· поточні бюджети;
· бюджети розвитку;
· видатки;
· власні та закріплені доходи.
3. Місцеві податки і збори
Забезпечують фіскальні передумови самостійності місцевих бюджетів у частині формування їхніх доходів.
4. Комунальний кредит
Комунальний кредит в умовах ринкової економіки – головне і , по суті, єдине джерело фінансових ресурсів для інвестиційних програм, що розробляються і здійснюються органами місцевого самоврядування.
5. Фінанси комунальних підприємств
За обсягами ресурсів фінанси комунальних підприємств у багатьох зарубіжних країнах можна поставити в один ряд із місцевими бюджетами. В Україні реальний процес становлення фінансів комунальних підприємств розпочався лише після прийняття Конституції 1996р., коли комунальні підприємства було роздержавлено.
6. Позабюджетні валютні й цільові фонди органів місце вого самоврядування та комунальні платежі
Позабюджетні валютні й цільові фонди та комунальні платежі надають локальним фінансовим системам більшої гнучкості, що сприяє стабілізації місцевих фінансів.
7. Інститут комунальної форми власності Комунальна форма власності на фінансові ресурси та майно місцевих органів влади є необхідною передумовою автономного існування місцевих фінансів.
3.2 Поняття самостійності бюджету
Із 1990 р. в Україні розпочався процес становлення системи самостійних місцевих бюджетів, здійснення на новій основі їхніх видатків, запровадження нових способів формування доходів.
Система місцевих бюджетів – сукупність самостійних місцевих бюджетів, які не включаються до складу державного бюджету і один до одного.
Система місцевих бюджетів включає два види бюджетів:
· бюджети територіальних громад та інших органів місцевого самоврядування;
· бюджети державних утворень, які є суб'єктами федерацій (наприклад, бюджети земель у ФРН, штатів у США, суб'єктів федерацій у Російській Федерації).
В унітарних країнах поняття місцеві бюджети збігається з поняттям бюджети місцевого самоврядування. У федеративних державах використовується два види місцевих бюджетів. Україна є унітарною країною. Тому тут місцевими бюджетами слід вважати бюджети органів місцевого самоврядування.
Конституція України не визначила характеру республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів. Але їх, безумовно, слід вважати місцевими, оскільки у правовій унітарній державі може бути лише один державний бюджет – бюджет центрального уряду.
Місцевий бюджет може розглядатися в трьох аспектах:
· по-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів;
· по-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування;
· по-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом.
В Україні існує система так званих зведених бюджетів. Вони використовуються в процесі бюджетного планування та бюджетного регулювання.
До місцевих зведених бюджетів в Україні відносять:
· бюджет Автономної Республіки Крим;
· бюджет області;
· бюджет міста з районним поділом;
· бюджет району.
Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет автономії та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування цієї автономії.
Бюджет області складається з обласного бюджету та бюджетів районів і міст обласного підпорядкування.
Бюджет району об'єднує районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, бюджети селищних і сільських рад.
Бюджет міста з районним поділом об'єднує міський бюджет та бюджети районів у місті.
Зведений (консолідований) бюджет України – це сукупність усіх бюджетів, що входять до складу державного та місцевих бюджетів.
3.3 Доходи місцевих бюджетів: власні, закріплені, регульовані
Ключову роль у становленні системи самостійних місцевих бюджетів відіграють їхні доходи та способи, на основі яких вони формуються.
Власні доходи забезпечують принцип самостійності бюджетів усіх рівнів, включаючи і державний бюджет України.
Власні доходи – це доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади згідно з його рішеннями.
До власних доходів належать:
· місцеві податки і збори, платежі, що встановлюютьсямісцевими органами влади;
· доходи комунальних підприємств;
· доходи від майна, що належить місцевій владі, та ін.
Частка власних доходів місцевих бюджетів в Україні євкрай незначною, і, таким чином, принцип самостійності цих бюджетів залишається поки що декларованим.
Закріплені доходи – це доходи, які закріплюються за певним бюджетом. Закріплені доходи також є основою самостійності місцевих бюджетів.
У прийнятій у 1996 р. Конституції України термін закріплені доходи не згадується, але фактично закріплені доходи щорічно відображаються у Законі України "Про Державний бюджет України".
За місцевими бюджетами в основному закріплюються:
· місцеві податки і збори;
· прибутковий податок із громадян;
· податок на прибуток підприємств;
· плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;
· плата за землю;
· податок із власників транспортних засобів та іншихсамохідних машин і механізмів;
· податок на промисел;
· надходження коштів від приватизації підприємствкомунальної власності;
· інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетіву розмірах, визначених законодавством;
· надходження збору за забруднення навколишньогоприродного середовища в частині, яка належить місцевим бюджетам;
· надходження відрахувань і збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, доріг загального користування в частині, яка належить місцевим бюджетам.
Даний перелік може щорічно змінюватися.
Основну частку доходів місцевих бюджетів поки щостановлять так звані регульовані доходи. Ця частка сягає 75-85 відсотків.
Регульовані доходи – це доходи, що розподіляються між різними рівнями бюджетної системи.
Уточнення переліку регульованих доходів місцевих бюджетів здійснюється в процесі ухвалення щорічних законів про Державний бюджет України.
До основних регульованих доходів належать:
· податок на додану вартість;
· податок на прибуток підприємств (за винятком тих,що перебувають у комунальній власності);
· акцизний збір;
· прибутковий податок із громадян;
· плата за землю.
Регульовані доходи зараховуються до місцевих бюджетів за індивідуальними ставками та єдиними нормативами відрахувань.
3.4 Видатки місцевих бюджетів. Вільні бюджетні кошти
Важливу роль у становленні бюджетів самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків і склад цих видатків.
Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів витрачаються лише з тією метою і в тих межах, які затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами.
Видатки всіх бюджетів поділяють на:
· поточні видатки – це видатки з бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення тощо. У складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених щойно об'єктів;
· видатки розвитку – це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Це також фінансування капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства і субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.
З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів здійснюються такі видатки:
· на фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення й соціального захисту населення, які підпорядковані виконавчиморганам влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;
· на утримання органів влади Автономної РеспублікиКрим, місцевих органів державної влади та самоврядування;
· на фінансування підприємств і господарських організацій, які входять до складу місцевого господарства,а також природоохоронних заходів;
· на інші заходи, що фінансуються відповідно до законодавства України з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.
Якщо при виконанні місцевого бюджету рівень його дефіциту перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень від доходних джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради за пропозиціями відповідно Кабінету Міністрів України, уряду Кримської автономії та виконавчих органів місцевих рад приймають рішення про запровадження пропорційного скорочення затверджених бюджетних видатків. Пропорційне скорочення видатків здійснюється щомісячно до кінця бюджетного року за всіма статтями бюджету, крім захищених, перелік яких відповідно визначається радою.
Крім того, видатки місцевих бюджетів поділяються на:
· видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад (їхній розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад);
· видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів із забезпечення спільних інтересів територіальних громад (визначаються відповідними обласними і районними бюджетами);