2. Можливість виникнення утруднень у випадку, якщо імпортер пропонує гаранта, що не улаштовує форфейтора.
3. Більш висока, чим при звичайному комерційному кредитуванні, маржа форфейтора.
Переваги для імпортера:
1.Простота і швидкість оформлення документації.
2.Можливість одержання продовженого кредиту по фіксованій процентній ставці.
3.Можливість скористатися кредитною лінією в банку.
Недоліки для імпортера:
1. Зменшення можливості одержати банківський кредит при користуванні банківською гарантією.
2. Необхідність платити комісію за гарантію.
3. Більш висока маржа форфейтора.
4. Можливість виникнення труднощів з оплатою векселя як абстрактного зобов'язання у випадку постачання некондиційних чи товарів невиконання експортером яких-небудь інших умов контракту.
Переваги для форфейтора:
1. Простота і швидкість оформлення документації.
2. Можливість легко реалізувати куплені активи на вторинному ринку.
3. Більш висока маржа, чим при операціях кредитування.
Недоліки для форфейтора:
1. Відсутність права регресу у випадку несплати боргу.
2. Необхідність знання вексельного законодавства країни імпортера.
3. Відповідальність за перевірку кредитоспроможності гаранта.
4. Необхідність нести всі процентні ризики до закінчення терміну векселів.
5. Неможливість зробити платіж раніш терміну.
Недоліки, зазначені в пунктах 2 і 3, характерні не тільки для форфейтора. Тут вони виділені з тієї причини, що для форфейтора не складаються додаткові боргові угоди, на які він міг би послатися. Варто також пам'ятати, що форфейтор несе політичні й інші ризики (ризики трансферту, ризики коливання валют). Вони не відзначені як недоліки для форфейтора, оскільки присутні в будь-якій формі міжнародного кредиту.
Переваги для гаранта:
1. Простота оформлення угоди.
2. Одержання комісії за свої послуги.
Недоліки для гаранта:
Він один, але дуже важливий, і полягає в тім, що гарант приймає на себе абсолютне зобов'язання оплати гарантуємого ним векселя.
6 Порівняльна характеристика факторингу і форфейтингу
Проведемо порівняльну характеристику факторингу і форфейтинга щоб зробити висновок про те, що краще - факторингчифорфейтинг.
Обидва методи кредитування по-своєму унікальні і затребувані економіками різних країн. Доцільність використання того чи іншого методу визначається метою, що переслідує кредитор (продавець, експортер):
Факторинговое обслуговування найбільш ефективне для малих і середніх підприємств, що традиційно випробують фінансові утруднення через несвоєчасне погашення боргів дебіторами й обмеженості доступних для них джерел кредитування. Цей метод ще більш цікавий для цих підприємств, тому що доповнюється елементами бухгалтерського, інформаційного, рекламного, збутового, юридичного, страхового й іншого обслуговування кредитора (клієнта), що дає можливість клієнтам зосередитися на виробництві і заощаджувати на витратах по оплаті праці.
Форфейтинг найбільш ефективний для великих підприємств, що мають на меті акумуляції коштів для реалізації довгострокових і дорогих проектів.
Поріврівнюючи форфейтинг з іншими формами фінансування експорту, можна відмітити, що імпортер, який протребує середньострокового фінансування, чи експортер, у котрого виникла необхідність у середньостроковому кредиті для його покупців, мають кілька альтернатив, у кожній з яких є свої плюси і мінуси. Це:
•Комерційне кредитування
Хоча сучасні банки намагаються давати кредит на умовах плавающе процентної ставки, але застосовується і фіксована ставка. Однак у цьому випадку ставши може бути вище середньої. Крім того, банк може зажадати від експортера застава. При цьому позичальник буде нести ризики неповернення боргу покупцем. Ризик може бути розумний лише за допомогою страхування. Так, в Англії діє така організація, як Департамент гарантій експортних кредитів (ДГЭК) - спеціальний урядовий орган, який підлеглий міністерству торгівлі. Розмір страхових премій, стягнутих ДГЭК залежить від ризиків, які страхуються, і країни передбачуваного експорту. Оскільки ДГЭКне переслідує мету досягнення прибутку, фактичні розміри страхових виплат помірні. Експортеру легше одержати позику під експортну угоду, що застрахована в ДГЭК. Однак страхування рідко покриває 100% суми боргу. Крім того, виплата страхових платежів може бути відкладена на термін від 6 до 18 місяців (поки для повернення боргу не будуть прийняті інші можливі кроки). Треба, нарешті, пам'ятати, що комісіяза страхові послуги досить велика і збільшується при зростанні ступеня ризику.
•Лізинг
До банків іноді звертаються з проханням профінансувати міжнародні лизинговіугоди. З огляду нате, що термін лізингу може бути тривалим, лизингодавач несе істотний фінансовий ризик. Якщо власник устаткування готовиййти на такий ризик, він сам виступає в якості лизингодавача. Якщо ж власник не готовий до цього, виникає тристороння угода, при якій банк виявляється між власником -экспортером і лізингополучателем.
