Майже не вплинуло зменшення суми іншого додаткового капіталу на 6,5 тис. грн., або на 0,03 відсоткових пункти
Сума статутного капіталу залишилась незмінною. Частка власного капіталу в загальній сумі пасиву балансу зросла на 1989,4 тис. грн. і тепер складає 52,78% пасиву, що на 8,2 відсоткових пункти більше, ніж на початку року.
Забезпечення майбутніх платежів, яка складає 1,8% від загальної суми пасиву балансу, до кінця року зменшились на 107 тис. грн. або на 8,05 відсоткових пункти і складає 1222,7 тис. грн.
Сума довгострокових зобов’язань зменшилась на 742,9 тис. грн. або на 12,86 відсоткових пункти і складає на кінець року 5032 тис. грн. Загальна частка довгострокових зобов’язань в пасиві балансу впала на 0,2 відсоткових пункти і тепер становить 7,41% від пасиву балансу.
Сума поточних зобов’язань до кінця року зменшилась на 9160,2 тис. грн. або на 26,21 відсоткових пункти. Також зменшилась частка поточних зобов’язань у загальній сумі бюджету з 46,05% до 38%. Тобто на 8,05 відсоткових пункти. Така ситуація склалася через зменшення суми короткострокових кредитів банків на 2350 тис. грн. або на 29,38 відсоткових пункти. Також на це вплинуло зменшення суми векселів виданих на 281,9 тис. грн. або на 49,98 відсоткових пункти. Також відбулось зменшення інших поточних зобов’язань на 9446,8 тис. грн. або на 91,42 відсоткових пункти.
Але разом з тим збільшилась сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 3405,2 тис. грн. або на 25,23 відсоткових пункти. Також збільшилась сума поточних зобов’язань за розрахунками з бюджетом на 65,38 відсоткових пункти і тепер складає 876 тис. грн., тобто на 346,3 тис. грн. більше, ніж на початок року.
Також збільшилась сума поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування на 57,37 відсоткових пункти, тобто на 61,9 тис. грн. Зросла і сума поточних зобов’язань з оплати праці. Тепер вона становить 474,4 тис. грн., що на 301 тис. грн. або на 173,59 відсоткових пункти більше початкового рівня. Поточні зобов’язання з учасниками зросли на 0,3 тис. грн. або на 15 відсоткових пункти.
Позитивно оцінюється зростання суми власного капіталу. Також позитивно оцінюється зменшення суми зобов’язань, що відображено зменшенням суми довгострокових зобов’язань, поточних зобов’язань та забезпечення наступних виплат та платежів.
Далі ми проводимо реструктуризацію пасиву балансу за видами джерел коштів – власні та залучені.
Джерела коштів підприємства складаються з джерел коштів, джерел залучених коштів та доходів майбутніх періодів. Останні, за сумою, дорівнюють нулю і тому не аналізуються.
Джерела власних коштів збільшились до кінця року на 1882,4 тис. грн. або на 5,35 відсоткових пункти.
Сума джерел залучених коштів зменшилась до кінця року на 9903,1 тис. грн. або на 24,32 відсоткових пункти. До цього призвело зменшення його складових: довгострокових та короткострокових джерел залучених коштів, відповідно на 742,9 тис. грн. (12,86 відсоткових пункти) та 9160,2 тис. грн. (26,21 відсоткових пункти).
Джерела власних коштів займають 54,59% від загальної суми джерел коштів. А джерела залучених коштів – 45,41%. Більша частка власних коштів перед залученими оцінюється позитивно. Але не дивлячись на це більша сума зменшення джерел залучених коштів навіть при меншому відсоткові впливу викликає зменшення загальної вартості майна на 8020,7 тис. грн. або на 10,57 відсоткових пункти. Графічне зображення ситуації на початок і кінець року відображено у додатку Г.
3. Параметричний аналіз
3.1 Аналіз показників платоспроможності
Наступним етапом аналізу фінансового стану підприємства є оцінка ліквідності та платоспроможності.
Платоспроможність – це можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов’язання. Ліквідність – здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов’язань.
