Фінансові методи збільшення капіталу

---

Overview

Лист7
Лист1
Лист4
Лист2
Лист5
Лист6
Лист3
Лист8

---

Sheet 1: Лист7

1996-1998	225.2	0.78	43.6	16.65	16.66	16.67	43.6	0.49	0.9	0.03	0.9	2.76
1997	494	0.78	46.7	63.99	73.89	77.87	46.7	0.54	0.76	0.02	0.76	2.91
1998	348	0.74	19	19.36	9.45	5.46	46.7	0.56	1.08	0.02	1.08	2.58
ПДВ у процентах до виручки, %
Собівартість у процентах до виручки, %
Прибуток у процентах до виручки, %
336	0.67	24.08	9.35	30.26
306	1.67	29.58	16.67	12.79
279	1.25	26.83	12.98	7.01

---

Sheet 2: Лист1

Діаграма 1. ПДВ, собівартість, прибуток у процентному відношенні до виручки ВП "Ременерго" за 1996-1998 звітні роки.

---

Sheet 3: Лист4

---

Sheet 4: Лист2

---

Sheet 5: Лист5

---

Sheet 6: Лист6

---

Sheet 7: Лист3

---

Sheet 8: Лист8

45

Зміст

ВСТУП

1. Аналізфінансовогостану підприємства

1.1.Значення, задачіі інформаційнезабезпеченняаналізу

1.2. Прийомианалізу

1.3. Аналіздоходностіпідприємства

1.4. Аналізфінансовоїстійкості

1.5. Аналізплатоспроможностіта ліквідності

1.6. Аналізвикористаннякапіталу

2. Аналізфінансовогостану підприємствта шляхи йогооздоровлення

3. Аналізфінансовогостану ВП “Ременерго”

3.1. Аналіздоходностіпідприємства

3.2. Аналізфінансовоїстійкості

3.3. Аналізплатоспроможностіта ліквідності

3.4. Аналізвикористаннякапіталу

ВИСНОВОК

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вступ

Проблема визначенняфінансово-господарськогостану підприємствазавжди характеризуваласьактуальністюі посідалапомітне місцесеред напрямківекономічнихдосліджень.Становленняринкових відносинв Україні підвищилоїї значимістьу зв'язку зрозширеннямкола споживачівподібної інформації:до нього, зокрема,додались комерційнібанки, зацікавленіу ретельномувивченнікредитоспроможностіпотенційногопозикоодержувача;

акціонерипідприємств,що бажаютьвпевнитисьу компетентностіуправліннявкладенимикоштами; аудиторськіфірми; податковіслужби тощо.Тому очевиднимиє вимоги щодопідвищенняякості аналізустану підприємства,вдосконаленняметодів йогопроведення,охопленняперевіркоюмаксимальноїкількостіаспектів діяльностісуб'єкта господарювання,застосуваннянових перспективнихзасобів автоматизації.

Методологіяаналізуфінансово-господарськогостану підприємствастворена ірозкрита уроботах Є.С.Стоянової,А.Д. Шеремета,Е. Хелферта, Ж.Рішара, Л. М.Павлової, І. Т.Балабанова,Д. Міддлтоната багатьохінших вітчизнянихі зарубіжнихекономістів.Але, на мою думку,в основномув працях названихавторів акцентробиться напоточному станідосліджуваногосуб'єкта господарськоїдіяльності,без достатньогозаглибленняу визначенняперспективнихшляхів майбутньогорозвитку, заходівполіпшенняфінансово-господарськогостану. Я вважаю,що при аналізіфінансовогостану підприємстванеобхідновраховуватикомпетентністьадміністрацій,ступінь екологічногоризику тамаркетинговустратегію.

1. Аналізфінансовогостану підприємства

1.1.Значення, задачіі інформаційнезабезпеченняаналізу

В умовах ринковихвідносин виняткововелика рольаналізу фінансовогостану підприємства.Це пов'язанез тим, що підприємстванабуваютьсамостійностіі несуть повнувідповідальністьза результатисвоєї виробничо-господарськоїдіяльностіперед співвласниками(акціонерами),робітниками,банком і кредиторами.

Фінансовийстан підприємства— цесукупністьпоказників,що відображаютьйого спроможністьпокривати своїборгові зобов'язання.Фінансовадіяльністьохоплює процесиформування,руху і забезпеченняцілісностімайна підприємства,контролю зайого використанням.Фінансовийстан є результатомвзаємодії всіхелементівсистеми фінансовихвідносин підприємстваі тому визначаєтьсясукупністювиробничо-господарськихфакторів.

Аналіз фінансовогостану – це глибоке,науково обґрунтованедослідженняфінансовихвідносин і рухуфінансовихресурсів вєдиномувиробничо-торговельномупроцесі. Задачамианалізу фінансовогостану господарюючогосуб'єкта є:

виведеннярентабельностіі фінансовоїстійкості;

вивчення ефективностівикористанняфінансовихресурсів;

встановленняположеннягосподарюючогосуб'єкта нафінансовомуринку і кількіснийвимір йогофінансовоїконкурентоспроможності;

оцінка ступенювиконанняпланових фінансовихзаходів, програм,плану фінансовихпоказників;

оцінка заходів,розробленихдля ліквідаціївиявленихнестатку іпідвищеннявіддання фінансовихресурсів.

Аналіз фінансовогостану господарюючогосуб'єкта включає:

1)аналіз доходності(рентабельності);

2)аналіз фінансовоїстійкості;

3)аналіз кредитоспроможності;

4)аналіз використаннякапіталу;

5)аналіз рівнясамофінансування;

6)аналіз валютнихсамоокупностіі самофінансування.

Основнимджереломінформаційногозабезпеченняаналізу фінансовогостану підприємстваслужить бухгалтерськийбаланс: форма№ 1.Баланс відображаєфінансовийстан підприємствана час йогоскладання. Щобвстановити,який вплив настан речей, щосклався, мализовнішні івнутрішні умовидіяльностіпідприємства,необхідноздійснитианаліз активуі пасиву балансу.І не тількибалансу, алеі іншої фінансовоїзвітності:форми№ 2,форми№ 3.

По сфері доступностіінформаціюможна поділитина відкритуі закриту (секретну).Інформація,що міститьсяв бухгалтерськійі статистичнійзвітності,виходить замежі господарюючогосуб'єкта і євідкритою.Кожний господарюючийсуб'єкт розробляєсвої плановіпоказники,норми, нормативи,тарифи і ліміти,систему їхньоїоцінки і регулюванняфінансовоїдіяльності.Ця інформаціяскладає йогокомерційнутаємницю, аінколи і «ноу-хау»[2,стр.4].

1.2. Прийомианалізу

Аналіз фінансовогостану здійснюєтьсяза допомогоюнаступнихосновних прийомів:порівняння,зведення ігрупування,ланцюговіпідстановки,прийом різниць.В окремих випадкахможуть бутивикористанізасоби економічногота математичногомоделювання(регресійнийі кореляційнийаналіз).

Прийом порівнянняполягає вспівставленніфінансовихпоказниківзвітного періодуз їхніми плановимизначеннями(норматив, норма,ліміт) і з показникамиперіоду ,щопередує. Длятого щоб результатипорівняннязабезпечилиправильнівисновки аналізу,необхідновстановитиспівставністьпоказників,що порівнюються,тобто їхняоднорідністьі спільна якість.

Співставністьаналітичнихпоказниківпов'язана зпорівненістюкалендарнихтермінів, методівоцінки, умовроботи, інфляційнихпроцесів ітощо.

Прийом зведенняі групуванняполягає в об'єднанніінформаційнихматеріалівв аналітичнітаблиці, що даєможливістьзробити необхідніспівставленняі висновки.Аналітичнігрупуваннядозволяютьв процесі аналізувиявити взаємозв'язокрізноманітнихекономічнихявищ і показників,визначити впливнайбільш істотнихфакторів івиявити ті чиінші закономірностіі тенденціїу розвиткуфінансовихпроцесів.

Прийомланцюговихпідстановокзастосовуєтьсядля розрахункувеличини впливуокремих факторівв загальномукомплексіїхнього впливуна рівень сукупногофінансовогопоказника. Цейприйом використовуєтьсяв тих випадках,коли зв'язокміж показникамиможна виразитиматематичнов формі функціональноїзалежності.Суть прийомуланцюговихпідстановокполягає в тому,що, послідовнозамінюючикожний звітнийпоказник базисним(тобто показником,з яким порівнюєтьсяпоказник ,щоаналізується),всі інші показникирозглядаютьсяпри цьому якнезмінні. Таказаміна дозволяєвизначитиступінь впливукожного факторуна сукупнийфінансовийпоказник. Числоланцюговихпідстановокзалежить відкількостіфакторів, щовпливають насукупний фінансовийпоказник. Розрахунокпочинаютьсяз вихідноїбази, коли всіфактори дорівнюютьбазисномупоказнику; ітому загальнакількістьрозрахункузавжди на одиницюбільша кількостіфакторів, щовизначають.Ступінь впливукожного факторувстановлюєтьсяшляхом послідовноговирахування:з другого розрахункувираховуєтьсяперший; з третього– другийі т. д. Застосуванняприйому ланцюговихпідстановоквимагає сувороїпослідовностівизначеннявпливу окремихфакторів. Цяпослідовністьполягає в тому,що в першу чергузвертаєтьсяувага на ступіньвпливу кількіснихпоказників,що характеризуютьабсолютнийобсяг діяльності,обсяг фінансовихресурсів. Обсягдоходів і затрат,в другу чергу– кількіснихпоказників,що характеризуютьрівень доходіві затрат, ступіньефективностівикористанняфінансовихресурсів.

Прийомрізниць полягаєв тому, що попередньовизначаєтьсяабсолютна абовідносна різниця(відхиленнявід базисногопоказника) пофакторам, щовивчаються,і сукупномуфінансовомупоказнику.Після цьогоце відхилення(різниця) покожному факторуперемножуєтьсяна абсолютнезначення іншихвзаємопов’язанихфакторів. Прививченні впливуна сукупнийпоказник двохфакторів (кількісногоі якісного), якправило, відхиленняпо кількісномуфактору перемножуютьна базиснийякісний фактор,а відхиленняпо якісномуфактору– назвітний кількіснийфактор.

Прийомланцюговихпідстановокі прийом різницьє різновидомприйому, щоотримало назву«елімінування».Елімінування–логічний прийом,що використовуєтьсяпри вивченніфункціональногозв'язку, приякому послідовновиділяєтьсявплив одногофактору івиключаєтьсявплив всіхінших. Використанняприйомів аналізудля конкретнихцілей вивченнястану господарюючогосуб'єкта ,щоаналізується,складає в сукупностіметодикуаналізу[5,стр.298].

1.3. Аналіздоходностіпідприємства

Доходністьгосподарюючогосуб'єкта характеризуєтьсяабсолютнимиі відноснимипоказниками.Абсолютнийпоказник доходності– це сумаприбутку (доходів).Відноснийпоказник– рівеньрентабельності.Рентабельністьявляє собоюдоходність(прибутковість)виробничо-торгівельногопроцесу. Їївеличина вимірюєтьсярівнем рентабельності.Рівень Рентабельностігосподарюючихсуб'єктів, пов'язанихз виробництвомпродукції(товару, робіт,послуг), визначаєтьсявідсотковимвідношеннямприбутку відреалізаціїпродукції дособівартостіпродукції:

, (1)

де Р– рівеньрентабельності,%:

П –прибуток відреалізаціїпродукції,грн.;

С –собівартістьпродукції, грн.

