Аналізуючи й оцінюючи фінансову стійкість підприємства (табл. 9), можна сказати, що воно перебуває в нестійкому фінансовому стані, причому це положення фіксується як на початок, так і на кінець періоду. Такий висновок зроблений на підставі наступних висновків:
· Запаси й витрати повністю покриваються тільки за допомогою суми власних оборотних коштів довгострокових і короткострокових позик, причому ця сума росте дуже інтенсивно (темп росту 215%).Це в який те мері говорить про можливість стабілізації ситуації.
· Але, з іншого боку, темп росту загальної величини основних джерел формування запасів і витрат відстає від темпів росту величини запасів і витрат (215,2< 284,9).
· Головною причиною нестійкого фінансового стану є недолік власних оборотних коштів. Це пояснюється занадто великою часткою внеоборотных активів у загальній сумі активів підприємства. Отже, незважаючи на дуже високий зміст власних засобів у сумі пасиву (91,9% в 97 р. И 82,7% в 78 р.), ці засоби майже повністю йдуть на формування внеоборотных активів. Тобто причина недоліку власних засобів для формування запасів і витрат криється в активі балансу.(актив на 78% складається із внеоборотных засобів)
· Позитивно можна оцінювати як ріст власних оборотних коштів на 58,2%(за рахунок зменшення внеоборотных активів, у результаті продажу частини невиробничих фондів), так і збільшення короткострокових позик і кредитів в основному за рахунок авансів отриманих. У такий спосіб підприємство намагається компенсувати недолік власних оборотних коштів за рахунок збільшення кредиторської заборгованості.
· Ще одним негативним моментом є занадто сильний ріст величини запасів і витрат: темп росту 284,9% необґрунтований збільшенням виробництва (виторг від реалізації продукції виросла тільки на 40%) Відволікання засобів у зайві запаси - одна з основних причин нестійкого фінансового становища. Причини їхнього утворення вивчаються при внутрішньому аналізі виробничих запасів, виробничих витрат і готової продукції. Основні причини зайвих виробничих запасів можна об'єднати в три основні групи: нереальність планових розрахунків; відхилення фактичного надходження від розрахункового; відхилення фактичної витрати від розрахункового. На мал.7 показані зміни відносних об'ємів власних оборотних коштів, запасів і витрат підприємства за звітний період.
3.4.2 Відносні показники фінансової стійкості
Фінансова стійкість підприємства характеризується станом власних і позикових засобів і аналізується за допомогою системи фінансових коефіцієнтів. Інформаційною базою для розрахунку таких коефіцієнтів є абсолютні показники активу й пасиву балансу , а також показники, розглянуті в розділі 3.4.1
Оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться за допомогою досить великої кількості відносних фінансових показників (табл. 10).
Таблиця 10.
Фінансові коефіцієнти, застосовувані для оцінки фінансової стійкості підприємства
| Коефіцієнт | Що показує | Як розраховувати | Коментарі |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. Коефіцієнт автономії | Характеризує незалежність від позикових засобів. Показує частку власних засобів у загальній сумі всіх засобів підприємства | Ка = Ис/ В Відношення загальної суми всіх засобів підприємства до джерел власних засобів | Мінімальне граничне значення на рівні 0,5. Перевищення вказує на збільшення фінансової незалежності, розширення можливості залучення засобів з боку |
| 2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів | Скільки позикових засобів залучило підприємство на 1 руб. вкладених в активи власних засобів | Кз/з = (Кт + Кt)/Иc Відношення всіх зобов'язань до власних засобів | Кз/з < 0,7 Перевищення зазначеної границі означає залежність підприємства від зовнішніх джерел засобів, втрату фінансової стійкості (автономності) |
| 3. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами | Наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості. Критерій для визначення неплатоспроможності (банкрутства) підприємства | До = Ес / Rа= (Ис –F)/Rа Відношення власних оборотних коштів до загальної величини оборотних коштів підприємства | До≥0,1 Чим вище показник(0,5), тим краще фінансовий стан підприємства,тим більше в нього можливостей проведення незалежної фінансової політики |
| 4. Коефіцієнт маневреності | Здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні кошти за рахунок власних джерел | Км = Ес /Ис Відношення власних оборотних коштів до загальної величини власних засобів (власного капіталу підприємства | 0,2-0,5 Чим ближче значення показників до верхньої границі, тим більше можливість фінансового маневру в підприємства |
| 5. Коефіцієнт співвідношення мобільних і іммобілізованих засобів | Скільки внеоборотных засобів доводиться на 1 руб. оборотних активів | Км/і = Rа/F Відношення оборотних коштів до внеоборотным активів | Чим вище значення показників тим більше засобів підприємство вкладає в оборотні кошти |
| 6. Коефіцієнт майна виробничого призначення | Частку майна виробничого призначення в загальній вартості всіх засобів підприємства | Кп.їм = (Z+F)/В Відношення суми внеоборотных активів і виробничих запасів до підсумку балансу | Кп.їм≥0,5 При зниженні показника границі, що рекомендується нижче, доцільне залучення довгострокових позикових засобів для збільшення майна виробничого призначення |
| 7. Коефіцієнт прогнозу банкрутства | Частка чистих оборотних активів у вартості всіх засобів підприємства | Кпб = (Rа – Кt)/В Відношення різниці оборотних коштів і короткострокових пасивів до підсумку балансу | Зниження показників свідчить про те, що підприємство зазнає фінансових труднощів |
Розрахунок і аналіз відносних коефіцієнтів істотно доповнює оцінку абсолютних показників фінансової стійкості.
