ЗМІСТ
I.Вступ.
II.Історіярозвитку лізинговихоперацій таіх місцев спектрі послугкомерційнихбанків.
III.Методикапроведеннялізинговихоперацій:
1.Етапилізинговихугод
2.Правовіі методичнізасади розрахункута проблемазабезпеченнягнучкостілізинговихплатежів;
IV.Розрахунокрозмірукомісійнихвиплат.
V.Закон України«Про лізинг»та розвитоклізингу наУкраїні
VІ.Перспективирозвиткубанківськихпослуг наУкраїні:
1. Станта перспективирозвитку лізингав Україні;
2.Перспективирозвитку лізинговихоперацій зурахуваннямдосвіду зарубіжнихлізинговихінститутів.
VІІ.Висновки.
Списоквикористаноїлітератури.
Додатки
І.ВСТУП
Актуальністьтеми:
Становленняцивілізованогоринкувнашій країнінеможливо безрозвитку діяльностікомерційнихбанків в областібанківськихпослуг. Для цьогона Українісформувалисяпрактично всіумови:
-почалася структурнаперебудоваекономікиУкраїни, щоорієнтуваласяна споживача,клієнта;
-з'явилися елементицивілізованогозаконодавства,що зрієнтуванона нормальнівідношеннягромадян,суспільства,держави в економічномужитті;
-підготовленофахівціві менеджеріввищої кваліфікації,що мають достатньознань для створенняконкурентоспроможніхінститутіві ефективногоуправлінняними.
Розвитокбанківськихпослуг є перспективнимнаправленнямне тільки вроботі банків.Вони сприятливовпливають навдосконаленняпідприємницькоїсправи,т.і. Основноюметою банківськоїдіяльності всфері банківськихпослуг є максимальнезадоволенняпотреб клієнтів.Хоча банківськіпослуги є новимвидом діяльностівітчизнянихкомерційнихбанків, требазазначити,що в майбутньомувони будутьприноситибанкам значнийзиск поряд зтрадиційнимибанківськимиопераціями.
Сучаснеекономічнежиття неможливоуявити безтаких фінансово-кредитнихінститутівяк комерційнібанки. Комерційнібанки здійснюютьсвою діяльністьна підставіЗаконуУкраїни «Пробанківськудіяльність».Банківськіпослуги єневід”ємноючастиноюбанківськоїдіяльності.Розвиток банківськихпослуг сприятливовідбиваєтьсяне тільки навдосконаленнібанківськогоділа, але і напідприємництві.
Впрактиці роботикомерційнихбанків розрізняютьрізноманітніпослуги, щоможна звестидо 3 груп;
1.Послуги, пов'язаніз розрахунково-касовими,кредитними,валютнимиі іншими операціями,обсяги якихпідлягаютьврахуванню;
2.Консультації,участь банківв перевірціпроектно-кошторисноїдокументаціїі інші інженерніпослуги, нааналоги якихє цінники ікалькуляції;
3.Послуги, обсягияких точноне можуть бутивраховані абона аналогияких будутьвідстуні цінникиі калькуляціі.
Банківськимипослугамиможна вважатитакож дії банка,що сприяютьйого основнимфункціям інаправленіна зростанняприбутковостідіяльностібанка. КомерційніБанки здійснюютькредитуванняпідприємств,об’єднань,установ напринципахтерміновості,поверненняі платоспроможностікредитів.
Операціїпо кредитуванню,нарахуваннюі сплаті відсотківнеможливі безпідготовкипакету документівдля видачікредиту, оформленняпролонгаціїчинності умовкредитногодоговору, участів підготовцідоговору заставиматеріальнихцінностейабо ціннихпаперів клієнта,видачібанком гарантіїпогашеннякредиту і відсотківпо ньому, видачібанком гарантіїоплати поставленихтоварно-матеріальнихцінностей,проведенняна проханняклієнтів аналізугосподарсько-фінансовоїдіяльності звиробленнямрекомендацій.Залученнябанком ресурсівдля кредитуваннянерозривнопов'язане зпослугамибанку по відкриттюдепозитногорахункудля юридичнихосіб, з розвиткомроботи банкупо залученнювкладів громадяндо вімоги,термінових,цільових, договірних,накопичувальних,перерахуваннявкладів в кредитніустанови іншоїбанківськоїсистеми, видаваннямвкладів, методологічноюдопомогою ворганізаціїведення розрахунковихопераційпідприємствамитаінше.Окрім залученнявкладів і розміщенняїх у виглядікредитів комерційніБанки:
-здійснюютьрозрахункизадорученнямклієнтів ібанків-кореспондентів,їхнє касовеобслуговування,інкасаціюгрошовоговиторгу і доставкуцінностей;
-відкриваютьі ведуть рахункиклієнтів ібанків-кореспондентів,в тому числііноземних;
-випускають,продають, купуютьі зберігаютьакції, облігації,інші цінніпапери і платіжнідокументи.
Прибуткикомерційномубанку приносятьоперації зцінними паперами.Їхній розвитокпов'язаний зтакими послугами,як первиннерозміщенняцінних паперівінших елементів,послуги покупівлі(продажу) ціннихпаперів дляюридичних іфізичних осіб,зберіганняв банкусвідоцтв акціонерів,цінних паперівклієнтів, купівляі продаж ціннихпаперів нафондовій біржізадорученнямдовірника,спостереженняза курсом ціннихпаперів, операціїз ціннимипаперами населення,включаючиуправлінняїхнім використанням,консультаційніпослуги поорганізаціївипуску акцій,облігацій,розвитку ринкуцінних паперів.
Комерційнібанки такожздійснюютьфінансуваннякапітальнихвкладень задорученнямволодарів аборозпорядниківзасобів, щоінвестуються.Операції пофінансуваннюі кредитуваннюкапітальнихвкладень ікапітальногоремонту підприємств-- найбільш складніі трудомістків діяльностікомерційнихбанків. Томутакіопераціїсопроводжуєбезліч банківськихпослуг, середних: укладаннязавдань напроектування;перелік сукупнихкошторисіврозрахунківвартості будівництваза індексами;контроль вірностіукладання іобгрунтуваннявитрат в договірнихцінах на будівництвоі проектнудокументацію(до їхньогопогодженняі затвердження);проведенняінвентаризаціївиконанихі оплаченихобсягівбудівельно-монтажнихробіт; технічнийнагляд заздійсненнямбудівництваоб’єктів,перевірка кошторисівна пусконалагоджувальніроботи і перевіркацих робіт вході їхньоговиконання;надання допомогипо розміщеннюзамовлень навиконанняпроектно-дослідницьких,будівельно-монтажнихі пусконалагоджувальнихробіт; експертизапроектно-кошторисноїдокументації;участь в роботіпо перерахункувартості основнихфондів, пов'язаноїз процесомприватизації.
Комерційнібанки також:
-набуваютьправ вимогиплатежу,що випливаєз постачаннятоварів і наданняпослуг (факторинг)
-виявляютьконсультаційніпослуги (утому числіінвестиційнеконсультування)
-здійснюютьлізинговіоперації;
-видають гарантіїі інші зобов'язанняза третіх осіб;
-виробляютьінші агентськіоперації і угодизгідноздозволомЦентральногоБанку, що видаєтьсяв межах йогокомпетенції.
Метаданої дипломноїроботи-- показати всіпереваги розвиткусамелізинговихпослуг на Україні,розкрити недоліки,проблеми, щовиявляютьнегативнийвплив на становленняринку банківськихпослуг і запропонуватиможливі шляхирішення цихпроблем.
ІI.історія розвиткулізингу тайого місце вспектрі послугкомерційнихбанків.
Лізинг– похідне віданглійськогодієслова «tolease»,що означаєздавати абобрати майнов аренду.
Лізингомназиваютьмайнові відносини,що складаютьсяв такий спосіб:одна організація(користувач)звертаєтьсядо іншої (лізинговоїкомпанії) зпроханнямпридбати необхіднеїй устаткуванняй передати йогоїй у тимчасовекористування.
Лізингє різновидоморенди або такзваної посередницькоїаренди, щозабезпечуєінввестиціїзасобамивиробництваза посередництвалізинговоїфірми.
Оренда,крім лізингу,включає такожтакі господарскіоперації, якнаймання тапрокат, кожназ яких має своїспецифічніриси. Лізингна відмінувід наймання,як правило, нестосуєтьсяоренди землі,житла й лишев окремих випадкахвключає орендувиробничихплощ.
Більштривалі строкивідрізніютьлізинг і відпрокату. Крімцього, речі, якідаються напрокат, потрібніздебільшогодля індивідуальногочи груповоговикористання,без отриманняприбутку відкористуванняними. У разілізингу орендуютьсязасоби виробництва,призначенідля виробництвата реалізаціїпродукції тапослуг.
Звичайно,між цими трьомаформами орендине існує жорсткихмеж. Вонивзаємопов’язані,хоча в більшостівипадків вонизначно відрізняютьсяяк за суттюорендних відносин,так і за статусомосіб, які виступаютьяк орендарі таорендодавці.
Найпершазгадка пролізинг є в «Законах»Хаммурапіблизько 1800 р. дон.е. Римськаімперія такожне залишаласьосторонь. Пов’язаніз лізингомдії отрималисвоє відображенняв «Інституціях»Юстиніана.В Англії лізингпоширюєтьсяз 1284р. Проте особливогорозвитку віннабув під часпромисловихреволюцій. Об’єктомлізингу в XIXстолітті булизалізничнівагони, щоздавалисяокремими компаніямивласникамшахт для перевезеннявугілля. Самезвідси й пішлоправо орендарякупувати майнопісля закінченнятерміну оренди.
Однакдійсно поширенимявищем лізингстав у США.«Батьком»лізингу вважаєтьсяГенрі Шонфенльд,який організуваву 1952 році компанію«UnitedStates Leasing Corp.»,яка вже в 1959 роцівідкрила своїфілії в Англіїта Канаді.
Сучаснийлізинг бересвій початоку практиціпівнічноамериканськихпромисловихкорпорацій ібанків початкуXXстоліття.Вже наприкінціXXстоліття в СШАорендні операціїв промисловості,на транспортіта в галузізв’язку булипоставленіна регулярнуділову основу,хоча системалізинговогокредитуваннякупівель спочаткузастосовуваласялише для незначнихза обсягомі характеромконтрактів.Після компанії«БТК», яка першоюздійснилалізинговіоперації і закороткий часзуміла створитинайбільшу всвіті телефоннумережу й навітьпрокластикабельні лініїна дні океану,лізинг взялина озброєнняяк важливийелемент ринковоїполітики іншіфірми, що далоїм змогу вижитипід час затяжнихекономічнихкриз.
Особливосприяло зростаннюлізинговогобізнесу прийняттяурядом СШАнизки законодавчихактів, які підвищилизацікавленістьамериканськихбізнесменіву цьому видіоперацій.
Найбільшогопоширення вСШАнабулинормативнийта посередницькийфінансоаийлізинг. Лізингоаимбізнесом, якправило, займаютьсязбутові службивиробниківкоштовноїтехніки. Прицьому лізингодавцізберігаютьза собою прававласності наоб’єкт лізингуаж до його купівліі зобов’язуютьсянадаватиорендарю додатковіпослуги з ремонту,страхуванняобладнаннятощо. Так, уразі лізингукомп’ютерівкорпорація «IBM»бере на себевитрати щодообслугованнямашин у розміріввід 5 до 10% їх ціни.Крім того, влізинговомудоговорі частопередбачаєтьсяможливістьповерненнякомп’ютерараніше строкуабо замінайого на іншітипи машини(більш сучасні).
Посередницькийлізинг, якийздійснюєтьсяза допомогоюбанків тафінансовихорганів, почаврозвиватисяв США порівнянопізно, але доситьуспішно. 70-80тірноки для лізингув США пройшлипід знакомзростанняобсягів посередницькоїдіяльностівзагалі.
Специфікаамериканськоголізинговогобізнесу полягаєще й у тому, щовид орендованогомайна частовизначає формулізингу. Транспортнізасоби тапромисловеобладнаннявиступають,як правило,предметамифінансовоголізингу;сільськогосподарськеобладнанняорендуєтьсяна засадаххайрингу;будівельнатехніка, приладидля науковихі методичнихцілей знаходятьсяу сфері оперативноголізингу і навітьрентингу.
Американськілізинговікомпанії поступоворозширюютьсвій вплив усфері послуг,наяку на початку90-х років припадаловже до 70% валовогонаціональногопродукту СШАі 75% зайнятихтрудовою діяльністюв країні. Американськісоціологивважають, щодо початкуXXIстоліття останнійпоказник досягне90% і сфера послугпоглине покищо досить численніробітничіпрофесії. Зокремадослідженнясвідчать, щодо послуг якінайбільш деномічнорозвиваютьсязараз, належатьстрахування,кредитування,лізинговіоперації, ноу-хау,інжиніринг,маркетинговідослідження,а також телекомунікаційніта консультаційніпослуги. Причомубагато наукоємкихпослуг тісновзаємопов’язаніміж собою. Таксучасні американськілізинговікомпанії нетількі самізнаходять тівиди продукції,які цікавлятьспоживача,але й здійснюютьусі економічнірозрахунки,пов’язані зкредитуваннямлізинговихоперацій; займаютьсярозміщеннямобладнанняаж до спорудженняцілих комплекснихвиробництвпочинаючиіз нульовогоциклу; навчаютьперсонал; постачаютьнауково-технічнудокументацію,програмнезабезпечення;допомагаютьу збуті продукціїза своїмиділерськимиканалами тощо.
