2. Облік проводиться з метою ведення Переліку суб'єктів господарювання, які здійснюють консервне та пресервне виробництво з риби та інших водних живих ресурсів (далі - Перелік), та створення бази даних щодо їх виробництва.
3. Обліку підлягають суб'єкти господарювання, що мають дозвіл на цей вид діяльності :
- атестат виробництва - офіційне підтвердження органом з сертифікації наявності необхідних та достатніх умов, які забезпечують дотримання встановлених нормативно-правовими актами та нормативними документами вимог до конкретного переробного виробництва [6];
- дозвіл територіальної установи державної санітарно-епідеміологічної служби на виробництво консервів та пресервів з риби та інших водних живих ресурсів, виданий на підставі позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи з узгодженим асортиментом продукції;
- дозвіл територіальної державної установи ветеринарної медицини на виробництво консервів та пресервів з риби та інших водних живих ресурсів на підставі його відповідності ветеринарним вимогам;
- атестат акредитації виробничої лабораторії на право проведення вимірювань з галуззю акредитації - для консервних виробництв. Для пресервних виробництв можливо подання копії атестата акредитації іншої вимірювальної лабораторії на право проведення вимірювань з галуззю акредитації та копії договору з такою лабораторією на проведення таких вимірювань.
Реалізація пресервів здійснюється при наявності в товаросупровідних документах наступних свідоцтв :
- ветеринарного свідоцтва;
- свідоцтва виробника про якість;
- сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката (для імпортованої продукції);
- маркування згідно з вимогами Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" [4].
Типовий склад інгредієнтів в пресервах з оселедця :
філе оселедця (шматочки) – 70 % від ваги нетто;
суміш спецій;
олія;
сіль;
дозрівач;
консервант Е-211.
Харчова цінність продукту ( в 100 г.) :
білків – 14 г.;
жирів – 27 г.;
енергетична цінність – 298 Ккал /100 г.
Строк зберігання :
при розфасовці в пластикові банки з кришкою – 90 днів (3 місяці);
при розфасовці в скляну тару –90 днів (3 місяці);
при герметичній розфасовці в алюмінієві банки – 240 днів (8 місяців);
На рис.2.1, 2.2 наведені деякі типові види розфасовок та заливок пресервів з оселедця.
Оселедець філе "Матьє" у винному соусі 350г (Плеяди) | |
Одна з найпопулярніших позицій. Ніжні шматочки оселедця в соусі з доданням сухого вина і тонким ароматом ретельно підібраних спецій. | |
Склад: філе оселедця,сіль, цукор, вино сухе, кислота лимонна, спеції, консервант Е-211, дозрівач | |
ТУУ 15.225729541.002-2002 | |
Штрихкод: 4820024530484 | |
Умови зберігання: | від -2 до -8*С не більше 90 діб |
Фасовка: | полімерна баночка/лодка 350г |
Оселедець філе в банкетній заливці 170г (Плеяди) | |
Склад: філе оселедця,сіль, цукор, вино сухе, кислота лимонна, спеції, консервант Е-211 | |
ТУУ 15.2- 20601782.001-2001 | |
Штрихкод: 4820024530811 | |
Умови зберігання: | від 0 до -8*С не більше 90 діб |
Фасовка: | полімерна баночка/лодка 170г |
Оселедець по-ісландські в біловинному соусі, 125г. (Раптика) | |
Оселедецеві по-ісландські "Раптика" в біловинному соусі властивий витончений смак і аромат натурального білого вина. Сполучення оселедця і біловинного соусу надає продукту неповторний букет і запах свіжої виноградної лози. Цей вид разом із оселедцем в червоновинному соусі користується заслуженою увагою і попитом. | |
Розфасовано в алюмінієві банки з кільцем для відкривання Маса нетто - 125 г. Термін зберігання - 8 місяців при температурі від 0°C до -8°C | |
Оселедець по-ісландські в гірчичному соусі "Діжон", 125г (Раптика) | |
Філе-шматочки оселедця в соусі "Діжон" - новий вид продукції для шанувальників дивовижного і неповторного смаку оселедця в гірчичному соусі. Руську гірчицю ми обробляємо в особовий спосіб, додаємо духмяні прянощі. Чудове сполучення вершкової ніжності й гостроти справжньої гірчиці! | |
Розфасовано в алюмінієві банки з кільцем для відкривання Маса нетто - 125 г. Термін зберігання - 8 місяців при температурі від 0°C до -8°C |
Рис.2.1 Типові види розфасовки та асортиментів заливки пресервів з оселедця
Оселедець в майонезі з ананасами 170г АРКОМ | |
Склад: філе оселедця, сіль,ананаси, кукурудза, морква, цибуля, майонез, консервант Е211 | |
ТУУ 15.2- 20601782.001-2001 | |
