Фінансова криза в Україні (стр. 2 из 4)
Основною причиною фінансової кризи на українському підґрунті є наслідки прийняття і реалізації бюджету, який має соціальну спрямованість попри задекларовані орієнтири на інноваційно-інвестиційний розвиток України. Таким чином, на сучасному етапі, ризики національної фінансової системи перебувають насамперед у площині бюджетно-боргової сфери.
Рисунок 1.1 – Наслідки впливу світової кризи на економіку України
У нашій країні причини фінансової кризи, на нашу думку, полягають у залежності фондового ринку від коштів нерезидентів, надмірній зовнішній заборгованості суб'єктів економіки, нестачі ліквідності в банківській системі. Вплив світової кризи на економіку України схематично зображено на рис. 1.
1.Все ж у найуживанішому значенні будь-яку кризу в українській економіці можуть назвати не лише фінансовою, а й економічною, що свідчить про нечітке сприйняття цієї категорії економічної науки. Хоча, безперечно, усвідомлення можливих взаємозв'язків різних складників фінансової кризи здатне сприяти усвідомленню багатоваріантності тривання кризи, а, отже, підвищити прогнозованість визначення напряму її розгортання із своєчасним виокремленням необхідних механізмів впливу на зародження того чи іншого виду потрясіння у контексті кризи фінансової – чи то валютного, чи то банківського, чи бюджетно-боргового.
Варто зазначити, що попри вкрай нестабільну ситуацію в нашій економіці, йдеться про зниження ділової активності, у малому й середньому бізнесі, відчутні скорочення припливу прямих іноземних інвестицій, відмову великих інвесторів від входження в Україну, країна не перебуває перед ризиком розгортання циклічної, комплексної чи зовнішньої криз. Під останньою – зовнішньою кризою – маємо на увазі кризу, спровоковану світовими деструктивними тенденціями, яким притаманний свій власний ритм, пов'язаний з особливостями динаміки глобальних фінансових ринків.
На сьогодні сформувалися напрями, за якими світова криза здійснює вплив на економіку України.
1. Циклічне уповільнення світової економіки, що в цілому може скоротити попит на експортну продукцію, а отже, експортну виручку і далі за ланцюжком призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, девальвації гривні і зниження заробітної плати тощо.
2. Висока волатильність цін на світових товарних ринках, коли спостерігаються різкі стрибки цін на біржові товари, зокрема, залежно від ситуації на фінансових і валютних ринках. У разі їх значного падіння ефект буде такий саме, але ще може додатися проблема скорочення торговельного балансу, що, у свою чергу, здатне негативно позначитися на поточному рахунку, тобто ослабити міжнародну позицію України.
3. Обвал котирувань на світових фондових ринках, який призвів до різкого падіння вартості акцій українських компаній.
Паніка на фінансових ринках, банкрутство великих інвестиційних банків, різке зростання ставок Лібор (значна частина кредитів, залучених від початку кризи, бралася на умовах "плаваючої" ставки, залежної від ставки Лібор) – усе це практично перекриває зовнішні ринки фінансової ліквідності, що загрожує труднощами у рефінансуванні зовнішнього боргу вітчизняними банками і корпораціями.
Попри це варто згадати опосередкований вплив ззовні, який здійснюється на розвиток вітчизняної економіки. Це не лише кон'юнктура світових фінансових ринків, яка визначає позиції експортерів, а отже впливає на стан всієї національної економіки. Беручи до уваги вплив результатів зовнішньоторговельних зв'язків на формування торговельного, а тому і платіжного балансу країни, чинник валютної стабільності за її межами відіграє визначальну роль. Ідеться про порівняння провідних світових валют – долара США та євро, від яких залежатиме стабільність держав у глобальному масштабі. Крім того, надання Україні з боку міжнародних фінансових інституцій на кшталт Міжнародного валютного фонду певних рекомендацій консультативного характеру, які формують ту чи іншу стратегію розвитку валютної політики, спроможне впливати на визначення перебігу подій у нас, зокрема під час можливого кризового розгортання, незалежно від сфери його прояву.
Враховуючи перелічені проблеми, можна дійти таких висновків. На нинішньому етапі розвитку фінансової системи України ризики нестабільності перебувають, насамперед, у площині бюджетно-боргової сфери. Проте найвірогіднішим є виникнення внутрішньої кризи, яка за походженням матиме випадковий характер, що відбудеться через зростання спекулятивного ризику та стадної поведінки, які не завжди корельовані з реальним станом базових макроекономічних показників. А ще можлива криза буде характеризуватись моноаспектністю, адже нині вести мову про можливість розгортання кризи відразу в декількох сферах економіки передчасно.
2. Наслідки фінансової кризи
фінансова криза економіка валютний
Щоб визначити вплив фінансової кризи на українську економіку треба проаналізувати макроекономічні показники. Розглянути вплив кризових явищ на сектори економіки України, а також виділити фактори вразливості економіки. У таблиці 2.1 представлені макроекономічні показники за 2000-2010 рр.