Рівень рентабельностіпідприємствторгівлі,громадськогохарчуваннявстановлюєтьсявідношеннямприбутку відреалізаціїтовару (продукціїгромадськогохарчування)до товарообігу.

В процесі аналізувивчаютьсядинаміка зміниобсягу чистогоприбутку, рівеньрентабельностіі фактори, щоїх визначають.Основнимифакторами, щовпливають начистий прибуток,є обсяг виручкивід реалізаціїпродукції,рівень собівартості,рівень рентабельності,доходи відпозареалізаційнихоперацій, видаткипо позареалізаційнимопераціям,розмір податкуна прибутокінших податків,що виплачуютьсяз прибутку.

Аналіз доходностігосподарюючогосуб'єкта проводитьсяв порівнянніз планом і періодом,що передує. Вумовах сильнихінфляційнихпроцесів важливозабезпечитиспівставленняпоказниківі виключитивплив на нихпідвищенняцін. Аналізпроводитьсяпо даним роботиза рік. Показникиминулого рокунаведені доспівставленностіз показникамизвітного рокуз допомогоюіндексаціїцін. ПлановіПоказникирозробляютьсягосподарюючимсуб'єктом самостійнодля внутрішньогокористування.

Аналізвиконанняпланових показниківдозволяє відповістина питання: чиотримав господарюючийсуб'єкт те, щопланував отримати?Якщо ні, то хтовинний–неефективнаробота чи неефективнепланування?

На величинусобівартостівпливаютьрізноманітніфактори, якіможна звестив дві групи.

Першагрупа–зовнішні фактори,що відображаютьзагальнийрівень розвиткуекономікикраїни і якіне залежатьвід діяльностігосподарюючогосуб'єкта. Впливцієї групифакторів проявляєтьсяв рівні цін насировину, товар,матеріали,обладнання,енергоносії,тарифах натранспорт, водута інші матеріальніпослуги, ставкахорендної плати,нормах амортизаційнихвідрахувань,відрахуваньна державнесоціальнестрахування,на медичнестрахуваннюі ін.

Другагрупа- внутрішніфактори, безпосередньопов'язані зрезультатамидіяльностігосподарюючогосуб'єкта, зпідприємницькоюактивністю.До цих факторіввідносятьсяобсяг виручкивід реалізації,форми і системиоплати праці,підвищенняпродуктивностіпраці, покращеннявикористанняосновних фондіві оборотнихкоштів тощо.

Аналіз собівартостідоцільно проводитив двох напрямках:вивчення загальногорівня собівартостіі факторів, щовпливають нарозмір всіхабо більшостіелементівзатрат; аналізокремих видівзатрат з метоювиявленнярезервів економіїпо конкретнимелементамзатрат. На рівеньсобівартостіпродукціївеликий впливмає виручкавід реалізаціїпродукції. Всізатрати повідношеннюдо обсягу виручкиможна поділитина дві групи:умовно-постійніі змінні.

Умовно-постійниминазиваютьсязатрати, сумаяких не змінюєтьсяпри зміні виручкивід реалізаціїпродукції. Доцієї групивідносяться:орендна плата;амортизаціяосновних фондів;знос нематеріальнихактивів; зносматеріальнихі швидкозноснихпредметів;видатки наутриманнябудинків, приміщень;послуги сторонніхпідприємстві організацій;затрати напідготовкуі перепідготовкукадрів; затратинекапітальногохарактеру, щопов'язані зпроцесомвдосконаленнятехнологіїі організаціївиробництва;відрахуванняв ремонтнийфонд, відрахуванняна обов'язковестрахуваннямайна і іншівиди затрат.Умовно-постійнізатрати аналізуютьсяпо абсолютнійсумі.

Зміннізатрати- цезатрати, сумаяких змінюєтьсяпропорційнозміні обсягувиручки відреалізаціїпродукції. Цягрупа включає:видатки насировину; транспортнівитрати; видаткина оплату праці;паливо, газ іелектроенергіюдля виробничихцілей; видаткина тару і упаковку;відрахуванняна державнесоціальнестрахування,в пенсійнийфонд, на обов'язковемедичне страхування,в фонд зайнятостіі ін.

Змінні затратианалізуютьсяшляхом співставленнярівнів затрату відсоткахдо обсягу виручки.

Розмежуваннязатрат наумовно-постійніі змінні дозволяєчітко показуватизалежністьміж виручкоювід реалізаціїпродукції,собівартістюі розміромприбутку відреалізаціїпродукції[1,стр10].

1.4. Аналізфінансовоїстійкості

В умовахринку, колигосподарськадіяльністьпідприємстваі його розвитокздійснюєтьсяза принципамисамофінансування,а при нестачівласних фінансовихресурсів – зарахунок позичковихкоштів, дужеважливо проаналізуватифінансовунезалежністьпідприємствавід зовнішніхджерел, оскількисаме вони впливаютьна запас фінансової стійкостіпідприємстваза умови, щойого власнікошти більші від позичених.Фінансовастійкістьоцінюєтьсяза співвідношеннямвласних і позичковихкоштів в активахпідприємстваза темпаминагромадженнявласних коштівв результатігосподарськоїдіяльності,співвідношеннямдовго- і короткостроковихзобов’язаньпідприємства,достатнімзабезпеченнямматеріальнихоборотнихзасобів власнимиджерелами, щоі є сутністюфінансовоїстійкостіпідприємства.

Стійкістьфінансовогостану підприємствахарактеризуєтьсясистемою фінансовихкоефіцієнтів.Вони розраховуються,як співвідношенняабсолютнихпоказниківактиву і пасивубалансу. Аналізфінансовихкоефіцієнтівполягає в порівнянніїх значень збазовими величинами,а також у вивченніїх динамікиза звітнийперіод та задекілька років.У якості базовихвеличин можутьбути використанізначення показниківданого підприємстваза минулий рік,середньогалузевіпоказники,значення показниківнайперспективнішихпідприємств.Крім того вякості базипорівнянняможуть служититеоретичнообґрунтованіабо отриманів результатіекспертнихоцінок величини,що характеризуютьоптимальніабо критичні(порогові) зточки зорустійкостіфінансовогостану значенняпоказників.

Одним із найважливішихпоказників,що характеризуютьфінансовустійкістьпідприємствата його незалежністьвід позиковихкоштів є коефіцієнтавтономії, якийвизначаєтьсяшляхом діленнясуми власнихкоштів на загальнусуму фінансування(загальнийпідсумок балансу)і розраховуєтьсяза формулою:

(2)

Він показує,частку власнихкоштів у загальнійсумі всіх коштівпідприємства,авансованихним для здісненнястатутноїдіяльності.Вважається,що чим вищачастка власнихкоштів (капіталу),тим більшешансів у підприємствасправитисяз непередбаченимиобставинами,що виникаютьв ринковійекономіці.Мінімальнепорогове значення

.таке значенняпоказника даєпідстави вважати,що всі зобов’язанняпідприємстваможуть бутипокритті йоговласними коштами.Рівень автономіїцікавить нетільки самепідприємство,але і йогокредиторів.Збільшеннякоефіцієнтуавтономіїсвідчить прозбільшенняфінансовоїнезалежності,підвищує гарантіїпогашенняпідприємствомсвоїх зобов’язаньта розширюєможливостізалученнякоштів ззовні.

Коефіцієнтавтономіїдоповнює коефіцієнтспіввідношеннязалучених тавласних коштів,який є часткоювід діленнявсієї сумизобов’язаньпо залученихкоштах на сумувласних коштів:

,(3)

Цей коефіцієнтпоказує скількипозичковихкоштів залучилопідприємствона одну грн.вкладених уактиви власнихкоштів. Нормальнимвважаєтьсяспіввідношення1:2, при якому однатретина загальногофінансуваннясформованаза рахунокзалученихкоштів. Нормальнеобмеження дляцього показникаменше 1.

Для збереженнямінімальноїфінансовоїстабільностіпідприємствакоефіцієнтспіввідношеннязалучених тавласних коштівповинен бутиобмеженимзначеннямивідношеннямобільнихкоштів до вартостііммобілізованих.Цей показникназиваєтьсякоефіцієнтомспіввідношеннямобільних таіммобілізованихкоштів і розраховуєтьсяза формулою:

,(4)

Значення цьогокоефіцієнтуу великій мірізалежить відгалузевихособливостейпідприємства.

Важливоюхарактерністюстійкостіфінансовогостану є такожкоефіцієнтманеврування,який дорівнюєвідношеннювласних оборотнихкоштів до сумиїх джерел формування:

,(5)

Цей коефіцієнтпоказує, якачастка власнихкоштів підприємствазнаходитьсяв мобільнійформі, що дозволяєбільш або меншманевруватицими коштами.Низьке значенняцього показникаозначає, щозначна частинавласних коштівпідприємствазакріпленав цінностяхіммобілізаційногохарактеру, якіє менш ліквідними,тобто не можутьбути достатньошвидко перетвореніна грошовуготівку. З фінансовоїточки зорупідвищеннякоефіцієнтуманевруваннята його високийрівень завждипозитивнохарактеризуєпідприємство:власні коштипри цьому мобільні,а більша частинаїх вкладенане в основнізасоби тапозаоборотніактиви, а в оборотнізасоби. Томузбільшеннякоефіцієнтуманевруванняє бажаним, алев тих межах, вяких він можливийпри конкретнійструктурі майнапідприємства.Якщо коефіцієнтзбільшуєтьсяне за рахунокзменшеннявартості основнихкоштів, а завдякивипереджаючомузбільшеннювласних джерелу порівняннііз збільшеннямосновних коштів,що вкладенів основні засоби,у тому випадкузбільшеннякоефіцієнтудійсно свідчитьпро збільшенняфінансовоїстійкостіпідприємства.У якості оптимальноївеличини коефіцієнтманевруванняможе бути прийнятийу розмірі ≥0,5. цеозначає, щоменеджер підприємствата його власникиповинні дотримуватисяпаритетногопринципу вкладаннявласних коштівв активи мобільногота іммобілізованогохарактеру, щозабезпечитьдостатню ліквідністьбалансу.

Крім коефіцієнтаманевруваннязастосовуютькоефіцієнтимобільностівсіх коштівпідприємствата оборотнихкоштів. Першийз них визначаєвідношеннявартості оборотнихкоштів до вартостівсього майнапідприємстваза формулою:

,(6)

Цей коефіцієнтхарактеризуєчастку коштівдля погашенняборгів. Чимвище значеннякоефіцієнту,тим більше упідприємстваможливостейзабезпечуватибезперервнуроботу і розраховуватисьз кредиторами.Коефіцієнтмобільностіоборотнихкоштів визначаєтьсяділенням найбільшмобільної їхчастини (грошовихкоштів) такороткостроковихфінансовихвкладень навартість оборотнихкоштів:

,(7)

Цей коефіцієнтпоказує часткуабсолютноготових доплатежу коштівв загальнійсумі коштів,спрямованихна погашеннядовгостроковихборгів.

