Аналіз фінансових ресурсів підприємства (стр. 10 из 12)
(2.84) 
(2.85) 
(2.86) 
(2.87) 
(2.88) 
(2.89) 
(2.90) 
(2.91) 
(2.92)13. Період фінансового циклу
Гфц = Гоц – Гкз
(2.93) 
(2.94) 
(2.95)Збільшення періоду фінансового циклу є негативною тенденцією для підприємства. Це свідчить про уповільнення виробничого процесу, обертає мості дебіторської заборгованості та критичного уповільнення кредиторської заборгованості.
Для аналізу ділової активності також доцільно здійснити аналіз ефективності використання капіталу. Він проводиться за допомогою наступних показників
І Аналіз прибутковості
1. Коефіцієнт прибутковості (КП) характеризує досягнутий керівництвом підприємства рівень віддачі на вкладені кошти.
(2.96)де П – прибуток
К – капітал
(2.97) 
(2.98) 
(2.99)Аналіз прибутковості капіталу ВАТ „ДніпроАЗОТ” здійснюємо за допомогою таблиці 2.19.
Таблиця 2.19 – Аналіз прибутковості капіталу ВАТ „ДніпроАЗОТ”
| Показник | Роки | Відхилення | ||
| 2004 | 2005 | 2006 | ||
| 1. Чистий прибуток | 105655,7 | 152026,0 | 42862,3 | -62793,4 |
| 2. Середня сума загального капіталу | 1368710,4 | 1551901,7 | 1680971,5 | 312261,1 |
| 3. Середня сума оборотного капіталу | 686411,9 | 904438,6 | 1038791,1 | 352379,2 |
| 4. Середня сума власного капіталу | 910730,9 | 1180601,1 | 1277627,4 | 366896,5 |
| 5. Прибутоковість загального капіталу (р1/р2) | 0,08 | 0,1 | 0,03 | -0,05 |
| 6. Прибутоковість оборотного капіталу (р1/р3) | 0,15 | 0,17 | 0,04 | -0,11 |
| 7. Прибуток власного капіталу (р1/р4) | 0,12 | 0,13 | 0,03 | -0,09 |
| 8. Виручка від реалізації | 830683,4 | 955067,9 | 1052674,2 | 221990,8 |
| 9. Прибутковість реалізації (рентабельність продажу) (р1/р8) | 0,13 | 0,16 | 0,04 | -0,09 |
Згідно таблиці 2.19 прибуток загального капіталу досягнув свого максимального значення у 2005 році і дорівнював 0,1. Але протягом трьох років цей показник зменшився на 0,05 пункти, що свідчить про тенденцію до зниження прибутковості загального капіталу підприємства. Прибутковість оборотного та власного капіталу також знизилась на 0,11 та 0,09 пунктів відповідно.
2. Рентабельність активів характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку.
ЕР = КР*КТ, де
КР – рентабельність реалізації продукції
КТ – коефіцієнт трансформації
(2.100) 
(2.101) 
(2.102) 
(2.103) 
(2.104)Отже, кожна гривня активів принесла підприємству у 2004 році прибуток 7 копійок, у 2005 – 9, у 2006 – 3 копійки.
Наступним етапом проводимо факторний аналіз економічної рентабельності.
Таблиця 2.20 – Факторний аналіз економічної рентабельності ВАТ „ДніпроАЗОТ”
| Роки | Показники | Вплив факторів | ||||||
| А, тис. грн. | ЧВР,тис. грн. | ЧП,тис. грн. | КР, % | КТ,% | ЕР,% | КР | КТ | |
| 2004 | 1449134,1 | 830683,4 | 105655,7 | 13 | 57 | 7 | - | + |
| 2005 | 1654663,2 | 955067,9 | 152026,0 | 16 | 58 | 9 | - | + |
| 2006 | 1707279,9 | 1052674,2 | 42862,3 | 4 | 62 | 3 | - | + |
3. Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу.
РВК = КР*КТ*Кфз, де
Кфз – коефіцієнт фінансової залежності
(2.105)де ПК – позиковий капітал
ВБ – валюта балансу.
