Смекни!
smekni.com

Аналіз фінансового стану підприємства (стр. 5 из 13)

I. Виконання проектних робіт для будинків і споруджень другого рівня відповідальності.

- Будівельне проектування й конструювання:

· Будівельні конструкції, вузли й деталі;

· Фундаменти.

II. Виконання будівельно-монтажних робіт для будинків і споруджень другого рівня відповідальності.

- Піднесення несучих і конструкцій, що обгороджують, будинків і споруджень:

· Монтаж металоконструкцій і установка арматури.

III. Виробництво окремих видів будівельних матеріалів, конструкцій і виробів.

- Виробництво несучих металевих будівельних конструкцій і виробів першої й другої групи - виготовлення металоконструкцій і виробів для мостів, шляхопроводів, тунелів, морських і річкових причальних споруджень.

IV. Інжинірингові послуги.

- Розробка тендерної документації для підрядних торгів:

· Проведення попередніх досліджень;

· Сприяння в проведенні торгів;

· Розробка умов предквалификационного відбору здобувачів;

· Експертиза оферт;

· Видача рекомендацій з визначення переможця торгів;

· Консультації за умовами контракту.

Слід зазначити, що за останні 3 роки “Завод металоконструкцій одержав велику кількість замовлень від вітчизняних і закордонних компаній (див. Табл.4).Найвідоміші з них:

· Виготовлення металоконструкцій каркаса виробничого корпуса пивоварного заводу “Відень”. Генпідрядник ЗАТ “Унисто”.Об'єм поставки 289 тонн 1998 рік.

· Пивоварний завод “Балтика”. Металоконструкції транспортно-пішохідної галереї. Генпідрядник: ВАТ “Стальконструкция”. Об'єм поставки 90 тонн, 1999 рік.

· Саме велике будівництво в Європі в 1998 році тютюнова фабрика “Пилип Моррис”. Генпідрядник - фінська компанія “Skanska Oy”. Замовлення на виготовлення й монтаж металоконструкцій був отриманий у результаті твердого відбору серед декількох претендентів - вітчизняних і закордонних компаній. Початок будівництва 1998 рік, закінчення - 1999 рік. За час будівництва ВАТ “Завод металоконструкцій” виготовив і змонтував 2150 тонн металоконструкцій. При цьому від замовника не отримано ні однієї рекламації.

3.2 Зміст аналізу

Існує різноманітна економічна інформація про діяльність підприємства й множина способів аналізу цієї діяльності.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства по даним зовнішньої фінансов звітності є класичним способом аналізу. Його проведення включає наступні етапи:

Збір інформації й оцінка її вірогідності, відбір даних з форм бухгалтерської звітності за необхідний період часу.

Перетворення типових форм бухгалтерської звітності в аналітичну форму.

Характеристика структури звіту (вертикальний аналіз) і зміни Розрахунки й угруповання показників по основних напрямках аналізу.

Виявлення й зміна груп показників за досліджуваний період.

Установлення взаємозв'язків між основними досліджуваними показниками й інтерпретація результатів.

Підготовка висновку про фінансово-економічний стан підприємства.

Виявлення “вузьких місць” і пошук резервів.

Розробка рекомендацій з поліпшення фінансово-економічного стану підприємства.

3.2.1 Структура аналізу фінансового стану

Структура аналізу фінансово-економічного стану підприємства складається з оцінки п'яти основних блок-параметрів (рис. 3)

Ці блоки, будучи взаємозалежними, являють собою структуру аналізу, на підставі якої виробляються розрахунки й угруповання показників, що дають найбільш точну й об'єктивну картину поточного економічного стану підприємства.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства не представляє складності при наявності всіх необхідних даних і припускає невеликі витрати часу для дослідження тактичних аспектів діяльності підприємства.



Рис.3 Структура аналізу фінансового стану підприємства

3.3 Загальна оцінка структури й динаміки бухгалтерського балансу

Аналіз фінансового стану підприємства починається з вивчення бухгалтерського балансу, його структури, складу й динаміки. Для цього необхідно розглянути наступні питання:

· Основні концепції балансу;

· Значення й функції балансу;

· Будова бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс – це інформація про фінансове становище господарюючої одиниці на певний момент часу, що відбиває вартість майна підприємства й вартість джерел фінансування.

Бухгалтерський баланс - спосіб відбиття в грошовій формі стану, розміщення, використання засобів підприємства по їхньому відношенню до джерел фінансування.

