Аналіз ефективності використання основних фондів на підприємствах харчової промисловості на прикладі (стр. 6 из 12)

Отже, базуючись на проведених дослідженнях можна зробити висновок, що для українських підприємств застосування „західних” показників неплатоспроможності і банкрутства є небажаним, так як вони не враховуються специфіку вітчизняного економічного середовища і відповідно не ілюструють реальну картину фінансового стану вітчизняних підприємств.

1.4 Економічна сутність основних фондів

Будь-який процес праці включає два основних компонент: засоби виробництва, які у свою чергу діляться на предмет праці і засоби праці, робоча сила. Засоби праці в економіці прийнято називати основними засобами або основними фондами підприємства.

Основні засоби (фонди) - та частина виробничих фондів, яка бере участь в процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на продукт, що виготовляється, поступово, по частинах, у міру використовування[1] .

Основні виробничі засоби (фонди)- матеріально-технічна база суспільного виробництва. Від їх об'єму залежать виробнича потужність підприємства і значною мірою рівень технічного озброєння праці. Накопичення основних засобів і підвищення технічної озброєнності праці збагатили процес праці, додають праці творчий характер, підвищують культурно-технічний рівень суспільства.

По діючій видовій класифікації основні виробничі засоби діляться на наступні групи:

1. Будівлі, в яких відбуваються процеси основних, допоміжних і підсобних виробництв; адміністративні будівлі; господарські будови. У вартість цих об'єктів окрім вартості будівельної частини включається і вартість систем опалювання, водопроводу, електроарматури, вентиляційних пристроїв і ін.

2. Споруди – інженерно - будівельні об'єкти, які необхідні для здійснення процесу виробництва: дороги, естакади, тунелі, мости і ін.

3. Передавальні пристрої - водопровідна і електрична сіть; тепломережа, газові сіті, проводи, тобто об'єкти, що здійснюють передачу різних видів енергії з машин-двигунів до робочих машин.

4. Машини і устаткування:

· силові машини і устаткування, включаючі всі види енергетичних

· агрегатів і двигунів;

· робочі машини і устаткування, які безпосередньо впливають на предмет праці або його переміщення в процесі створення продукції;

· вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої і лабораторне устаткування, призначене для вимірювань, регулювання виробничих процесів, проведення випробувань і досліджень;

· обчислювальна техніка: електронно-обчислювальні, управляючі аналогові машини, а також машини і пристрої, вживані для управління виробництвом і технологічними процесами;

· устаткування, які не віднесені до перерахованих підгруп.

5. Транспортні засоби - що належить підприємствам, пересувний склад залізниць, водний і автомобільний транспорт, а також внутрішньо заводські транспортні засоби: автокари, вагонетки, візки і ін.

6. Інструменти і пристосування, що служать більше року і що коштують більш однієї тисячі гривень за штуку. Інструменти і інвентар, що служать менше року або що коштують дешевше за одну тисячу гривень за штуку, відносяться до оборотних коштів як МШП.

7. Виробничий інвентар і обладнання, призначені для зберігання матеріалів, інструментів і полегшення праці, - верстаки, стелажі, столи, контейнери і ін.

8. Господарський інвентар - предмети конторського і господарського призначення (меблі, шафи, розмножувальні апарати, предмети, що не згоряють протипожежного призначення і ін.).

9. Багаторічні насадження.

10. Капітальні витрати на поліпшення земель (без споруд).

11. Інші основні засоби[2]

Співвідношення окремих груп основних засобів в їх загальному об'ємі представляє видову (виробничу) структуру основних засобів.

Основні виробничі засоби прийнято ділити на дві частини: активну і пасивну частину. До активної частини основних засобів відносять ті засоби, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі (машини і устаткування). До пасивної ж частини основних засобів відносять ті засоби, які забезпечують нормальне функціонування виробничого процесу. В середньому по виробництву активна частина основних засобів складає 60%, а пасивна частина –40% від всього складу основних засобів. Найважливішими чинниками, які впливають на структуру основних виробничих засобів є: характер продукції, що випускається, об'єм випуску продукції, рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперації, кліматичні і географічні умови розташування підприємств.

