- коефіцієнт швидкої ліквідності обчислюється за вужчим колом поточних активів ніж коефіцієнту покриття, з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси; кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання;
- коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань може бути за необхідності погашено негайно;
- частина власних оборотних коштів у покритті запасів - це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами, має велике значення для підприємств торгівлі;
- коефіцієнт покриття запасів, розраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів, якщо значення цього показника менше за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким;
Показники оцінки фінансової стійкості підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов’язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність установлення таких відносин з підприємством.
В доброму фінансовому стані зацікавлене саме підприємство, а так як добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами, то безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.
Тому необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінансовий стан підприємства, оскільки від його поліпшення підприємства залежить економічна перспектива діяльності підприємства.
Порядок розрахунку основних показників оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства
| № п/п | Показники оцінки | Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних | Нормативні значення показника |
| 1 | Коефіцієнт автономії (незалежності) | Власний капітал ÷ Активи | > 0,5 |
| 2 | Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів | Позикові кошти ÷ Власний капітал | < 1 |
| 3 | Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу | (Довгострокові кредити + Довгострокові позики) ÷ (Власні кошти + Довгострокові кредити + Довгострокові позики) | < 0,5 |
| 4 | Коефіцієнт маневреності власного капіталу | (Власні кошти + Довгострокові кредити + Довгострокові позики – Необоротні активи) ÷ (Власні кошти + Довгострокові кредити + Довгострокові позики) | > 0,3 |
| 5 | Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства | (Вартість основних засобів + Запаси) ÷ Активи | 0,5 – 0,8 |
| 6 | Коефіцієнт фінансової залежності | Активи ÷ Власний капітал | < 2 |
| 7 | Коефіцієнт концентрації залученого капіталу | Залучений капітал ÷ Активи | < 0,5 |
| 8 | Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів | Довгострокові зобов’язання ÷ (Довгострокові зобов’язання + власний капітал) | < 0,5 |
| 9 | Коефіцієнт структури залученого капіталу | Довгострокові зобов’язання ÷ Залучений капітал | < 0,5 |
| 10 | Показник заборгованості кредиторам | Заборгованість кредиторам ÷ Активи * 100% | за планом |
| 11 | Показник заборгованості акціонерам | Усього заборгованість акціонерам ÷ Активи * 100% | за планом |
| 12 | Коефіцієнт покриття загальний | Поточні активи ÷ Поточні зобов'язання | > 1 |
| 13 | Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами | Власні оборотні кошти ÷ Запаси і витрати | > 0,6 – 0,8 |
| 14 | Коефіцієнт критичної оцінки | (Гроші + ринкові цінні папери + дебіторська заборгованість) ÷ Поточні пасиви | > 0,7 |
| 15 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | (Грошові засоби, розрахунки та інші активи) ÷ Поточні зобов'язання | > 1 |
| 16 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможність) | Грошові засоби ÷ Поточні зобов'язання | > 0,2 |
| 17 | Частка виробничих запасів у поточних активах | Запаси та витрати ÷ Поточні активи | < 0,5 |
| 18 | Частка власних оборотних коштів у покритті запасів | Власні оборотні кошти ÷ Запаси та витрати | > 0,8 -1 |
| 19 | Коефіцієнт покриття запасів | Стабільні джерела покриття ÷ Запаси та витрати | > 1 |
| 20 | Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | Чиста виручка ÷ Середньорічна дебіторська заборгованість | за планом |
| 21 | Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | Чиста виручка ÷ Середньорічна кредиторська заборгованість | за планом |
| 22 | Коефіцієнт мобільності всіх коштів підприємства | Оборотні кошти ÷ Активи | > 0,3 – 0,5 |
| 23 | Коефіцієнт мобільності оборотних коштів | Грошові засоби ÷ Оборотні кошти | > 0,2 |
| 24 | Коефіцієнт чистої виручки | (Сума зносу + Чистий прибуток ) ÷ Чиста виручка | ≥ нормальному рівневню рентабельності |
| 25 | Коефіцієнт фінансової стабільності | Власний капітал ÷ Залучений капітал | > 1 |
ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
1. Зміст та задачі фінансового планування.
2. Принципи і методи фінансового планування.
3. Зміст фінансового плану та порядок його складання.
4. Зміст і значення оперативного фінансового плану.
ЗМІСТ ТА ЗАДАЧІ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
В умовах ранкової економіки широко використовується бізнес-планування для обґрунтування процесів освоєння нових сфер діяльності підприємства, створення нових видів продукції тощо. Для більшості українських підприємств пошук нових сфер діяльності є необхідним для виживання і подальшого розвитку. Саме тому зросло значення фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення ефективності діяльності підприємства.
Фінансове плануванням – це процес розробки системи фінансових планів і планових показників, що забезпечують розвиток підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності фінансової діяльності в наступному періоді.
Предметом фінансового планування є джерела грошових надходжень і основні напрями використання фінансових ресурсів, а також встановлення оптимальних співвідношень в розподілі прибутку.
Розробка фінансових планів є одним із засобів організації контактів із зовнішнім середовищем: постачальниками, споживачами, кредиторами, інвесторами. Від їх довіри залежить ефективність діяльності господарюючих суб'єктів в майбутньому. Тому фінансовий план повинен бути добре продуманим і обґрунтованим.
Від рівня обґрунтованості фінансових планів значною мірою залежать можливості досягнення планових показників господарської діяльності, кожен з яких потребує забезпечення фінансовими ресурсами.
Завдання фінансового планування на рівні підприємства:
- забезпечення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування, їх формування та використання;
- дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів;
- гарантія виконання зобов’язань підприємства перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками та іншими кредиторами;
- виявлення резервів та мобілізація ресурсів з метою ефективного використання прибутку та інших доходів, враховуючи й позареалізаційні;
- контроль за фінансовим станом, плато- і кредитоспроможністю підприємства.
Процес фінансового планування включає такі основні етапи:
- аналіз і оцінка фінансових показників за попередній період;
- розробка багатоваріантних прогнозів подальшого розвитку;
- аналіз і оцінка розроблених прогнозів;
- вибір і прийняття остаточного варіанту фінансового плану.
Система фінансового планування на рівні підприємства включає три основні підсистеми:
- перспективне (стратегічне) фінансове планування – розробка фінансової стратегії і фінансової політики за основними напрямками фінансової діяльності підприємства. період планування до 3 років;
- поточне фінансове планування – розробка фінансових планів за окремим аспектами фінансової діяльності. Період планування 1 рік;
- оперативне фінансове планування (бюджетування) – розробка бюджетів, платіжних календарів та інших форм оперативних планових завдань з усіх основних питань фінансової діяльності. Період планування – місяць, квартал
Розпочинається фінансове планування у визначення фінансової політика за основними напрямками фінансової діяльності, зміст якої конкретизується в поточних планах, а закінчується - розробкою оперативних фінансових документів як засобів контролю за дотриманням платоспроможності і оптимізації вхідних і вихідних грошових потоків.
Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді.
ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
Методологія фінансового планування включає в себе організацію планування фінансів, що будується на наступних принципах: