- збільшення частки НКК у кредитних портфелях установ,
- відсутність доступу до міжнародних ринків кредитних ресурсів,
- необхідність значних виплат за зовнішніми боргами,
- високі ризики несприятливих коливань валютного курсу.
2. Комбінація перерахованих проблем викликала відтік депозитів з банківського сектора.
3. З жовтня 2008 року по квітень 2009 року клієнти фінансових установ вилучили майже чверть усіх депозитів.
Різке ослаблення кредитування економіки України банками.
З даних про темпи росту обсягів кредитів комерційних банків робимо висновок, що:
1. До початку кризи відношення обсягу виданих позик до ВВП збільшилося з 20% у 2000 році до 77% у 2008 році.
2. Світова криза ліквідності викликала суттєве уповільнення банківського кредитування на тлі:
- ускладнення доступу до міжнародних ринків капіталу та внутрішніх фінансових ресурсів,
- відтоку депозитів з банківського сектора,
- збільшення частки НКК,
- дефіциту грошових ресурсів в економіці.
3. Нацбанк виділив додаткові кошти на підтримку ліквідності установ, однак значна частка цих ресурсів не була спрямована на збільшення банківського кредитування(Додаток 6).
Девальвація гривні була однією з найбільших у світі.
Така різка девальвація була викликана(додаток 7):
- високим ступенем вразливості економіки - дефіцитом поточного рахунку, суттєвими виплатами за зовнішніми боргами, проблемами у банківському секторі,
- недоліками грошово-кредитної політики,
- значною політичною невизначеністю,
- відсутністю спільного бачення органами влади параметрів курсоутворення,
- втратою конкурентоспроможності української економіки.
Втрата конкурентоспроможності української економіки, виходячи з паритету купівельної спроможності.
Таблиця 2.3 – Обчислення обмінного курсу гривні до долара США на основі паритету купівельної спроможності (ПКС)
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |||
| Індекс інфляції в Україні | -0.6 | 8.2 | 12.2 | 10.3 | 11.6 | 16.6 | 22.3 | 15.0 | 13.0 | ||
| Індекс інфляції в США | 2.6 | 1.9 | 3.2 | 3.7 | 2.2 | 4.1 | 0.8 | -0.1 | 0.1 | ||
| Індекс інфляції в країнах – основних торг. партнерах (ОТП) | 9.7 | 7.4 | 7.2 | 6.4 | 5.9 | 8.0 | 7.6 | 5.5 | 4.4 | ||
| Індекс інфляції в країнах ВТЗ* | 5.0 | 3.8 | 4.7 | 4.7 | 3.1 | 5.0 | 2.6 | 1.4 | 1.3 | ||
| Фактичний обмінний курс гривні до дол. США | 5.33 | 5.33 | 5.31 | 5.05 | 5.05 | 5.05 | 7.7 | ||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |||
| ∆ індексів інфляції в Україні та США | -3.1 | 6.2 | 8.7 | 6.3 | 9.2 | 12.0 | 21.4 | 15.1 | 12.9 | ||
| ∆ індексів інфляції в Україні та країнах ОТП | -9.4 | 0.8 | 4.7 | 3.7 | 5.4 | 7.9 | 13.6 | 8.9 | 8.2 | ||
| ∆ індексів інфляції в Україні та країнах ВТЗ | -5.3 | 4.3 | 7.2 | 5.4 | 8.3 | 11.1 | 19.2 | 13.4 | 11.6 | ||
| ПКС 2002=100 | |||||||||||
| Співвідносний рівень цін в Україні та США | 100 | 106.2 | 115.5 | 122.7 | 134.1 | 150.1 | 182.2 | 209.8 | 236.9 | ||
| Реальний обмінний курс – США | 5.7 | 6.2 | 6.5 | 7.1 | 8.0 | 9.7 | 11.2 | 12.6 | |||
| Співвідносний рівень цін в Україні та країнах ОТП | 100 | 100.8 | 105.5 | 109.3 | 115.2 | 124.4 | 141.3 | 154.0 | 166.6 | ||
| Реальний «ефективний» обмінний курс країни – ОТП | 5.4 | 5.6 | 5.8 | 6.1 | 6.6 | 7.5 | 8.2 | 8.9 | |||
| Співвідносний рівень цін в Україні та країнах ВТЗ | 100 | 104.3 | 111.8 | 117.8 | 127.5 | 141.6 | 168.8 | 191.4 | 213.6 | ||
| Реальний «ефективний» обмінний курс країни – ВТЗ | 5.6 | 6.0 | 6.3 | 6.8 | 7.6 | 9.0 | 10.2 | 11.4 | |||
*ВТЗ – країни, валюта яких є основною в зовнішньоторговельних опціях України.
1. Високий рівень інфляції в Україні - середньорічне зростання рівня цін склало 12,5% протягом 2000 - 2008 років.
2. Фактично фіксований обмінний курс гривні.
3. Зазвичай втрата конкурентоспроможності країни компенсується девальвацією національної валюти.
