По ступеню доцільності розрізняють корисні та некорисні витрати. Корисні – це витрати, що сприяють здійсненню торгово-технологічного процесу. Некорисні – це витрати, що пов’язані з частиною ресурсів, що не використовується, наприклад, зберігання неходових товарів.
На витрати обігу впливає ряд факторів. Одні з них викликають підвищення, а інші – зниження витрат обігу.
Фактори можна поділити на зовнішні та внутрішні. До факторів зовнішнього середовища функціонування підприємства належить:
1. Стан ринків факторів виробництва.
2. Кон’юктура споживчого ринку. Даний фактор визначає, з одного боку, можливість розвитку товарообігу підприємства, а з іншого боку – стан ринку споживчих товарів.
3. Стан економіки країни в цілому: стадія циклу економічного розвитку, макроекономічна збалансованість, рівень інфляції.
4. Механізм державного регулювання торговельно-господарської діяльності. Цей фактор впливає на витрати обігу торгового підприємства через механізм ціноутворення, оподаткування (обов’язкові платежі і податки у складі витрат обігу). [8, с.399]
До факторів внутрішнього середовища функціонування торгового підприємства, що визначають розмір і рівень його витрат належать:
1. Обсяг товарообігу підприємства.
Збільшення обсягу товарообігу підприємства викликає зростання загального розміру витрат обігу і передбачає збільшення фінансових ресурсів, необхідних для фінансування.
2. Склад товарообігу.
Розмір витрат та надання торгових послуг залежить від типу покупців, яких обслуговує торгове підприємство.
3. Асортиментна структура товарообігу.
Одним із завдань витрат обігу є оптимізація асортиментної структури товарообігу за критерієм мінімальної витратомісткості. Використання цього фактора обмежена структурою споживчого попиту, стану матеріально-технічної бази.
4. Умови товаропостачання торгового підприємства.
Вплив цього фактора на витрати обігу пов’язані з характером і розташуванням постачальників підприємства, засобами доставки товарів, обсягами закупівлі товарів і інше.
5. Стан та ефективність використання основних фондів і трудових ресурсів.
6. Структура капіталу підприємства.
7. Швидкість обіговості товарів.
Час товарного обігу залежить від ефективності комерційної діяльності підприємства, умов товаропостачання, інтенсивності продажу товарів. Управління цими витратами дає змогу оптимізувати час товарного обігу, що дає можливість забезпечити відносне зниження витрат пов’язаних з їх формуванням.
Знання факторів, що впливають на розмір витрат обігу, дає змогу визначити резерви зниження витрат, що є складовим елементом системи управління витратами торгового підприємства.
Характеристика найважливішіших напрямків раціоналізації і економії витрат наведена на мал. 2.2.
Зниження витрат призводить до кращої роботи підприємства і забезпечує йому отримати більший прибуток [8, с.398]
3. Рівень витрат обігу
Основними показниками витрат обігу є їх абсолютна сума і відносний рівень. Всі витрати торгового підприємства в грошовому виразі складають абсолютну величину витрат обігу.
Сума витрат обігу, взята не в зв’язку з об’ємом товарообігу, не може об’єктивно охарактеризувати вартість торгових послуг і немає достатнього аналітичного значення. Тому при оцінці, аналізі і плануванні діяльності підприємства використовують показник витрат, виражений в процентах до товарообігу, – рівень витрат обігу.
, (3.1)
де - сума витрат обігу
- товарообіг
Рівень витрат обігу – один із найважливіших показників кості роботи торгового підприємства. Він показує, в скільки обходиться державі утримання торговельного апарату, а також характеризує, в скільки обходиться державі утримання торговельного апарату, а також характеризує вартість обігового процесу.
Зниження рівня витрат обігу при одночасному підвищенні культури обслуговування відображає результати роботи торгового підприємства по вдосконаленню торговельного процесу, використання внутрішніх резервів і підвищення продуктивності праці.
Рівень витрат обігу формується під впливом різних факторів. Одні його підвищують, а інші – знижують. До таких факторів відносяться:
1. Обсяг товарообігу підприємства.
Водночас збільшення обсягів товарообігу є найважливішим фактором зниження рівня витрат обігу. За інших умов, при зростанні товарообігу забезпечується зниження рівня умовно-постійних витрат підприємства, які обумовлюють і зниження рівня загальних витрат. Однак позитивний вплив цього фактора простежується тільки стосовно обсягу товарообігу, що забезпечує досягнення максимального прибутку, тобто – рівності між граничними доходами і граничними витратами.
Ефект впливу зростання товарообігу на зниження рівня витрат обігу визначається складом витрат обігу, часткою постійних витрат у загальному обсязі витрат обігу.