· На підставі дані таблиці 11. можна зробити висновок, що фінансова незалежність підприємства висока. Це підтверджується високими значеннями коефіцієнта автономії (Ка=0,83) і співвідношення позикових і власних засобів (Кз/з=0,21). Незначне зменшення показника автономії (на 10%) і ріст Кз/з на 139% практично не впливають на стан фінансової стійкості з - за занадто високого відношення власних засобів до позикового. Але це показники не відбивають повністю стан фінансової стійкості підприємства, тому що в нашім випадку власні засоби підприємства іммобилизировані у необоротне активи.
· З огляду на, що на стійкість фінансового становища впливає в основному показник забезпеченості власними засобами (До) він указує на можливість підприємства проводити незалежну фінансову політику. Деяке зниження цього коефіцієнта відбувається не через зменшення власних оборотних коштів підприємства а за рахунок різкого росту оборотних активів(а саме - запасів і витрат), але коефіцієнт не виходить за межі припустимого.
· Спостерігається ріст коефіцієнта маневреності на 58%, що дає надію на здатність підприємства надалі збільшити власний оборотний капітал, тому що зараз воно не може покривати оборотні кошти за рахунок власних джерел. Це пов'язане з тим, що більша частина засобів вкладенні у внеоборотные активи, що підтверджується низьким значенням коефіцієнта співвідношення мобільних і іммобілізованих засобів (Км/і=0,24 темп росту - 275%)
· Коефіцієнт майна виробничого призначення занадто високий >> 0,5, тому, у цьому випадку, його незначне зниження можна розцінювати позитивно.
У результаті аналізу фінансової стійкості підприємства на основі абсолютних і відносних показників можна зробити висновок:
Підприємство перебуває на грані нормального й нестійкого стану (при розгляді абсолютних показників). Але все-таки фінансова незалежність підприємства висока (коефіцієнт автономії й Кз/с) причому спостерігається ріст фінансової стійкості підприємства(при розгляді динаміки відносних показників фінансової стійкості).
3.5 Аналіз ліквідності й платоспроможності підприємства
В умовах масової неплатоспроможності й застосування до багатьом підприємствам процедур банкрутства (визнання неспроможності) об'єктивна й точна оцінка фінансово-економічного стану здобуває першорядне значення. Головним критерієм такої оцінки є показники платоспроможності й ступінь ліквідності підприємства.
Платоспроможність підприємства визначається його можливістю й здатністю вчасно й повністю виконувати платіжні зобов'язання, що випливають із торговельних, кредитних і інших операцій грошового характеру. Платоспроможність впливає на форми й умови комерційних справ, у тому числі на можливість одержання кредиту.
Ліквідність підприємства визначається наявністю в нього ліквідних засобів, до яких ставляться готівка, кошти на рахунках у банках і легкореалізовані елементи оборотних ресурсів. Ліквідність відбиває здатність підприємства в будь-який момент робити необхідні витрати.
Ліквідність і платоспроможність як економічні категорії не тотожні, але на практиці вони тісно зв'язані між собою.
Ліквідність підприємства відбиває платоспроможність по боргових зобов'язаннях. Нездатність підприємства погасити свої боргові зобов'язання перед кредиторами й бюджетом приводить його до банкрутства. Підставами для визнання підприємства банкрутом є не тільки невиконання їм протягом декількох місяців своїх зобов'язань перед бюджетом, але й невиконання вимог юридичних і фізичних осіб, що мають до нього фінансові або майнові претензії.