Прозначний розвитоклізингу в СШАсвідчить і тойфакт, що 80% американськихкомпаній регулярноотримують наумовах лізингумайно. Однаквідміна кредитуванняподатків наорендованемайно внаслідокподатковоїреформи 1986 рокута зменшеннянорм амортизації,що спричинилопідвищенняабсолютногорозміру податків,особливофедеральних,призвели допослабшанняінтенсивностілізинговихоперацій.
Американськіекономістиоптимістичнооцінюють перспективиподальшогорозвитку лізингуяк в країні, такі за її межами.На сьогоднішнійдень США залишаютьсясвітовимлізинговимлідером як заобсягамилізинговихоперацій, такі за різноманітністювикористовуванихформ і видівлізинговогобізнесу: влізингу тутперебуває 45%виробничогоустаткування(в Японії -- 33%, уФРН – 18%).
Європав останнідесятиліттятакож показаласвою здатністьрозвиватирізноманітніформи оренднихвідносин.Західноєвропейськівиробникипересвідчилися,що оренда стимулюєвиробництво.Заданими французськихсоціологів,довгостроковаоренда більшестимулюєкористувачапрацюватиінтенсивной якісно, ніжвласність намайно. Протезвернутисядо лізингуєвропейськихвиробниківзмусили справинабагатоконкретніші.До другою світовоївійни орендазасобів виробництване була поширенав Європі. Політичнай економічнанестабільністьне стимулювализдавати в арендупромисловізасоби виробництва.Американськийлізинговийдосвід (під часі відразу післязакінченнявійни) показавЗахідній Європіперспективністьвеликих аренднихугод, але допочатку 60-хроків розвитоклізингу гальмувавсявідсутністювільних коштівв економіцієвропейськихкраїн. Томуне дивно, щоперші великівнутрішнілізинговіконтрактипочали укладатифірми такихдержав, як Швейцарія,Швеція та Австрія.
Лізинговідоговори вЗахідній Європінабагатораніше сталиносити міжнароднийхарактер завдякиорганізаціїЄвропейськоїЕкономічноїСпівдружності(ЄЕС), хоча дужедовго укладалисялише на окремівиди машин,обладнання,а не на комплекснівиробництва.Ця практиказберігласьі зараз.
Наприкінці60-х років у країнахЄЕС почализ’являтисякомпанії, якіукладали контрактиз фінансовоголізингу. Такимвидом діяльностів основномузаймалисяспеціалізованіфілії великихбанків чипов’язанихіз ними фінансовихпосередницькихустанов. У70-ті роки створюютьсяй національнілізинговіасоціаціїІталії, Австрії,ФРН, Великобританії,Франції. Самеостанні трикраїни є лідерамиєвропейськоголізинговогоруху.
Перетворенняпід впливомнауково-технічногопрогресу сферивиробництва,глибокі зміниекономічнихумов господарюваннявикликаютьнеобхідністьпошуку і впровадженнянетрадиційнихдля народногогосподарстванашої країнизасобів поновленняматеріальноїбази і модифікаціїосновних фондівсуб'єктіврізноманітнихформ власності.Місце лізинговогобізнесу впідприємництвівизначаєтьсяпередусім самимиоб'єктамилізингу, являєсобою найважливішіелементи активноїчастини основнихфондів -- машини,обладнання,транспортнітаінші засоби.В самому широкомурозуміннілізинг являєсобою комплексмайновихвідношень, щоскладаютьсяв зв'язку зпередачею майнав тимчасовекористування.
Лізингрозглядаєтьсяз різноманітнихточок зору, воснові якихзнаходитьсясуперечлива,подвійна природалізингу. Цяподвійністьпроявляєтьсяв тому, що, зодного боку,лізинг являєсобою вкладеннязасобів назворотнійоснові в основнийкапітал. Надаючина певний періоделементи основногокапіталу, власнику встановленийчас одержуєїх назад,одже.працюють принципитерміновостіі зворотності;за свою послугувін одержуєвинагородуувигляді комісійних(завдяки цьомузабезпечуючиреалізаціюпринципу платності).
Отже,по свємузмісту,лізинг відповідаєкредитнимвідношеннямі зберігаєсуттєвістькредитноїугоди.По формі, оскількипозичкодавецьі позичальникоперують зкапіталом нев грошовійформі, а в продуктивній,лізинг зовніподібний зінвестиціямикапіталу.
Такимчином, якщорозглядатилізинг уякості передачімайна в тимчасовекористуванняна умовахтерміновості,возвратностіі платності,його можнакласифікуватияк товарнийкредит в основніфонди.
Векономічномурозуміннілізинговийкредит є кредит,що надаєтьсялізингодавцемлізингоодержувачув формі користуваннямайна, щопередається.Суб'єктамилізинговогокредиту виступаютьв особі позичальника-- лізингоодержувач,в особі заимодавця-- лізингодавець,а об'єктом позичкиє машини, обладнання,транспортнізасобитаінші елементиосновних фондів.
Класифікаціявидівлізингу ускладненадекількомаобставинами:
-управових системахрізноманітнихкраїн існуютьне тількирізноманітнівизначеннялізингу, алеі окремійого вигляди;
-риси різноманітнихвидівугодлізингу можутьпоєднуватисьв одному договорів залежностівід конкретних,узгодженихучасникамиумов;
-при виділеннівидівлізингу виходятьз декількохознаккласифікації.
Найбільшхарактернимиє наступнівидилізингу:
1.Фінансовийлізингхарактеризуєтьсяпередусім тим,що термін наякий обладнанняпередаєтьсяв тимчасовекористування,співпадає потривалостіз терміномйого повноїамортизаціі.По закінченнютерміну користувачможе придбатимайно увласність абовідновитидоговір на новихумовах. Упершому випадкуудоговорі передбачаєтьсяправо опціонулізингоотримувачана покупку.Повний обсягобов'язків пострахуванню,технічномуобслуговуваннюі ремонтупокладаєтьсяна користувачамайна.
2.Оперативнийлізингвідрізняєтьсятим, що терміноренди занимменший,ніж економічнийтермін службимайна. Объктомоперативноголізингу, якправило, є обладнанняз високимитемпами старіння.
3.Лізингз поверненнямрозглядаєтьсяяк різновидфінансовоголізингу. Йогоознакаполягає утому, що власникмайна передаєправо власностіна нього майбутньомулізингодавцюна умовахкупівлі-продажу,тобтопродаєйого і водночасвступає з нимв інші відношення-- уякості користувачацього майна.
4.Тещоскладаєтьсяна внутрішньомуринку країнидефіцит товарно-матеріальныхцінностейвідкриваєперспективитакому видулізингу, яклізингпо залишковійвартості.Він застосовуєтьсяна обладнаннящовжезнаходитьсяв експлуатації,тому обєктлізингу оцінюєтьсяне по початковій,а по залишковійвартості,що повиннозначно знизитивартість лізингу.
5.Відносини,при яких технічнеобслуговуванняобладнанняповністю лягаєна лізингоотримувачавизначаютьсяякчистийлізинг.Власнуназвувін отримавтому, що улізинговіплатежі в даномувипадку невключаютьсявиплатилізингодавцяпо експлуатації.
6.Якщо лізингодавецьможе запропонуватилізингоотримувачунабірпослуг поексплуатаціїобладнання,томає місце такзваний «мокрий»лізинг.При передачіукористуванняобладнаннязі складнимитехнічнимихарактеристикамизастосовуютьданийвид лізингу.
7.Міжнароднийлізингможе бутиекспортнимабо імпортним.
Приекспортномулізингу зарубіжноюстороною єлізингоотримувач,а при імпортному--лізингодавець.До цього ж видулізингу відносятьсяі угоди,які проводятьсялізингодавцемі лізингоотримувачемоднієї країни,якщо хоча бодна з сторінбудує своюдіяльність імає капіталспільно з зарубіжноюфірмою, наприклад,є спільнимпідприємством.
ІII.МЕТОДИКАПРОВЕДЕННЯ
ЛІЗИНГОВИХОПЕРАЦІЙ
Етапилізинговихугод
Умовноможна виділитичотири етапилізинговоїугоди:
1етап.Попередній.На цьому етапіздійснюєтьсяпідготовчаробота -- консультування:розробкаіндивідуальноїконцепціїлізингу, консультаціяпри виборілізингу.
2етап.На другомуетапі проводитьсяробота, що передуєукладеннюрядуюридичнихдоговорів,проведенняякої зумовленескладнимхарактеромбагатосторонніхвідношень прилізингу, необхідністюдокладноговивчення умові особливостейкожноїугоди;вирішуєтьсяпитання проджерела фінансуванняугоди.На даному етапіоформлюєтьсязаявка майбутньоголізингоотримувача,готуютьсявисновкипро кредитоспроможністьклієнта ірозраховуєтьсяэффективністьлізинговогопроекту. Всеце відбиваєтьсяв замовленні-наряді,щонаправляєтьсяпостачальнику.
3етап.Цей етап відіграєголовну рольв організаціїуправліннялізингом. Нацьому етапівиробляєтьсяюридичне закріпленнялізинговоїугоди.Оформляютьсянаступнідокументи:
договірпро купівлю-продажоб'єкту лізингу;
актпро прийняттяоб'єкту лізингув експлуатацію;
лізинговаугода;
договірпротехнічнеобслуговуваннямайна, щопередаєтьсяв лізинг;
договірна страхуванняоб'єкту лізингу.
4етап.Період безпосередньоговикористаннялізингу. Цейетап супроводжуєтьсявідображеннямлізинговихоперацій вбухгалтерськомуоблікуі звітності.На даному етапівідбуваєтьсяоплаталізингодавцюлізинговихплатежів і післязакінченнятерміну лізингуоформляютьсявідношенняпо подальшомувикористаннюоб'єкту лізингу.
Проведеннюлізинговихоперацій передуєвеликаорганізаційнаробота. Дляуспішноїдіяльностібанк повиненволодіти можливостямиширокої рекламилізинговихоперацій і їхніхпереваг дляпотенційнихлізингоотримувачів.Велике значеннямає вивченнялізинговогоринку, йогоосновнихтенденцій,виявленняпопиту на певнівиди обладнання.При цьомудо уваги приймаютьсярізноманітнічинники: коливанняринкових цінна те або іншеобладнання,що користуєтьсяпопитом, ціниі тарифи наінші супутнілізингу послуги(ремонт, технічнеобслуговування),зміна транспортнихтарифів і т.д.
Загальноюметою попередньоїроботи є пошукпотенційнихклієнтів, зацікавленихв здійсненнілізингу. Разомзтимініціативав проведеннілізинговихоперацій можевиходити івід майбутньоголізингоотримувача.
Всіподальші взаємовідносиниміж сторонамигрунтуютьсяна основізаявки-клопотання,якенадаєтьсялізингоотримувачумайбутнімкористувачем.Воно підготовлюєтьсяв довільнійформі і повинномістити технічнийопис необхідногообладнання,його комерційніпараметри,найменуванняі реквізитипостачальника.Водночасз ним лізингоотримувачпредставляєдокументи,що характеризуютьокремі показникидіяльностілізингоотримувача.Для оцінкиможливостівиконаннялізингоотримувачемплатіжнихзобов'язань,лізингодавцюслід оцінитиекономічнудіяльністьклієнта з точкизору йогоплатоспроможності.Оцінка платоспроможностілізиногоотримувачаможе вироблятисяпо загальнійсхемі, прийнятійдля аналізубанком кредитоспроможностісвоїх клієнтів.Разом зтимлізингодавцюслід звернутиувагу на те,що лізинговаоперація носить,як правило,довгостроковийхарактер, томуйого повиннацікавитиспроможністьлізингоотримувачавиконувативсі платіжнізобов'язанняв перспективі,відповіднійтерміну лізинговоїугоди. На підставіпроведеноїроботи аналітичнимвідділом банкупідготовлюютьсявисновки прокредитоспроможностіклієнта і рекомендаціїпо встановленнюз ним лізинговихугод. В рядівипадків лізингодавецьможе вимагатинадання йомунеобхіднихгарантій.
Увипадку позитивногорішення питаннялізингодавецьспрямовуєпостачальникузамовленняна постачанняобладнання.Відношенняміж лізингодавцемі постачальникомможуть такожоформлюватисядоговоромкупівлі-продажу.
Післяотриманнялізингодавцемпідписаногоакту про прийняттяв експлуатаціюі виписанихрахунківвін зобов’язуєтьсявиконуватисвою основнуфункцію в лізинговихвідносинах-- провестиоплату шляхомпереказуна ім'я постачальниказагальноїсуми постачання.Контрагентиобговорюютьі особливостірозрахунківміж ними. Так,на основі взаємноїдомовленостіпостачальникуможе бутинаданий авансв певному відсоткувід вартостіоб'єкту лізингу(на практиціне більш 10-20%), оплатаосновноїчастини вартостіздійснюєтьсяодноразовопісля підписанняакту прийняттяв експлуатаціюабо періодичнимиплатежамипротягомобумовленогоперіоду.
Лізинговаугода укладаєтьсяміж лізингодавцемі лізингоотримувачемпро наданнялізингоотримувачемв користуваннядля виробничоїексплуатаціїоб'єкту лізингу,опис якогододається вспецифікаціїв лізинговійугоді в якостійого неоплаченнойчастини.
