Диагностика финансового стану та загрози банкрутства ТОВ Роско (стр. 6 из 20)

Запропонований метод діагностики було використано й іншими дослідниками, що обумовило розробку чисельних статистичних моделей діагностики банкрутства та фінансових ускладнень (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 – Приклади побудови дискримінант них моделей

Назва моделі	Модель	Умовні позначення	Характеристика значення Z
Модель Спрінгейта	Z=1.03X1+3.07X2+0.66X3+0.4X4	Х1 – робочий (обіговий) капітал/загальна вартість активів; Х2 – прибуток до сплати податків та процентів/загальна вартість активів; Х3 – прибуток до сплати податків/короткострокова заборгованість; Х4 – обсяг продажу/загальна вартість активів.	Якщо Z<0.862 підприємство є потенційним банкрутом.
Показник платоспроможності Z Конана і Гольдера	Z=-0.16X1+0.22X2+0.87X3+0.10X4+0.24X5	Х1 – дебіторська заборгованість+грошові кошти/зобов’язання; Х2 – постійний капітал/всього пасивів; Х3 – фінансові витрати/виручка від реалізації; Х4 – витрати на персонал/додана вартість; Х5 – валовий прибуток/залучений капітал.	Z = 0.210 вірогідність 100% Z = 0.480 вірогідність 90% Z = 0.002 вірогідність 80% Z = -0.026 вірогідність 70% Z = -0.068 вірогідність 50% Z = -0.087 вірогідність 40% Z = -0.107 вірогідність 30% Z = -0.131 вірогідність 20% Z = -0.164 вірогідність 10%
Модель Ліса	Z = 0.063R1+0.092R2+0.057R3+0.001R4	К1 – обіговий капітал/сума активів; К2 – прибуток від реалізації/сума активів; К3 – нерозподілений прибуток/сума активів; К4 – ринкова вартість власного капіталу/позиковий капітал.	Z<0,037 – висока імовірність банкрутства.

Наведений нище детальний аналіз методики розробки статистичних моделей прогнозування банкрутства, зокрема Z-рахунку Е.Альтмана, дозволяє визначити найважливіші умови коректного застосування таких моделей.

1.Часова відповідність, яка передбачає застосування моделі в тому періоді часу, в якому вона безпосередньо розроблена або з незначним лагом запізнення.За ЗО років після розробки моделі відбулися суттєві зміни в макро- та мікросередовищі функціонування підприємств, механізмі їх державного регулювання, податковому законодавстві, інших чинниках, що обумовлюють появу кризових явищ. Все це не може не вплинути на значення дискримінантних коефіцієнтів та перелік параметрів розробленої моделі.

2.Відповідність об'єкта оцінювання, яка передбачає застосування моделі для оцінки вірогідності банкрутства підприємств, що відповідають параметрам вибірки, зробленої для створення моделі.

Сучасна методика та інформаційна база розрахунку показників, що увійшли до моделі, суттєво відрізняються від прийомів їхньої оцінки, застосованих Е.Альтманом. Отже, за сучасних умов модель Е.Альтмана та інші аналогічні статистичні моделі для оцінки вірогідності банкрутства українських підприємств використовувати недоцільно. Отриманий результат може бути помилковим у зв'язку з існуванням зазначених вище невідповідностей.На жаль, в економічній літературі можна зустріти чисельні пропозиції „творчого" доопрацювання моделей закордонних дослідників - прийняття окремих показників нульовими, заміна окремих показників, зміна методики їх розрахунку тощо. Ці та подібні до них пропозиції не враховують економічної суті Z-рахунку як дискримінантної границі, обчисленої для певної вибірки підприємств-аналогів, що працюють за певних умов господарювання.

Для підсилення прогнозованої ролі моделі фірма „SyspasLtol" трансформує Z-коефіцієнт в PAS-коефіцієнт (PerfomanceAnalysysScore - коефіцієнт аналізу діяльності), що дає змогу відстежувати діяльність компанії в часі. PAS-коефіцієнт - це відносний рівень діяльності компанії, виведений на основі її Z-коефіцієнта за певний рік, який виражений у відсотках від 1 до 100. Наприклад, PAS-коефіцієнт - 50 вказує, що діяльність компанії, яка обстежується в даному році, оцінюється * задовільно, тоді як PAS-коефіцієнт - 10 свідчить, що лише 10% компаній перебувають у гіршому становищі (незадовільна ситуація). Підрахувавши Z-коефіцієнт для компанії, можна привести абсолютний показник фінансового становища до відносного показника фінансової діяльності. Якщо Z-коефіцієнт може свідчити, що компанія перебуває в ризикованому становищі, то PAS-коефіцієнт відображає історичну тенденцію і поточну діяльність на перспективу.

