Мінеральні води Чернігівської області (стр. 8 из 9)
Витрати води на одну пляшку Qб визначають за формулою:
Qб = Qзаг x 106 / W,
де Qзаг — загальна кількість води за лічильником (водоміром), що надійшла за зміну чи повний робочий день, м3;
106 — коефіцієнт переводу м3 у см3;
W — кількість продукції, виробленої за зміну чи робочий день, пляшок.
Обчислення Vг.пр проводять за формулою:
Vг.пр = W x Vф.с,
де W — кількість готової продукції за зміну чи робочий день (її встановлюють підрахунком пляшок, наповнених мінеральною водою й закупорених, за допомогою лічильників чи підрахунком ящиків із готовою продукцією);
Vф.с — фактичний середній обсяг води в пляшці, см3.
Vф.с установлюють експертним шляхом. Для цього заміряють обсяг води не менш як у 100 пляшках. Заміри проводять мірним циліндром за температури води 20°С. Обчислення ведуть за формулою:
Vф.с = (V1 + V2 + V3 + Vi) / n,
де V1, V2, V3…Vi — заміряний обсяг води в пляшках, см3;
n — кількість пляшок, що підлягають виміру.
Загальні втрати мінеральних вод під час розливання в пляшки Пзаг (у м3) обчислюють за рівнянням матеріального балансу:
Пзаг = Qзаг - Qн - Vг.пр.
Втрати води у виробництві пропорційні розлитому обсягу. Для зіставлення втрат на окремих підприємствах їх виражають у відносних одиницях (%):
Qзаг = (Qр-Vг.пр) / Qр x 100.
4. Дослідження основних хімічних показників мінеральних вод в Чернігівській області
Мінеральні води характеризуються фізичними показниками та вмістом хімічних речовин. Використовуючи різні методики хімічного аналізу води, а саме визначення катіонів та аніонів, можемо судити про кількісний склад компонентів мінеральної води. Отже, нами для аналізу були взяті такі мінеральні води: Боржомі, Бонаква, Менська „Остреч", Миргородська. Всі води належать до сильногазованих. Аналіз проводили за показниками на наявність вмісту: калію, натрію, хлоридів, кальцію, магнію, сульфатів, гідрокарбонати. Результати хімічного складу наведені в табл. 4.1.
Таблиця 4.1Хімічний склад мінеральних вод
| Показники | Мінеральна вода | |||||||
| Боржомі | Бонаква | Менська „Остреч" | Миргородська | |||||
| допуст | фактичні | допуст | фактичні | допуст | фактичні | допуст | фактичні | |
| Натрій, мг/дм3 | 1000-2000 | 1200 | не менше 10 | 12 | 700-1200 | 700 | 600-1200 | 800 |
| Калій, мг/дм3 | 15-45 | 30 | - | 0,5 | 20 | 18 | 15-30 | 20 |
| Магній, мг/дм3 | 20-150 | 75 | не менше 5 | 5,5 | < 25 | 20 | < 50 | 35 |
| Кальцій, мг/дм3 | 20-150 | 80 | не менше 15 | 12 | < 25 | 20 | 30-200 | 100 |
| Хлориди, мг/дм3 | 250-500 | 300 | не більше 250 | 220 | 600-1200 | 750 | 1000-2500 | 1500 |
| Гідрокарбонати, мг/дм3 | 3500-5000 | 3800 | не більше 450 | 400 | 500-1000 | 700 | 150-450 | 300 |
| Сульфати, мг/дм3 | < 10 | 5 | не більше 250 | 200 | < 150 | 120 | 50-250 | 100 |
Концентрація мг/дм3
Рис. 4.1. Вміст катіонів у мінеральних водах
Рис. 4.2. Вміст аніонів у мінеральних водах
Як бачимо з діаграми (рис. 4.1) вміст катіонів у мінеральних водах не перевищує допустимих значень, катіони в мінеральних водах перебувають в нормі. Отже, за вмістом катіонів мінеральні води Боржомі, Бонаква, Менська „Остреч", Миргородська цілком безпечні для вживання.
Проведений аналіз концентрацій аніонів у мінеральних водах свідчить, про те що відхилення від встановлених норм не виявлено. Показники концентрації хлоридів, гідрокарбонатів та сульфатів у аналізованих мінеральних водах не перевущують встановлені допустимі норми.
Отже, проведений аналіз хімічного складу мінераних вод Боржомі, Бонаква, Менська „Остреч" та Миргородська свідчить, що мінеральні води відповідають якості, що пред`являються до мінеральних вод такого типу і придатні до споживання.
Висновки
1. У силу різних обставин, Україна сьогодні є лідером у видобутку мінеральних вод, їхньому бальнеологічному використанні і промисловому розливі. На території України зустрінута велика частина можливого в природі типової розмаїтості мінеральних вод. Родовища мінеральних вод України, це той же "золотий фонд", який зберігається в надрах. У загальному представленні - мінеральні води це води, що вилилися або отримані з гірських порід і мають лікувальний ефект при їхньому внутрішньому прийомі або зовнішніх процедурах.
2. За призначенням питні мінеральні води поділяються на: лікувальні - приймаються по призначенню лікаря у виді курсу; лікувально-столові - приймаються по призначенню лікаря у виді курсу й епізодично, як столовий напій; природні столові - для необмеженого питного прийому. Відповідно до основного нормативного документа, що діє в сфері розмлива мінеральних вод України - ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні.", основним критерієм до віднесення мінеральних вод до тієї або іншої категорії є загальна мінералізація і зміст специфічних біологічно активних компонентів.