Втексті умовлізингу міститьсянайменуванняфірми-постачальника,термін, до якогопостачальникзобов'язуєтьсянадати об'єктугоди,і місце постачання.
Лизингодавецьмає право поступитисьсвоїмиправамипо лізинговійугоді абобудь-якимиінтересами,що випливаютьз неї,повністю абочастково третійособі без згодикористувача,але з повідомленнямйого про це.
Лізинговаугода набираєчинності здати введенняобладнанняяк об'єкту угодив експлуатаціюі діє протягомвстановленогов угоді терміну.
Лізинговаугода вважаєтьсяприпиненоюпо закінченнітерміну їїчинності.Лізингоотримувачне може відмовитисявід лізингудо закінченнятерміну угоди.Увипадку їїрозірваннявін зобов'язанийвнести лізингодавцюкомпенсацію,щодорнівнюєвсій сумі закриттяугоди(всю несплаченув термін лізинговуплату і загальнусуму наступнихвнесків, якамала бутивнесена,якщо б угодане була розірвана).
Лизингоотримувачмає право розірватиугоду тількиутому випадку,якщо при прийманніобладнаннявиявляютьсяйого недоліки,що виключаютьнормальнуроботу і усуненняяких неможливо.Про розірванняугоди він повиненповідомитилізингодавцяуписмовійформі не пізніше10 днів зі днязакінченнятерміну постачанняобладнання.Всі суперечки,що виникаютьв зв'язки зукладеннямі виконаннямлізинговоїугоди, вирішуютьсяміж сторонамив арбітражіабо суді.
Влізинговійугоді вказуєтьсясума лізинговогоплатежу,засіб йогосплати і периодичністьлізинговихвнесків.
Лізинговівнески, як правило,в основномумають грошовуформу, колиплатіж проводитьсяза рахунокгрошових засобів.Увипадку натуральноїформи платежурозрахункипроводятьсяна компенсаційнійоснові аботоварами,створюванимина обладнанні,щоорендується,або шляхомнадання зустрічноїпослуги лізингодавцю.Можлива змішанаформа платежу,коли поряд згрошовимивиплатамидопускаютьсяплатежі товарамиабо послугами.
Приперерахуваннілізинговихвнесків в більшостівипадківвикористовуютьсяплатежі з фіксованоюзагальноюсумою платежу.Лізинговаплата в цьомувипадку включаєв себе амортизаційнівідрахуваннявід вартостіаредного обладнання,плату за користуванняпозичковимизасобами, сумукомісійноївинагородилізингодавцюі плату за наданняїм додатковихпослуг по угоді.Лізинговийплатіж з авансом(депозитом)допускає,що користувачмайна представляєлізинговийплатіжа ввстановленомув момент підписанняугоди розмірі,а інша сумаплатежусплачуєтьсяпісля підписанняакту про прийманняобладнанняв експлуатацію.Мінімальналізинговаплата являєсобою сумувсіх лізинговихплатежів, щоповинен здійснитикористувачза весь періодлізингу, і суму,яку він повиненсплатити, якщомаєбажанняпридбати майноувласністьпісля закінченнятерміну лізингу.
Напрактиці преважаютьперіодичнілізинговівнески. В лізинговійугоді повиненбути прийнятийв якості додаткуграфік сплатиперіодичнихлізинговихвнесків. Одноразовийплатіж в поєднанніз періодичнимивнескамизастосовуєтьсяувипадку, якщов угоді передбаченавиплата лізингоодавцюавансу.
Амортизаціяна обладнання,що використається,може начислятисязвичайнимспособомв залежностівід балансовоївартості обладнання,терміну йогослужби і встановленоїнорми амортизаціїі способомприскореноїамортизації,при якому нормарічних амортизаційнихвідрахуваньна повне відновленнязбільшується,але не більшніж в два рази.Крім того, маліпідприємствапоряд з застосуваннямприскореногозасобу амортизаціїможуть в першийрік експлуатаціїмашин і обладнаннясписуватидо 20% першопочатковоївартості основнихфондів ізтерміном службипонад трьохроків.
Правовіі методичнізасади розрахунку
тапроблема забезпеченнягнучкостілізинговихплатежів
Відповідальнимі одним з найбільшскладних етапівпідготовкилізинговоїугоди є визначеннясуми лізинговихплатежів. Відповіднодо ст. 7 ЗаконуУкраїни “Пролізинг” розмір,графік сплатиі умови переглядулізинговихплатежів належитьдо істотнихумов договорулізингу. Складі розмір цихплатежів маютьбути економічнообгрунтованими.
Узагальномувигляді лізинговіплатежі є однієюз економічнихформ реалізаціїправа власностіна майно (об’єктлізінгу), а самеформою розподілуміж лізингоодержувачем-користувачемі лізингодавцем-власникомдоходу (прибутку),створеногов процесі використанняоб’єкта лізингу.Якщо для лізингодавцялізинговаугода має сенсза умови отриманняпевного прибутку(не меншогоніж по вкладаху банк), то йлізингоодержувачпісля сплатиплатежів маєотримати дохід,достатнійдля розширеноговідтворенняі особистогоспоживання.
Крімрозподілу прибутку,лізинговіплатежі виконуютьфункції відшкодуваннявартості лізинговогомайна, накопиченнякапіталу істимулюванняпідприємницькоїдіяльності.
Об’єктивноюосновою визначеннярозміру платиза лізинг євартість і станоб’єкта лізингу,норми амортизації,відсоткиза кредит, вартістьсупутних послуглізингодавцяі постачальника,податкові пільгитощо.
Нижньоюмежею сумилізинговихплатежів прифінансовомулізингу є їхмінімальноможливий рівень,при якомузабезпечуєтьсяпросте відтворенняоб’єкту лізингу.
Однієюз головнихпереваг лізинговихоперацій, крімможливостікористуванняоб’єктом лізингубез сплатийого вартостієгнучкістьлізінговихплатежів. Класичнийлізинг передбачаєможливістьвстановленняпорядку сплатилізинговихплатежів задомовленнистюсторін (відповіднодо чинногоу тій чи іншійкраїні фінансовогозаконодавства).Визначенняза домовленністюсторін розміру,способу, формиі строків внесеннялізинговихплатежів таумов їх переглядупродекларованов п. 3 ст. 16 законуУкраїни “Пролізинг”.
Результатианалізу світовогодосвіду показують,що лізинговіплатежі можутьрозрізнятисяі за складомелементів,яківраховуютьсяпід час розрахунку,і за методомнарахуванняплатежів, і заспособом тапереодичністюсплати, і заформою розрахунків.
Так,за способомсплати розрізняютьплатежі лінійні(рінвими частками),прогресивні(розмірами, щозбільшуються),дегресивні(розмірами, щозменьшуються),прискорені,сезонні таін.
Заперіодичністюсплати платежіподіляютьсяна щорічні,піврічні,щоквартальніта щомісячні,а за термінамиїх внесення- на такі, щовносяться напочатку, всередені тав кінці періодусплати.
ЗакономУкраїни «Пролізинг» визначенотакі обов’язковіскладові (елементи)лізинговихплатежів (п. 2ст. 16):
сума,яка відшкодовуєпри кожномуплатежі частинувартості об’єкталізингу, щоамортизуєтьсяза строк, заякий вноситьсялізинговийплатіж;
сума,що сплачуєтьсялізингодавцюяк процент зазалученийним кредитдля придбаннямайна за договоромлізингу;
платіжяк винагоролалізингодавцюза отриманеу лізинг майно;
сумавідшкодуваннястраховихплатежів задоговоромстрахуванняоб’єкта лізингу,якщо об’єктзастрахованийлізингодавцем;
іншівитрати лізингодавця,передбаченідоговоромлізингу.
Результатианалізу договорівлізингу тавідповідноїнауково-методичноїлітературипоказали, щодо складу платежівможуть такожвходити:
преміялізингодавцюза ризик;
митніплатежі;
сумаподатків, якілізингодавецьсплачує заоб’єкт лізингу,якщо такіпередбаченічинним законодавством.
Вигіднимдля лізингоодержувачає включеннядо загальноївартості лізингутакож такихвитрат:
натранспортуванняоб’єкту лізингудо місця йогоексплуатації;
намонтажні тапусконалагоджувальніроботи;
нанавчанняфахівців дляроботи налізинговомуустаткуваннітощо.
Такимчином, сумалізинговихплатежів незводиться лишедо вартостіповної абочастковоїамортизаціїоб’єкта лізингу,як це інколивважають. Структураплатежів маєбагатокомпонентнийхарактер. Розглянемодеякі їх складові.
Відшкодуваннявартості, точнішезалишковоївартості, об’єкталізингу здійснюєтьсяпо періодах,як правило, урозмірі відповіднихамортизаційнихвідрахувань.
Згіднозі ст. 18 ЗаконуУкраїни «Пролізинг»договоромлізингу задомовленістюсторін можебути передбаченаприскоренаамортизаціяоб’єкту лізингу.
Проте,як справедливозауважуєросійськийдослідниклізингу Л.Прилуцький1,сума відшкодуваннявартості об’єкталізингу необов’язковомає дорівнюватинарахованійамортизації.Це зауваженнямає принциповезначення.
Платаза кредитніресрси (процентза кредит)визначаєтьсяшляхом множеннявеличиникредитнихресурсів накредитну ставкуу відсотках,поділену на100.При цьому підкредитнимиресурсамирозумієтьсясума боргу,яка постійнозменшується,і тоду платаза кредит такожпостійнозменшується.
Винагородалізингодавця(лізинговамаржа, комісійнавинагородатощо) включаєв себе власнівитрати лизингодавцяі його прибуток.До складу вказанихвитрат входить,наприклад,оплата послуглізенговихброкерів.
Щодорозміру комісійноївинагородиіснують різнідумки. Найчастішевважають, щовін визначаєтьсяза кожний періодшляхом множеннянесплаченоївартостілізинговогомайна на річнупроцентнуставку комісійноївинагородив частках.
Додатковіпослуги лізингодавцялізингоодержувачуможуть бутинепостійнимиі оплачуватисянеравномірно.Це залежитьвід змісту,обсягу і періодичності(тривалості)послуг та умовукладеногодоговору лізингу.Вартість послугможе бутиобчисленаі додана доосновної сумилізинговогоплатежу. Дододатковихпослуг належать:
інформаційні,консалтингові,юридичні;
технічні;
щодонавчанняперсоналу;
рекламні;
оплатавідрядженьлізингоодержувача;
іншіпослугилізингодавця.
Розмірпремії за ризикзалежить відрівня та видівризику лізингодавцяпід час реалізаціїлізинговоїугоди. Преміяза ризик лізингодавцяможе бутиврахована уставці йогокомесійноївинагороди,а через неї- у ставці лізинговогопроцента, якаоб’єднує ставкипо кредитахта комісійноївинагороди.Чим більшеризик, тим вищаставка.
Проблемасплати митавиникає задоговорамиміжнародноголізингу, а йогорозмір визначаєтьсязгідно з вимогамичинного законодавства.
Загальнасума лізинговихплатежів неє постійноювеличиною.Вона залежитьвід швидкостівідшкодуваннявартості об’єкталізингу: чимшвидше окуповуєтьсявартість лізинговогомайна, тимменші відсоткінараховуютьсяна ще непогашенувартість цьогомайна. І навпаки,перенесеннясплати першихлізинговихплатежів набільш пізнійтермін призводитьдо зростаннянарахованихвідсотків навартість лізинговогомайна і загальноїсуми платежів.
Удоговорі лізингуможе бутипередбаченозміну загальноїсуми, графікаі розміру окремихвиплат лізинговихплітежів задомовленістюсторін у випадкувиникненнянових обставин,які можутьспричинитивтрати сторін.До таких обставинможна віднестизростаннятемпів інфляціївище визначеногосторонамирівня, суттєвузміну рівнявідсотків закредит тощо.
Чине найважливішимє вибір методунарахуваннялізинговихплатежів. Зпрактики танауково-методичноїлітературивідомі такіосновні методи:
зрегулярнимперіодичнимвідшкодуваннямвартості майнарівними абонерівнимичастками;
звідстрочкоюплатежів:
завансовимплатежем;
завансуваннямвикупу об’єекталізингу зазалишковоювартістю;
заобраною сторонамидоговору підставою.
Відомітакож платежізі зростаючоюставкоюлізинговогопроцентк, платежіу разі переоцінкивартості лізинговогомайна та ін.
Окремугрупу становлятьрозрахунки,що базуютьсяна теорії фінансовихрент без застосуваннянорм амортизації,згідно з якимивсі поточніплатежі (крімавансового)є рівними, алемають різнуструктуру.
Длярозгляду безпосередньометодикирозрахункулізинговихплатежів дляспрощенняприймаємо, щододатковівитратизадоговоромлізингу і митнівитрати відсутні,страхуваннямайна здійснюєлізингоодержувач,а ставка процентаза кредит ікомесійноївинагородиоб’єднаніу ставці лізинговогопроцента(лізингоодуржувачуважливо знатизагальнийпроцент комісійних,який він маєсплачуватинезалежновід того, якуїх часткулізингодавецьвіддасть закредит).
Загальнасума відшкодуваннявартості лізинговогомайна визначаєтьсяяк добутокбалансовоївартості майнана річну нормуамортизаційнихвідрахувань,на реноваціюцього майнаі на період діїлізинговоїугоди. Розмірвідшкодуванняза кожний періодсплатирозраховуєтьсяшляхомділення добуткубалансовоївартості майнаі річної нормиамортизаціїна кількістьлізинговихплатежів зарік.
