Спостереження (моніторинг) - постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позики та фінансовим станом підприємства-клієнта; неефективне використання отриманої позики та зниження кредитоспроможності може призвести до більш жорстких умов кредитування, вимоги найшвидшого повернення позики.
Ревізія - найбільш глибокий та всеохоплюючий метод фінансового контролю. Це повне обстеження фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта з метою перевірки її законності, правильності, доцільності та ефективності.
Ревізії можуть бути:
- загальними та частковими;
- комплексними та тематичними;
- плановими та неплановими;
-документальними та фактичними (тобто перевірка не лише документів, але і наявності грошей та товарно-матеріальних цінностей).
Ревізії проводяться органами управління по відношенню до підвідомчих підприємств та закладів, а також різноманітними державними та недержавними органами контролю. її результати оформляються актом, на підставі якого приймаються заходи щодо виправлення порушень, відшкодування матеріальних збитків та притягнення винуватців до відповідальності.
1.2 Стратегія розвитку державного фінансового контролю в Україні
Економічні тенденції й наслідки світової фінансової кризи показали необхідність удосконалення фінансово-бюджетної політики й формування відповідних механізмів державного фінансового контролю як вагомої складової фінансової системи країни. Тому розробка Міністерством фінансів, Головним контрольно-ревізійним управлінням України (далі - ГоловКРУ) Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю (далі - Концепція) та її схвалення урядом 22 жовтня 2008 року є важливим і своєчасним кроком у сучасних фінансово-економічних умовах
Протягом 2007-2009 років проводяться науково-практичні конференції, навчання та підвищення кваліфікації з метою реформування системи державного фінансового контролю. І однією з передумов належного сприйняття, розуміння й відповідального ставлення до реформування цієї системи є відкритість і прозорість діяльності відповідних державних органів.Враховуючи важливість заходів, здійснюваних Міністерством фінансів і ГоловКРУ для реалізації Концепції, слід ґрунтовно підійти до перегляду завдань і функцій інституцій, які забезпечуватимуть реформування та подальше функціонування національної системи державного внутрішнього фінансового контролю. При цьому треба зауважити, що реформування системи відбувається поетапно та потребує не тільки зміни законодавства і прийняття нормативно-правових актів, а й проведення необхідної роз'яснювальної роботи, розробки дієвих методів управління державними ресурсами й майном. Для цього доцільно враховувати стан формування доходів державного й місцевих бюджетів, ефективність використання бюджетних ресурсів і державного майна.
У цьому контексті першочерговими мають бути такі заходи:— удосконалення діяльності органів державного й комунального секторів, підвищення якості державного управління;— законодавче врегулювання питань формування системи державного внутрішнього фінансового контролю, основною метою якого є забезпечення здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, їх гармонізації для забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності і прозорості;— визначення на основі наукового обґрунтування структури системи державного внутрішнього фінансового контролю, відповідних процедур регламентації її функціонування;— встановлення механізму запровадження внутрішнього аудиту в органах державного й комунального секторів;— забезпечення тісного зв'язку системи державного внутрішнього фінансового контролю з бюджетним процесом;
— формування дієвої системи моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємств, які перебувають у державній або комунальній власності, для підвищення їх прибутковості й конкурентоспроможності;
— створення сучасних ринкових інституцій із питань державного внутрішнього фінансового контролю. [4, с. 3-5].
Євроінтеграційний напрям розвитку України та визначення його в Концепції як пріоритетної складової реформування системи державного внутрішнього контролю, що передбачає запровадження в діяльність органів державного сектору систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, вимагають відповідних дій, тому ГоловКРУ в поточному році було затверджено Стратегію розвитку державної контрольно-ревізійної служби на період до 2015 року (далі — Стратегія), якою передбачено основні напрями діяльності: інспектування, централізований внутрішній аудит та гармонізація внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту.
