Міністерство освіти і науки України
Дніпродзержинський державний технічний університет
Кафедра „Фінанси”
Академічна група Фін – 06
Курсова робота
з дисципліни „Фінансовий аналіз”
за темою: „Аналіз фінансових ресурсів підприємства”
Виконав:
Путій О.В.
Керівник роботи:
Баранець А.В.
Дніпродзержинськ
2010 р.
Зміст
Вступ
1 Теоретична частина. Теоретичні аспекти формування фінансових ресурсів підприємства
1.1 Сутність та загальна характеристика фінансових ресурсів
1.2 Складові елементи фінансових ресурсів
1.3 Показники формування та використання фінансових ресурсів підприємства
2 Аналітична частина. Аналіз фінансового положення ВАТ „ДніпроАЗОТ
2.1 Загальна оцінка фінансового стану підприємства
2.2 Аналіз фінансової стійкості та ліквідності ВАТ «ДніпроАЗОТ»
2.3 Аналіз грошових потоків ВАТ „ДніпроАЗОТ»
2.4 Оцінка ділової активності ВАТ „ДніпроАЗОТ”
3 Дослідницька частина. Оптимізація структури фінансових ресурсів підприємства
Висновки
Перелік посилань
Додатки
Вступ
Головною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, які виступають у ролі господарюючих суб’єктів. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність, у результаті якої виробляють відповідні види продукції, реалізують її, отримують доходи і накопичення, розподіляють, формують відповідні фонди грошових коштів.
Структурна перебудова народного господарства країни передбачає першочерговий розвиток фінансово-кредитної системи, спрямований на забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів окремих підприємств. Організація фінансової роботи підприємства безпосередньо впливає на оборотність фінансів та, відповідно, на кінцеві фінансові результати. Актуальність вивчення завдання фінансування підприємства викликала ще й відсутністю централізованого ресурсного забезпечення.
Для розв’язання проблем формування й використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена, довгострокова стратегія держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних суб’єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв’язанні основних соціально-економічних проблем у країні. Економічно обґрунтоване використання податкових, інвестиційних та цінових механізмів сприятиме виходу з фінансової кризи, надходженню коштів до бюджету, збільшенню дохідності підприємств.
Об’єктом курсової роботи є фінансовий стан промислового підприємства ВАТ „ДніпроАЗОТ”.
Предмет дослідження – економічні відносини що виникають у підприємства з кредиторами, постачальниками, банками, іншими контрагентами з приводу формування і використання фінансових ресурсів.
Метою курсової роботи є комплексний аналіз фінансових ресурсів підприємства на прикладі ВАТ „ДніпроАЗОТ”.
Завданням даної роботи є оцінка фінансових ресурсів підприємства ВАТ „ДніпроАЗОТ” а також шляхи поліпшення його фінансового стану.
Інформаційною базою для написання цієї роботи виступає звітність підприємства, періодичні видання і підручники, нормативно-правові акти, що регулюють господарські відносини підприємств.
1 Теоретична частина. Теоретичні аспекти формування фінансових ресурсів підприємства
1.1 Сутність та загальна характеристика фінансових ресурсів
Успішна діяльність будь-якого підприємства не можлива без ефективного управління фінансовими ресурсами. Вони мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку. Врешті-решт виграє той, хто зуміє залучити більше ресурсів з найменшими затратами.
Стабільність функціонування підприємства ґрунтується на достатності фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу.
Під фінансовими ресурсами підприємства слід розуміти грошові доходи і надходження, які перебувають у розпорядженні суб’єкта господарювання і призначенні для виконання фінансових зобов’язань, здійснення затрат із розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників. Вони формуються ще до початку діяльності підприємства в процесі утворення статутного фонду. Далі ці кошти інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення і розвитку виробництва.
Фінансові відносини підприємства виникають тоді, коли на грошовій основі відбувається формування власних ресурсів підприємства, його прибутків, залучення позичкових джерел фінансування господарської діяльності, розподіл прибутків, що утворюються в результаті цієї діяльності, їхнє використання на цілі розвитку підприємства.