Лізинговийпроцент (сумарнийрозмір комісійних)за кожний періодвизначаєтьсяшляхом діленнядобутку невідшкодованоївартості лізинговогомайна і річноїставкі лізинговогопроцента накількістьлізинговихплатежів зарік.
Загальнасума лізинговихплатежів дорівнюєсумі відшкодуваньвартості об’єкталізингу ілізинговогопроцента завсі періодисплати.
Розглянемосеріюумовнихприкладів,об’єднанихспільнимивихіднимиданими.
Нехайукладено договірфінансовоголізингу терміномна 4 роки з двомасплатамилізинговихплатежів щорічно,рівномірнимвідшкодуваннямвартості лізинговогомайна при норміамортизації10% від залишковоївартості об’єктулізингу. Первіснабалансовавартість лізинговогомайна становить2400 од. Викуп об’єкталізингу здійснюєтьсяза його залишковоювартістю намомент закінченнядоговору лізингу(стандартнийваріант).
Задачаполягає у визначеннірозміру кожноїсплати, загальноїсуми лізинговихплатежів тавартості викупулізинговогомайна. Розв’язатицю задачу даєзмогу графіклізинговихплатежів (табл.1)
Таблиця1
Гарафіксплати лізинговихплатежів у разі
періодичногорівномірноговідшкодуваннявартості лізинговогомайна
Номерплатежу | Залишковавартість майна,гривень | Відшкодуваннявартості майна,гривень | Лізинговийпроцент, гривень | Лізинговийплатіж, гривень |
1 | 2400 | 240 | 240 | 480 |
2 | 2160 | 240 | 216 | 456 |
3 | 1920 | 240 | 192 | 432 |
4 | 1680 | 240 | 168 | 408 |
5 | 1440 | 240 | 144 | 384 |
6 | 1200 | 240 | 120 | 360 |
7 | 960 | 240 | 96 | 336 |
8 | 720 | 240 | 72 | 312 |
Разом... | 480 | 1920 | 1248 | 3168 |
Яквипливає зданих табл.1,загальна сумалізинговихплатежів становить3 168 од., з них 1 920 од.- відшкодованавартість майна.Залишковавартість цьогомайна, по якіймає бути здійснениййого викуп,дорівнює 480 од.
Впливнерівномірногорозподілу сумирічного відшкодуваннявартості лізинговогомайна міжокремими сплатамина розмір ізагальну сумуплатежів відображаютьдані табл.2. Нехайу першому випадкуна перше півріччяприпадає 2/3 річнихамртизаційнихвідрахувань,на друге 1/3, а вдругому віпадку- навпаки.
Таблиця2
Гарафіксплати лізинговихплатежів у разі
нерівномірноговідшкодуваннявартості лізинговогомайна
Номерплатежу | Залишковавартість майна,гривень | Відшкодуваннявартості майна,гривень | Лізинговийпроцент, гривень | Лізинговийплатіж, гривень |
Івипадок | ||||
1 | 2400 | 320 | 240 | 560 |
2 | 2080 | 160 | 208 | 368 |
3 | 1920 | 320 | 192 | 512 |
4 | 1600 | 160 | 160 | 320 |
5 | 1440 | 320 | 144 | 464 |
6 | 1120 | 160 | 112 | 272 |
7 | 960 | 320 | 96 | 416 |
8 | 640 | 160 | 64 | 224 |
Разом... | 480 | 1920 | 1216 | 3136 |
ІІвипадок | ||||
1 | 2400 | 160 | 240 | 400 |
2 | 2240 | 320 | 224 | 544 |
3 | 1920 | 160 | 192 | 352 |
4 | 1760 | 320 | 176 | 496 |
5 | 1440 | 160 | 144 | 304 |
6 | 1280 | 320 | 128 | 448 |
7 | 960 | 160 | 96 | 256 |
8 | 800 | 320 | 80 | 400 |
Разом... | 480 | 1920 | 1280 | 3200 |
Зданих табл.2видно, що приоднаковій сумівідшкодуваннявартості лізинговогомайна (1920 од.) меншасума лізинговогопроцента і всьоголізинговогоплатежу будетоді, коли швидшевідшкодовуєтьсявартість об’єкталізингу (більшачастинаамортизаційнихвідрахуваньсплачуєтьсяв першому півріччікожного року).
Розглянемотепер, як впливаютьна суму лізинговихплатежів відстрочкаплатежів першогороку (табл. 3) тапротилежнийприклад - сплатаавансовогоплатежу (табл.4).
Уразі відстрочкиплатежів першогороку відкладаєтьсявідшкодуваннявартості лізинговогомайна. Щодолізинговогопроцента, толізингоодержувачмає відшкодуватилізингодавцювтраченінадходження.Тому на моментпершої сплативиникає заборгованістьлізингоодержувача,сума якоїдодається досуми першоголізинговогоплатеду. У зв’язкузі зменшеннямкількостіплатежів збільшуєтьсянорма амортизаціїмайна.
Внесенняавансовогоплатежу, навпаки,зумовлюєзменшеннянорм амортизації.
Таблиця3
Гарафіксплати лізинговихплатежів у разі
відстрочкиплатежу
Номерплатежу | Залишковавартість майна,гривень | Відшкодуваннявартості майна,гривень | Лізинговийпроцент, гривень | Лізинговийплатіж, гривень |
1 | 2400 | -- | -- | -- |
2 | 2400 | -- | -- | -- |
3 | 2400 | 300 | 240+ 480 | 1020 |
4 | 2100 | 300 | 210 | 510 |
5 | 1800 | 300 | 180 | 480 |
6 | 1500 | 300 | 150 | 450 |
7 | 1200 | 300 | 120 | 420 |
8 | 900 | 300 | 90 | 390 |
Разом... | 600 | 1800 | 1470 | 3270 |
Таблиця4
Гарафіксплати лізинговихплатежів у разі
застосуванняавансовогоплатежу
Номерплатежу | Залишковавартість майна,гривень | Відшкодуваннявартості майна,гривень | Лізинговийпроцент, гривень | Лізинговийплатіж, гривень |
(аванс) | 2400 | 400 | -- | 400 |
1 | 2000 | 200 | 200 | 400 |
2 | 1800 | 200 | 180 | 380 |
3 | 1600 | 200 | 160 | 360 |
4 | 1400 | 200 | 140 | 340 |
5 | 1200 | 200 | 120 | 320 |
6 | 1000 | 200 | 100 | 300 |
7 | 800 | 200 | 80 | 280 |
8 | 600 | 200 | 60 | 260 |
Разом... | 400 | 2000 | 1040 | 3040 |
Отже,у разі подовженнятерміну лізингуще на один рікв обох випадках(див. табл. 3 і 4)одночаснозавершитьсявідшкодуваннявартості лізинговогомайна. Тобтодані обох таблицьє співставними.При цьому помітно,що внесенняавансовогоплатежу виявляєтьсябільш вигіднимдля лізингоодержувача,ніж використаннявідстрочкиплатежів. Цейвисновок повністювідповідаєраніше зробленомувисновку заданими табл.2
Увипадку прискореноїамортизаціїза рахуноквідшкодуванняпротягом першогороку 40% вартостімайна (по 20% на1-й і 2-й платежі),а потім рівномірноїамортизаціїзалишковоївартості загальнасума лізинговихплатежів зменшиласяна
168- 3 066 = 102 од (табл. 5)
Таблиця5
Гарафіксплати лізинговихплатежів увипадку
прискореноїамортизаціїоб’єкта лізингу
Номерплатежу | Залишковавартість майна,гривень | Відшкодуваннявартості майна,гривень | Лізинговийпроцент, гривень | Лізинговийплатіж, гривень |
1 | 2400 | 480 | 240 | 720 |
2 | 1920 | 480 | 192 | 672 |
3 | 1440 | 180 | 144 | 324 |
4 | 1260 | 180 | 126 | 306 |
5 | 1080 | 180 | 108 | 288 |
6 | 900 | 180 | 90 | 270 |
7 | 720 | 180 | 72 | 252 |
8 | 540 | 180 | 54 | 234 |
Разом... | 360 | 2040 | 1026 | 3066 |
Уразі застосуванняваріанта сплатизалишковоївартості лізинговогомайна під часдії договорулізингу згідноз прийнятимистандартнимиумовами за4 роки ( 8 платежів) відшкодовуєтьсявартість лізинговогомайна на загальнусуму 240 * 8 = 1 920 од.
Залишковавартість цьогомайна становить2 400 - 1 920 = 480 од. Розрахуноклізинговихплатежів приравномірнійпередплатізалишковоївартості майнанаведено втабл.6
Таблиця6
Гарафіксплати лізинговихплатежів у разі
авансуваннявикупу об’єкталізингу зазалишковоювартістю
Номерплатежу | Залишковавартість майна,гривень | Відшкодуваннявартості майна,гривень | Авансуваннявикупу об’єкталізингу, гривень | Лізинговийпроцент, гривень | Лізинговийплатіж, гривень |
1 | 2400 | 240 | 60 | 240 | 540 |
2 | 2100 | 240 | 60 | 210 | 510 |
3 | 1800 | 240 | 60 | 180 | 480 |
4 | 1500 | 240 | 60 | 150 | 450 |
5 | 1200 | 240 | 60 | 120 | 420 |
6 | 900 | 240 | 60 | 90 | 390 |
7 | 600 | 240 | 60 | 60 | 360 |
8 | 300 | 240 | 60 | 30 | 330 |
Разом... | 0 | 1920 | 480 | 1080 | 3480 |
Згідноз даними таблицісума лізинговихплатежів становить3 480 од., в той часяк за стандартнимваріантом(див. табл. 1) загальнасума платежівта викупу майнапо залишковійвартості дорівнює
3168 + 480 = 3 648 од., тобтона 168 од. більше.
Отже,поступовевідшкодуваннязалишковоївартості (вартостівикупу) лізинговогомайна протягомдії договорулізингу єекономічноефективним.
Такимчином, ми розглянулиосновні варіантирозрахункулізинговихплатежів. Отриманірезультатислід скорегуватина суми додатковиихвитрат лізингодавця,передбаченихдоговоромлізингу.
Великарізноманітністьвидів і формлізинговихплатежів забезпечуєсторонамлізинговоїугоди можливістьвибору найбільшприйнятноговаріанта.
Однакукраїнськілізингодавціта лізингоодержувачітакої можливостіне мають. Упроекті Закону«Про лізинг»(п.2 ст.16) передбачалосяобов’язковевідшкодуванняв лізинговомуплатежі «частинивартості об’єкталізингу, щоамортизується,але не більшяк 1/4 його вартостіу кожномуплатежі». Цевизначеннязабезпечувалосвободу виборуспособу відшкодування.
Алеу прийнятомуЗаконі цейпункт отримавнову редакцію,згідно з якоюв кожному платежівідшкодовуєтьсячастина вартостіоб’єкта лізингу,що амортизуєтьсяза строк, заякий вноситьсялізинговийплатіж.
Легкопереконатися,що з усіх наведенихваріантіврозрахункулізинговихплатежів умовамЗакону відповідаєлише першийстандартнийваріант. Аджевсі інші варіантипередбачаливідшкодуваннявартості вінших розмірах.
Так,у разі відстрочкиплатежу протягомобумовленогодоговоромтерміну платежі,а отже і відшкодуваннявартості майна,взагалі нездійснюютьсяі протягомнаступногоперіоду відшкодуваннявідбуваєтьсяв розмірах, щоне перевищуютьнараховануамортизацію(див. табл. 4, дебули відстроченіплатежі першогороку).
Увипадку авансовихплатежів, навпакивідбуваєтьсяв розмірах,менших занараховануамортизацію(див. табл. 5).
ЗаконодавствоУкраїни передбачаєлише один жорсткийспосіб нарахуванняприскореноїамортизації,не придатнийдля переважноїбільшостідоговорів лізингу.Тому прискореневідшкодуваннявартості майназа погодженнямсторін фактичноблаковано.Так неможливимє наведенийвище (див. табл.6) варіант зприскореним, відшкодуваннямвартості майнапротягом першогороку.
Такимчином, згідноз чиннимзаконодавствомлегітимнимзалишаєтьсялише один варіантрозрахункулізинговихплатежів, якийпередбачаєвідшкодуваннявартості лізинговогомайна у розміріамортизаційнихвідрахувань.Внаслідок цьоголізинг втрачаєодну з найпривабливішихсвоїх особливостей.
Томудо нагальнихзаходів щодоудосконаленняправовогорегулюваннялізингу слідвіднести внесеннячастковихзмін до п. 2 ст.16 Закону України«Про лізинг»з метою забезпеченнягнучкостілізинговихплатежів.
IV.РозрахунокРОЗМІРУкомісійнихвиплат
1.Розмірамортизаційнихвідрахувань,якіотримуєлізингодавецьрозраховуєтьсяпо формулі:
А=С * На/100%*Т,
де
А-- амортизаційнівідрахування;
С-- балансовавартість обладнання;
На-- норма амортизаційнихвідрахуваньна повне відновлення;
Т-- період чинностілізинговоїугоди.
2.Розрахуноквеличини платиза користуваннякредитнимиресурсами:
Пкр=Кр*Скр/100%,
де
Пкр-- плата за користуваннякредитнимиресурсами;
Кр-- кредитніресурси,що залучаютьсядля проведеннялізинговоїоперації;
Скр-- ставка закористуваннякредитнимиресурсами.