Для оцінки ліквідності підприємства необхідно порахувати такі коефіцієнти:
– Коефіцієнт поточної ліквідності;
– Коефіцієнт швидкої ліквідності;
– Коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Інформацію, яка дозволить нам розрахувати ці показники ми беремо у формі 1 «Баланс».
Коефіцієнт поточної ліквідності /коефіцієнт покриття, коефіцієнт загальної ліквідності/ – дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов’язання, підприємство може розглядатись як таке, що успішно функціонує.
КПЛ = ОА / ПЗ
де: ОА – оборотні активи,
ПЗ – поточні зобов’язання.
Отже на початок року коефіцієнт поточної ліквідності становить:
А на кінець року:
Коефіцієнт швидкої ліквідності /миттєвої ліквідності/ – враховує якість оборотних активів. При його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (крім запасів).
Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується за формулою:
КШЛ = (ОА – ВЗ) / ПЗ,
де: ВЗ – виробничі запаси.
Розраховуємо коефіцієнт швидкої ліквідності на початок року
Та на кінець року:
Більш точним коефіцієнтом платоспроможності є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:
КАЛ = ГК / ПЗ,
де: ГК – грошові кошти.
Розраховуємо цей показник на початок року:
А також на кінець року:
Для виявлення динаміки коефіцієнтів ліквідності підприємства ми підставляємо дані в таблицю і обчислюємо абсолютне і відносне відхилення показників з плином часу.
Таблиця 3.1. Аналіз динаміки коефіцієнтів ліквідності (платоспроможності)
№ п/п | Коефіцієнти | На початок року | На кінець року | Відхилення | |
+,- | % | ||||
1. | Коефіцієнт поточної ліквідності | 0,553 | 0,726 | 0,173 | 131,28 |
2. | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,39 | 0,453 | 0,063 | 116,15 |
3. | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,024 | 0,024 | 0 | 100 |
Отже як ми бачимо на Додатку Д і по таблиці 3.1. коефіцієнт поточної ліквідності до кінця року на зріс 0,173 пунктів, або на 31,28 відсоткових пункти. Це позитивна динаміка до зростання. Зміна коефіцієнта до кінця року нам показує, що сума оборотних активів збільшилась на більшу величину, ніж сума поточних зобов’язань. Це позитивне явище. Адже показник наближається до 1. Якщо все ж показник стане рівним 1, це означатиме, що сума оборотних активів рівна поточним зобов’язанням, а отже підприємство – прибуткове.
Щодо коефіцієнта швидкої ліквідності, то він має позитивну динаміку до зростання. До кінця року показник зріс на 0,063 пунктів або на 16,15 відсоткових пункти. Це спричинено тим, що сума поточних зобов’язань збільшується на менше значення, ніж різниця оборотних активів та виробничих запасів. Така ситуація означає, що якість оборотних активів зростає.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності має стійке значення. До кінця року коефіцієнт не змінився. Це пояснюється тим, що сума грошових запасів зростає одночасно з сумою поточних зобов’язань.
Для зручності по всім трьом показникам представлено графічну модель їх динаміки у Додатку Д.
Проведемо факторний аналіз коефіцієнтів загального покриття та абсолютної ліквідності методом ланцюгових підстановок та відносних різниць, використовуючи дані таблиці 3.2.
Таблиця 3.2. Вихідні дані для проведення факторного аналізу
Показники | На початок року | На кінець року | Відхилення | |
Абс. +,- | Темп росту, % | |||
1. Оборотні активи, тис. грн. | 19323,60 | 18721,80 | -601,80 | 96,89 |
2. Грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн. | 840 | 631,4 | -203,90 | 75,58 |
3. Поточні зобов’язання, тис. грн. | 34951,10 | 25790,90 | -9160,20 | 73,79 |
4. Коефіцієнт загального покриття | 0,553 | 0,726 | 0,173 | 131,28 |
5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,024 | 0,024 | 0 | 100 |
Таблиця 3.3. Розрахунок впливу факторів на зміну коефіцієнта загального покриття прийомом ланцюгових підстановок