Одним з основнихпоказниківстійкостіфінансовогостану підприємстває коефіцієнтзабезпеченостізапасів і затратвласними джереламиїх формування.Він дорівнюєвідношеннюсуми власнихоборотних тадовгостроковихпозичковихкоштів до вартостізапасів і затратпідприємства.Він обчислюєтьсяза формулою:

,(8)

Нормальнеобмеження цьогопоказника, якепідтверджуєтьсяданими господарськоїпрактики, складає

.

Нормальнийкоефіцієнтзабезпеченостізапасів і затратвласними оборотнимикоштами визначаєтьсявиходячи зтого, що власнимиджереламиповинні бутипокриті необхіднийрозмір запасіві затрат, а іншіможна покритикороткостроковимикоштами. Прицьому необхіднийрозмір запасіві затрат в більшіймірі відповідаєобґрунтованійпотребі в нихв ті періоди,коли швидкістьїх обертаннявища.

Важливу характеристикуструктурикоштів підприємствадає коефіцієнтмайна виробничогопризначення,який дорівнюєвідношеннюсуми основнихкоштів, капітальнихвкладень,устаткування,виробничихзапасів нанезавершенівиробництвадо вартостівсього майнапідприємства:

,(9)

Нормальнимвважаєтьсятаке обмеженняцього показника:

.Паритетнийпринцип вкладаннякоштів у майновиробничоїсфери та сфериобігу створюєсприятливіумови як дляутвореннявиробничогопотенціалу,так і для фінансовоїдіяльності.

Частковимизначеннямикоефіцієнтумайна виробничогопризначенняє показники,що характеризуютьчастку основнихкоштів таматеріальнихоборотнихкоштів у вартостімайна.

Коефіцієнт основних коштівдорівнює відношеннюосновних коштівдо підсумкубалансу:

,(10)

Прианалізі фінансовогостану доцільновивчити правильністьзастосуваннявласних оборотнихкоштів і виявитиїхню іммобілізацію.Іммобілізаціявласних оборотнихкоштів означаєвикористанняїх не за призначенням,тобто в основнізасоби, нематеріальніактиви і фінансовідовгостроковівкладення. Вумовах ринковоїекономікигосподарюючийсуб'єкт самостійнорозпоряджаєтьсясвоїми власнимиі залученимикоштами. Томуаналіз іммобілізаціївласних оборотнихкоштів проводитьсятільки за різкогозменшеннявласних засобівза звітнийперіод.

1.5. Аналізплатоспроможностіта ліквідності

Наступниметапом аналізує виявленняплатоспроможностігосподарюючогосуб'єкта. Аналізплатоспроможностіздійснюєтьсяшляхом співставленнянаявності інадходженнязасобів з платежамипершої необхідності.Найбільш чіткоплатоспроможністьвиявляєтьсяпри її аналізіза відноснокороткий термін(тиждень, півмісяця).Платоспроможністьвимірюєтьсячерез коефіцієнтплатоспроможності,що являє собоювідношеннягрошових сум,що є в наявності,до суми негайнихплатежів напевну дату абона наступнийперіод:

,(11)

де К_П– коефіцієнтплатоспроможності,%;

Г – грошовісуми, що є внаявності,грн.;

П – сума негайнихплатежів, грн.

Якщо коефіцієнтплатоспроможностідорівнює абобільший одиниці,то це означає,що господарюючийсуб'єкт платоспроможний.Якщо коефіцієнтменший за одиницю,то в процесіаналізу необхідновстановитипричини нестачіплатіжнихзасобів (зменшеннязростання сумивиручки, доходів,прибутку, неправильневикористанняоборотнихкоштів, наприклад,надмірні запасисировини, товару,готової продукціїі ін.).

Під кредитоспроможністюгосподарюючогосуб'єкта розумієтьсянаявність унього підставдля одержаннякредиту і поверненняйого в зазначенийтермін. КредитоспроможністьПозичальникахарактеризуєтьсяйого дбайливістюпри розрахункахпо раніше отриманимкредитам, поточнимфінансовимстаном і можливістюпри необхідностімобілізуватигрошові засобиз різноманітнихджерел. Банк,перш ніж надатикредит, визначаєступінь ризику,що він готовийприйняти насебе, та розміркредиту, щоможе бути наданий.Аналіз умовкредитуванняприпускаєвивчення:

1)«солідності»позичальника,що характеризуєтьсясвоєчасністюрозрахунківпо раніше отриманимкредитам, якістюнаведенихзвітів, відповідальністюі компетентністюкерівництва;

2)«спроможності»позичальникавироблятиконкурентноспроможнупродукцію;

3)«доходів». Прицьому проводитьсяоцінка прибутку,що одержуєтьсябанком прикредитуванніконкретнихзатрат позичальника,по порівняннюз середньоюдоходністюбанку. Рівеньдоходів банкуповинен бутипов’язанийзі ступенемризику прикредитуванні.Банк оцінюєрозмір прибутку,що одержуєтьсяпозичальникомз точки зоруможливостісплати банкувідсотків приздійсненнінормальноїфінансовоїдіяльності;

4)«цілі» використаннякрупних ресурсів;

5)«суми» кредиту.Це вивченняпроводитьсявиходячи зпроведенняпозичальникомзаходу ліквідностібалансу, співвідношенняміж власнимиі позиченимикоштами;

6)«погашення».Це вивченнявиробляєтьсяшляхом аналізуповерненнякредиту зарахунок реалізаціїматеріальнихцінностей,наданих гарантійі використаннязаставногоправа;

7)«забезпечення»кредиту, тобтовивчення статутуі положень зточки зорувизначенняправ банкубрати під заставупід виданупозичку активипозичальника,включаючи цінніпапери.

При аналізікредитоспроможностівикористаютьцілий ряд показників.Найбільш важливимиє норма прибуткуна вкладенийкапітал іліквідність.

Норма прибуткуна вкладенийкапітал визначаєтьсявідношеннямсуми прибуткудо загальноїсуми пасивупо балансу

,(12)

де Р– нормаприбутку,

П– сумаприбутку зазвітний період(квартал, рік),грн.;

– загальнасума пасиву,грн.

Зростання цьогопоказникахарактеризуєтенденціюприбутковоїдіяльностіпозичальника,його доходності.

Ліквідністьгосподарюючогосуб'єкта- цеспроможністьйого швидкопогашати своюзаборгованість.Вона визначаєтьсяспіввідношеннямвеличинизаборгованостіі ліквіднихзасобів, тобтозасобів, щоможуть бутивикористанідля погашенняборгів (готівковігроші, депозити,цінні папери,елементи оборотнихкоштів щореалізуютьсяі ін.). По суті,ліквідністьгосподарюючогосуб'єкта означаєліквідністьйого балансу.ЛіквідністьБалансу висловлюєтьсяв ступені покриттізобов'язаньгосподарюючогосуб'єкта йогоактивами, термінперетворенняяких в грошівідповідаєтерміну погашеннязобов'язань.Ліквідністьозначає безумовнуплатоспроможністьгосподарюючогосуб'єкта і припускаєпостійну рівністьміж активамиі зобов'язаннямипродавця якпо загальнійсумі, так і потермінам настання.Аналіз ліквідностібалансу полягаєв порівняннізасобів поактиву, що булизгрупованіпо ступенюїхньої ліквідностіі розташованихв порядку зменшенняліквідності,зі зобов'язаннямипродавця попасиву, об'єднанимипо термінамїхнього погашенняі в порядкузростаннятермінів.

Ступінь перетворенняпоточних активівна готівкунеоднаковий.Тому у вітчизнянійта світовійпрактиці обчислюютьтри відносніпоказникиліквідності.

Ліквідністьгосподарюючогосуб'єкта оперативноможна визначитиза допомогоюкоефіцієнтуабсолютноїліквідності,що являє собоювідношеннягрошових засобів,готових дляплатежів ірозрахунку,до короткостроковихзобов'язань.

,(13)

де К_АЛ–коефіцієнтабсолютноїліквідностігосподарюючогосуб'єкта;

Г –грошові засоби(в касі, на розрахунковомурахунку, навалютномурахунку, врозрахунку,в шляху, іншігрошові засоби),грн.;

Ц –цінні папериі короткостроковівкладення,грн.;

К –короткостроковікредити і позиченікошти, грн.;

3 –кредиторськазаборгованістьі інші пасиви,грн.

Цейкоефіцієнтхарактеризуєможливістьгосподарюючогосуб'єкта мобілізуватигрошові засобидля покриттякороткостроковоїзаборгованості.Чим вищий данийкоефіцієнт,тим надійнішийпозичальник.

Другийпоказниквідрізняєтьсявід першоготим, що в чисельникудо раніше наведеноїсуми додаютьсясуми короткостроковоїдебіторськоїзаборгованості,яка є реальноюдо отримання.Цей показникмає назву коефіцієнтліквідностіта розраховуєтьсяза формулою:

,(14)

Він відображаєпрогнозованіплатіжні можливостіпідприємства,за умови своєчасногопроведеннярозрахунківз дебіторами.

Третій показникліквідності– коефіцієнтпокриття абопоточної ліквідності,в чисельникумістить щевартістьматеріально-виробничихзапасів, якіу випадкунеобхідностіможна продатитобто перетворитина готівковікошти. Однакце вже меншліквідна статтяу порівнянніз попередніми,оскільки нареалізаціюзапасів знадобитьсяпевний час.Формула розрахункумає такий вигляд:

,(15)

Коефіцієнтпокриття показуєплатіжні можливостіпідприємства,які оцінюютьсяза умови нетільки своєчаснихрозрахунківз дебіторамита при сприятливійреалізаціїготової продукції,а ще і продажуу випадкунеобхідностіінших елементівматеріальнихоборотнихкоштів.

Слідмати на увазі,що всі банкикористуютьсяпоказникамикредитоспроможності.Однак кожнийз них формуєсвою кількіснусистему оцінки,що складаєкомерційнутаємницю банку,в розподіліпозичальниківна три категорії:надійний(кредитоспроможний),нестійкий(обмеженокредитоспроможний),ненадійний(некредитоспроможний).Позичальник,визнаний надійним,кредитуєтьсяна загальнихумовах; в цьомувипадку можебути застосованийпільговийпорядок кредитування.Якщо позичальниквиявляєтьсянестійкимклієнтом, топри укладаннюкредитногодоговорупередбачаютьсянорми контролюза діяльністюпозичальникаі поворотністюкредиту (гарантія,поручительство,щомісячнаперевірказабезпечення,умови заставногоправа, підвищенняпроцентнихставок і ін.).Якщо позивачвизнаний ненадійнимклієнтом, токредитуванняйого здійснюватинедоцільно.Банк може надатипозичку тількина особливихумовах, передбаченихв кредитномудоговорі.

Головнимипричинаминезабезпеченняліквідностіі кредитоспроможностігосподарюючогосуб'єкта є наявністьдебіторськоїзаборгованості,особливоневиправданоїзаборгованості,порушеннязобов'язаньпродавця передклієнтами,нагромадженнянадлишковихвиробничихі товарнихзапасів, низькаефективністьгосподарськоїдіяльності,уповільненняоборотностіоборотнихкоштів[9,стр.45].

1.6. Аналізвикористаннякапіталу

Вкладеннякапіталу повиннобути ефективним.Під ефективністювикористаннякапіталу розумієтьсявеличина прибуткуна один карбованецьвкладеногокапіталу.

Йдеться прокомплекснепоняття, щовключає в себерух оборотнихкоштів, основнихфондів, нематеріальнихактивів. Томуаналіз використаннякапіталу проводитьсяпо окремим йогочастинам, післяцього робитьсязведений аналіз.

1.Ефективністьвикористанняоборотнихкоштів характеризуєтьсяпередусімїхньою оберненістю.Під оберненістюзасобів розумієтьсятривалістьпроходженнязасобами окремихстадій виробництваі обігу. Час,протягом якогооборотні коштизнаходятьсяв обороті, тобтопослідовнопереходятьз однієї стадіїв іншу, складаєперіод оборотуоборотнихкоштів.

Оберненістьоборотнихкоштів обчислюєтьсятривалістюодного оборотув днях (оборотністьоборотнихкоштів в днях)або кількістюобертів зазвітний період(коефіцієнтоберненості).Тривалістьодного оборотув днях являєсобою відношеннясуми середньогозалишку оборотнихкоштів до сумиодноденноївиручки заперіод, щоаналізується:

,(16)

де Z –оберненістьоборотнихкоштів, днів;

О –середній залишокоборотнихкоштів, грн.;

t –число днівперіоду ,щоаналізується(90, 360);

Т–виручка відреалізаціїпродукції заперіод, щоаналізується,грн.

Коефіцієнтоберненостізасобів характеризуєрозмір обсягувиручки відреалізаціїв розрахункуна1 грн.оборотнихкоштів. Вінвизначаєтьсяяк відношеннясуми виручкивід реалізаціїпродукції досередньогозалишку оборотнихкоштів по формулі:

,(17)

де К_О–коефіцієнтоберненості,звороту;

Т–виручка відреалізаціїпродукції защо аналізуєтьсяперіод, грн.;

О –середній залишокоборотнихкоштів, грн.;

Коефіцієнтоберненостізасобів- цефондовіддачаоборотнихкоштів. Збільшенняйого свідчитьпро більш ефективневикористанняоборотнихкоштів. Коефіцієнтоберненостіодночаснопоказує кількістьобертів оборотнихкоштів за період,що аналізується,і може бутирозрахованийділенням кількостіднів періоду,що аналізуєтьсяна тривалістьодного оборотув днях (оберненістьв днях):

,(18)

де К_О–коефіцієнтоберненостізасобів, обертів;

t – кількістьднів періоду,що аналізується(90, 360);

Z – оберненостіоборотнихкоштів, днів.

Важливимпоказникомефективностівикористанняоборотнихкоштів є такожкоефіцієнтзавантаженнязасобів в обігу.Коефіцієнтзавантаженнязасобів в обігухарактеризуєсуму оборотнихкоштів, щоавансуютьсяна1 грн.виручки відреалізаціїпродукції.Іншими словами,він являє собоюоборотнуфондомісткість,тобто затратиоборотнихкоштів (в копійках)для одержання1 грн.реалізованоїпродукції(робіт, послуг).Коефіцієнтзавантаженнязасобів в зворотіявляє собоювідношеннясередньоїостачі оборотнихкоштів до сумивиручки відреалізаціїпродукції:

,(19)

Де К_З–коефіцієнтзавантаженнязасобів в обороті,коп.;

О –середній залишокоборотнихкоштів, грн.;

Т–виручка відреалізаціїпродукції заперіод, щоаналізується,грн.

100 –перевод гривеньв копійки.

Коефіцієнтзавантаженнязасобів в звороті(К_З)- величина,зворотна коефіцієнтуоборотностізасобів (К_О).Чим меншийкоефіцієнтзавантаженнязасобів, тимефективнішевикористовуютьсяоборотні кошти.

2.Ефективністьвикористанняосновних фондіввимірюєтьсяпоказникамифондовіддачіі фондомісткості.

Фондовіддачаосновних фондіввстановлюєтьсявідношеннямобсягу виручкавід реалізаціїпродукції досередньоївартості основнихфондів:

,(20)

деФ–фондовіддача,грн.:

Т–обсягвиручки відреалізаціїпродукції,грн.,

С–середньорічнавартість основнихфондів, грн.

Зростанняфондовіддачісвідчить пропідвищенняефективностівикористанняосновних фондів.

Фондомісткістьпродукції євеличина, зворотнафондовіддачі.Вона характеризуєзатрати основнихзасобів (в копійках),що авансуютьсяна один карбованецьвиручки відреалізаціїпродукції:

,(21)

Де Ф_В–фондомісткістьпродукції,коп.;

С –середньорічнавартість основнихфондів, грн.;

Т–виручкавід реалізаціїпродукції,грн.,

100 –переводгривень в копійки.

Зниженняфондомісткостіпродукціїсвідчить пропідвищенняефективностівикористанняосновних фондів.

Показник фондовіддачітісно пов'язанийз продуктивністюпраці і фондоозброєністюпраці, що характеризуєтьсявартістю основнихфондів, щоприходятьсяна одного робітника.

Маємо:

;(22) ;(23)

;(24) ;(25)

;(26) ;(27)

де В–продуктивністьпраці, грн.;

R–чисельністьробітників,чоловік;

Ф_В–фондоозброєністьпраці, грн.;

Ф–фондовіддачаосновних фондів,грн.

Таким чином,основною умовоюзростанняфондовіддачіє перевищеннятемпів роступродуктивностіпраці над темпамиросту фондоозброєностіпраці.

3.Ефективністьвикористаннянематеріальнихактивів вимірюється,як і використанняосновних фондів,показникамифондовіддачіі фондомісткості.

4.Ефективністьвикористаннякапіталу вцілому наступна.Капітал в ціломуявляє собоюсуму оборотнихкоштів, основнихфондів, нематеріальнихактивів. Ефективністьвикористаннякапіталу найкраще характеризуєтьсяйого рентабельністю.Рівень Рентабельностікапіталу вимірюєтьсявідсотковимвідношеннямбалансовогоприбутку довеличини капіталу.

Рівень Рентабельностікапіталу можебути висловленийнаступноюформулою, щохарактеризуєйого структуру:

,(28)

де Р– рівеньрентабельностікапіталу, %;

П–балансовийприбуток, грн.;

Т–виручка, грн.;

К_О– ккоефіцієнтоберненостізасобів, обертів;

Ф–фондовіддачаосновних фондів,грн.;

Ф_Н–фондовіддачанематеріальнихактивів, грн.

Данаформула показує,що рівеньрентабельностікапіталу знаходитьсяв прямій залежностівід рівня балансовогоприбутку на1 грн.виручки, коефіцієнтаоборотностіоборотнихкоштів, фондовіддачіосновних фондів,фондовіддачінематеріальнихактивів[1,стр.40].

2. Аналізфінансовогостану підприємствта шляхи йогооздоровлення

Відповіднодо домовленості,досягнутоїна нараді вУкраїнськійспілці промисловціві підприємціву грудні 1996 р.,Асоціаціяукраїнськихбанків проаналізуваламатеріалистатистичноїзвітностіМіністерствастатистикиі Національногобанку України,пов'язані зістаном власнихоборотнихкоштів промисловихпідприємств,їх використанням,можливістювидачі підприємствамбанківськогокредиту напоповненняоборотнихкоштів та впливуцього факторуна оздоровленняфінансовогостану, пожвавленнявиробничоїдіяльностігалузі. ЕкспертиАУБ, з активноюучастю В. Мельниката І. Самойлової,дійшли висновків:

Станом на 01.07.96 р.у цілому попромисловостіУкраїни власній прирівнянідо них коштистановили163808 млн. грн. В основнихфондах і нематеріальнихактивах булорозміщено149642 млн. грн., збиткистановили2290млн. грн. Отже,власні оборотнікошти по галузівизначаютьсяв сумі 11878 млн.грн.

Виходячи ізсередньомісячногообсягу виробництвапромисловоїпродукціїза період ізсічня по жовтень1996 р. в 6008 млн. грн.і загальноприйнятоїсередньої нормизапасів у днях— 60 днів, потребав оборотнихкоштах підприємствпромисловостіможе бути визначенав сумі 12000 млн.грн.

Таким чином,проведенийаналіз свідчить,що промисловістьу цілому, відповіднодо даних балансівна 01.07.96 р., номінальнемає оборотнікошти у межахнормальноїпотреби (табл.1).

Слід зауважитипро вкрайнезадовільневикористанняоборотнихкоштів.

Фактичне завантаженняоборотнихкоштів на 01.07.96 р.становило 46960млн. грн., що на35000 млн. грн., абов 4 рази, перевищуєфінансовіджерела власнихоборотнихкоштів (11878 млн.грн.), у тому числі:

• наматеріальнізапаси виділенооборотнихкоштів на суму18713 млн. грн., щоперевищуєзагальнурозрахункову(нормативну)потребу в оборотнихкоштах в 1,5 рази,з них: виробничізапаси і незавершеневиробництвостановлять96-денний запаспри загальноприйнятомупоказнику в60 днів;

• залишкиготової продукціїстановили 4000млн. грн., або20-денний запас,виходячи зфактичноговипуску продукції,при прийнятійнормі запасу— 5 днів;

• надебіторськузаборгованістьвідраховано19000 млн. грн. Цясума в 1,6 разиперевищуєзагальнурозрахунковупотребу в оборотнихкоштах. Якщоврахуватидіючий порядокрозрахункуіз застосуваннямпопередньоїоплати поставки,то вся ця сумаявляє собоюнепродуктивнівитрати, яківажко мобілізуватидля повернення.

Таблиця 1. Розрахунокнаявностівласних оборотнихкоштів підприємствпромисловостіза даними балансівна 01.07.96

(млн. грн.)

1. Джерелаформуваннявласних іприрівнянихдо них коштів:
— статутнийфонд	79654
— резервнийфонд	2188
— фінансуваннякапітальнихвкладень	3015
— спеціальніфонди і цільовефінансування	78613
— амортизаційнийфонд	189
— нерозподіленийприбуток	149
Разом:	163808
2. Вкладеннякоштів в основнізасоби і позаобіговіактиви:
— основнікошти за залишковоювартістю	142804
— нематеріальніактиви	518
— незавершенікапітальнівкладення	6094
— довгостроковіфінансовівкладення	225
— збиткипоточногороку	2290
Разом:	151931
3. Наявністьвласних оборотнихкоштів (п.1 — п.2)	11878
4. Розрахунковапотреба воборотнихкоштах	12000
5. Брак власнихоборотнихкоштів	123

У складі матеріальнихзапасів ідебіторськоїзаборгованостівеликий розмірстановлятьнепотрібні,непридатніцінності танереальні дляповерненнясуми. Інвентаризаціяцих активів,списання неліквіднихзапасів табезнадійноїзаборгованостіпризведе дозначного зростаннязбитків і реальногоскороченнявласних оборотнихкоштів (табл.2).

За 10 місяців1996 р. грошова масав обігу збільшиласьна 16,5 % при зростанніінфляції на36,3%. Абсолютнезростаннягрошової масистановило 1млн. грн. Оскількизбільшенняобсягу виробництвав умовах гіперінфляціїнеможливе(знеціненнятовару значновипереджатиметерміни виробництва),емісія (прирістгрошової маси)відбуватиметьсястрого у межахзапланованогоурядом рівняінфляції. Томунавряд чи єпідстави передбачити,що в 1997 р. будедопущено зростанняобсягу грошовоїмаси у великомурозмірі. У всякомуразі він непідвищитьсябільш як у 2 разипорівняно із1996 р., що становитимемайже 2 млн. грн.Фінансовіможливостібанківськоїсистеми Українихарактеризуютьсяданими, поданимиу таблиці 3.