Таким чином, до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі.
Фінансові ресурси, що формуються на рівні підприємств, забезпечують можливість здійснення виробництва продукції, інвестування, формування оборотних коштів, створення фондів економічного стимулювання, виконання зобов’язань перед бюджетом, фінансово-кредитною системою, постачальниками та працівниками, здійснення міжгосподарських розрахунків. Їх рух опосередковує рух матеріальних та трудових ресурсів, необхідних складових організації виробничого процесу.
На формування та використання фінансових ресурсів підприємств впливають різноманітні чинники, які по відношенню до суб’єктів підприємницької діяльності доцільно поділяти на внутрішні (несистематичні) – пов’язані безпосередньо з діяльністю окремого підприємства та зовнішні (систематичні) – не пов’язані.
До внутрішніх чинників можна віднести:
– рівень досконалості фінансової структури підприємства (деталізація фінансових завдань);
– якість організації управління фінансовими ресурсами;
– оптимізація потоків сировини/готової продукції з метою мінімізації запасів та відповідних витрат;
– вироблення оптимальної структури виробничого циклу з метою забезпечення найбільшої віддачі обладнання, зниження впливу сезонності виробництва шляхом випуску альтернативних видів продукції;
– налагодження роботи з посередницькими організаціями, забезпечення зв’язку збутової стратегії із виробничою;
– позиціонування, вибір сегментів ринку згідно виробничих можливостей;
– визначення критеріїв цінової політики, позиціонування продукції в координатах “ціна – якість”;
– аналіз існуючого ринку продукції;
– якість фінансового, управлінського та податкового обліку;
– планування дистриб’юторської мережі, планування роботи з контрагентами та її узгодження з фінансовим планом підприємства;
– планування рекламної кампанії;
– здійснення цінової політики виходячи із витрат на виробництво, пошук шляхів їх зниження, аналіз цін конкурентів;
– аналіз структури витрат та шляхів її оптимізації;
– загальна оцінка ефективності функціонування виробництва та узгодження його із фінансовим планом підприємства;
– визначення критеріїв відповідності кваліфікації персоналу займаним посадам згідно організаційної структури, делегування повноважень, визначення межі відповідальності;
– характеристика персоналу згідно організаційної структури та фінансового плану підприємства.
До зовнішніх чинників слід відносити:
– інфляцію;
– зміну ціни на ресурси;
– зміну політичного курсу влади;
– зміну правового поля;
– стан розвитку фінансового ринку;
– стан економіки в цілому.
Усі вище перераховані чинники мають вплив на формування та використання фінансових ресурсів через регулювання структури та потужності різноманітних фінансових джерел.
Структура та розмір фінансових ресурсів залежить від обсягу виробництва та його ефективності. Зв’язок між розміром фінансових ресурсів та обсягом виробництва є двояким, оскільки основним регламентуючим фактором збільшення обсягів виробництва є величина фінансових ресурсів, як і навпаки. Наприклад, недостатній розмір фінансових ресурсів веде до скорочення обсягу виробництва та неможливості його розширення, зниження рівня використання виробничих потужностей, недостатнього забезпечення матеріальними, трудовими та іншими ресурсами і, як наслідок, до ще більшого скорочення фінансових ресурсів.
Достатній розмір фінансових ресурсів забезпечує: фінансову стійкість, платоспроможність, стабілізацію обсягів виробництва, а також можливість його розширення; високий, проте не повний рівень використання виробничих потужностей; достатній рівень забезпечення організації матеріальними ресурсами, а, отже, здатність в процесі виробництва відшкодувати авансовані фінансові ресурси в обсязі, що не буде поступатися використаному.
Надлишковий обсяг фінансових ресурсів сприяє тенденції збільшення обсягів виробництва, розширення асортименту продукції, що випускається, освоєння нових видів продукції, повного використання існуючих виробничих потужностей, повного забезпечення підприємства необхідними товарно-матеріальними цінностями, що забезпечить зростання об’ємів фінансових ресурсів, проте може також вести до перевитрат та недоцільного їх використання і, до скорочення обсягів виробництва.