Такий підхід є науково обґрунтованим, оскільки створюватиме умови для структурування завдань контролю, що забезпечуватиме здійснення державою її контрольних функцій як у бюджетному процесі, так і в управлінні державним майном. Це надасть можливість удосконалити механізми, що забезпечуватимуть фінансову спроможність національної економіки й безпеку держави. Так, інспектування націлене головним чином на виявлення й документування порушень із ознаками шахрайства, що дасть змогу підвищити оперативність інспектування; визначення високо-ризикових господарських операцій та завчасне реагування на можливі порушення; виявлення фактів шахрайства; підвищення дієвості інспектування в частині повноти усунення порушень.
Проведення ГоловКРУ такої діяльності також допоможе відійти від проблеми ідентифікації порушень, пов'язаних із нецільовим використанням бюджетних коштів. Завдяки виокремленню із загальної сукупності фінансових порушень фактів із ознаками шахрайства, а також встановленню відповідних критеріїв таких операцій та оцінці ризиків ГоловКРУ зможе спрямувати зусилля саме на ті об'єкти, де ймовірність допущення істотних порушень є найвищою. Зазначене сприятиме зменшенню видатків на інспектування через скорочення кількості перевірок організацій, установ і суб'єктів господарювання державного й комунального секторів економіки, де рівень фінансово-бюджетної дисципліни є достатнім. Відокремлення порушень із ознаками шахрайства від методологічних помилок або технічних описок у бухгалтерських документах і фінансовій звітності є виваженим рішенням.
Як головну мету розвитку централізованого внутрішнього аудиту Стратегією визначено підвищення його дієвості як інструмента оцінки законного й раціонального використання державних ресурсів, ефективного виконання державних і бюджетних програм та місцевих бюджетів. Це передбачає приведення процедур централізованого внутрішнього аудиту у відповідність до вимог міжнародних стандартів; чітке визначення підстав для проведення централізованого внутрішнього аудиту у плановому порядку; законодавче визначення суб'єктів, проведення централізованого внутрішнього аудиту яких є обов'язковим; підвищення ефективності реалізації матеріалів аудиту та подолання проблем при впровадженні рекомендацій аудиторських досліджень.
Гармонізація внутрішнього контролю й аудиту забезпечуватиме ефективне функціонування цієї системи в органах державного й комунального секторів. Цей процес передбачає інформаційну, методологічну підтримку запровадження в діяльність органів державного й комунального секторів системи внутрішнього контролю й аудиту. Крім того, важливо забезпечити інституційну спроможність центрального підрозділу гармонізації.
Позиція ГоловКРУ щодо розвитку гармонізації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту відповідає міжнародній практиці й законодавству ЄС.
Із метою формування національної системи державного внутрішнього фінансового контролю доцільно передбачити:— відкриття на веб-сайті ГоловКРУ та інформаційне забезпечення напряму "Реформування державного внутрішнього фінансового контролю";— запровадження в органах державного й комунального секторів нової моделі внутрішнього контролю;— формування в органах державного і комунального секторів системи внутрішнього аудиту;— розробку концептуальних засад здійснення контрольно-ревізійної роботи в системі центральних органів виконавчої влади, подальше вдосконалення методології відомчої контрольно-ревізійної роботи;— надання допомоги в перекваліфікації відомчих контрольно-ревізійних працівників у внутрішніх аудиторів;— проведення заходів із гармонізації та утворення відповідних підрозділів у складі центрального підрозділу гармонізації — регулювання відомчої контрольно-ревізійної роботи й надання послуг;— розробку моделі регламенту між центральним і регіональними підрозділами гармонізації та децентралізованими службами внутрішнього аудиту, визначення порядку взаємодії між центральним підрозділом гармонізації й централізованим внутрішнім аудитом;— створення в територіальних органах ГоловКРУ самостійних структурних підрозділів гармонізації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту; навчання й підвищення кваліфікації працівників цих підрозділів, координацію їх діяльності;— навчання й підвищення кваліфікації працівників центрального підрозділу гармонізації як майбутніх інструкторів із питань внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, забезпечення їх сертифікації як внутрішніх аудиторів;— започаткування на безоплатних засадах послуг із внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту — консультування та практичні внутрішні аудити в органах державного й комунального секторів.
З метою усунення недоліків у функціонуванні системи державного внутрішнього фінансового контролю необхідно визначити пріоритети та запровадити її сучасну модель.