Таблиця 2.1 – Макроекономічні показники за 2000-2010 рр.
| 2000-2007, середнє | 2008 | 2009 | 2010 (прогноз) | |
| ВВП, % зміни | 7,5 | 2,3 | -15,9 | 3,0 |
| Дефіцит бюджету, % ВВП | -0,8 | -1,5 | -7,0 | -4,0 |
| Рівень інфляції, %, на кінець року | 11,3 | 22,3 | 12,3 | 10,0-13,0 |
| Обмінний курс, грн./дол., на кінець року | 5,2 | 7,7 | 8,0-9,0 | 8,0 |
| Рахунок поточних операцій, % ВВП | 5,7 (2000-2005)-2,6 (2006-2007) | -7,1 | -1,0 | 0,5 |
| Валові міжнародні резерви, млрд. дол. | 1,5 (2000) 32,5 (2007) | 31,5 | 25,0 | 28,0 |
| Зовнішній борг уряду, % ВВП | 21,3 (2003) 8,7 (2007) | 9,2 | 25,8 | 24,0 |
Світова криза ліквідності мала сильний негативний вплив на Україну.
1. Індекс фондового ринку ПФТС у 2008 році впав на 74%.
2. В останньому кварталі 2008 року девальвація гривні відносно долара склала 58%.
3. ВВП у 2009 року впав на 15,9%.
4. У січні-липні 2009 року обсяги експорту українських товарів скоротилися на 49% у річному численні.
5. У січні-липні 2009 року обсяг промислового виробництва зменшився на 30% у річному численні.
6. На кінець першого півріччя 2009 року рівень безробіття склав 9% порівняно з 6% у 2008 році.
7. У першому півріччі 2009 року реальні доходи громадян знизилися на 10%.
Вплив кризи на Україну показано у таблиці 2.2. Криза вплинула на Україну сильніше, ніж на інші держави. ВВП за 1 квартал 2009 року знизився та став -20,3 %.
Таблиця 2.2 – Вплив кризи на Україну в порівнянні з іншими державами
| Країна | ВВП, % до попереднього року, 1 квартал 2009 року | Девальвація місцевої валюти до долара, % |
| Україна | -20,3 | 58, 4 квартал 2008 року |
| Латвія | -18,0 | 7,5, 1 квартал 2009 року |
| Естонія | -15,1 | 3,4, 1 квартал 2009 року |
| Литва | -13,6 | 6,8, 1 квартал 2009 року |
| Тайвань | -10,2 | 3,2, 1 квартал 2009 року |
| Сінгапур | -10,1 | 5,6, 1 квартал 2009 року |
| Росія | -9,5 | 35,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року |
| Мексика | -8,2 | 26,0 4 квартал 2008 року |
| Угорщина | -6,7 | 23,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року |
| Румунія | -6,2 | 38,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року |
Проаналізувавши показники реального сектору економіки у 2009 році можна зробити висновки.
1. Падіння ВВП у першому півріччі 2009 року склало 19%.
2. Було зафіксовано суттєве зниження економічної активності у секторах, орієнтованих на експорт, і у секторах, що залежать від кредитних ресурсів(Додаток 1).
Показники експорту та промисловості показують :
1. Протягом серпня-вересня 2008 року ціни на товари на світових ринках різко впали.
2. У січні-липні 2009 року обсяги експорту українських товарів скоротилися на 49% у річному численні.
3. У січні-липні 2009 року обсяг промислового виробництва скоротився на 30% у річному численні(Додаток 2).
Структура експорту України за товарами за 2009 рік(Додаток 3).
Чому вплив кризи на Україну був сильнішим.
1. Відкрита, але не диверсифікована економіка:
- частка експорту у ВВП становить близько 50%,
- продукція металургійної та хімічної промисловості займає 60% загального обсягу експорту товарів з України,
- вузька географія експорту.
2. Висока залежність від притоку іноземного капіталу.
3. Комбінація чинників вразливості, описаних нижче.
Перший фактор вразливості - великий дефіцит рахунку поточних операцій.
За даними про валовий зовнішній борг за секторами економіки за 2004-2009 рр. можна зробити висновки(Додаток 4).
1. Зовнішній борг приватного сектора у 2006-2008 роках виріс утричі, що значною мірою було викликане стрімким зростанням споживання та інвестицій.
2. На кінець червня 2008 року близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу необхідно було виплатити протягом одного року.
3. Міжнародні резерви Національного банку України становили 35 мільярдів доларів.
4. Рефінансування зовнішнього боргу стало більш проблематичним в умовах світової кризи ліквідності, що створило додатковий тиск на курс національної валюти.
Другий фактор вразливості - проблеми банківського сектора України.
До проблем банківського сектору України треба віднести(Додаток 5):
1. Світова криза ліквідності змусила банки зіткнутися з наступними проблемами: