Організація фінансового контролю в Україні (стр. 10 из 10)

Не можна відкидати й того, що на практиці переважно тільки органи ДКРС проводять ревізії фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання незалежно від форми власності за дорученнями правоохоронних органів. Адже документальна ревізія, залишаючись основною формою контролю, водночас відповідно до ст. 66 КПК України є способом збору доказів. Так, у 1997 році за дорученнями органів МВС, СБУ і прокуратури підрозділи ДКРС обревізували 7667, а за І півріччя 1998 року — уже 4941 суб’єкт господарювання.

У решті органів ДФК здійснюють перевірку тільки окремих сторін фінансової діяльності підприємств, установ і організацій.

Здійснюючи з власної ініціативи ревізії і перевірки за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, а за дорученнями правоохоронних органів — і в решті суб’єктів господарювання, розробляючи пропозиції щодо усунення виявлених хиб і порушень та запобігання їм у подальшому, ДКРС тим самим сприяє скороченню потреби у бюджетних коштах, наповненню дохідної частини бюджетів і держфондів та попереджає фінансові порушення і злочини.

Отже, функціонування ДКРС — невід’ємна складова системи фінансової безпеки держави, і дискусію щодо цієї служби доцільно вести тільки в рамках удосконалення ДКФ як цілісної системи.

Загальні висновки

Розглянув всі теоретичні запитання, що пов’язані з фінансовим контролем та проявою його на практиці, можна зробити деякі висновки.

Організація державного фінансового контролю зараз на Україні має багато недоліків. Тут можна визначити, що фінансовий контроль потребує вдосконалення та посилення своєї ролі у всій сукупності економічних відносин. Наприклад, при використуванні світового досвіду, на України створена Рахункова Палата, що є, безумовно, позитивним фактором, але сфера її діяльності обмежена. Так, рішенням Конституційного Суду визначено неправомірним здійснення Рахунковою Палатою України фінансового контролю по використанню грошових коштів державного бюджету, так як контроль по здійсненню державного бюджету є частиною державного фінансового контролю, виникає необхідність в новому контрольному органі, який би здійснював вказані функції.

До проблем державного контролю можна віднести, в першу чергу, контроль по підготовці проекту бюджету та його виконання, оцінку ефективності структур виконавчої влади, що організують та керують, та контроль за її діяльністю, підготовкою рекомендацій щодо законопроектів, виконавчим постановам та інших нормативних актах. Також потребується посилення державного відомчого контролю підприємств державного сектору економіки.

Важливим є оновлення й функцій внутрішнього контролю. Його організацію, згідно з законом України “Про підприємства”, покладено на керівника підприємства.

В здійсненні внутрішнього контролю важливе місце займають робітники бухгалтерії, крім головних бухгалтерів. Але головний, також як керівники установ, підприємств, організацій, несе відповідальність за порушення правил та положень, які регламентують фінансово-господарчу діяльність. Функцію контролю головний бухгалтер виконує окремо та через апарат бухгалтерії. На великих же підприємствах є спеціалісти, на яких покладено обов’язки контролерів (економісти-ревізери, бухгалтери-інвентаризатори та інші).

Оновлення внутрішнього контроля, на мою думку, посилить контрольну функцію самого підприємства, причому його результати могуть бути базою для проведення як державного, так і аудиторського контролю, які є зовнішніми для підприємства.

Що стосується аудита, то одним з напрямів вдосконалення аудиторського контролю на Україні є прискорення розробки якісної цілосності системи національних стандартів аудиту, базою для формування якої можуть буди 29 міжнародних нормативів аудита та відповідних робіт. Крім цього, важливим є проведення положень законів України “Про аудиторську діяльність” (діяльність якого призупинена) в практику роботи недержавного сектору економіки, а саме проведення обов’язкових щорічних аудиторських перевірок на недержавних підприємствах.

Все це свідчить про необхідність докорінної реорганізації системи господарчого контролю на Україні. Загальним її напрямком є:

1. Розмежування об’єктів контролю та контролюючих питань, згідно з існуючими формами власності (державна та різні види колективної та приватної власності) на контроль за виконанням державного бюджету, контроль за використанням коштів державного бюджету, підтвердженням вірогідності фінансової інформації підприємства недержавного сектора економіки, контроль за формуванням собівартості та фінансовими результатами підприємства.

2. Розмежування об’єктів контролю на державний, аудиторскьий та внутрішній.

В сучасних умовах кожна форма державного контролю в Україні має свої завдання та напрямки розвитку і потребує свого вдосконалення.

Фінансовий контроль є одною з різновидів діяльності органів державної влади і органів державного управління, а також громадських органів, як одне з проявів важливої ролі фінансів в ринковому відтворенні. Здійснення фінансового контролю є формою державного регулювання, яка містить конкретні, взаємопов’язані види та методи фінансового контролю, завданням яких є перевірка дотримання законності в певних суспільних відносинах.

Можливість проведення фінансового контролю витікає з наявності особливої контрольної функції фінансів, суспільне значення яких є в забезпеченні економічних умов щодо здійснення державного контролю за раціональним формуванням та використанням централізованих та децентралізованих грошових фондів. Безпосереднім об’єктом фінансового контролю держави є процеси формування грошових фондів та їх використання, які висловлюють розподіл вартості суспільного продукту. Звідси важливе призначення органів фінансового контролю держави, які забезпечують виконання всіма суб’єктами потреб законодавства в сфері фінансів. Нормативний імперативний характер фінансових відносин визначає зовнішні межи фінансового контролю.

Таким чином, значення фінансів підприємств, як вихідної ланки системи фінансів, передумовлює важливу роль фінансового контролю в сфері матеріального виробництва.

Основні фактори фінансової безпеки держави.

Фактори фінансової безпеки	Окремі ознакі оптимальності факторів
Політичний клімат країни	Стабільний демократичний устрій, що стимулює економічне пожвавлення
Бюджетна безпека	Забезпечення платоспроможнсоті держави з урахуванням доходів та витрат державного і місцевіх бюджетів
Фінансова-кредитна політика	Політика, спрамована на підтримку власного товаровиробника
Внутрішній ринок	Відкритість і привабливість внутрішнього ринку для інвесторів
Зовнішня допомога	Надання допомоги в будь-який час, у достатніх розмірах, на прийнятих умовах
Ринок капіталів	Наповнення ринку великою кількістю акцій реально функціонуючих суб’єктів господарювання
Інфляційна безпека	Мінімальна і керована інфляція
База фінансових інструментів	Суттєве розширення арсеналу фінансових інструментів
Фондовий ринок	Схильність населення до операцій із фондовими цінностями
Боротьба з фінансовими злочинами	Ефективна боротьба з фінансовими злочинами і коррупцією
Фінансова-платіжна дисципліна	Зміцнення стану фінансово-платіжної дисципліни, економне і ефективне витрачання ресурсів
Національна валюта	Міцна і стабільна конвертована валюта

Організація фінансового контролю в розвинутих країнах

№	Назва органу фінансового контролю	Відзначна особливість
		Підпорядкованість	Основне призначення
1	Вищий орган державного фінансового контролю (Розрахункова палата чи Аппарат головного аудотора країни)	Безпосередньо парламенту чи президенту	Загальний контроль за видатковою частиною бюджету
2	Податкове відомство	Уряду чи Міністерству фінансів держави	Контроль за доходною частиною бюджету
3	Контрольно-ревізійні підрозділи в міністерствах та відомствах	Як вищому органу державного фінансового контролю, так і відповідному міністерству чи відомству, які фінанонсують за рахунок бюджету	Детальний контроль за достовірністю видатків бюджетних коштів
4	Незалежний аудиторський фінансовий контроль (зовнішній аудит)	Перевірка на договірних початках достовірності звітних даних, балансів, законності операцій, що здійснюються та надання консультаційних послуг (частіше всього недержавному сектору економіки
5	Відділи внутришнього аудиту	Уряду фірм, компаній, банків, корпорацій, в який вони створені	Самоконтроль за рівнем видатків, доходів, рентабельностю, виявою резервів, виконанням оптимального режиму економіки

Функції основних суб’єктів ДФК (державно-фінансового контролю)

Назва суб’єкта контролю	Підпорядкованість	Найважливіщі функції
Рахункова палата	ВРУ	Контроль за використання коштів держбюджету
Державна податкова адміністрація	Президенту	1. Облік платників, податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів і держфондів.2. Контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків та інших обов’язкових платежів.3. Контроль за достовірністю податкового обліку і звітності.
Державна контрольно-ревізійна служба	Мінфіну	1. Контроль за витрачанням бюджетних коштів усіх рівнів і коштів позабюджетніх фондів.2. Контроль за збереженням держмайна у бюджетних установах.3. Контроль за достовірністю бухгалтерського обліку і звітності у бюджетних установах.
Державне казначейство	Мінфіну	1. Організація виконання державного бюджету України і здійснення контролю за цим.2. Управління коштами держбюджету та коштами державних позабюджетних фондів.3. Ведення обліку касового виконання держбюджету.
Антимоно-польний комітет	КМУ	1. Здійснення контролю за дотриманням антимонопольного законодавства.2. Захист законних інтересів підприємств і споживачів шляхом застосування заходів щодо припинення порушень антимонопольного законодавства.
Управління Пенсійного фонду	КМУ	1. Збір і акумуляція внесків для пенсійного забезпечення і допомог.2. Забезпечення фінансування витрат Пенсійного фонду.
Державна інспекція з контролю за цінами	КМУ	Контроль за дотриманням порядку затвердження і застосування цін і тарифів у всіх галузях народного господарства.

Класифікація видів фінансового контролю

[1] К. Маркс и Ф. Энгельс, Сочин., Т. 21, стр. 147.

1 Барановський О.І. «Фінансова безпека держави» // Фінанси України. — № 11. — 1996.— С. 19.