У ринковій економіці бухгалтерський баланс - основне джерело інформації, за допомогою якого широке коло користувачів може :

· Ознайомитися з майновим станом підприємства;

· Визначити заможність підприємства: чи зуміє організація виконати свої зобов'язання перед третіми особами - акціонерами, інвесторами, кредиторами, покупцями й ін.;

· Визначити кінцевий фінансовий результат роботи підприємства й ін.


3.3.1 Актив балансу

Під активами звичайно розуміють майно (ресурси підприємства), у яке інвестовані гроші. Статті активу розташовуються залежно від ступеня ліквідності (рухливості) майна, тобто від того, наскільки швидко даний вид активу може придбати грошову форму. Розділи активу балансу також будуються в порядку зростання ліквідності

Необоротні активи (іммобілізовані засоби):

· Нематеріальні активи (патенти, авторські права, ліцензії, торговельні марки й інші коштовні, але не упредметнені активи, контрольовані підприємством);

· Основні засоби (майно, будинки, устаткування, земля, тобто матеріальні активи з відносно довгим терміном корисної служби);

· Капіталовкладення (незавершене будівництво, довгострокові фінансові вкладення й ін.).

Оборотні активи (мобільні засоби):

· Запаси товарно-матеріальних цінностей і витрати (сукупність статей, які характеризують майно:

a) Хранящееся для реалізації;

b) виробництва, Що Перебувають у процесі, для реалізації;

c) Постійно витрачаються на виробництво продукції);

· Дебіторська заборгованість;

· Короткострокові фінансові вкладення (капіталовкладення в цінні папери, інвестиції й ін.);

· Кошти.

Оборотні активи більше ликвидны, чим внеоборотные. Це обумовлено тим, що внеоборотные активи представляють ту частину майна підприємства, що не призначена для продажу, а постійно використовується для виробництва, зберігання й транспортування продукції. Оборотні активи беруть участь у постійному циклі перетворення їх у кошти. У свою чергу, їх також можна розділити по ступені ліквідності: найбільш ліквідні оборотні активи - кошти, цінні папери, далі по ступені убутної ліквідності треба дебіторська заборгованість, запаси й витрати.

3.3.2 Пасив балансу

Пасив бухгалтерського балансу відбиває джерела фінансування засобів підприємства, згруповані на певну дату по їхній приналежності й призначенню. Іншими словами пасив показує:

· Величину засобів (капіталу), вкладених у господарську діяльність підприємства;

· Ступінь участі в створенні майна підприємства.

У закордонній практиці існує трохи інше тлумачення сутності пасиву балансу - це зобов'язання за отримані цінності або вимоги на отримані підприємством ресурси (активи).

Дані визначення не суперечать один одному, але в сучасній концепції бухгалтерського обліку останнє більш переважно.

Для аналітичних досліджень і оцінки структури пасиву всі зобов'язання групують по наступних ознаках:

1. Юридичні приналежності:

· Зобов'язання перед власниками підприємства (власний капітал);

· Зобов'язання перед третіми особами - кредиторами, банками й т.п. (позиковий капітал);

2. Терміновості повернення зобов'язань:

· Засоби тривалого користування;

· Засоби короткострокового користування.

Слід зазначити, що зобов'язання перед власниками становлять практично постійну частину пасиву балансу, не підлягаючому погашенню під час діяльності організації. Зобов'язання перед третіми особами мають різні строки повернення :менш одного року - короткострокові, більше одного року - довгострокові.

При проведенні аналізу балансу необхідно враховувати наступне:

· Фінансова інформація, закладена в бухгалтерський баланс ,носить історичний характер, тобто показує положення підприємства на момент складання звітності;

· В умовах інфляції відбувається необ'єктивне відбиття в тимчасовому інтервалі результатів господарської діяльності;

· Фінансова звітність несе інформацію тільки на початок і кінець звітного періоду, і тому неможливо вірогідно оцінити зміни, що відбуваються протягом цього періоду.

Ще один важливий аспект аналізу структури балансу - це визначення взаємозв'язків між активом і пасивом балансу (мал.4), тому що в процесі виробничої діяльності йде постійна трансформація окремих елементів активу й пасиву балансу. Кожна група пасиву функціонально пов'язана з певною частиною активу балансу.


Рис. 4 Взаємозв'язку між активом і пасивом

Наприклад, короткострокові кредити призначені для поповнення оборотних коштів. Деяка частина довгострокових зобов'язань фінансує як оборотні, так і необоротні активи. Уважається, що в нормально функціонуючого підприємства оборотні активи повинні перевищувати короткострокові пасиви, тобто частина поточних активів погашає короткострокові пасиви, інша частина погашає довгострокові зобов'язання, що залишилося йде на поповнення власного капіталу (стає власністю власника підприємства).