3. Шляхи подолання фінансової кризи
Для вироблення рішень, котрі справді дозволять пом’якшити вплив світової кризи на економіку Україні, необхідно розглянути наступні дані:
Антикризові дії української влади - позитивні досягнення:
1. Отримання фінансової підтримки від МВФ, Світового банку та інших міжнародних організацій.
2. Збереження відносно високого рівня дисципліни у бюджетній сфері.
3. Уникнення значного збільшення соціальних виплат.
4. Проведення аудиту комерційних банків.
5. Підтримка системних фінансових установ.
6. Досягнення певного прогресу щодо переходу до більш вільного режиму курсоутворення.
7. Розробка стратегії з вирішення проблем несистемних банків.
8. Стабілізація цін.
9. Скорочення дефіциту рахунку поточних операцій.
Антикризові дії української влади - недостатні заходи:
1. Неефективна координація антикризових дій.
2. Недостатнє забезпечення кредитними ресурсами економіки України.
3. Слабкий контроль за використанням комерційними банками наданих ресурсів ліквідності та рефінансування.
4. Нездатність досягти згоди щодо збільшення тарифів на комунальні послуги та природний газ.
5. Відсутність стратегій оздоровлення "Нафтогазу України" і Пенсійного фонду.
6. Затримка приватизації і недостатня прозорість процесу роздержавлення.
Найголовніші завдання уряду на даний час.
З огляду на ризики скорочення експорто-орієнтованого виробництва внаслідок падіння світового попиту та ускладнення платежів за експортними операціями, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на розширення внутрішнього попиту на групу експортних товарів і, тим самим, посилення ролі внутрішнього виробництва. Для цього достатньо буде започаткувати нові інфраструктурні та житлові будівельні проекти, що фінансуються з бюджету. Уряд повинен не допустити обвалу цін на зерно нового врожаю через закупівлі Аграрним фондом, аби сільгоспвиробники отримали достатні ресурси для проведення всього комплексу посівних робіт. Це безпосередньо й опосередковано підтримає розвиток металургійної галузі, виробництва коксу, добувної промисловості, хімічної, нафтопереробки, харчової, а також торгівлі та транспорту.
В умовах фінансової кризи стратегічним напрямом діяльності уряду є стимулювання збільшення інвестицій у реальний сектор національної економіки. Для цього, крім активізації реалізації проектів Євро-2012, необхідно розблокувати приватизаційні процеси. Але тут без допомоги Верховної Ради не обійтися, адже нагальним є прийняття Державної програми приватизації. Також необхідно ухвалити низку законопроектів, розроблених урядом і спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України.
Завдання НБУ.
Аби запобігти банківській кризі, НБУ доцільно прийняти низку рішень, які встановлюють принципи рефінансування комерційних банків з проблемами короткострокової ліквідності під час проявів ознак фінансової кризи. Для запобігання валютній кризі необхідно виробити комплекс заходів, які не дозволять валютним спекулянтам розхитувати курс. При цьому НБУ має й надалі проводити політику збільшення волатильності курсу задля зниження ризиків розбалансування платіжного балансу.
Що повинні зробити підприємці та інвестори.
З огляду на обмеженість внутрішніх фінансових ресурсів в умовах погіршення доступу до зовнішніх кредитів підприємці мають зробити нелегкий вибір: або зупинити виробництво і втратити ринки, тримаючи високі ціни в розрахунку на тимчасові труднощі, або знизити ціни, тим самим відновивши попит на свою продукцію і зберігши споживача. Другий шлях – це шлях тих виробників, які дбають про майбутнє, розширюючи виробництво й заробляючи на «обороті», а перший – шлях спекулянтів, що отримують у короткостроковому періоді надприбутки і виходять з виробництва.
Уряд у цьому плані може взяти на себе зобов’язання провести консультації стосовно підписання меморандумів з інвесторами, представниками великого бізнесу про зниження цін на товари та послуги.
Лише спільна робота уряду та Нацбанку, підтримана Верховною Радою, а також безпосередньо бізнесом, дозволить успішно пройти тест на зрілість української економіки в умовах світової фінансової кризи.
Для покращення ділового середовища Україна має провести наступні реформи:
1. Посилити стабільність і передбачуваність законодавчого поля.
2. Реформувати судову систему.
3. Знизити витрати на ведення бізнесу і спростити регуляторне середовище.
4. Істотно поліпшити систему державного управління.
5. Мінімізувати рівень корупції.
6. Укласти угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом.
7. Стимулювати інвестиції у технології, що збільшують ефективність і продуктивність економіки.
Виходячи з усього вищезазначеного необхідно виділити чинники, які прискорять економічний розвиток:
Експорт та міжнародні кредитні ресурси, які забезпечували високі темпи зростання економіки України протягом останніх років, будуть відігравати менш важливу роль у майбутньому. Новим джерелом зростання мають стати інвестиції.
Експорт стимулюватиметься членством країни у Світовій організації торгівлі, а підписання угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС сприятиме зростанню прямих іноземних інвестицій. Також об'єм інвестицій збільшуватиметься завдяки наявності в Україні кваліфікованої робочої сили.
46-мільйонне населення України є привабливим ринком для іноземних інвесторів, тоді як рівень зарплат у державі становить лише третину від середнього показника у Східній Європі.