- перетворення податків на реальний чинник розвитку завдяки системі пріоритетів технологічного, галузевого характеру, а головне – відповідно до вимог формування соціально-економічного причтою інформаційного типу;
- формування кілька ступеневої централізовано-децентралізованої податкової системи, яка забезпечувала б доходи центрального, регіональних та місцевих бюджетів із закріпленими за ними і гарантованими податковими джерелами;
- встановлення дієвих правових механізмів взаємодії, що передбачає узгодженості усіх елементів в рамках єдиного податкового простору й відповідність положень Податкового Кодексу іншим законом України;
- спрямованість на цілі і завдання забезпечення фінансової безпеки у конкретних умовах соціально-економічного розвитку в короткостроковій та довгостроковій перспективі;
- вдосконалення податкового адміністрування, вироблення ефективного механізму контролю та звітності;
- подолання конфлікту між справедливістю та ефективністю, забезпечення збалансованості загальнодержавних і приватних інтересів з метою сприяння розвитку підприємництва, активізації інвестиційної діяльності відповідно до завдань нарощування національного багатства України, добробуту її громадян;
- забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків у взаємостосунках з податковими органами, запровадження поняття навмисного і ненавмисного порушення податкового законодавства;
- формування ефективної системи співробітництва держави та платників податків, відповідальності за податкові правопорушення збоку як платників податків так і представників податкової адміністрації [5].
Для стимулювання енергоощадних заходів у Податковому Кодексі передбачено звільнення 80% прибутку, отриманого від продажу: товарів власного виробництва та устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії; енергоощадного обладнання та матеріалів; устаткування для виробництва альтернативних видів палива.
Крім того, для платників податків, які регулюють інноваційні проекти в технологічних парках, передбачено видачу податкового векселя на 720 днів при ввезенні устаткування, обладнання, комплектуючих виробів та на 180 днів – при ввезені. Потрібно сказати й те, що податкове кредитування поширюється і на «простих людей», фізичних осіб: тобто йде спрощення процедури отримання громадянином податкового кредиту, удосконалення механізму зарахування податку з доходів фізичних осіб.
Податковим Кодексом передбачається розширення податкової бази та зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування шляхом доповнення переліку місцевих податків і зборів:
- туристичним збором;
- збором за розміщення об'єктів грального бізнесу (у такий спосіб буде забезпечено виведення цього бізнесу із тіні та упорядкування проведення не азартних ігор, які характеризуються високою прибутковість та безконтрольним поширенням).
Особливу увагу у Податковому Кодексі приділено підвищенню регулюючого потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій. Зокрема у законопроекті передбачено, щоб інвестиційно-інноваційні пріоритети при формування податку на прибуток підприємств забезпечуватиме посилення стимулюючої ролі податкової амортизації в оновлення основних засобів. А це полягає в тому, що для об'єктів основних засобів, що формують активну частину капіталу може застосовуватися прискорена амортизація за будь яким діючих методів, який може обиратися підприємством.
Отже, Податковий Кодекс значущий для України документ, який розроблено з метою прийняття єдиного в Україні законодавчого акта, з закону прямої дії, який визначив би об'єкти та базу оподаткування, розміри податкових ставок, поєднував узгодженні та збалансовані норми, пов'язані з нарахування та сплатою податків та зборів(обов'язкових платежів).
Крім того, Податковий Кодекс є демократичнішим, ніж попередні законодавчі акти, оскільки в сучасній державі нові нормативні документи не повинні погіршувати становищу громадян, зокрема платників податків у суспільстві.
Податковий Кодекс закріплює міжнародні підходи й правила в податковій сфері та поліпшує фінансові відносини між владою і бізнесом, оздоровлює соціально-економічний клімат в Україні.
Втім можна висловити впевненість, що Податковий Кодекс це сучасний, обґрунтований документ, який суттєво поліпшить умови життя та виробничої діяльності людей, у якому розроблено серйозну спробу створити систематизований всеосяжний законодавчий акт, що визначай основи, принципи, загальні процедури й механізми оподаткування [7].
