Фінанси і податки (стр. 3 из 3)

У світовій практиці розвитку підприємництва система оподаткування поряд із бюджетним фінансуванням пріоритетних напрямів економічної діяльності справляє найбільший вплив на фінансово-кредитну політику, грошовий обіг та господарську кон'юнктуру в цілому.

Система оподаткування - продукт закономірного результату економічного розвитку суспільства. Вона втілює досить складне утворення законодавчих і нормативних актів, які регулюють взаємовідносини між державою і підприємцем. Ця система перебуває у постійному русі, що знаходить відображення у появі нових офіційних документів, у змінах і доповненнях до чинних законів. Яким же чином законодавство визначає суть цієї системи?

Система оподаткування - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету, внесків до державних цільових фондів, що стягуються в установленому порядку.

Законодавча база визначає принципи побудови системи оподаткування, диференціює податки. Відповідно до побудови бюджету податки можуть бути загальнодержавними і місцевими. Крім того, податки поділяються на прямі і непрямі. Для кращого засвоєння системи оподаткування розглянемо табл. 1.

З наведеної таблиці випливає, що прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід і майно, а непрямі - входять до ціни товару або до тарифу.

Система оподаткування будується за такими принципами:

—обов'язковості;

—економічної доцільності;

—соціальної справедливості;

—поєднання інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян.
Реалізація цих принципів забезпечує надходження коштів до бюджетів відповідних рівнів і державних цільових фондів. Це так звана оптимальна точка, в якій поєднуються інтереси держави і підприємницького сектору. Високі податкові ставки створюють для держави і підприємців ряд проблем (адже вони здатні підірвати зацікавленість підприємців у розвитку своєї справи).

Одночасно може статися так, що держава за умов застосування більш високих ставок податків одержить менше податкових надходжень до бюджету.

Таблиця 1 - Система оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності

Непрямі податки	Прямі податки	Внески до державних цільових фондів	Інші податки, збори, платежі
Податок на додану вартість	Податок на прибуток підприємств	Пенсійний фонд	Плата з компенсування витрат на геологорозвідувальні роботи
Акцизний збір	Плата за землю	Фонд соціального страхування	Плата за спеціальне використання природних ресурсів
Мито	Податок з власників транспортних засобів	Фонд зайнятості	Державне мито
Митний збір	Плата за майно підприємств	На будівництво, ремонт і експлуатацію автошляхів	Місцеві податки і збори

Американський економіст Лаффер довів графічно, що до певної межі підвищення податкової ставки збільшує суму доходів бюджету, а потім вони поступово знижуються до рівня, зазначеного на рис. 1.

Лаффер довів, що однаковий дохід може бути отриманий і за достатньо низької і за високої податкової ставки. Дійсно, рівність бюджетних надходжень (у₁ = у₂) досягається за умови різних за рівнем податкових ставок (;с„ значно більше за ж₁). Річ у тім, що нижча податкова ставка збільшує кількість об'єктів оподаткування, залучаючи дедалі більшу кількість підприємців. І навпаки: зростання податків викликає згортання діяльності у частини підприємців внаслідок збитковості їхньої справи.

Податковий тиск змушує підприємця шукати прогалини в податковому законодавстві або використовувати різні схеми ухилення від податків. Це може відбутися шляхом створення фіктивних фірм, свідомого заниження цін та використання товарообмінних операцій, використання фіктивної документації.

Усе це негативно відбивається на діловій активності, особливо в малому та середньому підприємництві. Тому для пом'якшення податкового тиску на розвиток підприємництва держава застосовує різні заходи, що сприяють підвищенню ділової активності.

Зокрема, для суб'єктів малого підприємництва в порядку, передбаченому законодавством України, застосовується пільгове оподаткування.

І 1

І 1

Рис. 1 - Крива Лаффера

Замість декількох податків, що сплачували підприємці, передбачено перехід до єдиного податку, тобто спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

На єдиний податок можуть перейти підприємства, на яких кількість працівників не перевищує 50 осіб. Малі підприємства мають право самостійно обрати для себе ставку єдиного податку - 6 % або 10 %. За таких умов при ставці єдиного податку в 10 % ніякі інші податки не сплачуються. База оподаткування для суб'єктів малого підприємництва - річна виручка від реалізації продукції або надання послуг не повинна перевищувати 1 млн грн.

Звичайно, такий захід фінансової підтримки підприємництва має позитивний ефект. Він не тільки зменшує ставку податку, а й звільняє підприємця від ведення форм обліку та звітності.

Особливостями оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи виступає, по-перше, право обирати спосіб оподаткування; по-друге, сума податку визначається місцевими радами за місцем державної реєстрації підприємця. Вона коливається від 20 до 200 грн за календарний місяць. Такий підхід до оподаткування створює стимули для підприємця (адже після сплати податку вся виручка від реалізації продукції або наданих послуг лишається йому), поліпшує умови регіонального регулювання підприємництва. Зниження податко вої ставки сприяє тим видам підприємницької діяльності, які здатні вирішувати актуальні для певної місцевості економічні та соціальні проблеми.

Вивчення всього ланцюжка платежів і зборів свідчить про те, що врешті-решт реальними платниками виступають не суб'єкти підприємницької діяльності, а кінцевий споживач товарів, продукції, послуг. Це означає, що зростання ціни товарів під тиском податків зумовлює звуження попиту, що негативно відбивається на підприємництві. Саме тому необхідне кардинальне зниження всіх видів податків з метою активізації підприємницької діяльності.

Яким же чином відбувається оподаткування бізнесу на практиці? Конструкція податку містить такі елементи:

—суб'єкт;

—об'єкт і джерело оподаткування;

—одиниця обкладання;

—податкова ставка;

—податковий оклад;

—податкові пільги.

Податкові пільги - це повне або часткове звільнення від податків суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства. Найважливішою податковою пільгою виступає неоподатковуваний мінімум - найменша частка об'єкта оподаткування, що повністю звільняється від податків.

У своїй діяльності підприємець найчастіше стикається з деякими з них, але є податки, які мають універсальний характер. До таких податків слід віднести:

—податок на додану вартість;

—акцизний збір;

—податок на прибуток підприємств;

—цільові (спеціальні) податки.

Так, особливе місце серед джерел формування державного бюджету посідає податок на додану вартість (ПДВ). Адже механізм сплати ПДВ передбачає, що цей податок включається в усі види цін: у державні регульовані (фіксовані) та ринкові (вільні) ціни товарів, робіт, послуг. Це означає, що реалізація всієї продукції відбувається за цінами й тарифами, збільшеними на суму ПДВ.

Інший вид податків - акцизний збір - нараховується у відсотках до вартості товарів у відпускних цінах. Слід зазначити, що ставка акцизного збору визначається для кожної товарної групи окремо.

Згідно із законодавством існує прибуток підприємства. Він визначається як різниця між валовим доходом і валовими витратами.

Цільові (спеціальні) податки надходять для фінансування чітко визначених заходів, тобто мають цільове призначення. До основних цільових податків в Україні слід віднести такі:

—платежі до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування. За рахунок останнього, зокрема, виплачується допомога з тимчасової непрацездатності, пов'язаної із хворобою або іншою причиною;

—платежі до Фонду сприяння зайнятості населення. За рахунок коштів цього фонду виплачується допомога з безробіття, фінансуються витрати на підготовку та перепідготовку кадрів. Слід пам'ятати, що законодавство передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків. Наприклад, несвоєчасне подання декларації про доходи фізичних осіб або внесення до неї неправильних даних тягне накладання штрафу розміром від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.