Виходячи з цихданих (без урахуванняемісії та позикзовнішніхінвесторів),можливостівивільненняресурсів дляспрямуванняїх у промисловістьстановлятьне більш як1000 млн. грн.

Названих ресурсівне можна порівнятиз фінансовимипроривами, якімають місцена підприємствахпромисловості(понад 35 млрд.грн.).

Таблиця 2. Даніпро використанняоборотнихкоштів промисловихпідприємствна 01.07.96

(млн. грн.)

1. Наявністьоборотнихкоштів підприємствпромисловості	11877
2. Оборотнікошти у запасахтоварно-матеріальнихцінностей, ут.ч.:	18714
— виробничізапаси	9409
— незавершеневиробництво	3237
— готовапродукція	4005
— товари	747
3. Дебіторськазаборгованість	19290
4. Інші активи	9025
Усьоговкладено коштів:	47029
Довідково:
— кредитибанків	2059
— кредиторськазаборгованість	31028

ТаблицяЗ. Фінансовіможливостібанківськоїсистеми України

(млн. грн.)

Загальнасума ресурсівусіх комерційнихбанків Українистаном на01.11.96, всього	7998
у тому числізалучені кошти	4348
Використаноресурсівкомерційнихбанків, всього	7987
у тому числі:
надані кредити,всього	4837
з них — унаціональнійвалюті	3485
у тому числі:
— короткострокові	3045
— довгострокові	441
кредитипромисловимпідприємствам(на 01.07.96)	2059
— придбаніОДВП	1304
— обов'язковірезерви	1000

Тому прийняттязагальногорішення провидачу кредитівпромисловимпідприємствампід брак власнихоборотнихкоштів безурахуваннявищевикладенихположень єнеобґрунтованимі недоцільним.

З метою вирішенняпитань, пов'язанихіз нормалізацієюфінансовогостану промисловихпідприємств,впливу на поліпшеннявиробництваі господарськоїдіяльності,вважали б занеобхідне:

1. Здійснитиглибокий аналізфінансовогостану кожногопідприємстваокремо і визначитиперспективийого подальшоїдіяльності,враховуючиноменклатурувироблюваноїпродукції, їїякість, вартість,конкурентоспроможністьна внутрішньомуі зовнішньомуринках збуту,оцінити можливостіпідприємств,у порівнянокороткі строкизабезпечитистабілізаціюз наступнимзростаннямвиробництва.

2. Напідприємствах,які маютьпідготовленийреальний планстабілізаціїта розвитку,провести глибокуревізію діяльності,інвентаризаціюстатей балансу,детально вивчитисклад матеріальнихцінностей,особливостіготової продукції,дебіторськоїзаборгованості.За результатамианалізу повиннабути зробленаоцінка можливостейвикористаннята реалізаціївідповіднихцінностейі готової продукції,а також погашеннядебіторськоїзаборгованості.Слід провестиреструктуризаціюактивів і пасивівбалансу тапідготуватиматеріали просписання нереальнихсум на збитки.Реальний фінансовийстан підприємствповинен бутиретельноперевіренийнезалежноюаудиторськоюорганізацією.

3. Вартоокремо розглянутипитання простан дебіторськоїі кредиторськоїзаборгованостіта визначитишляхи її ліквідації.Вважали б задоцільне дляскороченнявзаємноїдебіторськоїі кредиторськоїзаборгованостірозробитиспеціальниймеханізм погашенняна базі векселяз наданнямцьому документовіу законодавчомупорядку чинностіобов'язковоговиконання.

4. Щодопідприємств,які матимутьекономічнообґрунтованібізнес-планиполіпшеннясвого виробництвата здійснятьвсю необхіднуроботу длясанації балансуі реструктуризаціїйого статей,банками будерозглянутопитання пронадання кредиту,в тому числіі в іноземнійвалюті, за рахуноккредитноїдопомоги міжнароднихфінансовихорганізацій.

5. Важливоюобставиноюу вирішенніназваних питаньє питання проджерела і гарантіїпогашеннякредитів Йогослід опрацюватизаконодавчеза участю Фондудержавногомайна. Зокремамається наувазі вирішенняпитання пронадання в заставупід час видачікредиту виробничихта інших громадськихспоруд підприємств,про механізмреалізаціїцієї застави.Як гарантіїможе бути розглянутопитання пронадання в заставуконтрольнихпакетів акційкорпоратизованихпідприємств.Гарантіямиповерненнякредитів щододержавнихпідприємствможуть бутиі спеціальновипущеніказначейськізобов'язання(векселі) з наданнямїм чинностівільно оборотнихплатіжнихкоштів.

6. З метоюстимулюваннянадання комерційнимибанками кредитівна стабілізаціюі розвитоквиробництвабуло б доцільнимвирішити такіпитання:

   • дозволитикомерційнимбанкам видаватидовгостроковікредити підрозробленістабілізаційніпрограми зарахунок скороченняна 50% обов'язковихрезервів;

   • встановитиза кредитами,які видаютьсяза рахунокпільги щодорезервів,процентнуставку на рівні10% річних;

   • звільнитивід оподаткуваннядоходи, одержанікомерційнимибанками віднадання довгостроковихкредитів[16,стр.42].

3. Аналізфінансовогостану ВП “Ременерго”

В ВП "Ременерго"входить 2 структурнихпідрозділи,які знаходятьсяв Львівськійі Черкаськійобластях.

Черкаськиймеханічнийцех і Гельмязівськадільниця виконуютьроботи повиготовленнюзасобів малоїмеханізації,а Добротвірськийцех займаютьсяремонтом обладнанняна ДРЕС і електростанціях.

1998 рік підприємствозавершило зтакими показниками:

Таблиця№ 4. Фінансовірезультати1998 р.

Показники	0диницявиміру	Фактично
Обсягтоварної продукції	тис.грн.	267
Середньосписковачисельність всього ППП	чол.	70 69
0бсягреалізованоїпродукції	тис.грн.	348
Собівартістьреалізованоїпродукції	тис.грн.	271
Прибутоквід реалізації	тис.грн.	19
Балансовийприбуток	тис.грн.	31
Продуктивністьпраці	грн.	4,97
Рентабельністьвитрат	%	7,01

ТРУД

Заробітна платавиплачувалисьпо тарифнимставкам, посадовимокладам і відряднимрозцінкамзгідно з галузевоютарифною угодоюта "Положенняпре оплатупраці, та "Положенняпро преміювання".Середньосписковачисельністьвсього персоналуза І998 рік - 70 чоловік.

У 1998 році на оплатупраці використано135283,2 грн. Середнязаробітна платапо підприємствуна 1-го працюючого- 159,79 грн. Середнязаробітна плата1-го працюючогоППП в 1998 році -І60,42 грн.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Для виробництвазасобів малоїмеханізаціїі послуг сторонніморганізаціям,підприємствочерез службуматеріально-технічногозабезпеченняпридбалометалопрокат,інструменти,комплектуючі,спецодяг і др.матеріалибезпосередньопо прямим зв'язкамз заводами-виготовлювачамиі АО "Черкасголовпостач".

Підприємствомає своє складськегосподарство,яке складаєтьсяіз матеріальногоскладу, в кількості1 площадкизовнішньогоскладування.

Стан складськогогосподарствазадовільний.

ХАРАКТЕРИСТИКАПОТУЖНОСТІТА СТАН УСТАТКУВАННЯ

Потужністьпідприємствахарактеризуєтьсянаступнимиданими із наявностівиробничихверстатів ізних:

токарних верстатів 8 одиниць

фрезернихверстатів 7

строгальнихверстатів 4

сверлільнихверстатів 8

заточних верстатів 7

прес-ножиць 5

ножиць-гильотін 3

підйомно-транспортне 4

обладнанняелектрозварювальне 10

Устаткуваннямає задовільнийстан, відповідаєумовам праціта технікибезпеки.

30% обладнання потребує необхіднихвкладень длявиконанняпоточних ремонтів.Середній вікустаткуванняскладає 10-20 років.

3. 1. Аналіздоходності.

Одиніз основнихфінансовихпоказниківплану та оцінкигосподарськоїдіяльностіпідприємствє прибуток.Прибуток –показник, якийнайбільш чітковідображаєефективністьвиробництва,об’єм і якістьвиготовленоїпродукції, станпродуктивностіпраці, рівеньсобівартості.

Прибуток– абсолютнийпоказник дохідності.Відноснийпоказникінтенсивностівиробництває рентабельність.Рентабельністьвідображаєрівень дохідностівідносно відповідноїбази. Підприємствоє рентабельним,якщо суми виручкивід реалізаціїпродукціїдосить не тількидля покриттявитрат на виробництвота на реалізації,а й на утворенняприбутку.

Аналіздохідностігосподарськогооб’єкта проводитьсяпорівнюючизвітний тапередуючийзвітному роки.

Аналіздоходностіза 1996 та 1997 р.р. підприємства«Ременерго»приведенийв таблиці №5.Дані таблиці№5 показують,в порівнянніз 1996р., в 1997 р. прибутоквід реалізаціїзбільшивсяна 3,1 тис грн. (з43,6 тис. грн. до 46,7 тис. грн.), абона 7,1 %.

Цесталося в результатідії наступнихфакторів:

1. Збільшенняобсягу виручкивід реалізаціїна 268,8 тис. грн.(з 225,2 до 494 тис. грн.)– збільшилоприбуток на52,04 тис. грн.:

19,36%* 268,8 / 100% = 52,04 тис. грн.,

де19,36 % – процентневідношенняприбутку відреалізаціїдо виручки у1996 р.

2. Зростаннярівня собівартостіна 9,9 % (з 63,99% до 73,89%), щов свою чергу,відповіднозменшило сумуприбутку на48,9 тис. грн.:

9,9%* 494000 / 100 = 48,9 тис. грн.

3. Збільшеннярівня ПДВ на0,01% ( з 16,65% до 16,66%), призвелодо зменшеннясуми прибуткуна 49 грн.

Всьогопо прибуткувід реалізаціїпродукції:

52,04 – 48,9 – 0,049 = 3,091 грн.

Різницяв 9 грн. з сумою3100 грн. пояснюєтьсяокругленнямцифр при розрахунках.

Аналіздоходностіза 1997 та 1998 р.р.

Прибутоквід реалізаціїзбільшивсяна 27,7 тис. грн. (з46,7 тис. грн.. до 19тис. грн..).

Цесталося в результатідії наступнихфакторів:

1. Зменшенняобсягу виручкивід реалізаціїна 146 тис. грн. –зменшило прибутокна 13,797 тис. грн.:

9,45% * 146 / 100% = 13,797 тис. грн.,

де9,45 % – процентневідношенняприбутку відреалізаціїдо виручки у1996 р.

2. Зростаннярівня собівартостіна 3,98 % – зменшилосуму прибуткуна 13,85 тис. грн.:

3,98% * 348 / 100 = 13,85 тис. грн.