3. Реформування податкової системи в контексті Податкового Кодексу
Реформування податкової системи України як європейської відбувається з урахуванням тенденцій розвитку систем оподаткування у країнах – членах і сусідах ЄС. Значні тенденції формуються під впливом міжнародної податкової конкуренції, європейської податкової гармонізації й координації національної політики, що важливо враховувати з огляду на необхідність зміцнення позицій України та досягнення стратегічної мети – інтеграції в ЄС.
Нестабільність економічної ситуації породжує ряд внутрішніх викликів до реформування податкової системи, головними з яких є такі:
- тінізація економіки;
- корупція;
- непрозорі схеми адміністрування податків і зборів;
- відсутність стратегічної довіри суспільства до податкової служби та інші.
Напрямки реформування
1) Внесення змін до структури податкової системи. З метою створення ефективної податкової системи планується вжити заходів щодо:
А) вилучення зі складу податків і зборів:
- державного мита, судового збору, єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон;
- збору за проведення гастрольних заходів, комунального податку, збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, збору за право використання місцевої символіки, збору з власників собак;
- плата за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів і плати за спеціальне використання диких тварин;
- збору за соціально-економічну компенсацію ризику населення, котре проживає на території зони спостереження.
Б) Зокрема були внесені такі зміни до статусу податків і зборів:
- включення до складу місцевих податків та зборів плати за торгових патент на деякі види підприємницької діяльності, податку з власників ТЗ та інших самохідних машин та механізмів, які належать до загальнодержавних;
- запровадження єдиного податкового платежу – плата за користування надрами для видобування корисних копалин;
- заміни збору за забруднення навколишнього природного середовища на екологічний податок.
2) Реформування спрощеної системи оподаткування шляхом:
- удосконалення адміністрування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, о спрямоване на запобігання порушення податкового законодавства та поліпшення умов діяльності представників малого бізнесу – платників єдиного податку;
- уточнення норм законодавства з питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності для суб’єктів господарювання, які здійснюють окремі види діяльності;
- вилучення з переліку обов’язкових платежів, що замінюються єдиними податком, плати за землю, збору за спеціальне використання природних ресурсів та внесків до ПФУ з переведенням суб’єктів малого підприємництва на сплату цих внесків на загальних засадах;
- виключення із спрощеної системи оподаткування тих видів діяльності, які є високорентабельними.
3) Податок на прибуток підприємств. Основними вимогами щодо реформування податку на прибуток підприємства є усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і положеннями бухгалтерського обліку щодо визнання та оцінки доходів і витрат і з метою наближення податкового обліку до бухгалтерського передбачено в Податковому Кодексі:
- впровадження в законодавство щодо оподаткування прибутку підприємств принципи нарахування та відповідності доходів і витрат, згідно з яким визначається фінансовий результат підприємства;
- вирівнювання податкового навантаження на суб′єктів господарювання, котрі здійснюють діяльність на ринку фінансових послуг, зокрема шляхом переведення страхової діяльності на загальну систему оподаткування із запровадженням на перехідний період комбінованої сплати податків;
- поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств;
- попередження непродуктивного впливу капіталу до країн із професійним режимом оподаткування шляхом встановлення спеціальних правил оподаткування для платників [8].
Ставка податку на прибуток, що складає у І кварталі 2011 року становить 25%, буде знижена у 2011 році до 23%, у 2012 році – до 21%, у 2013 році – до 19% і з 2014 року – до 16%. Крім того, податок на додану вартість з 2014 року також буде зменшено до 17% з діючих 20% [6].
4) Податок з доходів фізичних осіб. З урахуванням змін, які включені до Податкового Кодексу з податку з доходів фізичних осіб :
- упорядкування процедур справляння податку з доходів від продажу майна, а також доходів у вигляді спадщини й подарунків;
- встановленні чіткі критерії при наданні пільг із урахуванням рівня задекларованого доходу особи;
- застосування методів виявлення перевищення витрат над задекларованими доходами з метою недопущення ухилення від виконання конституційного обов’язку щодо сплати податку.
5) Податок на додану вартість .
ПДВ повинно створювати надійну базу для мобілізації державних доходів. Для здійснення цієї мети та збереження нейтральності як основного принципу формування ПДВ необхідно забезпечити:
- запобігання створенню умов конкуренції при сплаті податку;