Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих засобів призводить до того, що собівартість підвищується, а якість знижується порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.
Амортизація - це процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами.
Амортизаційні відрахування зменшують оподаткований прибуток.
За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:
- на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тім числі на самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб (включно з витратами на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів);
- на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних засобів.
Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості основних засобів і норм амортизації та методів її нарахування.
Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.
А – сума амортизаційних відрахувань, грн.;
Б – балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.;
Н – норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних засобів, %.
Згідно з чинним законодавством норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів.
по основним засобам виготовленим до 1.01.04. (на квартал)
1 група – 1,25 %; 2 група – 6,25 %; 3 група – 3,75 %; 4 група – 15 %
по основним засобам виготовленим з 1.01.04. (на квартал)
1 група – 2 %; 2 група – 10 %; 3 група – 6 %; 4 група – 15 %
Балансова вартість груп основних засобів на початок звітного періоду розраховується за формулою:
Бо - балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок періоду, що передував звітному, грн.;
П – сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкції та інші поліпшення основних засобів протягом періоду, що передував звітному;
В – вартість виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, що передував звітному;
А – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.
Підприємства всіх форм власності мають право проводити щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
Кі - коефіцієнт індексації балансової вартості основних засобів на початок звітного року;
Іі — індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.
Якщо значення Кі < 1, індексація основних засобів не провадиться. Якщо підприємство застосувало коефіцієнт індексації, воно зобов'язане визначити капітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між скоригованою балансовою вартістю відповідної групи основних засобів та балансовою вартістю такої групи основних засобів до індексації. Сума капітального доходу включається до складу валових доходів кожного звітного кварталу і дорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних засобів від суми капітального доходу такої групи.
З метою створення фінансових умов для прискорення впровадження у виробництво науково-технічних досягнень та підвищення заінтересованості підприємств у поновленні активної частини основних засобів підприємства мають право самостійно застосовувати прискорену амортизацію основних засобів. Норми прискореної амортизації застосовуються тільки до групи 3 основних засобів (до цієї групи включається активна частина основних засобів, яка безпосередньо бере участь у процесі виробництва і зношується інтенсивніше, ніж інші основні засоби).
СУТЬ І СКЛАД КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ
Капітальні вкладення — це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів.
За допомогою капітальних вкладень здійснюється просте і розширене відтворення основних засобів.
Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто обрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення.
Бюджет капітальних витрат включає такі дані:
- первісну вартість усіх основних засобів на початок планового періоду;
- наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;
- суму амортизаційних відрахувань, яку буде нараховано протягом планового періоду;
- орієнтовний підрахунок вартості устаткування, яке підлягає заміні або продажу протягом планового періоду;
- орієнтовну суму амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби протягом планового періоду;
- вартість основних засобів та суму амортизаційних відрахувань, яка буде в підприємства на кінець планового періоду.
На підставі бюджету капітальних витрат приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень.
При складання бюджету капітальних витрат і здійснення капітальних вкладень, потрібно враховувати структуру капітальних вкладень. Виділяють технологічну та відтворювальну структури капітальних вкладень.
Технологічна структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких витрат:
- будівельні роботи;
- придбання устаткування, інструментів та інвентарю;
- монтаж устаткування;
- проектно-дослідні роботи;
- інші витрати.
Важливе значення для підвищення ефективності виробництва має поліпшення технологічної структури капітальних вкладень за рахунок збільшення питомої ваги витрат на придбання активної частини основних виробничих засобів.
Відтворювальна структура капітальних вкладень включає такі напрямки витрат:
- нове будівництво;
- технічне переозброєння та реконструкція діючих підприємств;
- розширення діючих підприємств;
- витрати на окремі об'єкти діючих підприємств.
Відтворювальна структура капітальних вкладень оцінюється як прогресивна, коли в її складі збільшується питома вага витрат на технічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств.
ДЖЕРЕЛА І ПОРЯДОК ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ
За ринкових відносин має важливе значення вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень. Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів.
Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від наступних факторів: оподаткування доходів підприємства; темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; відсоткової політики комерційних банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.
Найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування капітальних вкладень.
Основною передумовою визначення оптимальної структури джерел капітальних вкладень бути детальний аналіз:
- можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень;
- можливого обсягу залучення додаткових коштів для фінансування капітальних вкладень.
Порушення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування капітальних вкладень може привести до погіршення фінансового стану підприємства. Фінансовий менеджер повинен визначити граничний розмір капітальних вкладень виходячи з розміру та питомої ваги кожного джерела фінансування, які можна залучити для фінансування капітальних вкладень.
Джерела фінансування капітальних вкладень:
1) власні фінансові ресурси: внески засновників підприємства, амортизаційні відрахування; кошти від продажу власного майна; кошти від здавання власного майна в оренду, заставу; прибуток; використання внутрішніх ресурсів у будівництві.
2) централізовані фінансові ресурси: кошти державного та місцевих бюджетів; кошти державних позабюджетних засобів; кошти благодійних засобів.
3) залучені та позичені фінансові ресурси: довгострокові банківські кредити; позики інших підприємств; кошти від випуску векселів та інших боргових зобов'язань; кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству; іноземні інвестиції.
За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об'єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Позичені та залучені кошти використовуються підприємством за браком власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення.
Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт:
1. підрядний спосіб будівництва будівництво об'єктів здійснюється відповідними підрядними організаціями.
Підрядна організація добирає потрібне устаткування, замовляє його, монтує, виконує будівельні роботи і здає об'єкт. Замовник надає проектну документацію, купує і доставляє на будову устаткування, конструкції та деталі. Відповідальність за об'єкт будівництва покладається на генерального підрядчика, який виконує основні будівельні роботи, а для проведення спеціальних робіт (електромонтажні, санітарно-технічні) залучає за окремим договором спеціалізовані підрядні організації.