Для сучасного етапу характерними є нова струк­тура грошового обігу і нові закони його руху. Важливою тенденцією в розвитку грошей є злиття їх функцій як засобу обігу і як засобу платежу. В умовах значного поширення електронних карток при купівлі товарів чи послуг не відбувається безпосереднього еквівалентного відшкоду­вання ціни товару у вигляді певної суми грошей. Замість звичайної ра­ніше функції засобу обігу гроші виконують функцію платежу. Тобто, по суті їх функція як засобу платежу зливається з їх функцією як засобу обігу.

Всі ці особливості відбилися і на характеристиці сучасної грошової системи. Сучасна грошова система характеризується такими рисами: її основу становлять кредитні гроші; широкого розвитку набув безготів­ковий обіг і скоротився обіг готівки; відбувається хронічне знецінення грошей; здійснюється регулювання грошового обігу.

Висновки

1. Існують різні підходи до визначення суті і функцій грошей, тому є багато визначень грошей. Значна різниця у трактуванні суті грошей є між представниками трудової теорії вартості і представниками інших теорій.

2. Згідно із трудовою теорією вартості, гроші виникли як результат товарного обміну, тобто гроші мають товарну природу і є загальною формою, в якій виражаються вартості всіх товарів. Представники інших теорій по-іншому трактують суть грошей. Причому існує декілька принципово різних підходів, наприклад, гроші визначаються як будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, розрахункова одиниця і засіб збереження.