Кр=[(Сн+Ск)/2],
де
Сн-- вартістьобладнанняна початокроку;
Ск-- вартістьобладнанняна кінецьроку;
Т-- кількістьроків, на якуукладаєтьсялізинговаугода.
3.Розрахунокрозмірукомісійнихвиплат:
Пком=Кр*Ском/100%,
де
Пком-- плата по комісії;
Ском-- ставка комісійнихвиплат.
4.Розрахунокрозмірудодатковихпослуг лізингодавця:
Пу=Рком+Ру+Рр+Рдр,
де
Пу-- плата за послугилізингодавця;
Ру-- видатки наоплату послуг(юридичніконсультації,по експлуатаціїобладнанняі т.д.);
Рком-- відряджувальнівидатки робітниківлізингодавця;
Рр-- видатки нарекламу;
Рдр-- інші виглядивидатків наоплату послуглізингодавцю.
5.Розрахунокзагальноїсуми виплатлізингодавцюпо лізинговійугоді:
ЛП=А+Пкр+Пком+Пу,
де
ЛП-- загальна сумалізинговихплатежів.
А-- амортизаційнівідрахування;
6.Розрахунокперіодичнихвнесків полізинговійугоді:
а)при щорічнійвиплаті внесків:
ЛВ=ЛП/Т,
деЛВ -- один лізинговийвнесок;
б)при щоквартальноївиплати внесків:
(ЛВ/Т/4)*ЛВ=ЛП/Т/4;
в)при щомісячнійвиплаті внесків:
ЛВ=ЛП/Т/12.
Розглянеморозрахуноклізинговихплатежів наприкладі. Вартістьобладнання,що здаєтьсяв лізинг -- 550тис.гривень.Термін лізингу-- чотири року.Норма амортизаційнихвідрахуваньна повне відновленняобладнання-- 10% річних. Процентнаставка по кредиту,що залучаєтьсядляздійсненнялізинговоїугоди-- 10% річних. Погодженийвідсоток комісіїпо лізингу --4% річних. В лізинговійугоді передбачається,що капітальнийремонт обладнання,його технічнеобслуговуванняздійснюєтьсялізингоотримувачем.Лизингоотримувачвиявляє користувачаряд означенихв угоді додатковихпослуг:
-відряджувальнівидатки робітниківлізингодавця-- 0.16тис.гривень.;
-видатки нанадання юридичнихконсультаційз питань укладеннялізинговоїугоди -- 0.15 тис.гривень.;
-видатки лізингодавцяна консультаціїпо експлуатаціїобладнання,включаючиорганізаціюспробних іспитів-- 0.35тис.гривень.
Таблиця7
Розрахуноксредньорічноївартості обладнання(в тис.грив.)
| Рік | Вартістьобладнання | Амортизаційнівідрахування | Вартістьобладнанняна кінець року | Середньорічнавартістьобладнання |
1-й | 550 | 55 | 495 | 552, |
2-й | 495 | 55 | 440 | 467,5 |
3-й | 440 | 55 | 385 | 412,5 |
Всього | 1760 |
Таблиця8
Розрахунокзагальногорозміру лізинговогоплатіжа (тис.грив.)
| Рік | Платаза користуваннякредитнимиресурсами | Платапо комісії | Платаза послугилізенгодавця | Загальнасума лізинговихплатежів | |
1-й | 55 | 52,25 | 20,9 | 0,14 | 128,29 |
2-й | 55 | 47,65 | 18,7 | 0.14 | 120,59 |
3-й | 55 | 41,25 | 16,5 | 0,14 | 112,89 |
4-й | 55 | 35,75 | 14,3 | 0,14 | 105,19 |
Всього | 466,96 |
V.Закон України«Про лізинг»та розвитоклізингу наУкраїні
10січня 1998 р. набравчинностіприйнятий 16грудня 1997р. ВерховноюРадою УкраїниЗакон України«Про лізинг».Цим, нарешті,здійсненопрорив у правовомурегулюваннілізингу в нашійкраїні, створеноправові (алене економічні)умови йогорозвитку.
Доприйняттязакону правовіоснови лізингув Україні булипрактичновідсутні. Узаконодавствіз 1995 р існувалолише декількаспеціальнихнорм, що стосувалисялізингу.
Впершелізинг згаданов п. 9 ч. 1 ст. 3 ЗаконуУкраїни «Пробанки і банківськудіяльність»,де банкамдозволяєтьсяздійснювати«придбанняза власні коштизасобів виробництвадля передачіїх в аренду(лізинг)».
Оскількиголовним завланнямбанку як лізингодавцяє фінансуванняугоди, то вположенніНаціональногобанку України«Про кредитування»2,лізінг розглядаєтьсяяк форма майновогокредиту.
УКодексі торговельногомореплавстваУкраїни є глава2 «Договірорендисудна». Протеокремі її положенняне відповідаютьправовим відносинамлізингу в їхтрадиційномурозумінні.
Упершій редакціїЗакону України«Про оподаткуванняприбуткупідприємств»та в ПравилахзастосуванняЗакону України«Про оподаткуванняприбуткупідприємств»3,лізинг неправомірнорозглядавсяяк тотожнаоренді, але меншважлива порівняноз нею господарськаоперація. Визначенняоренди (лізингу)було недосконалим,і ці недолікиперейшли й донаступної(нині чинної)редакції закону.
Лізингу своїй класичнійформі полягаєв придбаннілізингодавцемза прямою вказівкоюі виборомлізингоодержувачамайна у продавцяі передачі цьогомайна лізингоодержувачув користуванняна певний строкза умови сплатилізинговихплатежів. Увипадку фінансовоголізингу лізингоодержувачмає право навикуп об’єкталізингу зазалишковоювартістю післязакінченнястроку лізингу.
Лізингмайна регулюєтьсясистемоюдоговорів, середяких є договіркупівлі-продажулізінговогомайна міжпродавцем ілізингодавцемта договірвласне лізінгуміж лізингодавцемі лізингоодержувачкм.Разом з тимзастосовуютьсяй тристороннілізинговіугоди.
Слідзауважити,що у світі існуютьдва діаметральнопротилежнихпідходи доправовогорегулюваннялізингу. Першийполягає в тому,що відносиниза договоромлізингу охоплюютьсярядом існуючихцивільно-правовихінститутів- оренди, купівлі-продажу,доручення,позики, заставита ін. Цей підхідреалізовувавсяв Україні заумов відсутностізаконодавствапро лізінг. Нацих позиціяхчастково стоятьі автори проектунового Цивільногокодексу України.Так у п. 3 ст. 838«Договору пролізинг» цьогопроекту зазначається:«До договорулізингу застосовуютьсяправила цьогоКодексу, щорегулюютьдоговорикупівлі-продажу,поставки, найму(оренди), якщоінше не передбаченодоговоромлізингу, законом,іншими правовимиактами».
Другийпідхід базуєтьсяна визнаннітого, що існуєособливийінститутлізингу, нормиякого не співпадаютьз нормами іншихінститутівцивільногоправа. Дійсно,лізингоодержувачмає більшістьправ покупцяза договоромкуплі-продажу,в якому він неє стороноюдоговору, ароль і функціїлізингодавцяі лізінгоодержувачасуттєво відрізняютьсявід ролі і функційорендодавцяі орендаря.ПрийняттяЗакону України«Про лізинг»і його змістсвідчать проте, що цю точкузору поділяєй українськийзаконодавець,
Роботанад проектомзаконодавчогоакта, якийрегулює відносинилізингу (УказПрезидентаУкраїни, а згодом- Законом України),велася протягомкількох років.З вересня 1996 р.в сесійномузалі ВерховноїРади Українипочалося обговоренняпроекту ЗаконуУкраїни «Пролізинг». Відбулосятри читаннязаконопроекту,що призвелодо значноїзміни первісноготексту закону.З одного боку,була поліпшенаредакція багатьохстатей закону,а з іншого --вилучено статті,які забезпечувалиекономічнестимулюваннярозвитку лізингу.
Узаконі України«Про лізинг»сформульовановизначеннялізінгу4,фінансовогота оперативноголізингу5,які заміняютьнеточні їхформуванняв Законі України«Про оподаткуванняприбуткупідприємств»,де неправомірноототожнюютьсялізинг і оренда.Визначенооб’єкти лізингуі встановленоособливийпорядок лізингудержавногомайна - запогодженнямз органомуправлінняцим майном6.До суб’єктівлізингу (лізингодавець,лізингоодержувач,продавецьлізинговогомайна) віднесенолише суб’єктипідпріємницькоїдіяльності7.
Договірлізингу можнаукладати уформі як тристоронньї(між усімаосновнимисуб’єктамилізингу), такі двосторонньої(між лізингодавцемі лізингоодержувачем)угоди8.
Уст. 7-18 фактичнорозглядаєтьсязміст договорулізінгу. Прицьому правай обов’язкисторін у процесіроботи надзаконом були«збагачені»з урахуваннямположень проектунового Цивільногокодексу України.
Майно,передане задоговоромфінансовоголізингу, зараховуєтьсяна баланслізингоодержувача,а за договоромоперативноголізингу - залишаєтьсяна балансілізингодавця9.
Об’єктлізингу протягомусього строкудії договорулізингу є власністюлізингодавця.Право власностіна об’єктфінансовоголізингу набуваєтьсялізингоодержувачемпісля сплатиповної вартостіоб’єкта лізингу.У разі банкрутствалізингоодержувача,арешту чиконфіскаціїйого майнаоб’єкт лізингувідокремлюєтьсявід загальногомайна лізингоодержувачаі підлягаєповерненнюлізингодавцю10.
Законрозглядає такожпитання пробухгалтерськийоблік та звітністьщодо лізинговихоперацій, порядоксплати мита,ПДВ та акцизногозбору при імпортуванніоб’єктів лізингу,реєстраціюдоговорів лізингу(ст. 19 - 21).
Важливо,що прикінцевимиположеннями11визначено:раніше прийнятізакони інормативно-правовіакти діють участині, щоне суперечитьцьому Закону.
Уцілому законвідповідаєсучаснимпоглядам навизначенняі регулюваннялізингу. Вінне суперечитьположеннямКонвенції зміжнародногофінансовоголізингу, щодасть змогуукраїнськимлізинговимкомпаніям іпідприємствамбрати участьу міжнароднійлізинговійінтеграції.
Разомз тим прийнятийтекст ЗаконуУкраїни «Пролізинг» маєряд недоліків,головними зяких є такі:
обмеженняоб’єктів лізингу,зокрема можливістьпередачі в лізинглише майна,що належитьдо основнихфондів (ст. 2), невідповідаєсвітовій практицілізингу, зокремаможливістьпередачі в лізинглише майна,що належитьдо основнихфондів (ст. 2), невідповідаєсвітовій практицілізингу, згідгоз якою об’єктамилізингу є імайнові комплексипідприємств,і майнові правата інші нематеріальніактиви;
визначеннялізингодавцяяк суб’єктапідприємницькоїдіяльності12виключає можливістьдля державнихорганів бутилізингодавцямина неприбутковихзасадах. Нажаль, у законінічого не сказанопро засади йособливостідіяльностілізинговихкомпаній;
визначенняв стю 4 лише двохвидів (фінансовийі оперативний)та трьох форм(пайовий, зворотний,міжнародний)лізингу єнедостатнімз огляду навимоги практики.З відомих близько40 видів операційслід було бпринаймнівиділити прямийі непрямийлізинг, про щойдеться у проектінового Цивільногокодексу України,поширений усвіті роздільнийлізинг, компенсаційнийі змішанийлізинг, яківідрізняютьсяформою лізинговихплатежів, внутрішнійлізинг, якийє «парним» доназваногов законі міжнародноголізингу, таін.;
незадовільнимє визначенняі розмежуванняв ст. 4 понятьфінансовогой оперативноголізингу. Закількіснимкритерієм, якийподано як основний,договори лізингузі строком дії60-90% від термінуповної амортизаціїоб’єкта лізингупідпадаютьпід обидвавизначення.Інший критерій- можливістьвикупу майна- є якісним ітому мав бибути головним.Для розмежуванняфінансовогой оперативноголізингу можнабуло б застосуватикритерії, рекомендованіКомітетом поміжнароднихстандартахбухгалтерськогообліку.
Зіст. 18 «Амортизаційнівідрахування»в процесідооперацюваннязакону буловилученоконкретнийрозмір максимальноможливогокоефіцієнтаприскоренняамортизації.У сусіднухдержавахдозволяєтьсяприскоренаамортизаціяз коефіцієнтомдо 3. На сьогодніприскоренаамортизаціярегулюєтьсяпю 8.6.2 ст. 8 ЗаконуУкраїни «Прооподаткуванняприбуткупідприємств»13у спосіб, якийне відповідаєпотребам амортизаціїоб’єктів лізингу.
Упроцесі роботинад проектомзакону з йоготексту буливилучені двістатті, щорегулювалипільги для суб’єктівлізингу зоподаткуванняприбутку тадоданої вартості.Передбачалося,що ці статтімають бутивключені довідповіднихЗаконів України«Про оподаткуванняприбуткупідприємств»та «Про податокна доданувартість».