3. Збільшеннярівня ПДВ на0,01% призвело дозменшення сумиприбутку на34,8 грн.

Зменшенняприбутку на27,7 тис. грн. сталосявнаслідокнаступних дій:

13,797 + 13,85 + 0,034 = 27,6818 тис.грн.

Різницяв 19 грн. пояснюєтьсяокругленнямцифр при розрахунках.

Рентабельністьпоказує скількиприбутку приходитьсяна 1 грн. реалізованоїпродукції.

Рентабельністьрозраховуєтьсяза формулою(1):

Р₉₆= 43,6 / 144,1 * 100% = 30,26%;

Р₉₇= 46,7 / 365 * 100% = 12,79%;

Р₉₈= 19 / 271 * 100% = 7,01%;

Негативнимрезультатомроботи є зниженнярівня рентабельностів 1997 р. в порівнянніз 1996 р. на 17,47 % (з 30,26% до12, 79%), і 1998 р. в порівнянніз 1997 р. на 5,78 % ( з 12,79% до7,01%). Це означає,що підприємство“Ременерго”в 1997 р. отрималоприбутку накожну 1 грн. витратна виробництвопродукції на17,47 грн. менше, ніжу 1996 р., і в 1998 р. – на5,78 грн. менше, ніжу 1997 р.

Такимчином величинаприбутку якиймогла отриматинаша організаціяу 1997 р. склала59,385 тис. грн.:

16,27* 365000 / 100 = 59,385 тис. грн.,

а у1998 р. – ця сумасклала 15,908 тис.грн.:

5,87* 271000 / 100 = 15,907 тис. грн.

Таблиця№ 5. Аналіз доходностіВП “Ременерго”.

Показник	1996р.	1997р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця	1998р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця
Виручка,тис. грн.	225,2	494	+268,8	+119,4%	348	–146	–29,56%
ПДВ, тисгрн.	37,5	82,3	44,8	+119,47%	58	–24,3	–29,56%
ПДВ упроцентах довиручки, %	16,65	16,66	+0,01	+0,06%	16,67	+0,01	+0,06%
Собівартість, тис. грн.	144,1	365	+220,9	+153,3%	271	–94	–25,75%
Собівартістьу процентахдо виручки,%	63,99	73,89	+9,9	+15,47%	77,87	+3,98	+5,39%
Прибутоквід реалізації,тис. грн.	43,6	46,7	+3,1	+7,11%	19	–27,7	–59,31%
Прибутоку процентахдо виручки,%	19,36	9,45	–9,91	–51,19%	5,46	–3,99	–42,22%

3. 2. Аналізфінансовоїстійкості

Одниміз найважливішихпоказників,що характеризуютьфінансовустійкістьпідприємствата його незалежністьвід позичковихкоштів є коефіцієнтавтономії, щорозраховуєтьсяза формулою(2). Для 1996 р. коефіцієнтавтономіїдорівнює:

К_а= 665,1 / 850,1 = 0,7824.

Коефіцієнтавтономії для1997 та 1998 р.р. розраховуєтьсяаналогічно,результатинаведені втаблиці №6

Коефіцієнтавтономії за1997 р. залишивсянезмінним, аза 1998 р. знизивсяна 5,6 %. Це буловикликанозменшеннямсуми власнихкоштів на 23 тис.грн. (з 667 тис. грн.до 644 тис. грн.).

Коефіцієнтавтономіїдоповнює коефіцієнтспіввідношеннязалучених тавласних коштів,який розраховуєтьсяза формулою(3):

К_з/в96= 185 / 665,1 = 0,278.

Як у 1997 р., такі у 1998 р. незначнезростання К_з/вна 27,1 % (з 0,28до 0,356), відображаєперевищеннявеличини позиковихкоштів надвласними джереламиїх покриття.Це пов’язанезі збільшеннямсуми зобов’язаньпо залученихкоштах: у 1997 р. на2 тис. грн., у 1998 р.– на 29 тис. грн.

Коефіцієнтспіввідношеннямобільних таіммобілізованихкоштів розраховуєтьсяза формулою(4). Для 1996 р. дорівнює:

К_м/ім= (342,8 + 167,1) / 340,2 = 1,499.

Коефіцієнтспіввідношеннямобільних таіммобілізованихкоштів для1997 та 1998 р.р. розраховуєтьсяаналогічно,результатинаведені втаблиці №7.

За 1997 р. та 1998 р. мимаємо підвищеннякоефіцієнтуспіввідношеннямобільних таіммобілізованихкоштів. Підвищеннямежі мінімальноїфінансовоїстабільностіє позитивнимефектом.

Важливоюхарактерністюстійкостіфінансовогостану є коефіцієнтманеврування,який розраховуєтьсяза формулою(5):

К_м96= (665,1 – 340,2) / 665,1 = 0,488.

Коефіцієнтманевруваннядля 1997 та 1998 р.р.розраховуєтьсяаналогічно,результатинаведені втаблиці №7.

За 1997 р. коефіцієнтманевруваннязбільшивсявідповіднона 9,6 % та 4,9 %, що єпозитивнимфактором. Збільшеннякоефіцієнтуманевруванняговорить прозбільшеннямобільностівласних коштівВП “Ременерго”та розширеннясвободи вманевруванніцими засобами.

Коефіцієнтмобільностірозраховуєтьсязо допомогоюформул коефіцієнтівмобільностівсіх коштівпідприємствата оборотнихкоштів (6),(7). Для1996 р. коефіцієнтмобільностівсіх коштівпідприємстваВП “Ременерго”дорівнює:

К_мс96= (165,2 + 167,1) 850,1 = 0,5998.

Коефіцієнтмобільностівсіх коштівпідприємствадля 1997 та1998 р.р. розраховуєтьсяаналогічно,результатинаведені втаблиці №7.

У 1997 р. та 1998 р.р.коефіцієнтмобільностівсіх коштівпідприємствау порівнянніз попереднімзбільшувавсяі там, і там на6,2 %. Чим вище значеннякоефіцієнту,тим більше упідприємстваможливостейзабезпечуватибезперервнуроботу і розраховуватисяз кредиторами.

Для 1996 р. коефіцієнтмобільностіоборотнихкоштів підприємствадорівнює:

К_мо96= 5,9 / (167,1 + 342,8) = 0,0012.

Коефіцієнтмобільностіоборотнихкоштів підприємстваза 1997 р. вдвічізменшився, упорівнянніз 1996 р. Це трапилосявнаслідокзменшеннявдвічі коштівна розрахунковомурахунку. У 1998 р.коефіцієнтмобільностіоборотнихкоштів підприємствазбільшивсяна 0,001 (з 0,006 до 0,007), внаслідокнезначногопідвищеннярозміру сумина розрахунковомурахунку на 1000грн. (з 3 тис. грн.до 4 тис. грн.).

Коефіцієнтзабезпеченостізапасів і затратвласними джереламиїх формуваннярозраховуєтьсяза формулою(8). Для 1996 р. складає:

К_зат96= (665,1 – 184,6) / 342,6 = 1,402.

Коефіцієнтзабезпеченостізапасів і затратвласними джереламиїх формуваннядля 1997 та 1998 р.р.розраховуєтьсяаналогічно,результатинаведені втаблиці №7.

Коефіцієнтзабезпеченостізапасів і затратвласними джереламиїх формуванняза 1997 р. знизивсяз 1,402 до 0,888 і є нижчимза значеннянормативногообмеження(1,00), це говоритьпро недостатнєзабезпеченнязапасів і затратвласними джереламиформування.

У 1998 р. коефіцієнтзабезпеченостізапасів і затратвласними джереламиїх формуваннязріс з 0,888 до 1,056. Цезначення майжедорівнює нормативномуобмеженню, цеозначає, щокоштів дляпокриття запасіві затрат власнимиджереламиформування,ледь вистачає.

Важливухарактеристикуструктурикоштів підприємствадає коефіцієнтмайна виробничогопризначення,який розраховуєтьсяза формулою(9). Для 1996 року віндорівнює:

К_вм96= (340,2 + 167,1) / 850,1 = 0,897.

Коефіцієнтмайна виробничогопризначеннядля 1997 та1998 р.р. розраховуєтьсяаналогічно,результатинаведені втаблиці № 7.

У 1997 р. коефіцієнтмайна виробничогопризначеннязнизився з0,597 до 0,529 (на 11,4 %). Величинасвідчить прозменшеннячастки майнавиробничогопризначеннядо вартостівсього майнаВП “Ременерго”,і показникледве перекривзначення нормальногообмеження.

У 1998 р. ситуаціяпокращиласяі коефіцієнтмайна виробничогопризначеннязбільшивсяз 0,529 до 0,608 (на 14,9 %).

Коефіцієнтвартості основнихзасобів у майніпідприємстварозраховуєтьсяза формулою(10). Для 1996 р. віндорівнює:

К_оз96= 340 / 850,1 = 0,39995

Коефіцієнтвартості основнихзасобів у майніпідприємствадля 1997 та 1998 р.р.розраховуєтьсяаналогічно,результатинаведені втаблиці №.7

За 1997 та 1998 р.спостерігаєтьсятенденціязниження коефіцієнтувартості основнихзасобів підприємствана 9,25 % та 10,74 % відповідно.Це відбуваєтьсяза рахунокзменшеннячастки основнихфондів до вартостімайна ВП “Ременерго”.

Аналіз фінансовоїстійкостіпоказаний утаблиці № 7.

Таблиця№ 7. Аналіз показниківфінансовоїстійкості ВП“Ременерго”.

Показник	Нормативнеобмеженнякоефіцієнту	1996р.	1997р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця	1998р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця
Коефіцієнтавтономії	≥0,5	0,782	0,782	–––	––-	0,738	–0,044	–5,6%
Коефіцієнтспіввідношеннязалучених тавласних коштів	≤1	0,278	0,28	0,002	+0,7%	0,356	+0,076	+27,1%
Коефіцієнтспіввідношеннямобільних таіммобілізованихкоштів	–––	1,499	1,755	+0,256	+17%	2,08	+0,33	+18%
Коефіцієнтманеврування	≥0,5	0,488	0,535	+0,047	+9,6%	0,561	+0,26	+4,9%
Коефіцієнтмобільностівсіх коштів	–––	0,6	0,637	+0,037	+6,2%	0,676	+0,039	+6,2%
Коефіцієнтмобільностіоборотнихкоштів	–––	0,012	0,006	–0,0006	–50%	0,007	+0,001	+1,2%
Коефіцієнтзабезпеченостізапасів і затратвласними джереламиїх формування	≥0,6-0,8	1,402	0,888	–0,512	–36,7%	1,056	+0,168	+18,9%
Коефіцієнтмайна виробничогопризначення	≥0,5	0,597	0,529	–0,068	–11,4%	0,608	+0,079	+14,9%
Коефіцієнтвартості основнихзасобів у майніпідприємства	–––	0,400	0,363	–0,037	–9,25%	0,324	–0,035	–10,74%

3. 3. Аналізплатоспроможності

Аналіз платоспроможностіздійснюєтьсяшляхом співставленнянаявності інадходження засобів з платежамипершої необхідності.Платоспроможністьвимірюєтьсячерез коефіцієнтплатоспроможності.

