Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства (товарообороту), кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг, пов’язаних із реалізацією товарів, здійснення ефективних рекламних заходів. Для оптової торгівлі важливе значення в розширенні продажу має регіональна диверсифікація збуту. Розглянуті фактори прямо впливають на величину доходів, а відповідно, і на прибуток підприємства.
Управління доходами передбачає:
- створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;
- проведення аналізу обсягу та складу отриманих доходів; чинників, які визначають їх розмір та рівень; ступеня достатності отримання доходів для забезпечення самофінансування розвитку підприємства;
- формування політики отримання доходів та вибір інструментів та важелів її реалізації;
- розробка прогнозу можливих варіантів отримання доходів за видами діяльності та їх експертиза щодо можливості реалізації;
- формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.
Однією з головних загальноекономічних і бухгалтерських проблем як у практичному, так і в науковому плані є проблема трактування фінансового результату діяльності підприємства, методологія та методика його визначення й оподаткування.
У зарубіжних системах обліку вихідним моментом і метою є визначення фінансового результату, що віддзеркалює ефективність використання вкладеного власником капіталу. При цьому прибуток трактується як складова власного капіталу, тобто його приріст протягом певного часу; сама діяльність – не як сукупність процесів розширеного відтворення, а як витрачання вкладеного капіталу (власного й залученого) з метою його збільшення. Сучасна зарубіжна наука трактує бухгалтерський облік як певну знакову систему, спрямовану на визначення прибутку, а теорію бухгалтерського обліку – як аналіз методів його обчислення. Оскільки бухгалтерський облік є знаковою системою, то з позиції семіотики прибутку, як поняттю, надається певний синтаксичний, семантичний і прагматичний зміст.
Синтаксичний підхід до вивчення прибутку дає змогу встановити його структуру, складові, які його утворюють, концепцію його визнання в обліку, порядок формування в системі рахунків. Семантичне розуміння прибутку передбачає тлумачення його як показника ефективності функціонування підприємства. Фактично усі фінансові коефіцієнти, які обчислюються для економічного аналізу, базуються саме на семантичній концепції прибутку. Воднораз цей підхід має на меті зближення показників економічного і бухгалтерського прибутків. Бухгалтерський прибуток – це і є фактичний приріст власного капіталу протягом звітного періоду, який визначається за даними бухгалтерського обліку.
Зближення економічного і бухгалтерського прибутків – дуже цікава наукова і практична проблема, які, звісно, ніколи до кінця не буде розв’язана. В економічній літературі витрати на сплату податків не належать до тих, що впливають на розмір економічного прибутку. Але, сам факт урахування цих витрат при обчисленні фінансового результату створює в бухгалтерському обліку умови для визначення реального прибутку як доходу, "очищеного" від усіх видів витрат, у тому числі й витрат на сплату податків. А визначення цих витрат способом "повної відстрочки" дає змогу усунути повною мірою вплив невідповідності доходів і витрат різних звітних періодів при обчисленні прибутку, тобто посилити його семантичне значення, яке прямо узгоджується з релевантністю бухгалтерської інформації.
Прагматичне розуміння прибутку пов’язане з використанням його у прогнозуванні майбутньої діяльності підприємства. При створенні прогнозних моделей прибутку на наступні звітні періоди враховується прибуток від звичайної діяльності, отриманий у попередні періоди, і коригуються всі його складові відповідно до очікуваних змін у наступних періодах.
Висвітлений підхід до тлумачення прибутку в сучасних зарубіжних системах обліку вплинув на побудову професійних і національних планів розрахунків для обліку господарської діяльності суб’єктів господарювання в різних країнах світу і визначення методів розрахунку фінансового результату. Отже, існує три методи визначення фінансового результату. Головний із них – метод "витрати – випуск". Другий метод спирається на формулу балансу: актив дорівнює сумі власного капіталу і зобов’язань. Третій – визначає фінансовий результат як зміну вартості чистих активів на початок і кінець звітного періоду. Для розрахунку фінансового результату за кожним методом передбачені певні моделі у планах рахунків, які, в свою чергу, пов’язані зі структурою фінансових звітів.
На підприємствах зарубіжних країн головним способом визначення фінансового результату є спосіб, що ґрунтується на зіставленні доходів і витрат, тобто третій за наведеною таблицею. Перший і другий – використовуються для підприємства малого бізнесу в умовах спрощеного оподаткування.
Порядок визначення фінансового результату на підприємствах України та відображення його у звітності регламентуються у таких Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку: П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", П(С)БО 15 "Дохід", "П(С)БО 16 "Витрати", П(С)БО 17 "Податок на прибуток". Впровадження зазначених нормативних документів на практиці має надзвичайно велике значення, оскільки трансформує систему обчислення фінансового результату відповідно до Міжнародних стандартів.
Реформування народного господарства України відбувається не так швидко, як хотілося б. Шлях до розвиненої ринкової економіки важкий і тернистий. Стандарти бухгалтерського обліку деякою мірою випереджають трансформаційні процеси в економіці, й тому їхнє впровадження не завжди відповідає потребам користувачів бухгалтерської інформації.
Прибуток – це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим чинником стимулювання виробничої і підприємницької діяльності підприємства та створює фінансову основу для її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу. Чистий прибуток – найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. За чистим прибутком визначається прийнятий для інвестора рівень дохідності активів підприємства для порівняння з альтернативними варіантами напрямку інвестування.
