Резиденти, які виплатили доходи громадянам, зобов'язані подати в податкову інспекцію відомості про суми виплачених доходів і утриманого податку не пізніше 30 днів після виплати;
— доходи громадян, отримані від зайняття підприємницькою діяльністю (без створення юридичної особи), оподатковуються за підсумками роботи за рік, виходячи з чистого доходу. Його визначають як різницю між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі.) і документально підтвердженими витратами.
Податкові інспекції, які обчислюють прибутковий податок з громадянина не за місцем його постійного проживання, передають інформацію про суми доходів і сплаченого податку податковим органам за місцем постійного проживання платника.
Сплата прибуткового податку може проводитися авансовими платежами з оціночного доходу. Для їх сплати встановлюються такі строки: до 15-го березня, до 15-го травня, до 15-го серпня і до 15-го листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали.
Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, зобов'язані подавати декларації в податкові інспекції щоквартально у 15-ти денний строк після його закінчення, а по закінченню календарного року — до 1-го лютого.
Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за умов, якщо:
а) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності (СПД) не перевищує п'яти:
б) валовий дохід СПД за останні 12 календарних місяці до місяця придбання патенту не перевищував 7'000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян:
в) СПД є платником ринкового збору. Застосування фіксованого податку не дозволяється при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. Основними перевагами фіксованої о податку є:
— СПД не сплачує податки і збори, які нараховуються на фонд оплати праці:
сума податку не переглядається за підсумками року:
— не обов'язковим є ведення обліку доходів і витрат та проведення розрахунків із споживачами з використанням ЕККА:
- власник патенту здійснює торговельну діяльність без ліцензії.
Розміри фіксованого податку визначаються органами місцевого самоврядування в межах від 20-ти до 100 гривень за календарний місяць. При використанні СПД найманої праці розмір податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. В розмірі 100 гривень встановлюється податок на одержання патенту для здійснення підприємницької діяльності на всій території України.
Необхідно зауважити, що патент може бути скасовано до закінчення терміну дії (видасться на строк від 1-го до 12-ти календарних місяців), якщо торгівлю здійснює особа, яку не занесено до патенту або здійснюється торгівля лікеро-горілчаними чи тютюновими виробами. Суми фіксованого податку спрямовуються: 10 відсотків па державне пенсійне страхування і 90 відсотків використовуються на потреби територіальних громад: оподатковуваний доход для іноземних громадян визначається як і для громадян України.
Разом з тим. до нього включають суми. які виплачуються для компенсації витрат на навчання дітей у школі, харчування та суми надбавок за проживання в Україні.
Не включаються — суми витрат на відрядження, найму житлового приміщення, утримання автомобіля для службових цілей та суми, які відраховуються до Пенсійного Фонду, Фонду соціального страхування та державного фонду сприяння зайнятості населення.
Декларації в податкові органи іноземні громадяни, які мають постійне місце проживання в Україні, подають як і громадяни України. Крім цього, щоквартально у 15-ти денний строк подається декларація про одержувані доходи, а про фактичні за рік —до 1-го лютого наступного року за звітним:
— доходи, що виплачуються громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, оподатковуються у джерел їх виплати -за ставкою у розмірі 20 відсотків без врахування неоподатковуваною мінімуму доходів громадян та пільг.
За прострочення строків сплати прибуткового податку, не утриманого (утриманого не повністю) у джерела виплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
2.1.7. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів справляється для забезпечення фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.
Платниками цього податку є власники транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Платниками є підприємства, об'єднання та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства.
До платників податку належать також власники моторних човнів (катерів, яхт), мотосаней.
Податок з транспортних засобів не справляється з власників машин і механізмів на гусеничному ходу, а також зернозбиральних і спеціальних комбайнів з двигунами.
Об'єкт оподаткування — потужність двигуна легкових і вантажних автомобілів, мотоциклів, моторолерів та мотоблоків.
Податок сплачується за ставками (у частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) залежно від потужності двигуна:
а) з кожної кінської сили;
б) з кожного кіловата потужності.
Податок зараховується до бюджету адміністративно-територіальної одиниці місцевого самоврядування за місцем розташування підприємств і місцем проживання громадян. З цієї суми 90 % використовуються для шляхового господарства, а 10 % надходять на рахунок органів Державної автомобільної інспекції.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:
— громадянами, які мають власні транспортні засоби, — один раз перед технічним оглядом за кожний рік, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд;
— підприємствами — щороку, але не пізніше першого півріччя.
Сплата податку провадиться перед реєстрацією або щорічним технічним оглядом транспортних засобів.
Від сплати податку звільняються:
а) підприємства автомобільного транспорту загального користування — щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, а також підприємства автомобільного транспорту загального користування, що здійснюють змішані перевезення (вантажні та пасажирські), — щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів;
б) установи і організації, що фінансуються з державного бюджету;
в) Герої Радянського Союзу, особи, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, інваліди Великої Вітчизняної війни або інші особи з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР або при виконанні інших обов'язків військової служби, чи внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; інваліди з числа колишніх партизанів, а також інваліди, прирівняні за пенсійним забезпеченням до зазначених категорій військовослужбовців;
г) учасники Великої Вітчизняної війни, військовозобов'язані, які проходили службу у складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та в інших країнах, у яких в цей час велись бойові дії;
д) інваліди, які мають мотоколяски або автомобілі з ручним керуванням;
е) підприємства, розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
є) громадяни, зараховані до категорій 1 і 2, які постраждали від наслідків чорнобильської катастрофи, а також громадяни, зараховані до категорій 3 і 4, — до їх відселення із зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю;
ж) громадяни, відселенні із зон радіоактивне забруднених територій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в інші населені пункти, — протягом трьох років після переселення;
з) на 50 % — колгоспи і радгоспи за пожежні машини, машини швидкої допомоги та автобуси по перевезенню людей.
За наявності поважних причин сільські, селищні та міські ради народних депутатів мають право знижувати розміри податку або повністю звільняти окремих платників від його сплати.
2.1.8. Плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин
Плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин запроваджена на підставі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про підприємництво", Кодексу України про надра та постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 85 "Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин" з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища.
Платниками плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобуток корисних копалин.