Такі заходи не привели до позитивного результату: реальний ВВП і далі знижується, обсяги виробництва падають, зростає кількість збиткових підприємств, взаємні неплатежі та бартерний обмін між підприємствами, поширюються очікування податкової амністії і нових звільнень, тому зростає і недоїмка за належними до бюджету платежами. Стан виконання бюджету погіршується: залишається небезпечним рівень бюджетної заборгованості із заробітної плати й соціальних виплат, критичним є стан розрахунків бюджетних організацій за спожиту енергію, товари і послуги. Борги бюджетних установ створюють перешкоди у виконанні вітчизняними підприємствами зовнішніх зобов'язань перед постачальниками газу, нафти й іншої імпортної продукції, що також не поліпшує іміджу держави (табл. 6).
Таблиця 6
1997 | 1998 | 1999 | 2000 | |
Дефіцит зведеного бюджету, у % до ВВП | -6,6 | -2 | -1 | 1,1 |
Фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити і купівля ОВДП), у % до ВВП | 2,68 | 5,69 | 1,89 | 1,75 |
Видатки зведеного бюджету, у % до ВВП | 35,71 | 29,37 | 26,00 | 21,61 |
Реальний випуск валової продукції, % | 98,8 | 97,4 | 99,2 | 103,1 |
Кількість збиткових підприємств, % від загальної кількості (на 01.03.99) | 53,4 | 52 | 53,6 | 54,3 |
Рівень бартеризації, у % до загального обсягу операцій | 42,4 | 42,5 | 40,8 | 39,7 |
Обсяг реструктуризованих і списаних податкових боргів перед бюджетом, млн. грн. | 1876,2 | 277,3 | 7478 | — |
Рівень безробіття, у % до чисельності населення | 2,33 | 3,69 | 5,95 | 7,3 |
Податкова недоїмка до бюджету (кумулятивної, млн. грн. | 2327,17 | 10301,74 | 14000 | 17000 |
Приріст недоїмки надходжень до бюджету за рік, у % до ВВП | 1,03 | 7,68 | 2,85 | 2,01 |
Заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат бюджетних установ, млн. грн. | 2613,8 | 2899 | 2100 | — |
Заборгованість за енергоносії бюджетних установ, у % до ВВП | 3,64 | 5,34 | 3,1 | — |
Якщо ми ставимо за мету економічне зростання, перелом довгострокових негативних тенденцій економічного розвитку, це потребує впровадження жорсткої непопулярної бюджетної політики. Передусім бюджет повинен базуватися на реально існуючих ресурсах: обсяг видатків, які може собі дозволити держава, залежить від можливого рівня реальних доходів і можливостей фінансування дефіциту бюджету. Завищені показники ресурсів однозначно ведуть до зростання державного боргу у будь-яких його проявах. Як результат такої політики — процентні платежі за боргом витісняють усі інші бюджетні платежі, в тому числі виплати заробітної плати і соціальні трансферти.
Позичати дешеві кредитні кошти практично неможливо — внутрішній кредитний ринок зруйновано вимушеною конверсією, крім того, жорстка монетарна політика обмежує пропозицію грошей, відповідно і можливості кредитування як бюджету, так і реального сектора економіки. Зовнішні ринки капіталу для країн із перехідною економікою майже закриті (великі процентні ставки за ризик інвестування), за винятком "підтримуючого" фінансування від міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світовий банк. Європейський Союз тощо).
Якщо бюджет 2000 року складати в умовах, які існували в поточному році, то розрив між можливим обсягом доходів і видатками (розрахованими за принципами, що покладені в основу лімітів) становитиме 5,5 млрд. грн., що потребуватиме глобального перегляду структури бюджетних видатків, тобто всіх програм, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. (табл. 7).
Таблиця 7
1997 | 1998 | 1999 | 2000 | |
Обслуговування державного боргу, у % до видатків державного бюджету | 12,97 | 13,11 | 15,27 | 13,43 |
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до видатків державного бюджету | 32,77 | 68.80 | 37,06 | 68.45 |
Обслуговування державного боргу, у % до ВВП | 3.21 | 2,32 | 2,68 | 2,87 |
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до ВВП | 8,11 | 12,17 | 6,50 | 11,68 |
Ставка за урядовими кредитами, %: | ||||
мінімальна за ОВДП | 19,47 | 37,19 | 29,46 | - |
максимальна за ОВДП | 61,34 | 76,9 | 35,01 | - |
мінімальна за зовнішніми кредитами | 4,656 | 5,35 | - | - |
максимальна за зовнішніми кредитами | 10,25 | 16 | - | - |
Дефіцит бюджету, у % до ВВП | -6,6 | -2 | -1 | 1,1 |
фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити і купівля ОВДП), у % до ВВП | 2,68 | 5.69 | 1,89 | 1,75 |
За таких умов найдоцільнішим для уряду є підвищення рівня доходів і можливостей фінансування бюджетних витрат за рахунок валютної приватизації, яке дає змогу утримуватися від залучення додаткових боргових коштів, не скорочуючи значно фінансування з бюджету державних програм, і зберегти рівень валових валютних резервів НБУ. Поряд із цим необхідно здійснити все можливе для скорочення податкових пільг і впровадження жорстких вимог до боржників за платежами до бюджету, що допоможе розрахуватися з бюджетними боргами.
4. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ЯК ФАКТОР ІНФЛЯЦІЇ
Скільки існують товарно-грошові відносини, стільки ж часу існує явище інфляції. На зростання цін під час війн, неврожаю та внаслідок зменшення ваги дорогоцінного металу в монетах скаржилися споживачі ще в Стародавньому Римі та Греції. Поняття інфляції у спеціальних виданнях визначається як процес «стійкого підвищення загального рівня цін, що супроводжується знеціненням грошової одиниці, падінням її платоспроможності» або як «стійке зростання загального рівня цін, породжуване порушенням макроекономічної рівноваги».
Загальний індекс інфляції за 1997 р. становив 10,1 %, а протягом І півріччя 1998 р. набував значень, наведених у таблиці 1.
Таблиця 1 | |||||
Рівень інфляції у I півріччі 1998 р. | |||||
(% до попереднього місяця) | |||||
січень | лютий | березень | квітень | травень | червень |
1,3 | 0,2 | 0,2 | 1,3 | 0,0 | 0,0 |
Динаміка цін у цей період відбиває тенденцію поступової стабілізації, що зумовлена такими позитивними й негативними факторами:
— значним розміром дефіциту зведеного бюджету, що покривається за рахунок зростання державного боргу;
— збільшенням ставок процентів по внутрішніх та зовнішніх державних позиках;
— збереженням значного рівня заборгованості щодо заробітної плати та інших соціальних виплат;
— перевищенням загальних доходів населення над витратами у II півріччі 1997 р.;
— зниженням курсу національної грошової одиниці по відношенню до іноземних валют;
— збільшенням дисконтної ставки НБУ;
— змінами в порядку резервування банками залучених коштів;
— підвищенням плати за використання бюджетних коштів. Значні розміри дефіциту державного бюджету України в останні роки обґрунтовуються, як правило, скрутним економічним становищем держави, зростанням цін, падінням обсягів виробництва й ВВП, ухилянням від сплати податків тощо. Проте всі зазначені негаразди є не причиною, а значною мірою наслідками сучасної бюджетної політики держави.