3. За своїм походженням і умовами водно-сольового живлення мінеральні водойми можна поділити на 3 види: морські; материкові; материкові підземного водно-сольового живлення. Мінеральні водойми характеризуються великою різноманітністю величин мінералізації води і її сольового складу. Мінеральні води можна поділити на 3 гідрохімічних типи: хлорний, сульфатний, карбонатний (гідрокарбонатний).
4. Технологія виробництва мінеральних вод на невеликих підприємствах складається з декількох стадій. Для забезпечення безперебійної роботи підприємства створюють потрібний запас мінеральних вод, використовуючи для цього резервуари різних конструкцій і місткості залежно від потужності цеху. Мінеральна вода перед розливанням піддається такій обробці: фільтруванню, знезаражуванню, охолодженню і насиченню діоксидом вуглецю, далі йде пакування та транспортування. Під час транспортування готової продукції відкритим автотранспортом улітку пляшки з водою накривають брезентом, щоб вони не нагрівалися. Особливу увагу під час виробництва мінеральних вод приділяють дотриманню санітарних вимог до устаткування.
5. Нами був проведений аналіз вмісту концентрацій катіонів та аніонів у мінеральних водах. Дані аналізу свідчать, про те що показники не мають відхилень від встановлених норм. За хімічним складом мінерані води Боржомі, Бонаква, Менська „Остреч" та Миргородська відповідають якості, що пред`являються до мінеральних вод такого типу і придатні до споживання.
Список використаної літератури
1. Бабаев В.В. Температурный режим и термальные воды Закарпатья, - В кн.: Проблемы гидрогеологии и инженерного грунтоведения. Т., 1970, С. 172 - 181.
2. Бабинец А.Е., Мальская Р.В. Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. - К., "Наук.думка", 1975. - 189 с.
3. Бабінець А.Є. Мінеральні джерела Радянського Закарпаття та приклади їх використання. - Вісн.АН УРСР, 1948, - С.4-8.
4. Бабінець А.Є., Лугова I.П., Марус В.Л. Про ізотопний склад кисню підземних вод Українських Карпат. - ДАН УРСР. Сер.Б, 1971, С.579-581.
5. Бабов К.Д.. Современное состояние и перспективы использования минеральных вод Украины // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. – 458 с.
6. Бурлака А.П., Мойсеєв А.Ю., Мойсеєва Н.П. та ін. Проблеми мінеральних вод. - К.: Карбон ЛТД, 2002. - С. 79-83.
7. Гурский Б.Н. и др. Геология. – М., 1985. – 310 с.
8. Дривер Дж. Геохимия природнuх вод. - М.: Мир, 1985. - С. 288-338.
9. Єсипенко Б.Є., Нацик В.Г. Вплив мінеральної води "Нафтуся" на рухову функцію гладких м’язів // Фізіол. журн. - 1977. - Т. 23, № 1. - С. 59-62.
10. Иванов В.В., Невраев Г.А. Классификация подземнuх минеральных вод. - М.: Недра, 1964. - С. 7.
11. Івасівка С. В., Попович І. Л., Аксентійчук Б. І., Білас В. Р. Природа бальнеочинників води "Нафтусі", суть її лікувально-профілактичної дії. - Трускавець: ЗАТ "Трускавецькурорт", 1999. - 123 с.
12. Іщенко О.П.. Мінеральні води поділля: особливості формування і ресурси // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. – 458с.
13. Классификация минеральнuх вод Украины // Под ред. акад. В.М. Шестопалова. - К.: НАНУ, 2003. - 121 с.
14. Колодій В.В., Спринський М.І.. Мінеральні води карпатської провінції // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
15. Лебедева Н.Б. Пособие к практическим занятиям по общей геологии. – М., 1976. – 96 с.
16. Левитес Я.М. Общая геология. – М., 1986. – 270 с.
17. Лікування мінеральними водами. / С. С. Северинов. "В Крым на отдых". - Сімферопіль, "Таврія" 1988.
18. Мазур И.И., Молдованов О.И. Курс инженерной экологии. - М.: Высшая школа, 1999. - 447 с.
19. Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: "Донбас", 2004.
20. Малахов А.А. Краткий курс геологии. – М., 1962. – 238 с.
21. Нацик В.Г.. Прогнозування показників оцінки якості мінеральних вод типу "Нафтуся" // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
22. Саприкін Ю.П.. Мінеральні води в Україні – корисні копалини і напої // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
23. Шестопалов В.М., Моисеева Н.П. Еще раз о лечебном начале минеральнuх вод типа "Нафтуся" // Геол. журн. - 2004. - № 3. - С. 96-97.
24. Шестопалов В.М., Моисеева Н.П., Пухова Г.Г. и др. Применение МВ типа "Нафтуся" для оздоровления населения из зон чернобuльских вuпадений // Материалu междунар. конф. "Экология городов", Одесса, июль 1998. - Одесса, 1998. - С. 364-368.
25. Шестопалов В.М., Моісеєва Н.П., Дружина М.О. та ін. Мінеральні води типу "Нафтуся", особливості хімічного складу та їх використання // Хімія і технологія води. - 2001. - Т. 23, № 6. - С. 639-649.