Коефіцієнтплатоспроможностірозраховуєтьсяза формулою(11). За 1996, 1997, 1998 р.р. коефіцієнтплатоспроможностідорівнює відповідно:

К_п96= 167,1 / 185 = 0,903;

К_п97= 142 / 187 = 0,759;

К_п98= 248 / 229 = 1,083.

Як видно зрозрахунків,у 1997 р. сталосязниження коефіцієнтуплатоспроможностіна 15,95%. Як у 1996 р., такі у 1997 р. коефіцієнтплатоспроможностіменше одиниці,це свідчитьпро неможливістьпокриватикороткостроковіплатежі тим,що є в наявності.

У 1998 р. коефіцієнтплатоспроможностідорівнює 1,083, цеозначає, що ВП“Ременерго”є платоспроможнимпідприємством.Але платіжнихкоштів вистачаєлише для покриттятерміновихплатежів.

Тепер перейдемодо розглядукредитоспроможності.Найважливішимипоказникамикредитоспроможностіє абсолютналіквідність,ліквідністьта коефіцієнтпокриття.

Абсолютналіквідністьрозраховуєтьсяза формулою(13).За 1996, 1997, 1998 р.р. абсолютналіквідністьдорівнює відповідно:

К_ал96= 5,9 / 185 = 0,032;

К_ал97= 3 / 187 = 0,016;

К_ал98= 4 / 229 = 0,018.

Цейкоефіцієнтпоказує якучастку короткостроковоїзаборгованостіпідприємствозможе покритив найближчийчас. По ВП “Ременерго”за всі роки,найбільш мобільноїчастини оборотнихкоштів (грошовікошти, довгостроковіцінні папери)не вистачитьдля негайногопокриттякороткостроковихзобов’язань.

Коефіцієнтліквідностівідображаєпрогнозованіплатіжні можливостіпідприємства.при умові своєчасногопроведеннярозрахунківз дебіторами.

Коефіцієнтліквідностірозраховуєтьсяза формулою(14). За 1996, 1997, 1998 р.р. коефіцієнтліквідностідорівнює відповідно:

К_л96= 167,1 / 185 = 0,903;

К_л97= 142 / 187 = 0,759;

К_л98= 248 / 229 = 1,083.

Якбачимо у 1997 р. станпокриття дебіторськоїзаборгованостідещо знизився,а у 1998 р. не лишестабілізувався(нормативнеобмеження≥0,8), а відбулосяпідвищеннязначення показникакоефіцієнтуліквідності.

Коефіцієнтуліквідностізалежить відшвидкостідокументообігув банках країни,своєчасногооформленнябанківськихдокументів,термінів наданнякомерційногокредиту окремимпокупцям, їхплатоспроможностіта інших причин.

Коефіцієнтпокриття показуєплатіжні можливостіпідприємства,які оцінюютьсяза умови нетільки своєчаснихрозрахунківз дебіторами,та при сприятливійреалізаціїготової продукції,а також продажу,у разі необхідності,інших елементівматеріальнихоборотнихкоштів.

Коефіцієнтпокриттярозраховуєтьсяза формулою(15). За 1996 р. коефіцієнтпокриття дорівнює:

К_пок96= 167,1 / 185 = 0,903;

Для1997 та 1998 р.р. розрахунокпроводитьсяаналогічно,результатизанесено дотаблиці №. 8.

Таблиця№ 8. Аналіз показниківфінансовоїстійкості ВП“Ременерго”.

Показник	1996р.	1997р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця	1998р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця
Коефіцієнтпокриття	2,756	2,909	+0,153	+5,6%	2,576	–0,333	–11,46%

Нормативнеобмеженняпоказника ≥2.

У 1997р. спостерігалосьпідвищеннята досить високіможливостіВП “Ременерго”покрити своїзобов’язання.Але значнеперевищенняоборотногокапіталу надкороткостроковимизобов’язаннямисвідчить проте, що підприємствомає більшефінансовихресурсів, ніжйому потрібно.А значитьпідприємствоперетворитькошти в непотрібнопоточні активи.Підприємствув цей час вигідновкладати коштив запаситоварно-матеріальнихцінностей абонадавати відстрочкуплатежу запродукціюпокупцям.

У 1998р. спостерігаєтьсястабілізаціястану платоспроможності.

3.4. Аналізвикористаннякапіталу

Дляпроведенняаналізу використаннякапіталу необхідновизначитиефективністьвикористанняоборотних таосновних коштів.

Ефективністьвикористанняоборотнихкоштів.

Для проведенняаналізу використанняоборотнихкоштів необхіднорозрахуватиоберненістьоборотнихкоштів, коефіцієнтоберненостіоборотнихкоштів, коефіцієнтзавантаження,фондовіддачута фондоємкість.

Оберненістьоборотнихкоштів за 1996 р.розраховуєтьсяза формулою(16).:

Z₉₆= 24,083 * 360 / 225,2 = 38,5 днів.

Оберненістьоборотнихкоштів за 1997 та1998 р.р. розраховуєтьсяаналогічно,результатизанесено дотаблиці №9

Коефіцієнтоберненостікоштів розраховуєтьсяза формулою(17). К_Одля 1996 р.:

К_О= 360 / 38,5 = 9,35 об.

Коефіцієнтоберненостіза 1997 та 1998 р.р.розраховуєтьсяаналогічно,розрахункизанесено дотаблиці №9.

Коефіцієнтзавантаженнярозраховуєтьсяза формулою(19). Кз для 1996 р.:

Кз= 24,083 / 225,2 * 100 = 10,69 коп.;

ДляКз за 1997 та 1998 р.р.розраховуєтьсяаналогічнорозрахункизанесено дотаблиці №9..

Таблиця№ 9. Аналіз оберненостіоборотнихкоштів ВП“Ременерго”.

Показник	1996р.	1997р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця	1998р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця
Виручка,тис. грн.	225,2	494	+268,8	+119,4%	348	–146	–29,56%
Кількістьднів аналізуючого періоду,днів	360	360	–––	–––	360	–––	–––
Деннавиручка, тис. грн.	0,626	1,372	+0,746	+119%	0,967	–0,405	–29,56%
Наявністьвласних оборотнихкоштів, тис. грн.	289	355	+66	+22,84%	322	–33	–9,3%
Середнійзалишок оборот.коштів, тис. грн.	24,083	29,583	+5,5	+22,84%	26,833	–2,75	–9,3%
Тривалістьодного обороту,днів	38,5	21,6	–16,9	–43,9%	27,8	+6,2	+27,8%
Коефіцієнт оберненостікоштів	9,35	16,67	+7,32	+78,3%	12,98	–3,69	–22,14%
Коефіцієнт завантаження,коп.	10,69	5,99	–4,7	–43,97%	7,71	+1,72	+28,71%

Заданими таблиці№9 оберненістьоборотнихкоштів “Ременерго”за 1997 р. в порівнянніз 1996 р. зменшилосьна 16,9 днів. цепривело дозбільшеннякоефіцієнтаоберненостіна 78,3%, і до зниженнякоефіцієнтазавантаженняна 4,7 коп. (з 10,69 до5,99 коп.).

Змінашвидкостіобертанняоборотнихкоштів буладосягнутарезультатівзаємодії двохфакторів: збільшеннявиручки на268,8 тис грн.. (з 225,4 до492 тис. грн.) тазбільшеннясередньогозалишку оборотнихкоштів на 5,5 тис.грн. Вплив кожногоз цих факторівна загальнеприскоренняоберненостіоборотнихкоштів характеризуєтьсятаким чином:

1. Зростанняоб’єму виручкиприскоривоберненістьоборотнихкоштів на 20,94 днів:

24085/ 1372 – 38,5 = –20,94 днів

2.Збільшеннясередньогозалишку оборотнихкоштів на 5,5 тис.грн. затягнулооберненістькоштів на 4,009 днів:

5,5/ 1,372 = 4,009 днів;

Всього– 20,94+4,009 = – 16,937 дня.

Прискоренняоберненостіоборотнихкоштів на 16,9 днязвільнило зобороту грошовізасоби на суму23,187 тис. грн.:

• 16,6 * 1,372 = –23,187 тис. грн.

Величинуекономічногоефекту, отриманоговід прискоренняоберненостіоборотнихкоштів, можнавизначити,використовуючикоефіцієнтзавантаженнязасобів в обігу.Так, якщо в 1996 р.для отримання1 грн. виручкибуло затрачено10,69 коп., то в 1997 р. –лише 5,99 коп. Такимчином, загальнасума економіїоборотнихкоштів із всьогооб’єму виручкискладає 23,218 тис.грн.:

• 4,7 * 494000 / 100 = –23,218 тис. грн.

Різницяв 31 грн. пояснюєтьсяокругленнямцифр при розрахунках.

Зтаблиці №9 видно,що оберненістьоборотнихкоштів «Ременерго»за 1998 р. в порівнянніз 1996 р. збільшилосьна 6,2 днів. Цепризвело дозменшеннякоефіцієнтуоберненостіна 3,69 ( з 16,67 до 12,98 днів),та збільшеннякоефіцієнтузавантаженняна 1,72 коп.

Змінашвидкостіоберту оборотнихкоштів буланаслідкомзменшенняоб’єму виручкина 146 тис. грн.. тана 2,75 тис. грн.зменшеннясередньогозалишку оборотнихкоштів. Впливцих факторівна прискоренняоберненостікоштів характеризуєтьсятаким чином:

1. Зменшеннявиручки уповільнилооберненістьоборотнихкоштів на 8,99 днів:

29,583/ 0,967 – 21,6 = 8,99 днів;

2. Зменшеннясередньогозалишку оборотнихкоштів на 2,75 тис.грн.. прискорилона 2,66 днів:

• 2,75 / 0,967 = –2,66 днів.

Всього= 8,99 – 2,66 = 6,33 дня.

Уповільненняоберненостіоборотнихкоштів на 6,2 дні,додатково ввелов обіг грошовихзасобів на суму5,995 тис. грн.:

6,32* 0,967 = 5,995 тис. грн.

Впорівнянніз 1997 р. (5,99 коп.) у 1998 р.для отримання1 грн. виручкибуло затрачено7,71 коп. Сума збільшенняоб’єму оборотнихкоштів в об’ємівиручки складає5985,6 грн.:

1,72* 348000 / 100 = 5985,6 грн.

Різницяв 10 грн. обумовленаокругленнямипри розрахунках.

Ефективністьвикористанняосновних фондіввимірюєтьсяпоказникамифондовіддачіта фондоємкості.

Фондовіддачаосновних фондіврозраховуєтьсяза формулою(20). Для 1996 р. фондовіддачадорівнює:

Ф₉₆= 225,2 / 336 = 0,67

Для1997 та 1998 р.р. фондовіддачарозраховуєтьсяаналогічно,результатизанесені втаблицю №10.

Фондоємкістьзнаходитьсяза формулою(21). Для 1996 р. фондоємкістьдорівнює:

Фє₉₆= 336 / 225,2 * 100 = 149.

Для1997 та 1998 р.р. роківрозрахунокпроводитьсяаналогічно,результатизанесено дотаблиці №10.

Таблиця№ 10. Аналіз оберненостіоборотнихкоштів ВП“Ременерго”.