Нагальнимизавданнямиподальшоговдосконаленняправовогорегулюваннялізингу є такі:
прийняттязмін і доповненьдо Закону України«Про оподаткуванняприбуткупідприємств»та «Про податокна доданувартість» зметою приведенняїх положеньу відповідністьіз прийнятимЗаконом України«Про лізинг»і забезпеченняекономічногостимулюваннярозвитку лізингу;
розробленняпередбаченихЗаконом України«Про лізинг»підзаконнихактів та іншихнормативно-методичнихдокументів.
VІ.ПЕРСПЕКТИВИРОЗВИТКУлізинговихПОСЛУГна Україні
Станта перспективирозвитку лізингав Україні
5жовтня 1997 рокуна XХV щорічнихзборах членівЄвропейськоїфедераціїнаціональнихлізинговихасоціацій(LEASEUROPE) Українуприйняли дочленів цієїєвропейськоїекономічноїструктури...
Надумку західнихдослідниківринок лізинговихпослуг на Україніперебуває нараннійстадіїрозвитку, а«чистого»лізингу в Україніпрактичнонемає, є схожіза формою операції.
Більшістьлізинговихкомпаній виконуютьшвидше роліагентів абопосередниківміж виробникамита споживачамиобладнання,ніж повноціннихлізингодавців.Лізинговіоперації восновномуфінансуютьсяміжнароднимипостачальникамитехніки, асигнуванняза рахуноквнутрішніхджерел оцінюютьсялише на рівні$10 млн.
Експертизазначають,що, попри наявністьзаконодавчоїбази, існуючіюридична, регулюючата податковасистеми несприяють розвитковілізингу в Україні,де сфера фінансовихпослуг помітновідстає відпотреб, які нинізначно зросли,промисловостій торгівлі.Загальна сумабанківськихкредитів стосовноВВП замала:в Україні 1996 р.вона становила5%, тоді як в розвиненихкраїнах Європи-- понад 80% від ВВП.
Щобипридбати технікудля сільськогогосподарства,промисловості,сфери послугі будівництва,потрібні позикина термін від3-х до 7 -- 10 років, щов Україні практичнонеможливо.Лише 12% кредитів,котрі надаються,можна, за українськимимірками, вважатидовготерміновими(понад два роки).У країні відсутніальтернативнібанківськимкредитам джереладовготерміновогофінансування,у зв'язку з чиму лізинговихкомпаній виникаютьістотні труднощі.
Тимчасом в умовахУкраїни лізингє майже ідеальниммеханізмомдля залученнятехніки: порівняноз іншими формамиінвестуваннявін має безперечніпереваги. Експертипідрахували,що обсяг ринкулізингу в Україніможе становити1630 млн. грн.
Длядосягненняцього показника(за середньогорівня зростання20% на рік) можезнадобитисяп'ять років.Природно, цестанетьсялише за умовиствореннянайсприятливішогосередовища.
Незважаючина наявністьзаконодавчогополя, фінансовийлізинг в Україніпребуває в комі.
Першоюперепоною длярозвитку лізингув Україні надумку фахівцівє... той самийЗакон «Пролізинг». Експертипригадують,як важко булопрацювати уперіод до йогоприйняття. Алепісля, сталоще гірше: законодавствонаписаненеохайно імістить помилки,насампередметодологічні.
Багатоекспертівзауважуютьнекоректністьвизначеньфінансовогота операційноголізингу, казусиз термінологією,невідповідністьнормативамз амортизації,суперечностіз постановамиКабінетуМіністрів.
Алеголовне, щозаважає, -- цеорієнтаціядокументана стару системубухобліку зїї основоположнимпринципомамортизації.Сьогодніамортизаційнаполітика урядув сфері лізингупросто заперечуєміжнародністандартибухобліку,що грунтуютьсяна перекладеннівсіх ризиківі винагородщодо прававласності налізингоодержувача.Світова практикалізингу взагаліне використовуєтакого термінуяк амортизація.
Надодаток до цьогозакладена вЗаконі «Пролізинг» амортизаційнапланка в 60% вартостімайна в лізингупризводитьдо того, що йогоамортизаційнийтермін значноперевищує п'ятьроків.
Цестворює суперечностіміж відповіднимипостановамиКабінетуМіністрів, яківвели цю вимогу,і Законом «Пролізинг». ПостановаКабінетуМіністрів прозбільшеннятерміну лізингудо семи років-- взагалі зісфери абсурду:сьогодні ідворічні лізинговіконтракти --велика рідкість.
Заважаєі невпорядкованістьпроцедури укладаннялізинговоїугоди. Міністерствоюстиції їїне регламентувало,а в Законі «Пролізинг» реєстраціялізинговихдоговоріврозглядаєтьсяне як обов'язкова,а як можлива.Тим часомбільшістьекспертівсходяться надумці, що правованекоректністьЗакону «Пролізинг» тягнеза собою безлічускладнень.По-перше, цеотриманнякількох кредитівпід одну заставу,тривалі судовіпроцеси тощо.
Проблеманотаріальноїреєстраціїдоговорів маєй фінансовийпідтекст. Вартістьцієї нотаріальноїпослуги (державнемито) сьогоднідорівнює 5% відвартості договору,що б'є і полізингоодержувачу,і по лізингодавцю.Натомістьрекомендаційввести пільговуставку державногомита при реєстраціїдоговорів лізингууряд так і непідтримав.
Важкосказати, чина благо йпостановаКабінетуМіністрів прообмеженнякритичногоімпорту, що єперепоною ввезеннюза лізингомтехніки з-закордону черезвисоке мито.Поки що результатодин: споживачскутий у виборінової техніки,попит на неїне задоволений,міжнароднікредитні лінії,які могли бсупроводжуватилізинговіоперації (а цене просто гроші,це -- дешеві гроші),в Україну такі не йдуть.
Другоюперешкодоюна шляху впровадженнялізинговихсхем в економікуУкраїни є високіставки закредитнимиресурсамикомерційнихбанків. Щоблізинговаоперація булаефективноюі приносилахоч би мінімальнийприбуток, кредитнаставка, зарозрахункамифахівців, неповинна перевищувати22%. А в нас тількиодна обліковаставка Національногобанку Українивдвічі вищаза цю цифру. Якнаслідок, заофіційноюстатистикою,майже 90% усіхкредитів, щоїх надаютьвітчизнянікомерційнібанки, є короткостроковими,тобто наданимина термін до12 місяців. Кредити,що були наданіна термін понад2 роки, можнаперерахуватина пальцях, тодіяк у світовійпрактиці мінімальнийперіод діїлізинговогопроекту -- 4-5 років.
Алей банкірівможна зрозуміти.Через надзвичайномінливі економічніта грошово-кредитніумови і попередня,і нинішня політикабанків спрямованана мінімізаціюризику змінпроцентноїставки танеповерненнякредитів, аотже, на короткостроковікредити.
Податковезаконодавство,яке постійнозмінюється,також не дозволяєспрогнозуватирезультатбудь-якої лізинговоїоперації. Крімтого, воно частоспираєтьсяна стару інструкціюз бухобліку.Так, лізингодавецьвиявляєтьсяпозбавленимправа показуватиамортизаціюнаданого влізинг майнау витратах.Навіть нібитопрогресивнийзахід -- зняттяПДВ за платежамиз лізингу, якщорозібратися,призведе дотого, що лізингодавецьзбільшитьвартість майнана ті ж 20%.
Третійантилізинговийчинник -- неготовністьдо лізинговихоперацій якпотенційнихлізингодавців,так і лізингоодержувачів.За повідомленнямпредставниківХарківськоголізинговогофонду 95% директорівколективнихсільськогосподарськихпідприємствабсолютноне розуміють,у чому полягаєсутністьлізинговихоперацій.
Неоднозначнавідповідь і наінше важливезапитання:чи потребуютьпідприємствав Україні лізинговихпослуг? Однезрозуміло --потенційнийпопит великий.Хоч би й тому,що знос обладнанняв Україні сягнув80%, а грошей усеодно немає іне буде, якщопрацювати настарому обладнанні.А лізинг видаєтьсянайпривабливішиммеханізмомреорганізаціїта переобладнаннявиробництва,бо має передбанківськимкредитуваннямдві істотніпереваги:
1)зберігає правовласності наактиви;
2)безпосередньопов'язує терміноплати лізингузі здатністюгенеруватикошти й терміномслужби активів.
Алепроблема навітьне в попиті:заявок відпотенційнихлізингоодержувачівдостатньо.Ось тількиплатоспроможнимспоживачему кращому випадкує один із п'ятдесяти.Реально оцінитиплатоспроможністьукраїнськогопідприємствавзагалі невидається заможливе.
Сьогодніна ринку фінансовоголізингу Українидіють 16 лізинговихкомпаній, щооб'єднані уВсеукраїнськуасоціаціюлізингу «Укрлізинг».Більшість ізних -- банківськіструктури ілізинговікомпанії, створеніпромисловимиорганізаціямидля реалізаціїсвоєї продукції.Чистих лізинговихугод сьогоднімайже не існує,є безліч, якіїх лише нагадують(див. додат. №1,2).
Длянормальногорозвитку індустріїлізингу в Україніна думку західнихспеціалістівпотрібно:
1)зробити законодавствозрозумілимі недвозначним;
2)спроститипроцедуру поверненнямайна власникув разі відмовивід платежуза нього;
3)для захистувласностілізингодавцяобов'язковореєструватилізинговіугоди;
4)зменшити на50% для кожногоз перших двохроків експлуатаціїмайна відрахуванняна прискоренуамортизацію,яка нараховуєтьсязгідно з пунктом8.6.2 Закону «Прооподаткуванняприбуткупідприємств».
Заоцінкамиекспертів14,за 9% часткилізингу наринку капіталовкладень,при обсязікапіталовкладеньу сукупномуВВП на рівні15%, з урахуваннямпитомої вагисучасноїтіньової економікив Україні (до50% офіційногоВВП) обсягрозвинутогоринку лізингучерез п'ять роківперевищить1,6 млрд грн
Позитивнийпрогноз обсягівлізинговихоперацій в Україні(млн.грн)
Галузь | 1998р. | 1999р. | 2000р. | 2001р. | 2002р. |
Сільськегосподарство | 200 | 400 | 300 | 500 | 600 |
Промисловість | 150 | 220 | 300 | 400 | 520 |
Сферапослуг (транспорт) | 100 | 150 | 200 | 270 | 340 |
Будівництво | 50 | 80 | 100 | 130 | 170 |
Всього | 500 | 750 | 1000 | 1300 | 1630 |
(Заоцінками Bank ofIreland)
Вітчизняналізинговапрактика тільки-нозароджується,а експертиМіжнародноїфінансовоїкорпораціївже прогнозуютьлізинговийбум в Україні.ЗапланованийСвітовимбанкомна 1998 рік проектфінансовоїдопомоги передбачаєнадання Українікредитноїлінії, частинаресурсів якоїбуде спрямованана підтримкулізинговихкомпаній. Протедля того, абибум дійсновідбувся, потрібноякнайшвидшевирішити всіпроблеми (законодавчі,інфраструктурні,кадрові),які наразістримуютьвикористанняцієї прогресивноїформи економічнихвідносин міжсуб'єктамиринку.
Яквважають вітчизняніта зарубіжніфахівці, гострупотребу в інвестиціяхУкраїна частковозадовольнитьзавдяки запровадженнюлізинговогобізнесу.Це підтверджуєі світова практика:для країн, щорозвиваються,характерноюознакою є зростанняобсягів лізинговихоперацій. Яскравимприкладомє ПівденнаКорея, де 1975 рокуза фінансовоїпідтримкиМіжнародноїфінансовоїкорпораціїбуло запровадженолізинговийринок,якийна сьогодніє одним з найпотужнішиху світі. Підприємцеві,який орендуєобладнання,лізинг створюєпотенційніпереваги: тутдіютьспрощенісхеми забезпеченнязасобамивиробництвата менш жорстківимоги щодобалансовихзвітів. А ще--наявність такзваних податковихканікул:уряди більшостізарубіжнихкраїн надаютьпільги в оподаткуваннісаме лізинговимкомпаніям,визнаючи, щовони уможливлюютьдоступдоінвестиційдля малих тасередніх підприємств.
Лізингможе статиальтернативоюкредитнимкоштам. Перевагиполягають утому, щоправовласності напередане улізинг майнозалишаєтьсяу кредитора,який фінансуєпроект. Тобтонемає потребиукладати угодупро заставумайна.Проте лізинговікомпанії такожповинні бутипевними: обладнання,надане нимиу користуванняодним підприємствам,не потрапитьбезїхвідома до інших,що має бутичітко обумовленоу відповіднихзаконодавчихактах.
Стимулюватирозвиток лізингув Україні і,відповідно,інвестуваннякоштів у виробництвоміг би й перегляд(зі значнимскороченнямтермінів)нормативівамортизаціїобладнання,вважають фахівціміжнароднихфінансовихустанов. Потрібнотакож запровадитисистему реєстраціїконтрактіві «організуватироботу» зпідприємствами-неплатниками(тобто вжитизаходів дляпосиленнявідповідальності),оскільки низькафінансовата правовадисциплінане сприяютьнормальномуведенню бізнесу.
Вирішившивсі ці проблеми(що, мовляв, нетак уже й складно),можна очікуватистрімкогорозквіту лізинговогоринку вже унаступномуроці,вважаютьзахідні експерти..
Вітчизняніучасникинароджуваногоринку лізинговихпослуг, як виявилося,більш обережніу прогнозахі менш оптимістичніщодо здатностідержавистимулюватирозвиток лізингуоперативнимиі доречнимикорективаминормативноїбази.
