Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів”.
Також дуже важливим для розгляду питання щодо режиму оподаткування капітального будівництва є Декрет Кабінету Міністрів України "Про податок на прибуток підприємств і організацій” (із змінами і доповненнями, внесеними Декретом КМ № 28-93 від 19 березня 1993 року), де в особистості у Ст. 7. Пільги щодо податку є таке: “1. При обчисленні податку із прибутку оподатковуваний прибуток зменшується на: “...б) суму прибутку, використаного на реконструкцію і модернізацію активної частини виробничих фондів, на нове будівництво, розширення, введення і освоєння нових потужностей по виробництву товарів (робіт, послуг). Вказана пільга надається тим підприємствам, які повністю використали на цю мету амортизаційні відрахування й залишки невикористаного прибутку минулих років”.
Чоловік приватного підприємця громадянки Сусіль підвіз до ринку свою дружину й речі на автомобілі, що був зареєстрований на його ім'я. Працівники податкової міліції наклали штраф у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на громадянина Сусіль за здійснення перевезень вантажів без відповідної ліцензії, а також штраф у розмірі 15 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян на громадянку Сусіль за не включення в декларацію даних про використання найманого автотранспорту для підвезення вантажів до ринку.
Дайте правову оцінку склавшійся ситуації.
Якщо допустити те, що приватний підприємець гр. Сусіль є платником єдиного податку (ПЄП), (в умовах задачі не вказано саме який спосіб оподаткування, ліцензування вона використовує), тоді накладений штраф працівниками податкової міліції можна вважати цілком правильними, оскільки в Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування й послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР. У Ст. 6 цього Закону визначено: "облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться в порядку, визначеному чинним законодавством... Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва”. Передбачається, що облік товарів повинний відбиватися в Книзі Ф № 10. Однак ПЄП зобов'язані заповнювати тільки чотири графів із цієї книги: період обліку; виторг від реалізації продукції, товарів, робіт послуг; витрати на виробництво продукції; чистий доход. Таким чином, ПЄН не відбиває в Книзі Ф №10 прихід товару і не фіксує вид і реквізити первинних прибуткових документів. Але, якщо ПЄП не буде мати документів, що підтверджують зроблені їм записи в Книзі, він буде нести адміністративну відповідальність, згідно Кодексу про адміністративні правопорушення України Ст. 164-2 “Порушення законодавства з фінансових питань”, тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів.
Що стосується чоловіка гр. Сусіль на якого було накладено штраф у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і оскільки він під час перевірки не мав відповідної ліцензії, або інших документів, що наприклад підтверджують його льготи, згідно Ст. 14, пп. 3,4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, то згідно положень Кодексу про адміністративні правопорушення України Ст. 164-2 “Порушення законодавства з фінансових питань”, тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів, тобто дії працівників податкової міліції можна вважати цілком правильними.
Мінекобезпеки України у відповідності з Постановою Кабінету міністрів України “Про оновлення парку автомобілів центральними та місцевими органами виконавчої влади, установами та організаціями, що належать до сфери управління і фінансуються з державного бюджету” придбало автомобілі. Кошти на придбання автомобілів було виділено з Державного бюджету України.
До Вашої юридичної фірми звернувся Головний бухгалтер Мінекобезпеки України із проханням дати пояснення чи повинно міністерство в такому випадку сплачувати ПДВ?
Відповідь. Для вирішення цього питання, неможливо скористатися Постановою Кабінету міністрів України “Про оновлення парку автомобілів центральними та місцевими органами виконавчої влади, установами та організаціями, що належать до сфери управління і фінансуються з державного бюджету” оскільки вона скасована іншою Постановою Кабінету міністрів України “Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель” від 27 вересня 2000 р. № 1469.
Дати відповідь на це питання, можна скориставшись Ст. 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02. 2000 р. № 1490-III, де дано визначення по-перше органів державної влади: “органи державної влади - орган законодавчої влади, міністерства, інші центральні чи місцеві органи виконавчої влади, органи судової влади чи прокуратури”, а по-друге, дається визначення терміну державних коштів: ”державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти державних цільових фондів, кошти Пенсійного фонду України, державні кредитні ресурси”. Ці визначення дають можливість в свою чергу спираючись на статті іншого Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції 1997 р., дати пряму відповідь на це питання.
Згідно вищеназваного Закону України“ Про оподаткування прибутку підприємств” в п. 7.11. “Оподаткування неприбуткових установ і організацій”, а також у п. 7.11.1, в якому мова йдеться про застосування статті до неприбуткових установ і організацій, які є: “...а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів”, і далі в п. 7.11.2 сказано наступне: “Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.
В результаті, виходячи з положень пп. 7.11.1 та п. 7.11.2, Ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції 1997 р., Мінекобезпеки України не повинно сплачувати ПДВ, тому що вказане міністерство є неприбутковою організацією, тобто фінансується Державним бюджетом України, а також те, що придбання автомобілів проводилося у відповідності до діючої на той час Постанови Кабінету Міністрів України “Про оновлення парку автомобілів центральними та місцевими органами виконавчої влади, установами та організаціями, що належать до сфери управління і фінансуються з державного бюджету”.
На ЗАТ “Шао” з 01.06. 1999 р. по 20.06. 1999 р. було проведено перевірку за період з 01.01. 1998 р. по 01.06. 1999 р. Під час проведення перевірки було встановлено, що ЗАТ “Шао” несвоєчасно подало податкову декларацію за 3 квартал 1998 р. та не подало декларацію за 1 квартал 1999 р.
Яка відповідальність буде застосована до ЗАТ “Шао” та його посадових осіб?
Відповідь. Неподання декларації про доходи чи прибутки містить в собі навмисне ухилення від сплати податків, тобто підприємство працює, отримує прибутки, однак декларацію не подає і податки не сплачує. Можуть бути також випадки, коли ухилення від сплати обов‘язкових платежів сталось тоді, коли в особи не було умислу на несплату їх. У цьому разі вона може бути притягнута лише до адміністративної відповідальності за невчасне подання документів, пов‘язаних з обчисленням і сплатою обов‘язкових платежів. Ось чому відповідальність за вказане порушення, а саме несвоєчасне подання податкової декларації передбачена у відповідності із Ст. 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції 1997 р. згідно якої платники податку, котрі не подали або невчасно подали до податкового органу декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку на кожний випадок порушення. Для всіх видів податків, зборів, інших обов‘язкових платежів відповідними нормативними актами визначено терміни їх, сплати. З моменту закінчення визначених термінів настають наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів.
Порядок і строки сплати інших податків встановлюються також іншими декретами Кабінету Міністрів України, наприклад, “Про акцизний збір”, “Про місцеві податки і збори”, “Про податок на прибуток підприємств і організацій”, “Про податок на добавлену вартість” і таке інше.
Але якщо в процесі перевірки було встановлено, що підприємство, його посадові особи умисно приховували свої доходи від оподаткування, тоді їх, дії підпадають під кваліфікацію Ст. 212 КК України. Порушення встановленого порядку і строків подання декларацій про доходи і несплата податків є обктивною стороною діяння, передбаченого ч. 1 Ст. 212 КК України. Для кваліфікації діяння за ч. 1 Ст. 212 КК України досить встановити і доказати, що декларація не була подана в установлений строк умисно, і що з цієї причини податок не було сплачено. Приховування (заниження) об‘єктів оподаткування є способом зменшення платежів або способом ухилення від сплати податків частково чи у повному обсязі. Значних розмірів визнається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.