Особливості фінансування видатків на соціальний захист населення і соціальну сферу в ринкових (стр. 5 из 15)

- навчання у школах, студіях, заняття в літературно-музичних вітальнях, ігрових кімнатах для дітей, у гуртках гри на музичних інструментах, співу, акторської майстерності, класичного, народного, бального і сучасного естрадного танцю, кіно-, фото-, образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва;

- навчання на курсах іноземних мов, швидкого читання, крою і шиття, в’язання, вишивки, моделювання одягу, кулінарії, машинопису, стенографії, технічної творчості, комп’ютерної підготовки, фізкультурно-оздоровчих напрямів;

- проведення спектаклів і концертів художньої самодіяльності, театралізованих свят, фестивалів, конкурсів, обрядових заходів, виставок книг і творів образотворчого мистецтва, вечорів відпочинку, танцювальних вечорів, балів, дискотек;

- розробка сценаріїв, постановочна робота і проведення заходів за заявками підприємств, установ і організацій;

- користування атракціонами, ігровими автоматами, настільними і комп’ютерними іграми, більярдами, тирами;

- обслуговування екскурсійних груп і окремих відвідувачів на територіях та в приміщеннях музеїв, виставок;

- додаткові бібліотечні послуги (позачергове користування літературою підвищеного попиту під заставу, нічний абонемент, продовження терміну користування документами, користування каталогами і журналами мод, інформаційно-бібліотечне обслуговування підприємств, підготовка аналітичних довідок, надання послуг в оформленні реєстраційних документів користувачів бібліотек);

- роздрібна торгівля сувенірами, виробами народних промислів, декоративно-ужиткового мистецтва в неспеціалізованих магазинах;

- прокат музичних інструментів, культурно-спортивного інвентаря, сценічних костюмів, театрального реквізиту, платівок, магнітофонних і відеокасет із записами, експозиційного обладнання;

- фотокопіювання, репродукування, ксерокопіювання з книжок, брошур, газет, журналів, музейних експонатів, документів з фондів бібліотек, музеїв;

Доходи, одержані від надання платних послуг, спрямовуються насамперед на відшкодування витрат, пов’язаних із наданням цих послуг, сплату податків, обов’язкових згідно чинного законодавства внесків, відрахувань, зборів, платежів. У першу чергу, доходи від надання платних послуг мають спрямовуватися на покриття потреби в коштах на заробітну плату працівників і нарахувань на неї, оплату витрат, пов’язаних із господарським утриманням закладу, інші невідкладні витрати закладу в цілому. Прибуток, який залишається після виплат вищезазначених сум, може спрямовуватися на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень, матеріальне заохочення працівників.

Розмір витрат на утримання закладів культури визначається на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків.

Згідно бюджетної класифікації до закладів культури і мистецтва належать:

- мистецтво: творчі спілки, театри, філармонії, музичні колективи і ансамблі та інші мистецькі заходи;

- культура: бібліотеки, музеї та виставки, заповідники, палаци і будинки культури, клуби, школи естетичного виховання дітей;

- кінематографія;

- архівна справа;

- інші заклади та заходи у галузі культури та мистецтва.

Заходи з фізичної культури і спорту фінансуються за рахунок державного, місцевих бюджетів, коштів професійних союзів, добровільних спортивних товариств, благодійних внесків і пожертвувань.

Згідно з бюджетною класифікацією до видатків на фізичну культуру і спорт належать:

1. Фінансування заходів з фізичної культури і спорту:

- видатки на утримання національних збірних команд України;

- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань;

- видатки на підготовку і участь національних збірних команд в Олімпійських і Параолімпійських іграх;

- видатки на утримання інвалідних центрів;

- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань серед інвалідів;

- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;

- видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл;

- видатки на утримання апарату управління спортивних організацій;

- видатки на здійснення капітального ремонту, придбання обладнання та інвентаря для баз олімпійської підготовки;

- видатки на фінансову підтримку спортивних споруд;

- інші видатки.

2. Фінансова підтримка громадських організацій:

- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань;

- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;

- видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл;

- видатки на утримання апарату управління спортивних організацій;

- видатки на фінансову підтримку спортивних споруд;

- інші видатки.

Зведене планування витрат на фізичну культуру і спорт здійснюється на підставі показників, які характеризують спортивний захід.