Крім того, всі основні засоби діляться на основні виробничі засоби і основні невиробничі засоби. До основних виробничих засобів відносять засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі (машини, устаткування, верстати і ін.) або створюють умови для виробничого процесу (виробничі будівлі, трубопроводи і ін.). До основних невиробничих засобів (фондів) відносяться житлові будинки, дитячі і інші об'єкти культурно-побутового обслуговування, які знаходяться на балансі підприємства. На відміну від виробничих засобів вони не беруть участь в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на продукт, бо він не проводиться. Не дивлячись на те, невиробничі основні засоби не роблять безпосереднього впливу на об'єм виробництва, зростання продуктивності праці, постійне збільшення цих засобів нерозривно пов'язано з поліпшенням добробуту працівників підприємства і підвищенням матеріального і культурного рівня їх життя, що кінець кінцем позначається на результатах діяльності підприємства.

Основні засоби прийнято також класифікувати по наступних ознаках[3]:

1. По приналежності:

· власні засоби (що знаходяться на балансі підприємства);

· орендовані (тимчасове використовування за платню, лізинг основних засобів);

2. По характеру участі в процесі виробництва:

· діючі;

· що знаходяться в запасі або консервації;

3. За тривалістю експлуатації виділяють наступні вікові групи:

· до 5 років;

· 6-11 років;

· 11-20 років;

· понад 20 років.

Вікова структура, зокрема використовується для планування і відновлення, тобто для відтворювання основних засобів.

4. По технічній придатності:

· придатне устаткування;

· устаткування, що вимагає капітального ремонту;

· устаткування, яке потрібно списати.

Отже, підведемо невеликий висновок. Основні засоби підприємства є засобами праці, які беруть участь у виробництві, не втрачаючи своєї первинної форми, і переносять свою вартість на готову продукцію у вигляді амортизаційних відрахувань. Основні засоби діляться на виробничі і невиробничі, на активну і пасивну частини.

Для того, щоб оцінити ефективність використовування основних засобів підприємства, необхідно підрахувати так звані показники використовування основних засобів. Ці показники адекватно відображають ступінь використовування основних засобів. Але, для того, щоб оцінити використовування основних засобів, окрім розрахунку показників, необхідно ретельно проаналізувати ці показники і виявити ті чинники, які вплинули на їх значення. Аналіз ефективності використання основних фондів, на прикладі підприємства харчової промисловості, наведено у наступному розділі.

Розділ 2. Аналіз ефективності використання основних фондів ЗАТ „Фудс Компані”

2.1 Аналіз основних показників ефективності використання виробничих фондів підприємства

Факторна модель рентабельності виробничих фондів може бути подана так:

,

де

- рентабельність продукції;

- витрати на 1 грн. продукції за повною собівартістю;

, , - частка відповідно зарплати, вартості матеріалів та амортизації у реалізованій продукції V;

ОВФ, ОбВФ – середня за період вартість виробничих фондів відповідно основних та оборотних;

- фондомісткість продукції за основними виробничими фондами;

- коефіцієнт закріплення обігових коштів.

Кількісну оцінку впливу окремих чинників на рівень рентабельності виробничих фондів визначають методом ланцюгових підстановок або інтегральним методом оцінювання впливу чинників.

Проведемо аналіз впливу чинників на рівень рентабельність виробничих фондів ЗАТ „Фудс Компані”. Вихідні дані та розрахункові показники наведені в табл. 2.1.

Рівень рентабельності виробничих фондів за 3 кв. 2006р. становить 26,29%, а за 1 кв. 2006р. – 22,49%, тобто рентабельність збільшилась на 3,8 пункти.

Таблиця 2.1

Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності виробничих фондів ЗАТ „Фудс Компані”

№ п/п	Показник	2006 р.
		1 кв.	3 кв.
1	Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	2650	2400
2	Середньорічна вартість оборотних виробничих фондів, тис. грн.	1915	1900
3	Середньорічна вартість виробничих фондів, тис. грн.	4565	4300
4	Коефіцієнт фондомісткості продукції, коп.. на 1 грн.	26,50	26,18
5	Коефіцієнт закріплення обігових коштів, коп.. на 1 грн.	19,15	20,73
6	Рентабельність реалізованої продукції, коп. на 1 грн.	12,0	10,55
7	Рентабельність виробничих фондів, коп. на 1 грн.	26,29	22,49

Вплив чинників на зміну рівня рентабельності розраховують методом ланцюгових підстановок.