(2.106) 
(2.107) 
(2.108)РВК 04 = 0,13*0,57*0,443 = 0,033 (3,3%)
РВК 05 = 0,16*0,58*0,239 = 0,022 (2,2%)
РВК 06 = 0,04*0,62*0,237 = 0,006 (0,6%)
Рентабельність власного капіталу протягом 2004 – 2006 року знизилась на 2,7%.
Рисунок 2.11. Динаміка рентабельності активів та власного капіталу ВАТ „ДніпроАЗОТ”
3 Дослідницька частина. Оптимізація структури фінансових ресурсів підприємства
Поняття "структура капіталу" в найбільш загальному виді характеризується всіма закордонними та вітчизняними економістами як співвідношення всіх форм власних та позичених фінансових коштів, що використовуються підприємством в процесі своєї господарської діяльності для фінансування активів. Існує дві основні схеми: змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях; повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства лише за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.
Оптимальна структура капіталу являє собою співвідношення між зобов'язаннями та власним капіталом підприємства, яке збільшує величину власного капіталу підприємства і як наслідок – прибутки його акціонерів. Це співвідношення не є постійним, а змінюється з часом і під впливом певних факторів.
Оптимальну структуру капіталу кількісно визначити неможливо.
Однак керівництво підприємства може знати приблизне її значення, розраховане на підставі факторів впливу та власного практичного досвіду, яке максимально наближає планову структуру до оптимального значення.
Мета управління структурою капіталу – мінімізувати витрати на залучення довгострокових джерел фінансування і цим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними коштів.
Оптимізація структури капіталу є однією зі складних проблем у фінансовому менеджменті. Процес оптимізації структури капіталу проводиться в такій послідовності:
1. Аналіз складу капіталу в динаміці (визначити показники ефективного використання складових капіталу та їх використання – коефіцієнт фінансової незалежності; заборгованості, співвідношення між довго- і короткостроковими зобов’язаннями; оборотність і рентабельність активів і власного капіталу).
2. Оцінка основних факторів, які визначають структуру капіталу (галузеві особливості; кон’юнктура товарного і фінансового ринків; рівень прибутковості поточної діяльності підприємства; рівень податків, які сплачує підприємство; ступінь концентрації акціонерного капіталу).
3. Оптимізація структури капіталу за критерієм дохідності власного капіталу.
Ураховуючи ці етапи, підприємство визначає на плановий прогнозний період найбільш прийнятну для себе структуру капіталу.
Управління капіталом (пасивами балансу) здійснюється за допомогою оцінки його вартості.
Вартість капіталу відбиває ціну, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел у відносному виразі.
Приймаючи рішення про застосування (залучення) будь-якого джерела (ресурсу), важливо оцінити вартість цього джерела. Вартість капіталу (costcapital) – це відносна величина витрат на обслуговування складових капіталу. Окремі складові капіталу мають різну вартість. Ця вартість відображається у відносних величинах як процента ставка (річні проценти).
Концепція ціни капіталу являє собою одну з базових в теорії капіталу. Але вона не зводиться тільки до визначення процентів, які підприємство мусить сплатити власникам за використання їх капіталу. Ціна капіталу характеризує ту норму рентабельності, нижче розміру якої підприємство не повинно приймати будь-яких рішень інвестиційного характеру.
Вартість капіталу використовується як:
- вимірювач дохідності поточної діяльності підприємства;
- базовий критерій ефективності фінансових інвестицій;
- механізм управління структурою капіталу;
- критерій ефективності лізингових операцій (якщо вартість обслуговування лізингу перевищує ціну капіталу підприємства, то застосовувати фінансовий лізинг для підприємства невигідно);
- вимірювання рівня ринкової ціни підприємства (ціна підприємства – це величина власного капіталу). Зниження ціни капіталу супроводжується зростанням ринкової вартості підприємства, і навпаки. (Цей взаємозв’язок чітко проявляється в діяльності акціонерного товариства. Якщо ціна акцій на фондовому ринку змінюється (піднімається – знижується), то змінюється і вартість капіталу товариства).