Показник	1996р.	1997р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця	1998р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця
Виручка,тис. грн.	225,2	494	+268,8	+119,4%	348	–146	–29,56%
Вартістьосновнихфондів,тис.грн.	336	306	–30	–8,93%	279	–27	–8,82%
Фондовіддача,грн..	0,67	1,67	+1,0	+149%	1,25	–0,42	–25,15%
Фондоємкість, коп..	149	61,9	–87,1	–58,46%	80,2	+18,3	+29,56%

Заданою таблицею№10 фондовіддачаосновних фондіву 1997 р. в порівнянніз 1996 р. збільшиласяна 1 грн., що у своючергу знизилофондоємкістьна 87 коп. Це позитивнохарактеризуєфінансовийстан і показуєна ефективневикористанняосновних фондів.

В своючергу, зменшенняфондовіддачіза 1998 р. в порівнянніз 1997 р. на 42 коп.,призвело дозбільшенняфондоємкостіна 18,3 коп., що всвою чергузнизило ефективністьвикористанняосновних фондів,збільшившивитрати на суму63,684 тис. грн.:

18,3* 348000 / 100 = 63684 грн.

Якми уже зазначали,показник фондовіддачітісно пов’язанийз продуктивністюпраці та фондоозброєністю.

Продуктивністьпраці розраховуєтьсяза формулою(22). Для 1996 р.:

В= 225,2 / 70 = 3,217 тис грн.

Для1997 та 1998 р.р. продуктивністьпраці розраховуєтьсяаналогічно,результатизанесені втаблицю № 11.

Фондоозброєністьрозраховуєтьсяза формулою(26). Для 1996 р.:

Фв= 336 / 70 = 4,8 тис грн.

Для1997 та 1998 р.р. фондоозброєністьрозраховуєтьсяаналогічно,результатизанесені втаблицю № 11.

Таблиця№ 11. Аналіз оберненостіоборотнихкоштів ВП“Ременерго”.

Показник	1996р.	1997р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця	1998р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця
Виручка,тис. грн.	225,2	494	+268,8	+119,4%	348	–146	–29,56%
Вартістьосновнихфондів,тис.грн.	336	306	–30	–8,93%	279	–27	–8,82%
Фондовіддачаоснов.фондів,грн.	0,67	1,67	+1,0	+149%	1,25	–0,42	–25,15%
Фондоозброєністьпраці одногосередньосписковогоробітника,тис. грн.	4,8	4,37	–0,43	–8,96%	3,99	–0,38	–8,7%
Середньоспискова чисельність,чол.	70	70	–––	–––	70	–––	–––
Продуктивністьпраці одногосередньосписковогоробітника,тис. грн.	3,2	7,057	+3,857	+120,5%	4,97	–2,09	–29,57%

Зтаблиці видно,що у 1997 р. збільшенняпродуктивностіпраці на 120,9% призвелодо збільшенняфондовіддачіосновних фондівна 149%.

У 1998р. ситуаціязмінюєтьсяпротилежноі зменшенняпродуктивностіпризводитьдо зменшенняфондовіддачі.

Ефективністьвикористаннякапіталу.

Яквже зазначалося,капітал в ціломупредставляєсобою сумуоборотнихкоштів, основнихкоштів танематеріальнихактивів. Ефективністьвикористаннякапіталухарактеризуєтьсяйого рентабельністю(формула (28)):

Р96 =29,1 * 100 / 225,2 * 1 / (1 / 9,35 + 1 / 0,67) = 8,08 %.

Рівеньрентабельностікапіталу за1997 та 1998 р.р. розраховуєтьсяаналогічно,результатизанесено дотаблиці №12.

Таблиця№ 12. Аналіз оберненостіоборотнихкоштів ВП“Ременерго”.

Показник	1996р.	1997р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця	1998р.	Абсолютна різниця	Відносна різниця
Виручка,тис. грн.	225,2	494	+268,8	+119,4%	348	–146	–29,56%
Балансовийприбуток	29,1	63	+33,9	+116,5%	31	–32	–50,8%
Балансовийприбуток у %до виручки	12,2%	12,75%	–0,21	–1,32%	8,91	–3,84	–30,12%
Вартістьосновних фондів,тис. грн.	336	306	–30	–8,93%	279	–27	–8,82%
Середнійзалишок оборот.коштів, тис. грн..	24,083	29,583	+5,5	+22,84%	26,833	–2,75	–9,3%
Фондовіддачаоснов.фондів,грн.	0,67	1,67	+1,0	+149%	1,25	–0,42	–25,15%
Коефіцієнт оберненостіоборотнихкоштів	9,35	16,67	+7,32	+78,3%	12,98	–3,69	–22,14%
Загальнасума капіталу	360,083	335,583	–24,5	–6,8%	305,833	–29,76	–8,87%
Рівеньрентабельності	8,08	8,4	0,32	+3,96%	7,81	–0,69	–7,024%

Підвищеннярівня рентабельностікапіталу у 1997р. на 3,96 5 пов’язанозі збільшеннямсередньогозалишку оборотнихкоштів та збільшеннябалансовогоприбутку на33,9 тис. грн. (з 29,1 тис.грн. до 63 тис.грн.).

У 1998р. зниженнярівня рентабельностіпов’язане зпідвищеннямсобівартостіпродукції на5,39 % (з 73,89% до 77,87% часткиу виручці), зниженнямкоефіцієнтуоберненостіоборотнихкоштів з 16,67 до12,98 та зниженнямбалансовогоприбутку на32 тис. грн.

ВИСНОВОК

Зарезультатамипроведеноїоцінки фінансовогостану можназробити висновок,що перед підприємствомпостала проблемавиживання. Йогофінансоваполітика вирішуєкороткостроковізадачі, якідають позитивнірезультатилише сьогодніз можливимнегативнимефектом умайбутньому,що багато учому пояснюєтьсявідсутністюфінансовоїстратегії.

Без системногопідходу, безкомплексногооздоровленняфінансовоїситуації, якамає бути узгодженаз конкретнимиособливостямидіяльності,конкретнимизмінами процесіву кожній функціональнійланці підприємства,засоби йогооздоровленнянагадуватимутьлише тимчасову"косметичну"операцію.Найважливішуувагу в системізаходів, спрямованихна фінансовустабілізаціюв умовах кризовоїситуації, слідприділити етапувідновленнята зміцненнярівня фінансовоїсталості підприємства— запорукиусуненнянеплатоспроможностій фундаментальноїоснови фінансовоїстратегії наприскоренняекономічногозростання.

Про поглибленнякризи свідчитьтой факт, що у1997 р. 44% усіх господарськихструктур працювализбитково, утому числі впромисловості— 42%. вони зазнали3,5 млрд. грн. збитків.Загостреннякризової ситуаціїпочалося у1993 р., коли збитковимбуло кожнедванадцятепідприємство.Ця тенденціятривала і внаступні роки:у 1994 р. — кожнедев'яте, у 1995 р. —кожне п'яте, у1996 р. — кожне четверте.Рівень рентабельностіу промисловостіпротягом 1997 р.зменшився з9 до 6%. Кредиторськазаборгованістьзросла на 28,4%, утому числі міжпідприємствамиУкраїни на27,5%, і в промисловостістановила 46млрд. грн.[13,стр.86].

Заходи щодозміцненняфінансовоїсталості підприємстваможуть датипозитивнірезультатилише за умовиобов'язковогоі суттєвогооздоровленнямою фінансів.Як доречнозазначив ЯКорнаї; "Половинчастістьодного комплексузаходів знижуєефективністьіншого. Загальнасума десятирізних половинчастихрезультатівдорівнює несумі п'ятиповноціннихуспіхів, а скорішеп'яти повнимпоразкам"[16,стр.86].Кризовий фінансовийстан, в якомуопиниласязначна частинапромисловихпідприємствУкраїни в періодполітичноїта економічноїтрансформації,потребує застосуванняжорстких, алеводночасефективнихзаходів, спрямованихна зміцненняфінансовоїсталості.)

Причини, якізумовлюютьневідповідністьналежному рівнюфінансовоїсталості, можутьбути різними,однак усі вониподіляютьсяна дві великігрупи: поточніта стратегічні.До поточнихпричин слідвіднести всіті, які впливаютьна рівень фінансовоїсталостіпідприємства.До стратегічнихпричин відносятьті, які впливаютьна досягненняналежного рівняфінансовоїсталості:помилки у стратегіїуправління,в політиціфінансуваннятощо.

Поточна невідповідністьусуваєтьсяоперативнимиметодами фінансовогоменеджменту.Стратегічнаневідповідністьможе ліквідовуватисяза допомогоютаких дій, яккоригуванняабо замінацілей, здійсненнядиверсифікації,створення новихорганізаційнихформ управліннятощо. Для цьогонеобхідночітко уявлятиможливостіпідприємства,вміння правильноговибору та визначеннянапрямківзміцненняфінансовоїсталості,обґрунтуванняперспективнихцілей і способівїхнього досягнення.

Однією з найпоширенішихпричин зниженнярівня фінансовоїсталості вітчизнянихпідприємствє втрата управлінськимперсоналомконтролю надним. Сьогоднів Україні склаласяситуація, колиуправлінцісередньої ланкимають інженернізнання, алемайже не розуміютьзаконів функціонуванняпідприємствав умовах ринковоїекономіки,погано розуміютьсяна особливостяхперехідногоперіоду, колиінженернірішення домінуютьнад економічними.В цих умовахінженерномукорпусу необхіднопротиставитияк баланс доситьконсервативнийфінансовийменеджмент.

Природамеханізмівконтролю зумовленахарактеромієрархічноїструктури:жорстко централізованийпорядок у виглядіпіраміди, якийконтролюєланцюг прийняттярішень. Парадоксально,але питанняконтролю, авідповідноуправлінняфінансовоюсталістю, якедо цього часурозглядалосяу теоретичномуплані головнимчином як ситуаціявтрати контролю,можна інтерпретуватияк межу управлінняфінансовоюсталістю. Насправді,на нашу думку,ефективнеуправлінняфінансовоюсталістю перебуваєу залежностівід характеристикланок ланцюгауправлінськихрішень.

На перший погляд,проблему можнатрактувати,виходячи іздовжини цьоголанцюга, тобтокількості ланокв ієрархії.Кожна ланкаутворює рівень,який залежитьпереважно відтехнологічноїскладностіта ієрархічноїструктуриуправлінняфінансовоюсталістю. Політиказміцненняфінансовоїсталості вконтекстіантикризовогоуправлінняфінансамипідприємствапотребуєорганізаціїстратегічногоуправлінняфінансовоюсталістю.

Загалом стратегічнеуправлінняфінансовоюсталістю — цедіяльність,яка полягаєу виборі дійщодо досягненнядовготерміновихцілей в умовах,що постійнозмінюються,)тобто це сферадіяльностівищого управлінськогоперсоналупідприємства,яка полягаєу забезпеченністалості фінансовогостану підприємствау довгостроковійперспективі“за рахуноквисокої часткивласногокапіталу узагальній суміджерел фінансовихресурсівпідприємства".

Загальну схемупроцесу стратегічногоуправлінняфінансовоюсталістю вумовах кризовогорозвитку підприємстваподано на рисунку1.

Особливістюцього процесує:

• неможливістьповного описуоб'єктів аналізу,внаслідок чогопереважаютьнеструктурованізавдання;

Діагностуваннята структуризаціяпроблеми