2. Зміна цін на товари.
При зниженні цін підвищується продаж товарів, що в остаточному результаті призводить до зниження витрат обігу.
3. Рівень витрат обігу залежить від наявності транспортних засобів, їх економічності і ефективності використання.
4. Застосування прогресивних форм обслуговування покупців.
Рівень витратовіддачі. Цей показник являється зворотнім по відношенню до рівня витратомісткості. Він характеризує об’єм товарообігу, який припадає на одиницю витрат обігу підприємства, тобто він вказує на результативність його поточний витрат. [3, с.158]
, (3.2)
де - товарообіг
- сума витрат обігу
Рівень рентабельності витрат обігу визначається як відношення суми прибутку до суми витрат обігу, виражений в процентах. Рівень рентабельності витрат обігу являється одним з важливих показників ефективності поточних витрат торгового підприємства
, (3.3)
де - прибуток;
- сума витрат обігу
Критерієм економічності поточних витрат торгового підприємства виступає мінімізація рівня витратомісткості його торговельної діяльності.
Низький рівень витратомісткості дозволяє торговому підприємству отримати конкретні конкурентні переваги на споживчому ринку, вільніше здійснювати його цінову політику; при інших рівних умовах досягти більш високих розмірів прибутку. Однак, потрібно зважити на те, що зниження рівня витратомісткості являється важливим завданням, але не ціллю діяльності торгового підприємства, так як воно може супроводжуватись зниженням рівня торгового обслуговування покупців, відмовою від продажу користованих потребами окремих витратомістких товарів, зміною пріоритетів стратегічного розвитку на короткотермінові економічні вигоди в поточному періоді. Тому основною ціллю управління витратами обігу на торговому підприємстві являється оптимізація їх суми і рівня, яка забезпечує досягнення передбачених об’ємів товарообігу і прибутку. [7, с.258]
4. Завдання та інформаційне забезпечення витрат обігу
Оскільки величина прибутку підприємства залежить від розміру витрат обігу, підприємство торгівлі повинні стежити за використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, здійснювати їх систематичний аналіз з метою виявлення резервів зниження витрат.
Завданнями витрат обігу є:
- встановлення звітних величин і спів ставити їх з базовими;
- визначення суми абсолютної економії чи перевитрат;
- визначення суми відносної економії чи перевитрат;
- розрахунок впливу окремих факторів на зміну суми витрат, що залежать від обсягу товарообігу;
- зробити висновки по одержаних результатах, виявити невикористані резерви зниження витрат та зробити заходи по їх реалізації.
Вихідними матеріалами для проведення аналізу витрат обігу служать:
1. Ф.№2 “Звіт про фінансові результати” (додаток 1, 2);
2. Відомість по рахунку “44” (додаток 3, 4).
Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, втрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства.
У розділі І згідно П(С)БО №3 “Звіт про фінансові результати ” у статтях “Адміністративні витрати” (ряд. 070), “Витрати на збут” (ряд. 080), “Інші операційні витрати” (ряд. 090) відображаються затрати підприємства. У ІІ розділі цього звіту витрати згруповані за операційними елементами (ряд. 230-270).
У звіті про фінансові результати старого зразка у І розділі відображаються комерційні витрати (ряд. 045). У ІІІ розділі цього звіту відображаються елементи витрат обігу (ряд. 300-340).
У виписці з головної книги по рахунку “44” відображуються витрати за статтями.
5. Методика проведення аналізу витрат обігу
Аналіз витрат обігу торгового підприємства проводиться в декілька етапів.
На першому етапі аналізу визначається зміна розміру та рівня витрат обігу в цілому по підприємстві. Цей етап аналізу передбачає загальну оцінку змін у розмірі та рівні витрат обігу, які відбулися порівняно з попереднім аналітичним періодом.
На другому етапі проводиться аналіз змін в обсязі та рівні витрат обігу за елементами витрат, а також у структурі витрат обігу. Проведення аналізу дозволяє виявити зміни в розмірі витрат за окремими елементами витрат, а також зміну в структурі витрат. Дослідження структури витрат питомої ваги, окремих елементів витрат в їх загальному обсязі дає змогу визначити найвагоміші елементи витрат, зміни в яких визначають тенденцію в розвитку витрат в цілому по підприємству.
До третього етапу належить аналіз змін в обсязі та рівні змінних та умовно-постійних витрат підприємства. Для виконання цього етапу дослідження проводиться групування витрат залежно від їх еластичності до товарообігу. Отримана інформація надає можливість визначити зміни в обсязі та рівні змінних та умовно-постійних витрат, знання яких необхідне для управління не тільки витратами, а й обсягом товарообігу підприємства.