Асоціація«Укрлізинг»
Попривсі складнощіформуваннянормативноїбази лізингу,компанії, щонамагаютьсяпрацювати уцій сфері навітьза нинішніхнепростихумов,дбаютьпро майбутнє:зокрема опікуючисьпрофесійноюпідготовкоюкадрів. Задляцього фірми,які формальноє конкурентами,об'єднуютьзусилляй кошти.- Однез найважливішихзавдань дляасоціаціїполягає у підготовцікваліфікованихкадрів длялізинговогобізнесу. Асоціація«Укрлізинг»спільно злізинговимикомпаніямивирішуватимепроблему підготовкикадрів, якимналежитьздійснюватибухгалтерськийоблік, займатисяправовимзабезпеченнямлізинговихоперацій. Улистопадіасоціація«Укрлізинг»спільно з подібнимиорганізаціямиРосії та Білорусі-- «Рослізингом»та«Біллізингом»--проведе у Києвінауково-практичнийсемінар, наякий будутьзапрошеніпровідні фахівціасоціації«Євролізинг».Окрім того, єпопереднядомовленістьз Асоціацієюкомерційнихбанків Українипро проведенняспеціальногосемінару длябухгалтерівз проблем лізингу.
ПЕРСПЕКТИВИРОЗВИТКУ ЛІЗИНГОВИХОПЕРАЦІЙ ЗУРАХУВАННЯМДОСВІДУЗАРУБІЖНИХЛІЗИНГОВИХІНСТИТУТІВ
Усфері лізингукомерційнібанки зштовхуютьсяз безліччюпроблем. Їх буделегше вирішити,якщо спиратисяна досвід зарубіжнихкраїн. Такякв нинішнійчас між Україноюі Німеччиноюсклалисьтісні економічнізв'язки, і будекорисно розглянутияк в Німеччиніздійснюютьданий виглядпослуг.
Законодавствов Німеччині15не міститьпоняття «лізинг»,що підходилоб для всіх існуючихформ здачі воренду інвистиційнихабо споживчихтоварів тривалогокористування.
Вспеціальнійлітературі ідоговірнійпрактиці підлізингомрозумієтьсяугода, при якійодна сторона(лізингодавець)зобов'язуєтьсяв рамках своєїдіяльностінадати іншійстороні (лізингоотримувачу)рухоме абонерухоме майно--предмет лізингу-- разомз ризиком,зв'язаним зправом відповідальності,на певний періодза погодженуорендну плату.
ВНімеччинілізинг почавшироко застосовуватисянапочатку60-х років, і в нинішнійчас лізинговіугодинабулизначнихмасштабів.Це відображаєтьсяне тільки в їхпостійномуобсязі,щозбільшується,і використанніцієї формичисленнимигалузями, алеі втягненнів оборот всебільш широкогокола інвестиційнихоб'єктів.
Укладаючилізинговіугоди,підприємствоможе забезпечитисобізначну економіюзасобів, щобулиб потрібнідля придбаннявласності, ітим не меншеодержують всвоє розпорядженняна тривалийперіод наобхіднеобладнання.Лізинг відповідаєвимогам прискоренняобертаннякапіталу взв'язку з скороченнямтермінів моральногостаріння обладнанняв умовах бурхливогонауково-технічногопрогресу. Крімтого,його розподілвикликанийдиспропорціямиміжпотребами вкапиталовкладенняхі можливостямиїх фінансування,що посилюютьсяпо мірі технічногоускладненняі подорожчаннямашин, обладнанняі т.д.
ВНімеччинідіють понад700лізинговихтовариств,з яких 2/3 є товариствамиз обмеженоювідповідальністю,біля 20% припадаєна товаристваз обмеженоювідповідальністюі участю коммандистіві 5% на чистокомандитнітовариства.
Розподілобов'язків міжлізингодавцемі лізингоотримувачемвизначаєтьсядоговором, щозакріплює основуїхніх відносин.
Розрізняютьдоговори зповною амортизацієювартості предметулізинговоїугодиі з частковою.
Удоговорах зповною амортизацієюлізинговіплатежі, щоздійснюєорендар в періодосновногочасу оренди,покриваютьвидатки лізинговоготовариства,пов'язаніз придбаннямабо виробництвомтовару, відсоткиза користуванняпредметомлізинговоїугодиі всі інші побічнівидатки.
Подоговорам зчастковоюамортизацієюорендар відповідаєлише за непокритівидатки, оскількилізинговетовариствоне може досягнутиїхнє покриттяпо закінченніпогодженогочасу орендишляхом подальшоговикористанняпредмету лізинговоїугоди(наприклад,нової здачів оренду абопродажу).
Взалежностівід термінудії лізинговогодоговору (вНімеччині)розрізняють:
фінансовийлізинг,коли інвестиційнітовари купуютьсяна вимогуорендара іздаються вдовгостроковуоренду. По закінченнютерміну діїдоговору орендармає право купівлітовару;
оперативнийлізинг,коли інвестиційнітовари купуютьсяабо виготовляютьсялізинговимсуспільствомувідповідностіз наявним наринку попитомі передаютьсяв короткостроковуоренду.
Взалежностівід власникаоб'єкту лізингподіляєтьсяна:зворотнійлізингілізингвиробника.Під формоюзворотньоголізингу розуміютьздачу в орендутовару, придбаноголізинговимтовариствому підприємства,що виготовивйого або щоволодіє їм іне переданогойому в оренду.Такий вид лізингузастосовуєтьсяв випадку, колипідприємствунеобхіднотерміновоотриматидодатковізасоби.
Якправило, продавці,а пізніше орендарізберігаютьза собою правоопціону, щобмати можливістьвикупити объкторенди.
Лізингвиробника вНімеччиніздійснюєтьсявиробникомтоварів і має,як правило,довгостроковийхарактер, оскількилише здачав оренду натривалий термінзабезпечуєпостійнийприбуток відоб'єкту оренди.Короткостроковийлізинг фірми-виробникивикористовуютьтоді, коли необхіднонегайно покритипотребу в засобахабо ж вийтина ринок з новимтоваром.
Існуєтакож лізингфінансуванняабо лізингкупівлі.При цьомулізинговетовариствокупує у виробникатоварів вимогу,що випливаєз договоруоренди, укладеногонимзі своїм клієнтом.Виробник управовомувідношеннізалишаєтьсяарендодавцем,однак оренднаплата надходитьлізинговомутовариству.
Взалежностівід об'єктуоренди лізингподіляєтьсяна три великігрупи:
-лізинг рухомогомайна;
-лізинг нерухомогомайна;
-лізинг споживчихтоварів.
Вдоговорі лізингурухомого майнапредметом угодиє обладнанняпідприємств,окремі автомобіліабо повнийавтотранспортнийпарк, в якомуне менше 20 автомашин,особливообговорюєтьсяправо орендаряна обмін предметулізинговоїугодипо закінченнівстановленоготерміну орендина новий, більшдосконалий.
Змістомдоговору лізингунерухомогомайна є передачав оренду комплектноговиробничогообладнанняі оснащенняпідприємства,включаючиземельніділянки,будинки і споруди.По договоруна лізинговетовариство,як правило,покладаєтьсяконтроль і доглядза технічнимоснащеннямзданих в орендуобєктів,термін орендиземельнихдільниць і будинківскладає 20-30 років,а заводськогообладнання-- 8-12 років (в залежностівід встановленихзаконом термінівамортизації).
Влізингу укладаютьнаступні видидоговорів:
лізинговийдоговірбез опціонупо якому непередбачаютьсяякі-небудьдомовленостіна період післязакінченняосновногочасу оренди;
лізинговийдоговір з правомпродовженняпо якому орендарюнадаєтьсяможливістьпродовжитичинністьдоговору водносторонньомупорядку. Розмірорендної платив цьому випадкузменшуєтьсяпроти тієї, щостягувалисьпротягомосновногочасу;
лізинговийдоговір з правомкупівліпредмету орендипісля закінченнятерміну оренди;
лізинговийдоговір з автоматичнимпереходом прававласності;
лізинговийдоговір з правомдостроковогорозповсюдження(застосовуєтьсяпри орендіконторскогообладнання);
договірз участю вприбутку відпродажу.
Привстановленніорендної платидля лізингухарактерноте, що вонавизначаєтьсяв твердомурозмірі на весьтермін користуванняоб'єктом. Внаслідокцього зростаєвідповідальністьза вірнийобліквсіх обставин,що можуть виявитивплив на їїрозмір передукладеннямдоговору.
Вартістьлізингу включаєв себе:
-відсотки закапітал,що інвестувався;
-суми аммортизаційнихвідрахувань;
-премії за ризик;
-винагородиза наданіпослуги, податки;
-частку прибуткулізинговоготовариства.
Цявартість, якправило, перевищуєпершопочатковувартість об'єктуоренди. В залежностівід термінудії договорувона складає125-155% початковоївартості об'єкту.
Прилізинговійугодіз іноземнимпартнеромкінцевий їїрезультат, щоперетинаєкордон ФРН,являє собоюзаміну експортутоварів -- експортомпослуг. Реалізаціяекспорту фінансовихпослуг з бокулізинговихфірм є власнепередумовоюдля здійсненняекспорту товарів.
Дочисла найважливішихпитань, щовимагаютьдозвіл прилізинговихугодахз іноземнимипартнерами,фірм Німеччинивідносять:перевіркуплатоспроможностіпотенційногоіноземноголізингоотримувача;врахуванняюридичнихпроблем, викликанихнаявністюрізноманітнихправових систем,до яких належатьсторони; вивченняподатковихі валютнихпроблем і різноманітнихризиків, включаючиі політичні.
ЕкономікаФРН, де щорічнийприріст національногодоходу становить2,5 - 3%, вважаєтьсяв ЗахіднійЄвропі зразкомстабільногорозвитку заумов майженезміннихцін. Великуроль у цьомузіграв стабільнопрацюючийлізинговийбізнес. Лізинговадіяльністьзахіднонімецькихпромисловихкомпаній напочатку їхрозвитку булазумовленанасампереднеобхідністюмаксимальнозаощадливогой ефективноговикористанняпромисловогопотенціалу,який залишавсяпісля війни,а також залученнямв економікуНімеччинивалютнихінвестицій,здебільшогоіз США. Звичайно,основна масанадходженьбула зробленачерез іншіканали, алевсе ж значнийпроцент усіхвалютнихкапіталовкладеньв економікуФРН (за виключеннямкапіталовкладеньу житловебудівництво)щорічно забезпечувавсяінтерлізингом.
Першаспеціалізованазахіднонімецькалізинговакомпанія «ДойчеЛізинг Gmbh.»виникла в 1962році. Незабарому різних земляхФРН почализ’являтисяй інші лізинговіфірми як з вузькоюспеціалізацією(оренда суден,вантажнихавтомобілів),так і з широкимспектромпосередницькихоперацій. У 1968році такі фірмиздійснбвалиінвестиціївже на 280 млн.доларів. У 1972 роцічастина лізинговихкомпаній ібанків об’єдналисяв «Німецькулізинговуасоціацію».
Заразу ФРН діє близько700 лізинговихкомпаній, невраховуючидочірніх фірм.Причому середних 70 компанійз капіталомбільш як 1 млн.марок. З 1970 по 1990рік обсяг оборотукомпаній-членів«НЛА»16зріс з 0,8 до 94,9 млрд.марок.
Одже,лізинговікомпанії почаливідіграватизначну рольв економіціНімеччини.Більше того,їх оборотпродовжувавзростати навітьу період економічнихспадів. Заразу ФРН укладаютьдо 2 млн. лізинговихугод.
Лізинговіоперації вНімеччинінабули поширеннянасампереду сфері фінансовоголізингу, якийносить назвуінвестиційного.В останні рокиможна спостерігатизначне зростаннялізинговихінвестицій,що спрямовуютьсяна модернізаціюгалузей наоснові найновітнішихтехнологій.Водночас обсяглізинговихінвестиційу будівництвонових підприємствскоротився.Домінуючиму лізинговійполітиці ФРНстав напрям,пов’язанийз інтенсифікацієювиробництва,науки, сервісу,тобто сферипослуг таінформаційнихтехнологій.Сьогодні лізингдає економіцікраїни близько13-16% інвестицій.
Німецькілізинговікомпанії востанні рокивиходять наміжнароднийринок, пропонуючипослуги щодоширокого спектрутоварів, хочаза багатьмапоказникамипоказникамивсе ще значнопоступаютьсяамериканськимі японськимінтерлізинговимфірмам. ФРНрозвиває зв’язкинасампередіз своїмисусідами поЄЕС та країнамиарабськогосвіту, а віднедавнапроявляє такожінтерес доспівробітництваз Росією й Україноюу сфері лізинговогобізнесу.
Подібнаситуація щодолізингу спостерігаєтьсяу Франції таВеликобританії,які разом ізНімеччиноюутворюютьтрійку європейськихлізинговихлідерів.