Узагальнюючи все вищесказане можна зробити такі висновки: однією з найважливіших функцій держави є її соціальна функція, яка передбачає реалізацією державою маси заходів, спрямованих на забезпечення кожній людині і громадянину належних умов життя в економічному плані добробуту та достатку доходів для забезпечення всіх життєвих потреб відпочинку, отримання відповідної освіти, медичної допомоги, матеріальної допомоги підчас критичних ситуацій, коли людина втрачає можливість належним чином піклуватися про себе та свою сім’ю. Це поняття вкладається в рамки соціального захисту та соціального забезпечення населення, тобто сукупність мір нівелювання негативних наслідків впливу ринкового механізму на рівень життя окремих категорій населення.

Також держава бере на себе відповідальність за можливість кожної людини отримати гарантований обсяг інших не менш важливих соціальних послуг через мережу соціокультурних закладів та установ. Конституцією України за кожним громадянином закріплене право на освіту, охорону здоров’я, відпочинок, заняття спортом, тощо. Відповідно держава забезпечує всім певний обсяг доступу до даних благ загальносуспільного значення за допомогою фінансування мережі установ, які власне і надають такі послуги для населення та програм освіти, медицини, культурного, спортивного розвитку.

Ці дві складові об’єднані воєдино соціальною політикою держави, головною метою якої є забезпечення належної соціальної обстановки в країні, підтримання вразливих верств населення, забезпечення культурного розвитку і самореалізації кожного громадянина, формування здорової спортивної нації, забезпечення ефективного відновлення продуктивних сил через зниження смертності та зростання рівня народжуваності.

Розділ 2. Оцінка фінансового забезпечення програм і заходів соціальної сфери Борщівського району за 2006-2008 роки

2.1 Аналіз фінансування програм соціального захисту населення

Надалі необхідно проаналізувати фінансування програм соціального захисту населення, які фінансуються з бюджетів Борщівського району. Для цього треба оцінити структуру та динаміку видатків на соціальний захист з бюджетів Борщівського району, показники виконання планових обсягів фінансування.

З бюджетів Борщівського району фінансується 4 установи соціального захисту населення, які реалізують на території району соціальну політику держави і здійснюють заходи, передбачені програмами соціального захисту населення.

Проаналізуємо питому вагу видатків на соціальний захист населення в загальній сумі видатків бюджету, використовуючи дані табл.2.1.

Таблиця 2.1

Питома вага видатків на соціальний захист населення в загальному обсязі бюджетів Борщівського району тис.грн.

Показники	2006 рік		2007 рік		2008 рік
	Cума	Питома вага,%	Сума	Питома вага,%	Сума	Питома вага,%
Всього видатків бюджету	69436,8	100,0	91673,6	100,0	138945,3	100,0
в т.ч. на соціальний захист і соціальне забезпечення	14470,8	20,8	21789,6	23,8	27579,0	19,8

Як видно з табл. 2.1, в 2006 році загальний обсяг видатків склав 69436,8 тис.грн. при цьому на соціальний захист та соціальне забезпечення було спрямовано 14470,8 тис. грн. або 20,8% загального обсягу. В 2007 році на соціальний захист було використано 21789,6 тис.грн. зі 91673,6 тис.грн., тобто 23,8%, а у 2008 році 27579,0 грн. або 19,8% від загального обсягу видатків. Таким чином стає помітно, що частка видатків на соціальний захист населення залишалась практично стабільною і коливання її є незначними(3-4%). Наочно динаміку зміни обсягу видатків на соціальний захист порівняно з загальним обсягом видатків показано на рис. 2.1.

Рис 2.1. Динаміка зміни обсягу видатків на соціальний захист населення з бюджетів Борщівського району.

Також оцінимо рівень фінансування видатків на соціальний захист населення порівнюючи планові та фактичні показники видатків бюджетів Борщівського району протягом 2006-2008 років. Для аналізу використаємо дані табл.2.2.

Як видно з табл.. 2.2, в 2006 році видатки на соціальний захист були виконані на 98,6%(план з врахуванням уточнень 14676,5 тис.грн., факт 14470,8 тис.грн.), в 2007 році – на 87,9% (план – 24795,4 тис.грн., факт – 21789,6 тис.грн.)

В 2008 році рівень забезпечення цієї галузі складав 92,6% (фактично виконано видатків в сумі 27579,0 тис.грн. при запланованому обсязі 29797,1 тис.грн.). Отже як ми бачимо спостерігається певне недофінансування потреби в забезпеченні реалізації соціальних гарантій населенню.