Міжнародний ринок лізингових послуг - один з найбільш динамічних. Разоміз тим для нього характерні і певні обмеження. Так, великим його недоліком є те, що фінансування лізингу має на увазі більш складне документальнс оформлення в порівнянні з форфейтинговими угодами.
8. Потрібно гарантія третього чи обличчя аваль.
| ФАКТОРИНГ | ФОРФЕЙТИНГ |
| 1. Об'єкт операції - переважно рахунок-фактура. | 1. Об'єкт операції - переважно вексель (простий чи переказний). |
| 2. Короткострокове кредитування (до 180 днів). | 2. Середньострокове кредитування (від 180 днів до 10 років). |
| 3. Сума кредиту обмежена можливостями фактора. | 3. Сума кредиту може бути досить високої в наслідку можливості синдирования. |
| 4. Фактор авансує оборотний капітал кредитора 70-90% суми боргу. Інші 10-30% надходять на рахунок кредитора тільки після погашення боргу покупцем продукції за винятком комісії і відсотків. | 4. Форфейтор виплачує суму боргу цілком за винятком дисконту. |
| 5. Чи фактор залишає за собою право регресу до чи кредитора відмовляється від цього права, але й у цьому випадку при експорті товарів політичні і валютні ризики несе експортер. | 5. Форфейтор несе всі ризики несплати боргу включаючи політичні і валютні ризики при експорті товарів. |
| 6. Операція може бути доповнена елементами бухгалтерського, інформаційного, рекламного, збутового, юридичного, страхового й іншого обслуговування кредитора (клієнта). | 6. Не припускає якого-небудь додаткового обслуговування |
| 7. Можливість перепродажу факторингового активу фактором не передбачена. | 7. Передбачається можливість перепродажу форфейтором форфейтингового активу на вторинному ринку. |
| 8. Не потрібно поручительства від третього обличчя. | 8. Потрібно гарантія третього чи обличчя аваль. |
| 9. Припускає кредитування під вже існуючу грошову вимогу, чи під вимогу, що виникне в майбутньому , не чiтко зазначених в договорi фiнансуваннi грошовоi вимоги пiд уступки | 9. Можливе кредитування під поступку фінансового векселя, випущеного з метою акумуляції засобів, для реалізації інших цілей не обмежених торговими. |
Звичайно фінансовий інститут застрахований, крім того, по догово- ру з експортером він погоджується на звільнення останнього від кредитних і политичних ризиків, які супроводжують угоду, у таких межах, у яких він сам застрахований.
Як правило, договір містить застереження про те, що фінансовий інститут не має відношення до товарних аспектів угоди.
Другий договір передбачає зобов'язання іноземного покупця заплатити покупну ціну за товари, для чого після одержання ним транспортних документіввінповинний акцептувати пред'явлені векселі. Така процедура дає фінансовому институту можливість надати покупцю кредитчи одержувати від нього виплачувану частинами ціну товарів. Іноді від покупця вимагають компенсації і просять підтвердити, що він має необхідні ліцензії на імпорт і дозвіл органа валютного контролю на переказ валюти.
У порівнянні з форфейтингом безобігове фінансування має більш складний документообіг, що гальмує здійснення операції. Недоліком цієї форми финансування є і те, що фінансовий посередник звільняє експортера від ризиків лише в тих межах, у яких він сам застрахований, тобто не на всі 100%.
Одним з альтернативних видів фінансування є фінансування на основі ставки, що плаває. При цьому позичальник намагається застрахуватися від можливих неблагоприємних змін ставки. Страхування може бути здійснене за допомогою заключння ф'ючерсних контрактів. Такий контракт являє собою обов'язковий за законом договір про покупкучи продаж валюти за погодженою ціною на домовлену дату у наступному. Ф'ючерсна угода повинна бути виконана її учасниками в будь-якому випадку, незалежно від її вигідності на момент витікання терміну контракту.
При настанні терміну погашення контракту покупці і продавці, як правило, не поставляють один одному валюту, а тільки покривають різницю між ф'ючерсним й реальним валютним котируванням. Основним призначенням ф'ючерсів є страхування прибутку від можливого падіння цін і погіршення валютних курсів. Хеджування практикують імпортери й експортери для захисту від коливань валютного курсу, валютні дилери, банки й інші фінансові інститути - з метою захисту власних коштів .
Суть страхування форфейтинговой угоди за допомогоюф'ючерсів зводиться до наступного: імпортер, уклавши угоду на постачання товару у визначеному місяці, одночасно купує ф'ючерсна суму товарної угоди за курсом, визначеному при висновку; несподіване зростання курсу іноземної валюти принесе імпортерузбиток, але ф'ючерсдасть прибуток у тому жчи більшому розмірі, у протилежному випадку ф'ючерспринесе збиток, а товарна угода - додатковий прибуток.