Основним чинником, який впливає на цей підсумковий показник є дохід (виручка) від реалізації, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов’язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати.
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства, зокрема аналіз формування прибутку, є в Україні найдинамічнішим видом аналізу. І пов’язано це в першу чергу не з появою нових методів та прийомів аналізу, а з процесом реформування бухгалтерського обліку в Україні, з постійними змінами законодавчої та нормативної бази, яка значною мірою визначає напрями цього аналізу.
2. Економіко-правовий аналіз нормативноїбази та огляд спеціальної літератури
Реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що здійснюється Міністерством фінансів України, є позитивним явищем в умовах розвитку нових суспільно-економічних відносин у державі. Зокрема, розроблено національні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності на основі міжнародних стандартів, затверджені плани рахунків для господарських суб’єктів, розроблено і затверджено форми фінансової звітності відповідно до міжнародної практики тощо.
Здійснені заходи відповідають Програмі реформування бухгалтерського обліку в Україні, спрямовані на уніфікацію про фінансовий стан суб’єктів господарювання, яка застосовується у високорозвинених країнах з ринковою економікою і різними формами власності.
Це сприяє розвитку міжнародних економічних відносин України, залученню іноземних інвесторів, контролю виконання фінансово-економічних угод іншими державами, банками та міжнародними фінансовими організаціями, а також здійсненню спільної діяльності вітчизняних і зарубіжних партнерів тощо.
Огляд нормативно-правової бази, що використана при написанні курсової роботи наведений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 Економіко-правовий аналіз чинної нормативної бази з
обліку доходів підприємства
| №п/п | Нормативний документ | Короткий зміст | Використання в обліку, аналізі, контролі та аудиті | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| 1. | Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV | Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні | В курсовій роботі використані принципи ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності. Формування облікової політики підприємства | ||
| 2. | Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97 р. №283/97-ВР зі змінами і доповненнями в т.ч. внесеними Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 01.07.2004 №1957-ІV | Основні правила ведення податкового обліку на підприємствах України. Визначення об¢єктів оподаткування, валових доходів, валових витрат, амортизації. | Використовується для складання Декларації про податок на прибуток, розрахунок оподатковуваного прибутку в податковому обліку. | ||
| 3. | Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов¢язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291 | В інструкції наведена характеристика економічного змісту, призначення і структури кожного рахунка, типова кореспонденція рахунків, а також даються вказівки щодо порядку організації аналітичного обліку | Використовується в обліку для забезпечення єдиного порядку відображення господарських операцій в системі рахунків, та узагальнення показників в обліку при складанні балансу та інших форм звітності | ||
| 4. | Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87 | Цим Положенням визначається зміст і форма Звіту про фінансові результати, вимоги до розкриття його статей. Дається методика визначення прибутку (збитку) за звітний період. | Використовується для складання фінансової звітності, визначення фінансових результатів, визнання доходів і витрат у Звіті. На підставі даних Звіту розраховують показники та коефіцієнти ефективності господарської діяльності. | ||
| 5. | Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах ”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. №137 | Цим Положенням визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності | Використовується для складання ф.№5 „Примітки до річної фінансової звітності”, для заповнення розділу 5 „Доходи і витрати”. | ||
| 6. | Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. №290 | Це Положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності | Застосовується у бухгалтерському обліку для класифікації доходу, критерії оцінки та розкриття інформації у примітках до фінансової звітності | ||
| 7. | Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витратиш, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 | Це Положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності | Використовується для обліку витрат за елементами,формування собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), витрати впливають на формування фінансових результатів | ||
| 8. | Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.11.1995 р. №88 | Це Положення визначає порядок складання бухгалтерських первинних документів, склад документів, відповідальність за несвоєчасність складання документів і реєстрів бухгалтерського обліку | Використовується на підприємстві для розв’язання завдань оптимізації бухгалтерського обліку, встановлення правил документообігу | ||
| 9. | Порядок ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), затверджено наказом ДПАУ від 30.05.97 р. №165 | Книга містить порядок обліку операцій з продажу і визначає податкові зобов’язання сум ПДВ | Використовується на підприємстві для ведення податкового обліку з реалізації товарів, послуг (отримання доходу) і нарахуванню ПДВ | ||
| 10. | Порядок подання фінансової звітності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 | Цей порядок встановлює обов’язок подання фінансової звітності органам державної статистики, терміни її подання; обов’язкове проведення інвентаризації перед складанням річної фінансової звітності | Дотримуючись норм цього порядку, підприємство вчасно подає квартальну, річну фінансову звітність в органи державної статистики. | ||
| 11. | Методичні рекомендації з перевірки зіставлюваності показників фінансової звітності підприємства, Лист Міністерства фінансів України від 31.12.2003 р. №31-04200-20-5/8622. | У спеціальній таблиці подано взаємну погодженість показників, які відображені у звітних формах ф.№1-ф.№5. | Використовується для перевірки правильності складання бухгалтерської фінансової звітності; взаємоув’язка показників доходу, прибутку. | ||
Під час ведення бухгалтерського обліку часто виникають питання про застосування чого чи іншого положення, рахунку тощо. Відповіді на питання дають провідні вітчизняні спеціалісти на сторінках періодичних видань. Огляд літератури, яка стосується теми роботи наведена в табл. 2.2.