Сильною стороною такого підходу є його спроможність зіставляти ключові характеристики звіту прибутків і збитків та балансу в єдине представницьке співвідношення. Так, компанія, що одержує більші прибутки, але слабка з точки зору балансу, може бути прямо зіставлена з менш прибутковою компанією, баланс якої врівноважений. За суттю, підхід ґрунтується на тому принципі, що ціле більш цінне, ніж сума його складових.Для компаній, що мають негативний Z-коефіцієнт додатково розраховується „рейтинг ризику". Він вираховується на основі тренду Z-коефіцієнта, величини негативного Z-коефіцієнта і кількості років, впродовж яких компанія знаходилася в ризикованому фінансовому становищі. Використовується п'ятибальна шкала, в якій оцінка в 1 бал вказує на „ризик, але незначну імовірність "негайного лиха"", а 5 балів означає, що компанія знаходиться „за межами збереження колишньої форми".

Такий аналітичний підхід є практичним інструментом для оцінки ризику, що виявляється за бухгалтерськими даними. Наділений знаннями, професійний кредитний менеджер може варіювати умови угоди, уникати високих ризиків або управляти ними більш уміло і перегруповувати зусилля на перспективні компанії. В Україні метод дискримінантного статистичного аналізу також отримав поширення і визнання. Зокрема, він використаний при розробці „Порядку проведення оцінки фінансового стану бенефіціара та визначення виду забезпечення для обслуговування та погашення позики, наданої за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01.04.2003р. №247.

Порядок установлює єдині методичні засади проведення Міністерством фінансів України оцінки фінансового стану бенефіціара, а також визначення виду і розміру забезпечення для обслуговування та погашення позики, яку планується надати за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій.
Значення інтегрального показника є результатом розв'язку дискримінантної функції, незалежними змінними в якій є окремі коефіцієнти, що характеризують різні параметри фінансового стану бенефіціара. Базовий алгоритм багатофакторної дискримінантної функції для розрахунку інтегрального показника має такий вигляд:

Z=0,97

Х1 + 1,33 Х2 + 0,5 Х3 + 0,6 Х4+

+ 2,063

Х5 + 0,067 Х6, - 4,15, (1.1)

де Х1 - коефіцієнт покриття;

Х2 - коефіцієнт фінансової автономії;

Х3 - коефіцієнт оборотності вкладеного капіталу;

Х4 - рентабельність операційного продажу за грошовим потоком;

Х5 - коефіцієнт рентабельності активів за грошовим потоком;

Х6 - коефіцієнт відношення позичкового капіталу до чистої виручки від реалізації (зі знаком мінус).

Для нейтралізації надмірного впливу коефіцієнта оборотності вкладеного капіталу на результати аналізу в розрахунках максимальне його значення запропоновано приймати: для оптової і роздрібної торгівлі, готелів і ресторанів - фактичне значення; для харчової промисловості, переробки сільськогосподарської продукції, сільського та лісового господарства, транспорту і зв'язку- 10,0; для підприємств усіх інших видів діяльності - 5,0. З метою нейтралізації надмірного впливу цього коефіцієнта на результати дискримінантного аналізу максимальне його значення рекомендується приймати на рівні 4,0; мінімальне - на рівні -4,0, тобто в межах від -4,0 до 4,0 фактичного значення показника.

Економічна інтерпретація інтегрального показника дає прогнозну оцінку потенційного фінансового стану бенефіціара на наступні один-три роки:

- якщо значення інтегрального показника менше або дорівнює -0,90 -робиться висновок про незадовільний фінансовий стан бенефіціара та недоцільність залучення державою позики МФО для її подальшого кредитування бенефіціара;

- якщо значення інтегрального показника знаходиться в межах від -0,90 до +0,90 - визнається необхідність проведення додаткового аналізу;

- якщо значення інтегрального показника більше 0,90 - стан бенефіціара визнається як задовільний.

Таким чином, існуючі в даний час методи діагностики банкрутства в основному базуються на використанні показників, що характеризують фінансовий стан підприємства і його фінансові результати, а отже, його фінансову безпеку. Тобто, рішення даної задачі актуальне як для підприємств, де криза очевидна і необхідно приймати антикризові заходи, так і для решти підприємств, оскільки дозволяє виявити і усунути (або зменшити) на ранній стадії вплив негативних чинників розвитку. Діагностика погроз фінансової безпеки припускає визначення і моніторинг чинників, що визначають стійкість фінансово-економічного положення на короткострокову і середньострокову перспективу, а також показників (індикаторів) оцінки рівня економічної безпеки; визначення їх порогових значень. При визначенні порогових (бар'єрних) значень індикаторів економічної безпеки використовують наступну класифікацію, що характеризує стан підприємства: