Смекни!
smekni.com

Бюджетный дефицит (стр. 5 из 8)

Такі заходи не привели до позитивного результату: реальний ВВП і далі знижується, обсяги виробництва падають, зростає кількість збиткових під­приємств, взаємні неплатежі та бартерний обмін між підприємствами, поши­рюються очікування податкової амністії і нових звільнень, тому зростає і не­доїмка за належними до бюджету платежами. Стан виконання бюджету погір­шується: залишається небезпечним рівень бюджетної заборгованості із заро­бітної плати й соціальних виплат, критичним є стан розрахунків бюджетних організацій за спожиту енергію, товари і послуги. Борги бюджетних установ створюють перешкоди у виконанні вітчизняними підприємствами зовнішніх зобов'язань перед постачальниками газу, нафти й іншої імпортної продукції, що також не поліпшує іміджу держави (табл. 6).

Таблиця 6

1997

1998

1999

2000

Дефіцит зведеного бюджету, у % до ВВП

-6,6

-2

-1

1,1

Фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити і купівля ОВДП), у % до ВВП

2,68

5,69

1,89

1,75

Видатки зведеного бюджету, у % до ВВП

35,71

29,37

26,00

21,61

Реальний випуск валової продукції, %

98,8

97,4

99,2

103,1

Кількість збиткових підприємств, % від загальної кількості (на 01.03.99)

53,4

52

53,6

54,3

Рівень бартеризації, у % до загального обсягу операцій

42,4

42,5

40,8

39,7

Обсяг реструктуризованих і списаних податкових боргів перед бюджетом, млн. грн.

1876,2

277,3

7478

Рівень безробіття, у % до чисельності населення

2,33

3,69

5,95

7,3

Податкова недоїмка до бюджету (кумулятивної, млн. грн.

2327,17

10301,74

14000

17000

Приріст недоїмки надходжень до бюджету за рік, у % до ВВП

1,03

7,68

2,85

2,01

Заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат бюджетних установ, млн. грн.

2613,8

2899

2100

Заборгованість за енергоносії бюджетних установ, у % до ВВП

3,64

5,34

3,1

Якщо ми ставимо за мету економічне зростання, перелом довгострокових негативних тенденцій економічного розвитку, це потребує впровадження жор­сткої непопулярної бюджетної політики. Передусім бюджет повинен базувати­ся на реально існуючих ресурсах: обсяг видатків, які може собі дозволити дер­жава, залежить від можливого рівня реальних доходів і можливостей фінансу­вання дефіциту бюджету. Завищені показники ресурсів однозначно ведуть до зростання державного боргу у будь-яких його проявах. Як результат такої по­літики — процентні платежі за боргом витісняють усі інші бюджетні платежі, в тому числі виплати заробітної плати і соціальні трансферти.

Позичати дешеві кредитні кошти практично неможливо — внутрішній кредитний ринок зруйновано вимушеною конверсією, крім того, жорстка мо­нетарна політика обмежує пропозицію грошей, відповідно і можливості кре­дитування як бюджету, так і реального сектора економіки. Зовнішні ринки капіталу для країн із перехідною економікою майже закриті (великі процент­ні ставки за ризик інвестування), за винятком "підтримуючого" фінансування від міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світовий банк. Європейський Союз тощо).

Якщо бюджет 2000 року складати в умовах, які існували в поточному ро­ці, то розрив між можливим обсягом доходів і видатками (розрахованими за принципами, що покладені в основу лімітів) становитиме 5,5 млрд. грн., що потребуватиме глобального перегляду структури бюджетних видатків, тобто всіх програм, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. (табл. 7).

Таблиця 7

1997

1998

1999

2000

Обслуговування державного боргу, у % до видатків державного бюджету

12,97

13,11

15,27

13,43

Обслуговування та погашення державного боргу, у % до видатків державного бюджету

32,77

68.80

37,06

68.45

Обслуговування державного боргу, у % до ВВП

3.21

2,32

2,68

2,87

Обслуговування та погашення державного боргу, у % до ВВП

8,11

12,17

6,50

11,68

Ставка за урядовими кредитами, %:
мінімальна за ОВДП

19,47

37,19

29,46

-

максимальна за ОВДП

61,34

76,9

35,01

-

мінімальна за зовнішніми кредитами

4,656

5,35

-

-

максимальна за зовнішніми кредитами

10,25

16

-

-

Дефіцит бюджету, у % до ВВП

-6,6

-2

-1

1,1

фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити і купівля ОВДП), у % до ВВП

2,68

5.69

1,89

1,75

За таких умов найдоцільнішим для уряду є підвищення рівня доходів і можливостей фінансування бюджетних витрат за рахунок валютної приватиза­ції, яке дає змогу утримуватися від залучення додаткових боргових коштів, не скорочуючи значно фінансування з бюджету державних програм, і зберегти рівень валових валютних резервів НБУ. Поряд із цим необхідно здійснити все можливе для скорочення податкових пільг і впровадження жорстких вимог до боржників за платежами до бюджету, що допоможе розрахуватися з бюджетними боргами.


4. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ЯК ФАКТОР ІНФЛЯЦІЇ

Скільки існують товарно-грошові відносини, стільки ж часу існує явище інфляції. На зростання цін під час війн, неврожаю та внаслідок зменшення ваги дорогоцінного металу в монетах скаржилися споживачі ще в Стародавньому Римі та Греції. Поняття інфляції у спеціальних ви­даннях визначається як процес «стійкого підвищення загального рівня цін, що супроводжується знеціненням грошової одиниці, падінням її пла­тоспроможності» або як «стійке зростання загального рівня цін, по­роджуване порушенням макроекономічної рівноваги».

Загальний індекс інфляції за 1997 р. становив 10,1 %, а протягом І півріччя 1998 р. набував значень, наведених у таблиці 1.

Таблиця 1

Рівень інфляції у I півріччі 1998 р.

(% до попереднього місяця)

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

1,3

0,2

0,2

1,3

0,0

0,0

Динаміка цін у цей період відбиває тенденцію поступової стабілізації, що зумовлена такими позитивними й негативними факторами:

— значним розміром дефіци­ту зведеного бюджету, що покри­вається за рахунок зростання дер­жавного боргу;

— збільшенням ставок про­центів по внутрішніх та зовніш­ніх державних позиках;

— збереженням значного рів­ня заборгованості щодо заробіт­ної плати та інших соціальних виплат;

— перевищенням загальних доходів населення над витратами у II півріччі 1997 р.;

— зниженням курсу націо­нальної грошової одиниці по відношенню до іноземних валют;

— збільшенням дисконтної ставки НБУ;

— змінами в порядку резервування банками залучених коштів;

— підвищенням плати за використання бюджетних коштів. Значні розміри дефіциту державного бюджету України в останні роки обґрунтовуються, як правило, скрутним економічним становищем держави, зростанням цін, падінням обсягів виробництва й ВВП, ухи­лянням від сплати податків тощо. Проте всі зазначені негаразди є не причиною, а значною мірою наслідками сучасної бюджет­ної політики держави.