VІІ.ВИСНОВКИ
Банкиє однією знайважливішихструктур ринковоїекономіки.Тому становленняцивілізованогоринку в нашійкраїні неможливобез розвиткудіяльностікомерційнихбанків, особливов областібанківськихпослуг. Дляїхнього розвиткуна Українісформованіпрактичновсі необхідніумови. Розвитокбанківськихпослуг є перспективним,хоча і достатньоновим направленнямв роботі банків.В даний моментпоняття банківськихпослуг всебільшевходить в сучаснубанківськусистему. Цезв'язане передусімз бажаннямкомерційнихбанків незупинятисяна досягнутому,залучативсебільшу кількістьклієнтів. Щов свою чергутягне за собоюзбільшенняприбуткубанків. В своїйроботі комерційнібанки спираютьсяна зарубіжнийдосвід і звичайнож необхідновраховуватиспецифікурозвиткубанківськихоперацій наУкраїні. Недосконалістьабо відсутністьзаконодавчоїбази, недостатнякваліфікаціякадрів негативновпливає нарозвиток банківськихпослуг. Розвитокпотенційнонових банківськихпослуг ведетьсянедостатньошвидко, такякклієнтиз опаскойвідносятьсядо них і небажаютьвкладатисвої заощадження.Тому для залученняклієнтів банкистворюютьшироку рекламнумережу в засобахмасової інформаціїдля разьяснениявсіх позитивнихсторін цихпослуг.
ДляУкраїни є кориснимє використаннядосвіду лізинговихоперацій країнСхідної Європи.Із середини80-х років лізингвключаєтьсяв офіційнуекономічнуполітику такихкраїн, як Угорщината Болгарія.Елементилізинговихструктур з’являютьсятакож у Чехії,Польщі, Хорватії.
УБолгаріїлізингомпочали займатисяряд національнихпосередницькихконтор і банків.Вже в 1986 році зметою координаціїдій вони створилигосподарськеоб’єднання«Булгарлізинг».Це об’єднанняорганізувалоінформаційнулізинговумережу, щоохоплювалавсю країну імала виходиза кордон.«Булгарлізинг»контролює заразряд магазинів,прокатнихпунктів і станційтехобслуговування,які займаютьсяоперативнимлізингом тапосередницькоюдіяльністю.Підприємстваі банки, щовходять доорганізації,практикуютьтакож фінансовілізинговіоперації. Фінансовийлізингу Болгаріїздійснюєтьсястроком до 5років при забезпеченні100% кредитуванняоперації черезболгарськібанки. Згідноз даними 1987 року,сума операційпо внутрішньомулізингу становила3 млн. левів. У1990 році до складу«Булгарлізинг»вже входили247 самостійнихорганізацій,а також двакомерційнихбанків. Фондиоб’єднаннястановлятьбільш як 150 млн.болгарськихлевів.
Болгарськіспеціалістиоцінюють рольлізингу вфінансуванніпроцесу оновленнявиробництвай оптимальноговикористаннятехнікив країнівище, ніж традиційніметодипланово-адміністративногочи кредитногорегулювання.
Однієюіз основнихцілей при створенні«Булгарлізингу»була інтеграціяв структурусвітовоголізинговогоринку. Сьогодніця організаціяспівпрацюєбільш ніж із700 фірмами Європи,Америки, Японії.У 1985 році «Булгарлізинг»стала членомміжнародноїасоціації«LEASEUROPE»17.
Угорщинапершою у СхіднійЄвропі зумілаподолати економічністереотипищодо промисловоголізингу. Лізингпочав розвиватисяв Угорщині вкінці 70-х роківвнаслідокзвуження джерелфінансуванняіснуючихновостворенихвиробництв.Державні кредитніорганізаціїв той час знаходилися удосить скрутномуфінансовомустановищі,а деякі підприємства,навпаки, малидосить великуекономічнусамостійністьі значні заощадженняяк грошові, такі матеріально-технічні.
ВУгорщині розробленопрограму сприяннярозвиткулізингушляхом наданняпільговихкредитів наподібні операціїта преференційногомитного режиму.У рамках даноїпрограми дляфінансуваннялізингу передбачаєтьсяпротягом 5 роківвиділити 0,5 млрд.доларів. Спеціальнезаконодавствопо лізингубуло розробленов Угорщині в1982-1985 роках. Вонорегулює діяльність,пов’язану злізингом, інасампередз імпортно-лізинговимиопераціями.В останні рокилізинговоюдіяльністю вУгорщині займаютьсяспільні підприємства:зареєстрованобільш як 200 лізинговихоперацій, причомубільша частиназ них з фірмамизахідноєвропейськихкраїн.Середугорськихлізинговихспільних підприємствнайбільш відомоює компанія«ЦВАГ-Лізинг»,яка є дочірньоюфірмою австрійськогобанку «CentralWechel und Kredit AG».
Польщав умовах сучаснихекономічнихтруднощіввбачає в лізингуодин з шляхівполіпшеннясвоїх фінансовихсправ.
Заостанні декількароків у Польщіз’явилисядесятки малихпідприємстві організацій,які займаютьсяв основномуоперативнимлізингом. Високавіддача відтаких внутрі-та зовнішньоекономічнихоперацій стимулюєподальше зростанняактивностіу сфері лізингу.
ДляУкраїни розвитоклізингу – шляхдо одержанняінвестицій,необхіднихдля піднесенняекономіки.
Довгийчас банки неприділяли належноїуваги аністратегічномуплануванню,ані,тим більш,маркетингу,ориентируючисьв своїй діяльностіназастарілітрадиційнібанківськізасоби і прийомироботи. Аж досередини80-хроків банкипрактичноне займалисярекламою своєїдіяльності.До кінця цьогоперіоду булапроведенарекламна кампанія,метою якоїбула популяризациябанківськоїдіяльності.Лише в 90-е рокирізноманітнібанки серйозновзялися зарекламу своїхустанов і їхньоїдіяльності.Саме в цей часстало можливимговорити промаркетингокремих банківськихпослуг.Заразбанківськиймаркетінгстав більшагресивним.
Сучаснаситуаціяхарактеризуєтьсяпосиленоюувагоюбанків до проблеммаркетінгу.В основі цьогопроцесу лежатьдві тенденції,характернідля світовоїекономіки:интернационалізациябанківськихінститутів,продуктів іпослуг і дерегулюванняфінансовихринків.В результатіинтернационалізацииі дерегулюванняфінансовіпослуги і продуктистали однотиповимиувсьому світі.Іяк наслідокцього, значнозросла конкуренціяміж банками.Підсиленняконкуренціїпризвело доскороченняприбутківбанків. Дляподоланняневпевненостіі скороченняризиків банкиактивновдаютьсядо розробокмаркетінговихстратегій. Взарубіжнійпрактиці доситьчітко закріпилосявизначеннябанківськогомаркетінгуяк інструментупроведення вжиття глобальноїстратегіїорієнтаціїна споживача.
Банківськиймаркетінгвключає рішеннянаступнихзадач;
1.Встановленняіснуючих іпотенційнихринків банківськихпослуг;
2.Вибір конкретнихринків і встановленняпотреб замовника;
3.Встановленнямети для розвиткуіснуючих інових видівпослуг;
4.Впровадженнянових видівпослуг в практикуі контроль банкуза реалізацієюпрограм впровадження.
Длявивчення ринківбанківськихпослуг і їхпотенційнихспоживачівбанки використовуютьтрадиційніприйоми промисловогомаркетінгу,такі, як типологізацияі сегментація.Типологізацияприпускаєвиявлення групспоживачівна основісоціологічниххарактеристик.Мета сегментації-- визначитивідношенняокремих групспоживачівдо конкретноговиду послуг.Завдяки розподілуринку на сегментибанки одержуютьможливістьрегулюватипропозиціюпослуг увідповідностіз споживачамиринків. Сегментациюринку банкиможуть вироблятипо двом принципам:
-попродуктовому(ринок кредитнихпослуг, ринокопераційнихпослуг, ринокінвестиційнихпослуг, риноктраст-послуг)і поклієнтському(володарі нерухомості,корпорації,урядове ринок,клієнти траст-відділів)Сегментаціяринку -- складнийі трудомісткийпроцес, вонавимагає великогодосвіду, знаньі практикипродажу банківськихпослуг. Вонане повинназводиться доаналізу групспоживачів,що не приносятьпрактичнихрезультатівусправі просуваннябанківськихпослуг. Стратегіямаркетінгу-- це вибір найкращихшляхів досягненнямети банкуза допомогоюмаркетінгу.Практичновсі банки маютьсвою маркетинговустратегію,але далеко неу кожного банкувона приймаєофіційні форми,чітко формулюєтьсяі доводитьсядо всіх рівнів.Стратегіябанкуповинна давативідповіді нанаступні питання:як банк збираєтьсядосягнутимети? Які послугивін збираєтьсязапропонуватиринку? Найважливішимоперативнимчинником успіхубанківськоїдіяльності єстратегіявитрат, лініяна економіювитрат праці,зниженнясобівартостібанківськихпослуг. Як недивно,алеукраїнськібанки здедільшне знають, заскільки слідпродавати своїпослуги. Прейскурантцін на банківськіпослуги існує,але він носитьнезавершенийхарактер, восновномуне відображаєдійсних витратбанку.Сам банк можене володітиінформацією,скількикоштуєйому та абоінша операція.
Нажаль,нашими банкамивтрачене почуттяекономії своїхвласних витрат.Отримати великийприбуток можналишена базі економії.Банкам необхідностворити механізм,що забезпечувавбиекономію створюванихвитрат, зниженнясобівартостібанківськогопродукту.
ДляУкраїни розвитоклізингу, і особливов банківськомусекторі – шляхдо одержанняінвестицій,необхіднихдля піднесеннявсієї економіки.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
1.Закон України«Про банки ібанківськудіяльності»,01.05.91.
2.ПостановаНБУ №40,від 25.02.95 «Про невiдкладнiзаходи щодофiнансовогооздоровленнякомерцiйнихбанкiв та вiдновленняiх лiквiдностii платеспроможностi».
3.ІнструкціяНБУ «Правилаздійсненняоперацій зіноземноювалютою натериторіїУкраїни.» Контракт№12’93.
4.Правила операцiйз iностраноювалютою натерiторii Украiни,«Урядовыйкур'ер»,№57-58’93.
5.«Положенняпро безготiвковiрозрахункив господарськомуоборотi Украiни»НБУ,від 01.06.93.
6.ІнструкціяНБУ №3 від 11.10.94 «Пропорядок вiдкриттярозрахункових,поточних табюджетнихрахункiв вустановахбанкiв».
7.Закон України«Про лізинг»16.12.97.
8.Бабичев М.Ю.,«Банківськасправа»,Москва,«Економіка»,’93.
9.Внукова Н.Н,ОльховиковО.В.,«Світлізингу»,Харків,«Основа»,94.
10.«Банківськасправа»,під ред. КолесниковаВ.І. і КроливецкойЛ.П.,Москва,«Фінансиі статистика»,’95.
11.Краснов Ю.«Замістьтовару -- послуга(досвід лізингув Німеччині)»Москва,’94
12.КраснощековА.М.«Факторинг.Навіщо вінпотрібний?»«Финінвест»№ 8’92.
13.Ляшенко І. «ДовірчіТовариства.Місцена ринку».КомерсантУкраїни №12’94.
14.Ляшенко І.,«Траст:економіка,право, дійсність»,«Бізнес»,№6’94
15.«Банківськасправа»,під ред. ЛаврушинаО.І. Москва,’92.
16.«Основибанківськоїсправи»,під ред. МорозаА.Н.,Київ’94.
17.Мороз А.Н.,«Банківськаенциклопедія»,Київ ’93.
18.Миркин Я.М.,«Трастовіоперації банківз ціннимипаперами»,«Бізнесі банки»,№11’93.
20.СпіцинІ.О., СпіцинЯ.О.,«Маркетингубанку»,’93.
21.«Банківськийпортфель-1»,Москва,«Сомінтек»,’94.
22.«Лізинговийбізнес»,«Економікаі життя»,№2’93.
23.«Лізинг--практикастановлення»,«Грошіі кредит»,№1’91.
24«Банківськийпортфель-3»,«Сомінтек»,Москва,’95.
1«Финансовийлизинг», М,1997
2ЗатвердженоПостановоюПравлінняНаціональногобанку Українивід 28.09.95 (№ 246)
3ЗатвердженоПостановоюВерховноїРади Українивід 27.06.95 (№ 247/95 -ВР)
4Стаття №1 ЗаконуУкраїни «Пролізинг»
5Стаття №4 ЗаконуУкраїни «Пролізинг»
6Стаття №2 ЗаконуУкраїни «Пролізинг»
7Стаття №3 ЗаконуУкраїни «Пролізинг»
8Стаття№6 Закону України«Про лізинг»
9Стаття№9 Закону України«Про лізинг»
10Стаття№10 Закону України«Про лізинг»
11Стаття№22 Закону України«Про лізинг»
12Стаття№3 Закону України«Про лізинг»
13(в редакції від22.05.97)
14Bank of Ireland
15Станом на1996 р.
16«Німецькалізинговаасоціація».
17 5.10.97 р. на XХV щорічнихзборах членівЄвропейськоїфедераціїнаціональнихлізинговихасоціацій(«LEASEUROPE») Українуприйняли дочленів цієїєвропейськоїекономічноїструктури.
Київськийінститутекономіки,менеджменту,банківськоїі страховоїсправи
Кафедрафінансів, грошовогообігу та кредиту
ВИПУСКНАРОБОТА
натему
Лізинговіоперації в спектріпослуг кредитно-фінансовихінститутів.
СтудентаІVкурсу 1 група
МиколюкаІгоря Миколайовича
Науковийкерівник:
кандидатеконом. наук,
доцент,ВасильченкоЗ.М.
Роботадопущена дозахисту
"______"___________199__р.
Завідувачкафедрою фінансів,
грошовогообігу та кредиту_________________
Київ 1998