Штрихкод: 4823030700575 | |
Умови зберігання: | від 0 до -8*С не більше 90 діб |
Фасовка: | полімерна баночка/черепашка 170г |
Оселедець філе "Матьє" в винному соусі 170 г Арком | |
Склад: філе оселедця,сіль, цукор, вино сухе, кислота лимонна, спеції, консервант Е-211, дозрівач | |
ТУУ 15.2- 20601782.001-2001 | |
Штрихкод: 4820024530200 | |
Умови зберігання: | від -2 до -8*С не більше 90 діб |
Фасовка: | полімерна баночка/черепашка 170г |
Рис.2.2. - Типові види розфасовки та асортиментів заливки пресервів з оселедця з салатними наповнювачами
2.2 Оцінка рушійних сил розвитку та сил конкуренції в галузі виробництва пресервів для ЗАТ “Бахмацька рибна база”
Основними рушійними силами для розвитку виробництва пресервів для ЗАТ “Бахмацька рибна база” є:
20-річний досвід роботи в рибообробній промисловості;
наявність технологічного специфічного виробництва по первинній обробці рибної сировини;
наявність кваліфікованого персоналу та технологій;
високий попит на готову рибну продукцію у вигляді пресервів;
поява спеціалізованих супермаркетів з холодильниками, в яких
продукція зберігається на протязі 3-х місячного терміну, та зростаючих
заявок від них на постачання продукції;
Аналіз ринкового становища ЗАТ «Бахмацька рибна база» має велике значення, оскільки підприємство працює на специфічному ринку, з високим рівнем конкуренції і високою місткістю. Для виявлення інтенсивності конкуренції на ринку рибних пресервів скористаємось моделлю п’яти сил конкуренції М. Портера [12], до яких відносяться: суперництво між продавцями всередині галузі; фірми, що пропонують товари-замінники (субститути); можливість появи нових конкурентів всередині галузі; здатність постачальників диктувати свої умови; здатність споживачів диктувати свої умови.
Характеристика окремих сил складена на основі експертних оцінок і наведена в таблиці 2.1. Як бачимо, використання методу М. Портера показує, що в цілому становище підприємства на ринку досить нестабільне. Найбільший ризик цьому становищу можуть надати підвищення цін постачальниками сировини та поява нових конкурентів [14].
Таблиця 2.1
Характеристика окремих сил для ЗАТ «Бахмацька рибна база»
№ | Сила | Характеристика дії | Експертна оцінка за 5-ти бальною шкалою |
1 | Ризик входу потенційних конкурентів | Досить високий | 2 |
2 | Можливості “торгуватися” (знижувати ціни) покупців | Покупці мають обмежені можливості впливати на ціни. | 4 |
3 | Загрози товарів, що заміщують основний асортимент | Невисокі | 4 |
4 | Можливості “торгуватися” (підвищувати ціни) постачальників | Досить високі | 2 |
5 | Конкуренція серед існуючих фірм-продавців | Досить висока | 2 |
Сукупна дія сил | Нестабільне становище на конкурентному ринку | 2,8 |
Загальна стратегічна модель Портера для нестабільного становища підприємства на конкурентному ринку розглядає дві основні концепції планування маркетингу й альтернативи, властиві кожній з них: вибір цільового ринку (у рамках усієї галузі чи окремих сегментів) і стратегічна перевагу (унікальність чи ціна).
Поєднуючи ці дві концепції, модель Портера ідентифікує наступні базові стратегії:
перевага по витратах,
диференціація ,
концентрація.
Використовуючи стратегію переваги по витратах, фірма орієнтується на широкий ринок і робить товари у великій кількості. За допомогою масового виробництва вона може мінімізувати питомі витрати і пропонувати низькі ціни. Це дозволяє мати більш високу частку прибутку в порівнянні з конкурентами, краще реагувати на ріст собівартості і залучати споживачів, що орієнтуються на рівень цін.
Використовуючи стратегію диференціації, фірма націлюється на великий ринок, пропонуючи товар, що розглядається як “виділений”. Компанія випускає привабливий для багатьох товар, що проте “виділяється” споживачами як унікальний у силу його дизайну, характеристик, приступності, надійності і т.д. У результаті ціна не грає настільки важливої ролі, і споживачі здобувають достатню лояльність до товарної марки.
У рамках стратегії концентрації компанія виділяє специфічний сегмент ринку через низькі ціни чи унікальну пропозицію. Вона може контролювати витрати за допомогою концентрації зусиль на декількох ключових товарах, призначених для специфічних споживачів, створенні особливої репутації при обслуговуванні ринку, що може бути незадоволений конкурентами.